Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "image of the world" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-5 z 5
    Tytuł:
    Challenges and Prospects of Polish Studies Regarding Populism – a Political-linguistic Approach
    Wyzwania i perspektywy polskich badań nad populizmem – ujęcie politolingwistyczne
    Autorzy:
    Kołodziejczak, Małgorzata
    Wrześniewska-Pietrzak, Marta
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1943089.pdf
    Data publikacji:
    2017-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    populism
    populist discourse
    linguistic image of the world
    political linguistics
    methodology of populism studies
    dyskurs populistyczny
    językowy obraz świata
    politolingwistyka
    metodologia badań nad populizmem
    Opis:
    Populism is a multi-disciplinary research issue, especially as politics is concerned, present both in the social sciences and linguistics. Examined from different angles, it exhibits its semantic ambiguity and lack of a single definition. It is essential for cross-disciplinary studies to determine the definition of populism, which will also make it possible to determine the scope of the phenomenon under research. Such a possibility is ensured by the syndromized understanding of populism and by taking into account its manifestations on different levels of political discourse, including linguistic exponents, sender-recipient relations and a specific image of the world created within the framework of this discourse. The application of cognitive methodology in studies offers one of many research perspectives allowing populist discourse to be characterized from an interdisciplinary perspective, including a political-linguistic approach.
    Populizm, zwłaszcza w sferze polityki stanowi polidyscyplinarny problem badawczy, występuje bowiem nie tylko w naukach społecznych, lecz również językoznawstwie. Jego wieloaspektowy ogląd wpływa na niejednoznaczność semantyczną, brak jednej definicji. Jej ustalenie staje się kluczowe dla badań interdyscyplinarnych, gdyż pozwoli określić zakres badanego zjawiska. Taką możliwość daje syndromatyczne rozumienie populizmu oraz zwrócenie uwagi na jego przejawianie się na różnych poziomach dyskursu politycznego, obejmującym zarówno wykładniki językowe, jak i relacje nadawczo-odbiorcze czy kreowaną w obrębie tego dyskursu specyficzną wizją świata. Przyjęcie zatem w badaniach metodologii kognitywnej stanowi jedną z perspektyw badawczych pozwalających na charakterystykę dyskursu populistycznego, dającą możliwość spojrzenia interdyscyplinarnego, w tym politolingwistycznego.
    Źródło:
    Athenaeum. Polskie Studia Politologiczne; 2017, 56; 257-267
    1505-2192
    Pojawia się w:
    Athenaeum. Polskie Studia Politologiczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Język polski i kultura dla Ukraińców: studia psycholingwistyczne
    Polish language and culture for Ukrainians: psycholinguistic studies
    Autorzy:
    Denysewicz, Olena
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2177697.pdf
    Data publikacji:
    2022-09-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    bodziec
    reakcja
    pole asocjacyjne
    wolny eksperyment asocjacyjny
    łańcuchowy eksperyment asocjacyjny
    kulturowy obraz świata
    stimulus
    reaction
    association filed
    free association experiment
    chain association experiment
    cultural image of the world
    Opis:
    The article analyses the relationship between language and culture, which shape the linguistic and cultural images of the world. An attempt was made to define the key concepts in the linguistic picture of the world of Ukrainians into words-stimuli – Polish language and culture through free and coherent association experiments. The main semantic relationships in the association fields and the largest semantic spheres in each group of subjects were identified. The article updates the concept of national and cultural image of the world. The importance of scientific intelligence is gaining popularity in connection with the emigration of Ukrainians to Poland. The results of the research may help teachers of Polish as a foreign language understand how the language of Polish and culture are reflected in the linguistic image of the world of Ukrainians. The survey showed that Ukrainians perceive the POLISH LANGUAGE through the prism of Polish culture. This supports the view that the linguistic personality learns the values rooted in the linguistic and cultural image of the world of this linguistic community through the acquisition of a specific foreign language. The combination of the linguistic and cultural image of the world is important for Ukrainians learning Polish in language acquisition, and sometimes identical. The Polish language is perceived by Ukrainians through the prism of Polish culture. Therefore, it helps create associative connections that serve effective and imaginative language learning.
    W artykule przeanalizowano związek języka z kulturą, które kształtują językowy i kulturowy obrazy świata. Podjęto próbę określenia kluczowych pojęć w obrazie językowym świata Ukraińców na słowa-bodźce − język polski i kultura polska poprzez swobodne i spójne eksperymenty asocjacyjne. Zidentyfikowano główne powiązania semantyczne w polach asocjacyjnych i zidentyfikowano największe sfery semantyczne w każdej grupie badanych. W artykule zaktualizowano pojęcie narodowy i kulturowy obraz świata. Znaczenie wywiadu naukowego zyskuje popularność w związku z procesami emigracyjnymi Ukraińców do Polski. Wyniki badań mogą pomóc nauczycielom języka polskiego jako obcego zrozumieć, w jaki sposób język polski i kultura znajdują odzwierciedlenie w językowym obrazie świata Ukraińców. Badanie wykazało, że Ukraińcy postrzegają JĘZYK POLSKI przez pryzmat polskiej kultury. Potwierdza to pogląd, że osobowość językowa poprzez przyswajanie określonego języka obcego, poznaje wartości zakorzenione w językowym i kulturowym obrazie świata tej społeczności językowej. Dla Ukraińców uczących się języka polskiego połączenie językowego i kulturowego obrazu świata jest ważne w procesie przyswajania języka, a czasem także tożsame. Język polski przez Ukraińców postrzegany jest przez pryzmat kultury polskiej. W związku z tym pomaga tworzyć pewne powiązania asocjacyjne, które służą skutecznej i pomysłowej nauce języka.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 6(3); 15-20
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Działania społeczne a proces profilowania świata społecznego. Casus prawicowej i liberalnej interpretacji sytuacji na polsko-białoruskiej granicy
    Social activities and the process of profiling the social world. The case of the right-wing and liberal interpretation of the situation on the Polish-Belarusian border
    Autorzy:
    Lewartowska-Zychowicz, Małgorzata
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/31339579.pdf
    Data publikacji:
    2024-03-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    obraz świata
    profilowanie
    wzorce działania
    ideologia prawicowa
    ideologia liberalna
    sytuacja na polsko-białoruskiej granicy
    image of the world
    profiling
    action patterns
    right-wing ideology
    liberal ideology
    the situation on the Polish-Belarusian border
    Opis:
    When in the second half of 2021 the situation on the Polish-Belarusian border rapidly inflamed, it became a subject of numerous articles published in major opinion weeklies of different ideological orientations. Their analysis using the profiling concept developed by Jerzy Bartmiński allowed to reveal two alternative profiles of people trying to cross Polish border from Belarus (illegal immigrant versus refugee) and different images of the social world hidden behind them, manifested in ideological (right-wing and liberal) language codes. According to J. Bartmiński’s concept, profiling is reconstructable practically in every text of culture, and the reconstruction of profiling makes it possible to obtain a cognitive definition, i.e. one that allows to present the way the speakers understand the events of the social world, the ways of ordering, categorizing and evaluating them. The reconstructed profiles were used in the analysed texts to generate different action patterns (defense of sovereignty versus helping people in a humanitarian crisis), which, however, have a common area, which is identifying the figure of external enemy and inner traitor.
    Gdy w drugiej połowie 2021 roku sytuacja na polsko-białoruskiej granicy uległa gwałtownemu zaognieniu, stała się przedmiotem licznych artykułów, publikowanych w głównych tygodnikach opinii o różnych orientacjach ideologicznych. Ich analiza z wykorzystaniem koncepcji profilowania Jerzego Bartmińskiego, pozwoliła na odsłonięcie dwóch alternatywnych profili osób usiłujących przedostać się do Polski z terenu Białorusi (nielegalny imigrant versus uchodźca) i skrywających się za nimi odmiennych obrazów świata społecznego manifestujących się w ideologicznych (prawicowych i liberalnych) kodach językowych. Zgodnie z koncepcją J. Bartmińskiego zabieg profilowania jest możliwy do zrekonstruowania w każdym tekście kultury, a rekonstrukcja zabiegu profilowania umożliwia uzyskanie definicji kognitywnej, czyli takiej, która pozwala na przedstawienie sposobu pojmowania przez mówiących wydarzeń świata społecznego, sposobów ich porządkowania, kategoryzowania i wartościowania. Zrekonstruowane profile zostały użyte w analizowanych tekstach do wygenerowania odmiennych wzorców działaniowych (obrona suwerenności versus pomoc ludziom w kryzysie humanitarnym), które okazały się mieć wspólny obszar, jakim jest identyfikowanie figury zewnętrznego wroga i wewnętrznego zdrajcy.
    Źródło:
    Edukacja Międzykulturowa; 2024, 24, 1; 162-172
    2299-4106
    Pojawia się w:
    Edukacja Międzykulturowa
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Комунікативний вимір формування і просування публічного іміджу держави
    Communicative Dimension of Formation and Promotion of the State`s Public Image
    Autorzy:
    Нагорняк (Nagornyak), Тетяна (Tetyana)
    Польовий (Polovyi), Микола (Mykola)
    Бондаренко (Bondarenko), Сергій (Sergii)
    Осмоловська (Osmolovska), Анна (Anna)
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2187908.pdf
    Data publikacji:
    2022-03-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    інформаційний простір
    політика формування іміджу держави
    інтегральна модель формування іміджу держави
    комунікаційні моделі
    держав світу
    імідж держави
    image of the state
    information space
    integral model of state’s image
    formation
    communication models of the states of the world
    policy of state’s image formation
    Opis:
    Within the framework of the author’s scientific research, three types of communicative models of the world’s states were identified, which reflect the basic principles of building state information policy and reflect the key characteristics of the political system. Among them are subsidiary, vertical, and transitional models. The institutional method was used to prove the specifics of the state as a political institution that is the bearer of national images, as well as the role and degree of influence of public policy on the formation of ideas about the state in the external information space, on the policy of promoting and transforming these images, with an emphasis on the actions of those states that shape the global political discourse of today. The authors propose an integral model of state’s public image formation, which provides for the synergy of actors of public diplomacy. The result of its implementation is the formation of the components of the state image (regional, multicultural, culinary, educational, expert) together with official products (national symbols, reputation characteristics, socio-economic development indicators, rating indicators and e-diplomacy products) «from below». Both the central government and local communities in the context of the implementation of «bottom-up» policy should be involved in the realization of a successful image formation policy. The authors emphasize that the policy of state’s image formation in the external information space should be considered as a multifaceted component of the foreign policy of the state. The tools, channels and subjects of formation and adjustment of the stateʼs image should be embedded in each of the vectors of foreign policy- in security, diplomatic, economic, social, legal, and directly information vectors.
    У рамках авторських наукових пошуків виділено три типи комунікативних моделей держав світу, що відображають базові принципи побудови державної інформаційної політики та віддзеркалюють найважливіші характеристики політичної системи. Серед них – субсидіарна, вертикальна та перехідна моделі. За допомогою інституційного методу проаналізовано специфіку держави як політичного інституту, що є носієм загальнонаціональних образів, а також роль і ступінь впливу саме державної політики на формування уявлень про державу в зовнішньому інформаційному просторі, на політику просування і трансформації цих іміджів з акцентом на дії тих держав, які формують глобальний політичний дискурс сучасності. Автори пропонують інтегральну модель формування публічного іміджу держави, що передбачає синергію суб’єктів публічної дипломатії. Результатом її має стати формування «знизу» частини складових іміджу держави (регіональних, полікультурних, кулінарних, освітніх, експертних) разом з офіційними продуктами (державними символами, репутаційними характеристиками, соціально-економічними показниками розвитку, рейтинговими індикаторами та продуктами цифрової дипломатії). Для реалізації успішної політики формування іміджу слід залучати і центральну владу, і локальні громади в контексті впровадження політики «знизу». Автори наголошують на тому, що політику формування іміджу держави в зовнішньому інформаційному просторі слід розглядати як багатоаспектний складник зовнішньополітичного курсу держави. Інструменти, канали та суб’єкти формування і коригування іміджу держави мають бути закладені в кожному з векторів зовнішньої політики, а саме в безпековому, дипломатичному, економічному, соціальному, правовому та безпосередньо інформаційному.
    Źródło:
    Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 1; 14-27
    2720-6998
    Pojawia się w:
    Copernicus Political and Legal Studies
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    «Матеревбивство» як симптом мутації національної психіки під колоніально-тоталітарним пресингом (на матеріалі української лірики 1920–1930-х років)
    «Killing of the mother» as a sign of national mental mutation under colonial and totalitarian pressure (illustrated on the twentieth-century ukrainian lyrics (the 1920–1930th)
    Autorzy:
    Шаф (Shaf), Ольга (Olga)
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2177552.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    пролетарська поезія 1920-х
    міжвоєнна
    емігрантська лірика
    національна свідомість
    колоніальність
    маскулінність
    маскулінна лірична свідомість
    материнська
    фігура
    образ України
    the 1920th proletarian poetry
    the emigrant poetry
    between two World Wars
    national consciousness
    colonialism
    masculinity
    masculine art consciousness
    the maternal figure
    the image of Ukraine
    Opis:
    The article deals with the specific art representation of moral, ethic, psychical shifts of the national masculine character in Ukrainian lyrics of the first third of XXth century. They are conveyed in particular through the masculine intention to destroy the maternal figure of Motherland. Sometimes aggressiveness and hostility expressed in the poetic texts are equal to symbolical “killing of the Mother”, if taking into consideration a convergence of the images of Mother and Motherland in poetic consciousness. The article employs analytical and structural as well as historical and typological literary techniques. The theoretical base of the investigation is postcolonial theory integrated with psychoanalysis as well as gender studies to deal effectively with such concepts as maternal figure of the Motherland, national colonial masculinity, masculine art consciousness, the notions of trauma, aggression and others as well. This theoretical direction can provide help with outlining of the “killing of the Mother” symptom as Ukrainian poets’ destructive gesture toward their Motherland represented in the 1920th proletarian poetry (Vasyl Ellan-Blakytnyi, Volodymyr Sosiura, Heo Shkurupii) and also in a number of works of emigrant poets between two World Wars (Yevhen Malaniuk, Ostap Tarnavskii and others). Diverse lyric tendencies to express the urge to kill the Mother extrapolated on the image of Ukraine are highlighted. Ethic transformation of Ukrainians poets’ patriotic feelings is predicated upon different reasons, but the common one is that they had equally suffered colonial and totalitarian pressure of Soviet Russia. The moods of depiction of Ukraine’s “death” are, on the contrary, differentiate; in the 1920th, proletarian Ukrainian poets defused the tension between Bolshevistic and nationalistic ideologies through splitting the image of Ukraine into the negative “bourgeois” one and the positive “proletarian” one. In some works of emigrant poets devaluated image of Ukraine acquires demonic “deathly” features and is dishonored as “a betrayer”.
    У статті досліджується специфіка художнього відображення в українській ліриці 1920 – 1930-х років минулого століття симптоматики морально-етичних, психічних мутацій національного маскулінного характеру, що виявляється в деструктивних інтенціях щодо материнської фігури батьківщини (агресивність наративу часто еквівалентна символічному «вбивству матері» з огляду на матерналізацію образу Вітчизни в художній свідомості). В осмисленні порушеної у статті проблеми ефективними є методологічний арсенал постколоніальних студій, синтезований з гендерною критикою та психоаналізом, а також аналітико-структурний та історико-типологічний літературознавчі методи. Ключовими поняттями, на яких вибудовується теоретична база дослідження, є материнська фігура України, національна колонізована маскулінність та маскулінна лірична свідомість, концептуальної ваги набувають психоаналітичні поняття травми, агресії, лібідозного об’єкта, репараційно-деструктивних імпульсів. Застосування цього інструментарію дозволяє з психоісторичних позицій окреслити симптоматику «матеревбивства» як деструктивного синівського жесту щодо материнської фігури України, а також характер її художньої репрезентації в українській пролетарській ліриці 1920-х років (Василь Еллан-Блакитний, Володимир Сосюра, Гео Шкурупій) та міжвоєнній емігрантській поезії (Євген Маланюк, Остап Тарнавський та інші). У дослідженні з’ясовано спільні та відмінні тенденції у ліриці поетів різних стильових та ідеологічних орієнтацій по обидва боки українського кордону у відтворенні деструктивних «матеревбивчих» бажань, скерованих на образ України. Спільним чинником їхнього відтворення є травма пережитої державотворчої поразки визвольних змагань та страх тоталітарного пресингу Радянської Росії, що набирав обертів, водночас характер вираження в ліриці цього періоду «синівської» агресії різниться відповідно до ситуації колоніальної ураженості й зумовлює застосування різних поетикальних тактик, серед яких візуалізація розтерзаного «материнського тіла» України, розщеплення її образу на «буржуазну» й «пролетарську» задля послаблення напруги між більшовицькою та націоналістською ідеологією (у пролетарській поезії) та демонізація «омертвілої» України, її моральне збезчещення за «зраду» національного сина-втікача (емігрантська поезія). Новизна дослідження визначається тим, що постколоніальна, а також гендерна й психоаналітична оптика застосовується до масиву української лірики, зокрема пролетарської та емігрантської поезії 1920–1930-х років ХХ століття, уперше й актуалізує досить дражливу проблему деградації національної свідомості впритул до девальвації статусу Вітчизни від нівеляційним імперсько-тоталітарним тиском. У перспективі вивчення теми може відбуватися на значно осяжнішому літературному матеріалі й в ширшому хронологічному діапазоні.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 187-196
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-5 z 5

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies