Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "Franko" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-3 z 3
Tytuł:
Українське театрознавство першої третини хх століття: робота з першоджерелами
Ukraińskie studia teatralne w pierwszych trzech dekadach XX wieku. Praca z materiałami źródłowymi
Ukrainian theatre studies in the first three decades of the 20th century. Working with sources materials
Autorzy:
Korzhova, Anastasiia
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1363436.pdf
Data publikacji:
2020-12-13
Wydawca:
Uniwersytet Zielonogórski. Wydział Humanistyczny
Tematy:
Іван Франко
Володимир Перетц
Володимир Рєзанов
методологія театрознавства
дослідження історичних джерел
Iwan Franko
Władimir Peretz
Władimir Rezanow
teatr: metodologia badawcza źródeł historycznych
Ivan Franko
Volodymyr Peretz
Volodymyr Rezanov
theatre study methodology: historical sources research
Opis:
У статті здійснено спробу на основі аналізу текстів провідних українських істориків театру першої третини ХХ століття виявити їхні методологічні принципи. Визначено, що підходи театрознавців зазначеного періоду до дослідження першоджерел було зумовлено академічною традицією дисциплін історико-філологічного циклу, з яких постало театрознавство, і процесом самоідентифікації науки про театр. Виявлено, що для досліджень істориків театру характерні наступні ознаки: історична і жанрова атрибуція джерел; визначення композиційних і стилістичних особливостей тексту; порівняльний аналіз (визначення джерел наслідування, паралелей тощо). Разом із тим, дослідження кожного з істориків мають свої особливості: зроблено акцент на національній складовій (І. Франко), сюжетних архетипах (В. Рєзанов), сценічних ефектах і поетиці театру (В. Перетц), його естетичній (О. Кисіль) і соціологічній (П. Рулін) складових. Встановлено, що зміни способів роботи з першоджерелами протягом першої третини ХХ століття свідчать не лише про індивідуальні особливості підходів різних дослідників, а й про різні етапи театрознавства. Способи роботи з джерелами опосередковано виявляють зміну як предметного поля дослідження, так і методи, на які спиралися дослідники різних поколінь.
W artykule na podstawie analizy tekstów czołowych ukraińskich historyków teatru trzech pierwszych dziesięcioleci XX wieku podjęto próbę ukazania ich podstaw metodologicznych. Ustalono, że podejście teatroznawców z tego okresu do badania materiałów źródłowych wynikało z akademickiej tradycji dyscyplin historyczno-filologicznych, z której wyłoniło się teatroznawstwo, oraz z procesu samoidentyfikacji nauki o teatrze. Stwierdzono, że badania te charakteryzują następujące cechy: atrybucja historyczna i gatunkowa źródeł; określenie cech kompozycyjnych i stylistycznych tekstu; analiza porównawcza (identyfikacja źródeł, podobieństwa itp.). Jednak studia poszczególnych badaczy różnią się grupą odrębnych właściwości: nacisk na komponent narodowy (I. Franco), archetypy fabularne (V. Rezanov), efekty sceniczne i poetykę teatru (V. Peretz), jego estetyczny (A. Kisel) i socjologiczny (P. Roulin) wymiar. Ustalono, iż różnice w sposobie pracy ze źródłami we wspomnianym okresie świadczą nie tylko o indywidualnym podejściu uczonych, ale także o różnych etapach rozwoju teatroznawstwa. Sposoby pracy ze źródłami pośrednio ujawniają zmianę zarówno dziedziny badań, jak i metod, po które sięgali badacze różnych pokoleń.
The article attempts to identify leading Ukrainian theatre historians of the first third of the 20th century methodological principles based on the analysis of their texts. It was established that the approach of theatre experts from this period to the study of source materials resulted from the academic tradition of historical and philological disciplines, from which theatre studies emerged, and from the process of self-identification of theatre science. These studies are characterized by the following features: historical and species attribution of sources; defining the compositional and stylistic elements of the text; comparative analysis (identification of sources, similarities, etc.). However, the studies of individual researchers differ in the group of distinct properties: the national component emphasis (I. Franko), the plot archetypes (V. Rezanov), the stage effects and the poetics of the theatre (V. Peretz), its aesthetic (O. Kysil) and sociological (P. Rulin) component. It was found that differences of working with sources in the said period testify not only to the individual approach of scholars, but also to various stages of the development of theatre studies. Working with sources indirectly reveals the change in both the field of research and the methods that researchers of different generations sought.
Źródło:
Filologia Polska. Roczniki Naukowe Uniwersytetu Zielonogórskiego; 2020, 6; 53-71
2450-3584
Pojawia się w:
Filologia Polska. Roczniki Naukowe Uniwersytetu Zielonogórskiego
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Ukraińskie narracje tożsamościowe. Przykład Iwana Franki i Łesi Ukrainki
Ukrainian narratives about national identity: the example of Ivan Franko and Lesya Ukrainka
Українські нарації про ідентичність. Приклад Івана Франка та Лесі Українки
Autorzy:
Kaczmarczyk, Marta
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1048590.pdf
Data publikacji:
2019-12-05
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
Іван Франко
Леся Українка
українська ідентичність
національна ідентичність
українська література
українські письменники
Iwan Franko
Łesia Ukrainka
tożsamość ukraińska
tożsamość narodowa
literaturа ukraińska
pisarze ukraińscy
Ivan Franko
Lesya Ukrainka
Ukrainian national identity
Ukrainian literature
Ukrainian writers
Opis:
Autor artykułu analizuje wybrane przykłady działalności Iwana Franki oraz Łesi Ukrainki, zwracając uwagę na te jej przejawy, których centrum jest kwestia tożsamości ukraińskiej, potrzeba jej budowania i umacniania, bo tylko dzięki temu Ukraińcy i Ukraina są w stanie proklamować swoją odrębność. Pisarze, reprezentujący rozdzielone politycznymi granicami części Ukrainy, realizują w swojej działalności narracje antykolonialne.
The author of the present paper analyzes the selected examples of Ukrainian identity depicted in literary works of the two Ukrainian great writers who lived in two politically separate parts of Ukraine. Both Ivan Franko and Lesya Ukrainka pointed out that only due to strengthening their national identity Ukrainians can preserve their national distinctiveness.
Źródło:
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2018, 5, 13; 79-95
1733-2249
Pojawia się w:
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Особливості фемінізму в українській літературі кінця XIX – початку XX століття
Features of feminism in Ukrainian literature late XIX – early XX century
Autorzy:
Iaruchyk, Viktor
Svirzevska, Svitlana
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/32077938.pdf
Data publikacji:
2022-12-28
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
література
фемінізм
Ольга Кобилянська
Леся Українка
Іван Франко
Наталія Кобринська
емансипація
Олена Пчілка
literature
feminism
Olga Kobylyanska
Lesya Ukrainka
Olena Pchilka
Ivan Franko
Natalia Kobrynska
emancipation
Opis:
У статті йдеться про тему фемінізму в українській літературі у період порубіжжя. Це одна з провідних тем української літератури. Спершу вони себе проявили в літературній діяльності, пізніше – у сферах науки, мистецтва, громадського, економічного, політичного життя суспільства. Уперше в українській літературі тему емансипації жінки з середніх соціальних верств порушує Ольга Кобилянська. Питання жіночого руху як суспільного явища привертало і продовжує привертати увагу багатьох дослідників. В Україні, так як і в інших країнах Європи, він набув поширення в другій половині XIX століття. Ініціаторки та учасниці жіночих рухів відстоювали необхідність надання жінкам рівних із чоловіками прав у професійному, суспільному та політичному житті.
The article deals with the topic of feminism in Ukrainian literature in the period of the frontier. This is one of the leading themes of Ukrainian literature. For women the XIX century was a turning point. At first they man ifested themselves in literary activity, later – in the fields of science, art, social, economic, political life of society. For the first time in Ukrainian literature Olga Kobylyanska raises the topic of emancipation of women from middle social strata. The issue of the women’s movement as a social phenomenon has attracted and continues to attract attention of many researchers. In Ukraine, as in other European countries, it became widespread in the second half of the XIX century. The initiators of the women’s movement advocated the need to give women equal rights with men in professional, social and political life.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2022, 10; 229-237
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-3 z 3

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies