Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "information policy" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-6 z 6
Tytuł:
Public information and communication space in Ukraine: current state, problems and tasks
Autorzy:
Vedmid, Polina
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1933435.pdf
Data publikacji:
2021-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
public administration
information policy
information and communication technologies
legislation
e-governance
Opis:
The article conducts a comprehensive study of public information and communication space in Ukraine, analyzes its current state considering regulatory and organizational features, identifies key challenges for quality development and modernization of the industry, and identifies key dysfunctional problems that prevent high performance in domestic development of information and communication technologies. It is argued that an important role in the constructive formation of the public information and communication sector is played by the state information policy, which should be based on such principles as openness, system, equality of interests, priority of domestic producers, social orientation. It turns out that the formation of a quality public information space contributes to the development of civil society, information society and information democracy. Comprehensive digitalization of public communication will promote openness, transparency and accessibility of public information, the formation of partnerships between the public, business, and civil sectors. Three basic stages of formation of information and communication space have been identified: strategic, organizational and control ones.
Źródło:
Reality of Politics; 2021, 17; 182-192
2082-3959
Pojawia się w:
Reality of Politics
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Between Moscow and Washington: information influences on early dialogue with NATO in Poland and Ukraine (1991–1994)
Autorzy:
Mieliekiestsev, Kyrylo
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/29519687.pdf
Data publikacji:
2023-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Foreign influence
information influences
information policy
information warfare
NATO
Republic of Poland
Ukraine
Opis:
The research covers the early years of Ukraine’s and Poland’s cooperation in their bilateral relations in the context of building up security policies between the NATO and the CSTO in 1991–1994. Various information influences from state and non-state actors, internal and external, made it so the processes of the search for security guarantees ended up quite different between the two neighboring countries. Covering sources and literature that provide evidence for influences from sources such as the Kremlin, the non-lustrated “old guard” former Communist party functionaries in Ukraine, and the former opposition in Poland, the research shows how the two countries’ relations with the NATO differed, and why, though both countries joined the Partnership for Peace program at roughly the same time, Poland managed to start active Euro-Atlantic integration much earlier than Ukraine did. Using sources such as the text of the treaties, the establishing documents and legislature guidebooks of organization, public writings of diplomats and former policy makers, the research shows what exactly were the risks that the NATO assessed in the joining of former Eastern Bloc countries (with the unstated reasons for the small number of contacts of those countries with NATO in the 1991–1994 relevant to the West’s suspicion of post-Soviet intelligence and military), and which points of the first Ukraine-NATO proved “too much” for the former. Furthermore, Ukraine’s early success with the number of NATO exercises it partook in during the first years of the Partnership for Peace became an example to other Eastern Europe countries seeking better relations with NATO and defense sector reforms, including the Republic of Poland. The paper also highlights the tendencies of cooperation between Ukraine and the Republic of Poland in the context of NATO enlargement and the various aspects of Atlantic integration. The most important among them was cooperation in security and defense, both bilateral and within the framework of the NATO Partnership for Peace Program.
Źródło:
Pomiędzy. Polsko-Ukraińskie Studia Interdyscyplinarne; 2023, 9(2); 19-26
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polsko-Ukraińskie Studia Interdyscyplinarne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Analysis of ministry of defence of Ukraine crisis communications within the Russian Federation information aggression against Ukraine in 2016–2018
Autorzy:
Kushnir, Viktoria
Izhutova, Iryna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1933257.pdf
Data publikacji:
2020-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
crisis communications
crisis management
information policy
security and defence sector
destructive information campaigns
Opis:
The active phase of hybrid aggression of the Russian Federation which was started from the illegal annexation of Crimea and occupation of the several regions of Donetsk and Luhansk oblasts in 2014 has been accompanied by massive information and disinformation campaigns against Ukraine launched by the aggressor. They were accompanied by spreading fakes, deepfakes, propaganda messages, and manipulations.
Źródło:
Reality of Politics; 2020, 12; 59-68
2082-3959
Pojawia się w:
Reality of Politics
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Principles of Formation of Information Policy of Ukraine In the Conditions of Hybrid War
Autorzy:
Melnyk, Igor
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1930490.pdf
Data publikacji:
2020-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
hybrid war
information war
information policy
public administrat ion
manipulation
information security
national interests
internet network
information space
Opis:
The purpose of the article is to explore the basic principles of information policy formation in Ukraine in the context of hybrid information warfare; identification of features and problems of information policy and its impact on the public administration system. The results of the study show that since the beginning of Russia’s armed aggression against Ukraine and the widespread hybrid information war, the state’s information policy has changed its vectors and priorities. Confirmation of this was the adoption of a number of legislative documents, which identified the external enemy of the aggressor and outlined directions for the protection of national interests. It is analyzed that one of the main tasks in the information confrontation of the hybrid war is the formation of appropriate information policy and information security. It was pointed out that in the conditions of a hybrid war, a systematic approach should be devised to adequately respond to the state’s power structures to the challenges related to information confrontation. In order to minimize the spread of manipulative influences in the national information space, the formation of practical mechanisms for implementing the country’s information policy, establishing communication with civil society and raising the overall level of media literacy of society is a necessary question.
Źródło:
Krakowskie Studia Małopolskie; 2020, 2(26); 136-149
1643-6911
Pojawia się w:
Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Konstytucyjne prawo do informacji w praktyce samorządu wojewódzkiego w Polsce – wyniki badań
The Constitutional Right to Information in the Practice of Voivodeship Self-Government in Poland – Research Results
Autorzy:
Kuca, Paweł
Polak, Rafał
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2162209.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
prawo do informacji
samorząd wojewódzki
urząd marszałkowski
polityka informacyjna
right to information
voivodeship self-government
marshal’s office
information policy
Opis:
The right to information and the degree to which citizens are informed about the activities of public authorities is of great importance for the quality of public life. The article analyzes the results of research on the manner of conducting information policy by voivodeship self-governments in Poland. They focus on the approach of self-government representatives to the information policy, as well as the communication tools used, which have an impact on the level of informing citizens about the activities of voivodeship self-government.
Prawo do informacji i stopień poinformowania obywateli o działalności władz publicznych ma duże znaczenie dla jakości życia publicznego. W artykule poddano analizie wyniki badań dotyczące sposobu prowadzenia polityki informacyjnej przez samorządy wojewódzkie w Polsce. Skoncentrowano się w nich na podejściu przedstawicieli samorządów do polityki informacyjnej, a także wykorzystywanych narzędziach komunikacji, co ma wpływ na poziom poinformowania obywateli o działalności samorządów wojewódzkich.
Źródło:
Przegląd Prawa Konstytucyjnego; 2022, 6(70); 259-271
2082-1212
Pojawia się w:
Przegląd Prawa Konstytucyjnego
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Комунікативний вимір формування і просування публічного іміджу держави
Communicative Dimension of Formation and Promotion of the State`s Public Image
Autorzy:
Нагорняк (Nagornyak), Тетяна (Tetyana)
Польовий (Polovyi), Микола (Mykola)
Бондаренко (Bondarenko), Сергій (Sergii)
Осмоловська (Osmolovska), Анна (Anna)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2187908.pdf
Data publikacji:
2022-03-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
інформаційний простір
політика формування іміджу держави
інтегральна модель формування іміджу держави
комунікаційні моделі
держав світу
імідж держави
image of the state
information space
integral model of state’s image
formation
communication models of the states of the world
policy of state’s image formation
Opis:
Within the framework of the author’s scientific research, three types of communicative models of the world’s states were identified, which reflect the basic principles of building state information policy and reflect the key characteristics of the political system. Among them are subsidiary, vertical, and transitional models. The institutional method was used to prove the specifics of the state as a political institution that is the bearer of national images, as well as the role and degree of influence of public policy on the formation of ideas about the state in the external information space, on the policy of promoting and transforming these images, with an emphasis on the actions of those states that shape the global political discourse of today. The authors propose an integral model of state’s public image formation, which provides for the synergy of actors of public diplomacy. The result of its implementation is the formation of the components of the state image (regional, multicultural, culinary, educational, expert) together with official products (national symbols, reputation characteristics, socio-economic development indicators, rating indicators and e-diplomacy products) «from below». Both the central government and local communities in the context of the implementation of «bottom-up» policy should be involved in the realization of a successful image formation policy. The authors emphasize that the policy of state’s image formation in the external information space should be considered as a multifaceted component of the foreign policy of the state. The tools, channels and subjects of formation and adjustment of the stateʼs image should be embedded in each of the vectors of foreign policy- in security, diplomatic, economic, social, legal, and directly information vectors.
У рамках авторських наукових пошуків виділено три типи комунікативних моделей держав світу, що відображають базові принципи побудови державної інформаційної політики та віддзеркалюють найважливіші характеристики політичної системи. Серед них – субсидіарна, вертикальна та перехідна моделі. За допомогою інституційного методу проаналізовано специфіку держави як політичного інституту, що є носієм загальнонаціональних образів, а також роль і ступінь впливу саме державної політики на формування уявлень про державу в зовнішньому інформаційному просторі, на політику просування і трансформації цих іміджів з акцентом на дії тих держав, які формують глобальний політичний дискурс сучасності. Автори пропонують інтегральну модель формування публічного іміджу держави, що передбачає синергію суб’єктів публічної дипломатії. Результатом її має стати формування «знизу» частини складових іміджу держави (регіональних, полікультурних, кулінарних, освітніх, експертних) разом з офіційними продуктами (державними символами, репутаційними характеристиками, соціально-економічними показниками розвитку, рейтинговими індикаторами та продуктами цифрової дипломатії). Для реалізації успішної політики формування іміджу слід залучати і центральну владу, і локальні громади в контексті впровадження політики «знизу». Автори наголошують на тому, що політику формування іміджу держави в зовнішньому інформаційному просторі слід розглядати як багатоаспектний складник зовнішньополітичного курсу держави. Інструменти, канали та суб’єкти формування і коригування іміджу держави мають бути закладені в кожному з векторів зовнішньої політики, а саме в безпековому, дипломатичному, економічному, соціальному, правовому та безпосередньо інформаційному.
Źródło:
Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 1; 14-27
2720-6998
Pojawia się w:
Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-6 z 6

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies