Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "Абхазія" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-2 z 2
Tytuł:
Some legal aspects of Russian policy towards neighbouring countries
Wybrane aspekty prawne rosyjskiej polityki wobec państw sąsiednich
Отдельные правовые аспекты политики России в отношении соседних государств
Окремі правові аспекти російської політики щодо сусідніх держав
Autorzy:
Goradze, George
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/33510541.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
Росія
нацизм
геноцид
етнічні чистки
кримінальна відповідальність
Україна
Грузія
Абхазія
Південна Осетія
Россия
этнические чистки
ответственность
Украина
Грузия
Абхазия
Южная Осетия
Rosja
nazim
ludobójstwo
czystki etniczne
odpowiedzialność
Ukraina
Gruzja
Abchazja
Osetia Południowa
Russia
Nazi
ethnic cleansing
responsibility
Ukraine
Georgia
Abkhazia
South Ossetia
Opis:
Russia’s policy towards neighbouring countries and nations has always been dictated by imperialist and expansionist goals. To achieve them, Russia used brutal methods, including direct military aggression, inciting ethnic conflicts, genocide and ethnic cleansing. There are many examples of this in history in the form of the genocide of the Caucasian nations in the 19th century, the Holodomor against Ukrainian people, Soviet repressions, the ethnic cleansing of Georgians in the Abkhazia and Tskhinvali region at the end of the 20th and the beginning of the 21st century, and others. Nevertheless, Russia has not been held accountable for its actions. The war against Ukraine, which started in February 2022, dispelled all illusions of the democratic world towards Russia. Today, the democratic world is united, and the primary basis of this unity is the values, which it must bear responsibility for protecting. For this purpose, all international legal levers and institutions should be used. Russia’s leadership must be brought to justice, and the country must be held financially accountable. The only way for peace between Russia and the world is the democratisation of Russia, which is only possible through international legal coercion, as happened in the case of Nazi Germany. This article is an attempt to present the specific facts of Russia’s aggressive and imperialist policy towards neighbouring countries, especially towards Georgia, the specific legal levers for combating this policy, and future perspectives.
Політика Росії щодо сусідніх держав і народів завжди була продиктована імперіалістичними та експансіоністськими цілями. Для досягнення цих цілей Росія використовувала жорстокі методи, включаючи пряму збройну агресію, розпалювання міжнаціональних конфліктів, геноцид та етнічні чистки. Існує багато прикладів з історії, таких як геноцид кавказьких народів у 19-му столітті, Голодомор в Україні, радянські репресії та етнічні чистки грузинів в Абхазії та Цхінвальському регіоні наприкінці 20-го та на початку 21-го століть. Росія ніколи не була притягнута до відповідальності за свої дії. Війна проти України, що розпочалася в лютому 2022 року, зруйнувала будь-які ілюзії демократичного світу щодо Росії. Сьогодні демократичний світ єдиний, і головною основою цієї єдності є цінності, за захист яких він має взяти на себе відповідальність. Для цього мають бути задіяні всі міжнародні інституції та правові інструменти. Винні керівники Росії мають бути притягнуті до відповідальності, а держава – нести фінансову відповідальність. Єдиний спосіб досягти миру в Росії та світі – це демократизація Росії, яка можлива лише через міжнародно-правовий примус, як це було у випадку з нацистською Німеччиною. Ця стаття є спробою представити окремі факти агресивної та імперіалістичної політики Росії по відношенню до сусідніх країн, особливо до Грузії, та конкретні правові інструменти боротьби з цією політикою, а також перспективи на майбутнє.
Политика России в отношении соседних государств и народов всегда диктовалась империалистическими и экспансионистскими целями. Для достижения этих целей Россия использовала жестокие методы, в том числе прибегала к прямой вооруженной агрессии, разжиганию межнациональных конфликтов, геноциду и этническим чисткам. Примеров тому из истории много: геноцид кавказских народов в XIX веке, Голодомор на Украине, советские репрессии, этнические чистки грузин в Абхазии и Цхинвальском регионе в конце XX – начале XXI века. Россия никогда не была привлечена к ответственности за свои действия. Война против Украины, начавшаяся в феврале 2022 года, разрушила все иллюзии демократического мира в отношении России. Сегодня демократический мир объединен, и главной основой этого единства являются ценности, за защиту которых он должен взять на себя ответственность. Для этого должны быть задействованы все международные институты и правовые инструменты. Виновные руководители России должны быть привлечены к ответственности, а государство – нести финансовую ответственность. Единственным путем достижения мира в России и во всем мире является демократизация России, которая возможна только путем международного правового принуждения, как это было в случае с нацистской Германией. Данная статья является попыткой представить отдельные факты агрессивной и империалистической политики России в отношении соседних стран, особенно Грузии, и конкретные правовые инструменты противодействия этой политике, а также перспективы на будущее.
Polityka Rosji wobec sąsiednich państw i narodów zawsze była podyktowana imperialistycznymi i ekspansjonistycznymi celami. Aby osiągnąć te cele, Rosja stosowała brutalne metody, w tym uciekała się do bezpośredniej agresji zbrojnej, podżegania do konfliktów etnicznych, ludobójstwa i czystek etnicznych. Jest na to wiele przykładów z historii, takich jak ludobójstwo narodów kaukaskich w XIX w., Holodomor na Ukrainie, represje sowieckie, czystki etniczne Gruzinów w Abchazji i regionie Cchinwali pod koniec XX i na początku XXI w. Rosja nigdy nie została pociągnięta do odpowiedzialności za swoje działania. Wojna przeciwko Ukrainie, która rozpoczęła się w lutym 2022 r., rozwiała wszelkie złudzenia demokratycznego świata wobec Rosji. Dziś demokratyczny świat jest zjednoczony, a główną podstawą tej jedności są wartości, za których ochronę musi wziąć odpowiedzialność. W tym celu należy wykorzystać wszystkie międzynarodowe instytucje i instrumenty prawne. Winni przywódcy Rosji muszą zostać postawieni przed sądem, a państwo musi zostać pociągnięte do odpowiedzialności finansowej. Jedynym sposobem na osiągnięcie pokoju w Rosji i na świecie jest demokratyzacja Rosji, która jest możliwa tylko za sprawą międzynarodowego przymusu prawnego, tak jak to miało miejsce w przypadku nazistowskich Niemiec. Artykuł jest próbą przedstawienia poszczególnych faktów agresywnej i imperialistycznej polityki Rosji wobec państw sąsiednich, zwłaszcza wobec Gruzji, oraz konkretnych instrumentów prawnych służących zwalczaniu tej polityki, jak również perspektyw na przyszłość.
Źródło:
Studia Prawnicze KUL; 2023, 4; 49-65
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:
Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Історія виникнення і сучасний стан грузино-абхазького конфлікту
The History of the Emergence and Current State of the Georgian-Abkhazian Conflict
Autorzy:
Otrosh, M.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/51608488.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Абхазія
Грузія
грузино-абхазький збройний конфлікт 1992-1993 рр.
переговорний процес щодо врегулювання грузино-абхазького конфлікту
п’ятиденний російсько-грузинський збройний конфлікт 2008 р.
військова присутність РФ в Абхазії
Abkhazia
Georgia
the Georgian-Abkhazian armed conflict of 1992-1993
the negotiation process for the settlement of the Georgian-Abkhazian conflict
the five-day Russian-Georgian armed conflict of 2008
the military presence of the Russian Federation in Abkhazia
Opis:
У статті досліджуються причини виникнення грузино-абхазького конфлікту, показано фази його розвитку та сучасний стан. Грузино-абхазьке протистояння розпочалося ще в період існування СРСР. Воно переросло у збройний конфлікт 1992-1993 рр., який закінчився поразкою грузинських військ і встановленням Абхазією за допомогою військової підтримки Росії контролю над територією республіки (за винятком Кодорської ущелини). З того часу Абхазія стала де-факто незалежною державою, яка практично опинилася поза владою грузинського уряду. Після цього розпочався багаторічний переговорний процес у різних форматах, який не приніс бажаних результатів у врегулюванні грузино-абхазького конфлікту. Зважаючи на це, Грузія зробила у серпні 2008 р. невдалу спробу силового відновлення контролю над Абхазією. Це призвело до п’ятиденного російсько-грузинського збройного конфлікту, під час якого Абхазія за допомогою росіян встановила повний контроль над усією своєю територією. Невдовзі по тому Абхазія була визнана незалежною державою з боку РФ та деяких її сателітів. Після цього на території Абхазії були розміщені дві російські військові бази, а російські військовослужбовці стали дислокуватися по всій Абхазії. Незважаючи на такий розвиток подій, Грузія по праву вважає Абхазію своєю територією, окупованою Росією. Абсолютна більшість держав світу, зокрема  Україна, підтримують територіальну цілісність Республіки Грузія, складовою частиною якої є Абхазія. Враховуючи високий рівень російської присутності в Абхазії, можна прогнозувати, що в недалекому майбутньому Росія поглине Абхазію і включить її «на прохання абхазів» до свого складу в якості ще одного суб’єкта федерації.
The article examines the causes of the Georgian-Abkhazian conflict, shows the phases of its development and its current state. The Georgian-Abkhaz confrontation began during the period of the existence of the USSR. It turned into an armed conflict in 1992-1993, which ended with the defeat of the Georgian troops and Abkhazia establishing control over the territory of the republic (with the exception of the Kodor gorge) with the help of military support from Russia. Since that time, Abkhazia has become a de facto independent state, which is practically outside the power of the Georgian government. After that, a multi-year negotiation process began in various formats, which did not bring the desired results in the settlement of the Georgian-Abkhazian conflict. In view of this, in August 2008, Georgia made an unsuccessful attempt to restore control over Abkhazia by force. This led to a five-day Russian-Georgian armed conflict, during which Abkhazia, with the help of the Russians, established complete control over its entire territory. Shortly thereafter, Abkhazia was recognized as an independent state by the Russian Federation and some of its satellites. After that, two Russian military bases were placed on the territory of Abkhazia, and Russian servicemen began to be stationed throughout Abkhazia. Despite this development, Georgia rightfully considers Abkhazia its territory occupied by Russia. The absolute majority of countries in the world, including Ukraine, support the territorial integrity of the Republic of Georgia, of which Abkhazia is a constituent part. Given the high level of Russian presence in Abkhazia, it can be predicted that in the near future Russia will absorb Abkhazia and include it “at the request of the Abkhazians” as another subject of the federation.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2023, 22; 93-113
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-2 z 2

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies