Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "Київ" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-3 z 3
Tytuł:
Видавнича діяльність Культур-Ліги в Києві у 1918–1931 рр.: періоди та жанри
Publishing activity of Kultur-Lige in Kyiv in 1918-1931: phases and genres
Autorzy:
Umanska, Anna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1978008.pdf
Data publikacji:
2021-11-01
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:
Kyiv
publishing activity
Yiddish
Kultur-Lige
Jewish education
Київ
видавнича справа
їдиш
Культур-Ліга
єврейська освіта
Opis:
У статті висвітлено тему впровадження їдишської видавничої діяльності, що здійснювалася за ініціативи культурно-просвітницької організації «Культур-Ліга» у період з 1918 до 1931 рр. Проаналізовано історичний контекст та передумови постання організації, що беруть свій початок у ХІХ столітті. Серед основних передумав авторка виділяє стрімку модернізацію східноєвропейського єврейства, проголошення мови їдиш однією з багатьох національних мов на міжпартійній конференції з мови їдиш у Чернівцях 1908 року та революційні події першої половини ХХ ст. Крім того, розкрито концепцію світської єврейської культури, запропоновану членами Культур-Ліги, та шляхи її втілення через друковану їдишемовну продукцію, наведено основні «ринки збуту» їдишських підручників, методичних матеріалів, художньої літератури, періодики. У межах статті проаналізовано друковану продукцію Культур-Ліги, після попередньої структуризації та систематизації видань за категоріями: джерела було розподілено на пласт підручників, методичних і навчальних матеріалів, на дитяче книговидання та художню літературу.
The article covers the introduction of Yiddish publishing activities, initiated by the Jewish civic and cultural-educational organization “Kultur-Lige” in the period from 1918 to 1931. The research analyzes the historical context and preconditions of the organization beginning in the 19th century. Among the main preconditions, the author highlights the rapid modernization of Eastern European Jewry, the proclamation of Yiddish as one of the many national languages at the inter-party conference on Yiddish in Chernivtsi in 1908, and the revolutionary events of the first half of the twentieth century. In addition, the article encloses the concept of secular Jewish culture proposed by members of the Kultur-Lige and ways of its implementation through printed Yiddish-language products, the main "marketplaces" of Yiddish textbooks, teaching materials, fiction, periodicals. The article analyzes the printed products of the Kultur-Lige, after preliminary structuring and systematization of publications by category: the sources were divided into a layer of textbooks, teaching and learning materials, children's books, and fiction. The authors of the educational books, textbooks, and books for children were usually young Jewish writers and members of the Literature section of Kultur-Lige. The main consumer of such Yiddish books were the educational institutions established by the Kultur-Lige. Specifically, the Jewish public Yiddish schools, public libraries, and reading rooms, as well as Jewish Public University. Educational institutions organized by Kultur-Lige provided education for all categories of the Jewish community. The article also includes some information about the book design of Kultur-Lige artists. Among the illustrators was Mark Chagall, Sara Shor, Eliezer Lissitzky, Joseph Chaikov, Mark Epstein, etc. This organization provided unique opportunities to implement their artistic idea in the area of book illustrations. Besides that, the article includes information about the print run of some books and the financial sources of the publishing section.
Źródło:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2021, 30; 405-427
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Діяльність консульських установ соціалістичних країн у Києві (кінець 1940-х – 1980-ті рр.)
Activities of consulates of socialist countries in Kyiv (late 1940s - 1980s)
Autorzy:
Matiash, Iryna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1977124.pdf
Data publikacji:
2021-11-01
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:
foreign mission
Kyiv
Ministry of Foreign Affairs of the Ukrainian SSR
ноземне представництво
генеральне консульство
Київ
МЗС УРСР
Opis:
Мета дослідження полягає в з’ясуванні основних напрямів діяльності іноземних консульських установ у Києві в період після Другої світової війни до відновлення державної незалежності України 1991 року та визначенні особливостей їхньої взаємодії з органами державної влади і громадськими організаціями УРСР. Методологія дослідження спирається на принципи науковості, історизму, системності. Використано загальнонаукові та спеціальнонаукові методи, зокрема архівної евристики, потестарної імагології, просопографії. Наукова новизна результатів дослідження полягає в реконструкції на підставі виявленої автором у опублікованих і неопублікованих джерелах архівної інформації діяльності іноземних консульських установ у Києві в досліджуваний період, створенні колективного портрета іноземних представників у Києві, з’ясуванні персоналій генконсулів та особливостей їхньої взаємодії з органами державної влади і громадськими організаціями УРСР. Висновки: Право Української РСР на зовнішньополітичну діяльність було відновлено 1 лютого 1944 р., однак радянське керівництво не мало намірів давати республіці реальні повноваження. Таке рішення зумовлювалося прагненням СРСР отримати можливість максимально численного представництва у створюваній ООН. Центром формування організаційних і правових засад взаємодії українського зовнішньополітичного відомства був апарат радянського наркомату (згодом – міністерства) зовнішніх справ, контроль за виконанням рішень центру здійснював Центральний Комітет КПУ. У містах призначення іноземні представництва перебували під потрійним наглядом зовнішньополітичного відомства, партійних органів та радянських спецслужб, що зумовлювало їх балансування між офіційною співпрацею та завуальованим ідеологічним протистоянням. З огляду на підпорядкований статус УРСР у її політико-адміністративному центрі Києві створювалися не дипломатичні представництва (посольства), а консульські установи (генеральні консульства і консульства). Іноземні консули були переважно кар’єрними дипломатами з досвідом роботи або навчання в СРСР або партійними працівниками.
The purpose of the study is to clarify the main activities of foreign consulates in Kyiv in the period after World War II to the restoration of state independence of Ukraine in 1991 and to determine the features of their interaction with public authorities and NGOs of the Ukrainian SSR. The research methodology is based on the principles of scientificity, historicism, systematization. General scientific and special scientific methods are used, in particular archival heuristics, potestar imagology, prosopography. The scientific novelty of the research results consists in the reconstruction of activities of foreign consulates in Kyiv during the researched period, the creation of a collective portrait of foreign representatives in Kyiv, the clarification of the personalities of consuls general and features of their interaction with the state government and public organizations of the Ukrainian SSR based on the archival information found in published and unpublished sources by the author. Conclusions: The right of the Ukrainian SSR to foreign policy was restored on February 1, 1944, but the Soviet leadership did not intend to give the republic real powers. This decision was due to the desire of the USSR to get the opportunity for the largest possible representation in the emerging UN. The center of the formation of organizational and legal bases of the interaction of the Ukrainian foreign policy department was the Soviet People's Commissariat (later - the Ministry of Foreign Affairs), the Central Committee of the CPU exercised control over the implementation of the center's decisions. In the cities of destination, foreign missions were under the triple supervision of the foreign ministry, party bodies and the soviet KGB structures, which led to their balancing between official cooperation and veiled ideological confrontation. Given the subordinate status of the Ukrainian Soviet Socialist Republic, there were established not diplomatic missions (embassies), but consular offices (consulates general and consulates) in its administrative center Kyiv. Foreign consuls were mostly career diplomats with work or study experience in the USSR or party workers.
Źródło:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2021, 30; 85-112
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Dziewiętnastowieczny Kijów oczami polskich mieszkańców i podróżników: kwestie poetyki miasta w literaturze pamiętnikarskiej
Київ XIX століття очима польських жителів та мандрівників: питання міської поетики у мемуаристичній літературі
Autorzy:
Bracka, Mariya
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2015688.pdf
Data publikacji:
2021-12-14
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
урбаністичний простір
Київ
антиномія
вертикаль – горизонталь
сакральне – профанне
urban space
Kyiv
antinomy
vertical – horizontal
sacred – profane
przestrzeń urbanistyczna
Kijów
antynomia
pion – poziom
sacrum – profanum
Opis:
W artykule przeanalizowano literackie wizje przestrzeni urbanistycznej Kijowa XIX wieku, stworzone przez marginalizowanych pisarzy pogranicza polsko-ukraińskiego, między innymi Aleksandra Grozę, Antoniego Marcinkowskiego i Michała Czajkowskiego. Uwypuklono antynomiczność przestrzeni miejskiej, nakreślono jej perspektywę dźwiękową, kolorystyczną, jak również strukturą pionową i poziomą.
У статті проаналізовано літературні уявлення про міський простір Києва в XIX столітті, створені маргіналізованими письменниками польсько-українського пограниччя, зокрема Олександром Грозою, Антонієм Марцінковським і Міхалом Чайковським. Підкреслено антиномічний характер міського простору, окреслено його звукову та кольорову перспективу, а також вертикальну та горизонтальну структуру.
The article analyzes literary visions of the urban space of Kiev in the 19th century, created by marginalized writers of the Polish-Ukrainian borderland, including Aleksander Groza, Antoni Marcinkowski and Michał Czajkowski. The antinomian character of the urban space was emphasized, its sound and color perspective as well as its vertical and horizontal structure were outlined.
Źródło:
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2020, 6, 15; 19-29
1733-2249
Pojawia się w:
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-3 z 3

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies