Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "stylistic" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-5 z 5
    Tytuł:
    Analysis of phraseological units functioning in Mark Twen’s novel “The adventures of Tom Sawyer”
    Autorzy:
    Dmytruk, Liliia
    Herasymenko, Olha
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2177711.pdf
    Data publikacji:
    2022-09-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    phraseological unit
    compression
    decompression
    replacement
    stylistic function
    Opis:
    The article deals with the concept and classification of phraseological units, transformations application while phraseological units creating, functions of phraseological units in the fiction text, role of author’s phraseology. The purpose of the article is to analyze the use and creation of phraseological units in Mark Twain’s novel “The Adventures of Tom Sawyer”, their structure; substantiate the transformations of phraseological units that were used in the novel, their role in the work. Having analyzed the phraseologisms of the novel “The Adventures of Tom Sawyer”, the authors studied about 400 phraseological fusions, phraseological unities, phraseological combinations, including authorial ones, phrasal verbs, and also phraseological units that are formed by means of transformations: compression or decompression, replacement and others. The authors state that in most cases phraseological units are used in the evaluative and emotional-expressive functions, function of creating humour and satire, functions of portrait characterization and linguistic characteristics of the character, function of the plot basis and less often synonymous amplification or injection of features. It must be noted that in order to have a more complete and in-depth picture of phraseological units of the novel application and functioning it is necessary to carry out the comparative analysis of different translations of the novel into Ukrainian and study the ways phraseological units rendering into Ukrainian.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 6(3); 95-101
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Прагматичні функції стилістичних засобів в діалогічному мовленні героїв роману Річарда Олдінгтона «Death of a hero»
    Pragmatic functions of the stylistic devices in dialogues in the novel “Death of a hero” by Richrad Aldington
    Autorzy:
    Кобута (Kobuta), Світлана (Svitlana)
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2177713.pdf
    Data publikacji:
    2022-09-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    pragmatics
    stylistic devices
    litotes
    oxymoron
    metaphor
    epithet
    implication
    R. Aldington
    прагматика
    стилістичні засоби
    літота
    оксюморон
    метафора
    епітет
    імплікація
    Р. Олдінгтон
    Opis:
    This article deals the role and place of stylistic devices in a work of art in the literary pragmatics context. Operating on the level «author – work – reader», literary pragmatics offers an interpretation of the text together in the light of hidden information. The paper focuses on the stylistic analysis of the dialogues of the characters in Richard Aldington’s novel “Death of a Hero” and defining the pragmatic functions of the given stylistic devices as source of implicit information. In addition to direct descriptions, Richard Aldington characterizes his characters through their speech. Stylistic figures in the dialogues help to assess the situation and understand the way of thinking of characters and their personal features. Phonetic and graphic stylistic devices often indicate the social background of the speaker, his emotional state and situations in which dialogues take palce. Syntactic stylistic means in dialogues are usually broken sentences, they do not add much aesthetic beauty or understanding of ideas, but they allow the author to make characters more believable so that readers feel for them. Syntactic stylistic devices in the dialogues of the novel provide readers with an opportunity to complete the thought of the character, to understand the course of their thoughts. The most frequently used stylistic devices in the dialogues of the novel Richard Aldington are of a lexical stratum; they not only enrich the language of a character, but also allow to evaluate their intelligence, depth of knowledge, imagination level, social background, age group, era. It is thanks to the stylistic devices that the author implicitly manages to explain that there has always been an abyss of misunderstanding between the protagonist and his surrounding, regardless of where he was at a certain stage of life. The contrast of the use of tropes in the speech of the protagonist before and after he became a soldier, demonstrating the fundamental changes in his outlook, shows a particularly important pragmatic function of the stylistic devices usage.
    Дана стаття розглядає роль і місце стилістичних засобів у художньому творі в контексті літературної прагматики. Опираючись на рівень «автор – твір - читач», літературна прагматика пропонує трактування тексту із урахуванням прихованої інформації. Метою даної розвідки є стилістичний аналіз діалогічного мовлення персонажів роману Річарда Олдінгтона «Death of a Hero» та визначення прагматичних функцій зазначених стилістичних засобів як носіїв імпліцитної інформації. Окрім прямих авторських описів, Річарда Олдінгтон характеризує своїх персонажів через їхнє мовлення. Стилістичні фігури у діалогах допомагають оцінити ситуацію та зрозуміти спосіб мислення і характери головних героїв. Фонетичні та графічні стилістичні засоби найчастіше вказують на соціальне походження мовця, іноді на його емоційний стан та особливості мовлення. Синтаксичні стилістичні засоби у діалогах досить часто зустрічаються у вигляді обірваних речень, що не стільки додає естетичної краси чи розуміння ідей, скільки дозволяє авторові героя правдоподібнішим, змусити читача перейнятися його проблемами. Синтаксичні стилістичні засоби у діалогах розглянутого роману націлюють читача на можливість самостійно завершити думку героя, зрозумівши хід його думок. Найчастіше в діалогах роману Річард Олдінгтон використовує лексичні стилістичні засоби, які не лише збагачують мову того чи іншого персонажа, але й дозволяють судити про широту його кругозору, глибину знань, ерудицію, образність мислення, належність до того чи іншого прошарку суспільства, вікової групи, епохи. Саме завдяки тропам авторові імпліцитно вдається пояснити, що між головним героєм та його оточенням завжди існувала прірва непорозуміння, незалежно від середовища в якому він знаходився. Особливу прагматичну функцію виконує контраст вживання тропів у мовленні головного героя до того як він став солдатом і після, демонструючи фундаментальність змін, які відбулися у його свідомості. Однією з найважливіших прагматичних функцій вживання стилістичних фігур у діалогах є надання читачам можливості отримати додаткову інформацію про покоління, яке описує Річард Олдінгтон, принципи його світогляду та систему цінностей.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 6(3); 111-121
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Антропонімікон історичного роману С. Скляренка «Володимир»
    Anthroponyms in S. Skliarenko’s historical novel «Volodymyr»
    Autorzy:
    Ільченко (Ilchenko), Ірина (Iryna)
    Ткаченко (Tkachenko), Настасія (Nastasiia)
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2177712.pdf
    Data publikacji:
    2022-09-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    anthroponym
    proper name
    etymology
    onym
    onomasticon
    semantics
    stylistic role
    антропонім
    власне ім’я
    етимологія
    онім
    ономастикон
    семантика
    стилістична роль
    Opis:
    The paper provides a lexical and semantic analysis of the anthroponyms in Semen Skliarenko’s historical novel «Volodymyr», that illustrates the difficult time of Kievan Rus’ and Volodymyr’s personal life as well as the people surrounding him. Therefore, there is a strong trend showing a great many of the historic personalities’ names sustaining a chronotope of the novel. The proper names mentioned in the novel grant invaluable information how to interpret the whole text, sometimes impossible to express with other means. Among the anthroponyms we can see that the names of the Kyiv princes and princesses (Sviatoslav, Yaropolk, Oleg, Boleslav, Kyi, Shchek, Yaroslav, Volodymyr, Olga) are the most usable and most important in the aspect of the sense. The names of the famous emperors and kings (Shishman, Olaf, John, Constantine, Boleslav, Basil) are no mere less important. The author, S. Skliarenko involves plenty of proper names of foreign origin (Rurik, Rogvolod, Tur, Rogneda) to depict the historical reality. The names of the invented characters as well as the ones of the real historic personalities are not in sharp contrast either in stylistic or in functional terms, they do not differ in the terms of grammar structures although they belong to various cultures, historic periods and ethnic traditions. Each literary and artistic onym mentioned in the novel plays its own functional role. Semen Skliarenko uses the words of the literature and artistic onomastics to make them as a powerful expressive factor. Nominative literary and artistic anthroponyms serve as a ground for artistic onomastics to come along without any accompanying connotations. They are used in the novel only to call denotations unambiguously and differentiate them from the other characters. The characteristic function demonstrates national or regional affiliations, and it can also express certain features of the characters, their appearance, it expresses designated emotional attitude to the named character, the function can participate in the creation of temporal and spatial background of the novel. The chronological function becomes second to none when it specifies both a certain time and a certain place or just only one of these two indicators. In the analyzed novel, we have found some proper names bearing the ideological function with a negative connotation. The expressive and evaluative functions come as a set of means showing the characters’ emotional and expressive evaluation ranging from the pet form to the rude one. The text production function of proper names summarizes the features of the above functions, and we can see it in the novel due to the vast application of anthroponyms as connecting structural elements of the text. Thus, the anthroponyms in the analyzed novel creates ample opportunities for the study of individual names invented by the author, it will contribute to a deeper studying of the theory of precedent names, a more complete description of the idiosyncrasy of the write. As a prospective we are going to continue further research of Semen Skliarenko’s onomasticon as pragmatics aspect.
    У статті здійснено комплексний лексико-семантичний та функційний аналіз антропонімів роману Семена Скляренка «Володимир», присвяченого періоду правління Володимира, у якому автор майстерно переплітає історичні події з описом особистого життя київського князя. Тому недивно, що твір насичений найменуваннями історичних осіб, за допомогою яких формується хронотоп роману. Власні імена у романі дають неоціненну інформацію для інтерпретації всього тексту, іноді й таку, що іншими способами в творі не виражена. Серед антропонімів найбільш вживаними та найбільш вагомими за змістовим навантаженням є імена київських князів та княгинь (Святослав, Ярополк, Олег, Болеслав, Кий, Щек, Ярослав, Володимир, Ольга). Не менш важливими в аналізованому романі є імена імператорів та королів, які так чи інакше прославилися в минулі часи (Шишмани, Олаф, Іоанн, Костянтин, Болеслав, Василь). Для зображення історичної дійсності С. Скляренко вводить у роман велику кількість імен іншомовного походження (Рюрик, Регволд, Тур, Рогнедь). Імена вигаданих героїв та імена реальних історичних осіб у стилістичному і функціональному плані різко не контрастують, і не розрізняються між собою у плані граматичної структури, хоча вони і співвідносні з різними культурами, історичними періодами та етнічними традиціями. Кожен літературно-художній онім в романі має своє функціональне навантаження. У Семена Скляренка власні назви стають могутнім виразовим чинником. Номінативні літературно-художні антропоніми є основою художнього ономастикону та характеризуються відсутністю супровідних конотацій. У романі вони використовуються для того, щоб однозначно називати денотатів і диференціювати їх від інших персонажів. Характеристична функція демонструє національну чи регіональну приналежність, а також може увиразнювати певні риси характеру чи зовнішності носія, виражати емоційне ставлення до пойменованого персонажа, брати участь у творенні часово-просторового фону твору. Хронологічна функція стає провідною, коли онім спеціально вказує на певний час і місце або лише на одну з цих двох координат. У аналізованому творі деякі власні назви несуть в собі ідеологічну функцію з негативним підтекстом. Експресивно-оцінна функція представляє набір емоційно-експресивних оцінок персонажів – від зменшено-пестливих до згрубілих. Текстотвірна функція власних назв підсумовує усі попередні і проявляється в романі шляхом активного використання антропонімів як пов’язування структурних елементів тексту. Отже, антропонімікон аналізованого роману створює широкі можливості для дослідження індивідуально-авторських імен, що сприятиме поглибленню теорії прецедентного імені, більш повній характеристиці ідіостилю письменника. У перспективі плануються подальші дослідження ономастикону Семена Скляренка з погляду прагматики.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 6(3); 103-109
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Поглиблена робота з міфонімами (на основі літературних творів шкільної програми для 10 класу)
    The in-Depth Work with Mythonyms (on the Basis of Literary Works of the School Program for 10th Grade)
    Autorzy:
    Івахно, Наталія
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/16647625.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    міфонім
    жанровий аналіз
    структурно-стильовий аналіз
    ідеаційно-концептуальний аналіз
    символ
    mythonym
    genre analysis
    structural and stylistic analysis
    ideational and conceptual analysis
    symbol
    Opis:
    Not common and not widespread in literary texts, such as anthroponymic or toponymic names, but quit functionally important can be considered mythonyms. Their role is revealed in the study of genre and stylistic features of some works of art of the school curriculum in Ukrainian literature for senior classes and worldviews of individual characters of those texts. The in-depth study of mythological artistic onyms is essential for tenth-grades. On the example of two works – Mykhailo Kotsyubynsky’s novel “Shadows og Forgotten Ancestors” and Lesya Ukrainka’s drama-extravaganza “Forest Song” – 10th grades can explore the role of the mythological names as one of the features of the drama genre, neo-romanticism style and ideology of cosmocentrism and paganism. That is why mythonyms need to be studied in depth within the genre, structural-stylistic and ideational-conceptual areas of research of a work of art. Like names of toponymic origin, mythological names combine both traditional etymological meanings and author’s additional meanings, which are valuable only in the context of a particular literary work. However, such names can often be symbolic. For example, Mavka is the heroine of Lesya Ukrainka’s neo-romantic drama-extravaganza “Forest Song”. The article outlines the optimal approach to the study of literary texts of the school curriculum in Ukrainian literature for 10th grade on the basis of genre, stylistic and ideological and conceptual analysis with in-depth study of mythological names. The paper identifies and proposes the basic requirements for the topics and objectives of the lessons devoted to the study of literary texts through involvement in the analysis of mythological names. The algorithm for constructing educational situations has been developed, the content of which corresponds to the proper names of methological characters and the author’s meanings contained in them.
    Не поширеними та не широко розповсюдженими в літературних текстах, як антропонімічні найменування чи топонімічні назви, проте достатньо функціонально важливими можна вважати міфоніми. Їхня роль виявляється в ході дослідження жанрових і стильових ознак деяких художніх творів шкільної програми з української літератури для старших класів та світоглядних орієнтирів окремих персонажів цих текстів. Поглиблене вивчення міфологічних художніх онімів істотно вагомим є для десятикласників. На прикладі двох творів – повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» та драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» – учні 10 класу можуть дослідити роль міфологічної назви як однієї з ознак жанру драми-феєрії, стилю неоромантизму та ідеологій космоцентризм та язичництво. Саме тому міфоніми необхідно поглиблено вивчати в межах жанрового, структурно-стильового та ідеаційно-концептуального напрямів дослідження художнього твору. Подібно до назв топонімічного походження міфологічні найменування поєднують і традиційні етимологічні значення, й авторські додаткові смисли, які є цінними тільки в контексті певного літературного твору. Разом із тим часто такі назви можуть виступати символічними. До прикладу, Мавка – героїня неоромантичної драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». У статті окреслено оптимальний підхід до вивчення художніх текстів шкільної програми з української літератури для 10 класу на основі жанрового, стильового та ідейно-концептуального аналізів із поглибленим вивченням міфологічних назв. У роботі визначено й запропоновано основні вимоги до тем та мети уроків, присвячених дослідженню літературних текстів через залучення до аналізу міфологічних найменувань. Розроблено алгоритм побудови навчальних ситуацій, зміст яких відповідає власним назвам міфологічних персонажів та авторським значенням, укладеним у них.
    Źródło:
    Viae Educationis; 2022, 4; 30-36
    2956-2856
    Pojawia się w:
    Viae Educationis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Семіотико-композиційні аспекти формування творів станкового живопису китаю: загальнотеоретичний аналіз
    Semiotico-compositive aspects of the formation of chinese equipment painting works: general theoretical analysis
    Autorzy:
    Sin, Khuan
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2036936.pdf
    Data publikacji:
    2022-03-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    China
    easel painting
    semiotics
    stylistic traditions
    stylistics
    works of easel painting
    Китай
    станковий живопис
    cеміотика
    стилістичні традиції
    стилістика
    твори станкового живопису
    Opis:
    The scientific article is devoted to the complex analysis of semiotic-compositional aspects of formation of works of easel painting of China. It established that taking into account the holistic and fundamental changes that took place in the spiritual life of society in the late XX –early XXI century and due to the transformations taking place in the fine arts of China, it is obvious that profound changes have affected the methodology of philosophical knowledge and the foundations of artistic creativity. In art, the practice of artistic creativity and the accompanying philosophical reflection always go hand in hand, fully determining each other. In turn, attention to some specific aspects of the formation of the compositional construction of a work of art is not only able to promote practice, but can deepen the degree of penetration into all aspects of the topic under consideration. Emphasis is placed on the fact that extrapolating such a method to the study of the phenomena of compositional construction, we can afford to trace the relationship between individual artistic styles and their relationship to the goals and objectives of composition. This allows us to distinguish two aspects of the study: the attitude to the composition, its goals, objectives, methods and techniques in the context of the analyzed individual artistic styles; attitude to the composition, its goals, objectives, methods and techniques, as a communicative model of “open” type, in which the message changes as codes change, and the use of certain codes is dictated by ideology, features of historical development, translational movement of semiosis.
    Наукова стаття присвячена комплексному аналізу семіотико-композицій- них аспектів формування творів станкового живопису Китаю. Встанов- лено, що беручи до уваги цілісні та ґрунтовні зміни, що відбулися в ду- ховному житті суспільства наприкінці XX–початку XXI ст. та зумовлені трансформаціями, що відбуваються в образотворчому мистецтві Китаю, стає очевидним, що глибокі перетворення торкнулися методології філо- софського пізнання та основи художньої творчості. У мистецтві практика художньої творчості та супутня їй філософська рефлексія завжди йдуть пліч-о-пліч, повноцінно детермінуючи ода одну. Своєю чергою увага до деяких специфічних аспектів формування композиційної побудови худож- нього твору не тільки здатна просунути практику, а й може поглибити ступінь проникнення в усі аспекти теми, що розглядається. Акцентовано увагу на тому, що, екстраполюючи подібний метод на дослідження феноменів композиційної побудови, ми можемо дозволити собі простежити взаємозв’язок між окремими художніми стилями та їх ставленням до цілей і завдань композиції. Це дозволяє виділити два ас- пекти досліджуваного: ставлення до композиції, її цілей, завдань, способів та прийомів у контексті аналізованих окремих художніх стилів; ставлення до композиції, її цілей, завдань, способів та прийомів як до комунікативної моделі «відкритого» типу, в якому повідомлення змінюється в міру того, як змінюються коди, а використання тих чи інших кодів диктується ідеологі- єю, особливостями історичного розвитку, поступальним рухом семіозісу.
    Źródło:
    Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 1(33); 177-193
    1643-6911
    Pojawia się w:
    Krakowskie Studia Małopolskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-5 z 5

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies