Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "image policy" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-5 z 5
    Tytuł:
    Sweden’s Image Policy in the Times of Refugee Crisis
    Polityka wizerunkowa Szwecji w dobie kryzysu migracyjnego
    Autorzy:
    Kobierecka, Anna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1936759.pdf
    Data publikacji:
    2019-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    Sweden
    image policy
    refugee crisis
    nation branding
    public diplomacy
    Szwecja
    polityka wizerunkowa
    kryzys migracyjny
    branding narodowy
    dyplomacja publiczna
    Opis:
    Sweden has a substantially long tradition of conducting an image policy using both public diplomacy and nation branding. The refugee crisis is a significant challenge for maintaining a strong nation brand and positive perceptions of this country, mostly owing to contradictions between the declared values of Sweden’s image and nation brand and the real steps undertaken by the government to limit refugee immigration. The aim of this article is to discover potential correlation between the refugee crisis and changes within Sweden’s image and the strategy for promoting the country abroad, as well as Sweden’s methods and forms of international communication.
    Szwecja posiada stosunkowo długą tradycję realizowania polityki wizerunkowej zarówno poprzez dyplomację publiczną, jak i branding narodowy. Kryzys migracyjny stanowi istotne wyzwanie dla utrzymania silnej marki narodowej oraz pozytywnego postrzegania tego kraju na arenie międzynarodowej, głównie ze względu na przeciwności, jakie pojawiają się między założeniami przyświecającymi kreowaniu marki narodowej i wizerunku Szwecji a realnymi działaniami podejmowanymi przez rząd w zakresie ograniczania napływu uchodźców. Celem artykułu jest znalezienie potencjalnego powiązania pomiędzy kryzysem migracyjnym a zmianami w wizerunku Szwecji oraz zmianami, jakie zachodzą w obrębie strategii promowania Szwecji poza jej granicami oraz metod i form komunikowania międzynarodowego.
    Źródło:
    Athenaeum. Polskie Studia Politologiczne; 2019, 64; 187-202
    1505-2192
    Pojawia się w:
    Athenaeum. Polskie Studia Politologiczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    US president’s inauguration ceremonial as a factor in intercultural communication
    Autorzy:
    Zakharova, Oksana
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1933269.pdf
    Data publikacji:
    2020-06-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    state
    ruling elite
    state image
    foreign policy
    culture
    Opis:
    The article considers the history and development of the inauguration ceremonies of US presidents. Their role in legitimizing power and their influence on creating the image of the state is evaluated. The very specificity of the inauguration as a social phenomenon makes this ceremonial action a kind of illustration of the cultural condition, mores and tastes of society, national characteristics, becoming a symbolic characteristic of hierarchical differences. Its norms reflect not only ideology, but also the social psychology of society, without an adequate interpretation of which it is impossible to correctly understand the behavior of statesmen in specific situations related to their social status. State civil and military ceremonies, being, as a rule, striking events in the life of the state, have symbolic meaning. They establish a balance between their immediate participants and the highest environment, testify to the stability/instability within the ruling elite. Modern ceremonials of the inauguration of world presidents are politics, prestige, and the image of the government in power.
    Źródło:
    Reality of Politics; 2020, 12; 114-124
    2082-3959
    Pojawia się w:
    Reality of Politics
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    The Regulatory Framework of the Soviet Diplomatic Protocol. History of Formation
    Autorzy:
    Zakharova, Oksana
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1930492.pdf
    Data publikacji:
    2020-06-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    foreign policy
    diplomacy
    state image
    ideology
    diplomatic recept ions
    foreign visits
    Opis:
    The concept of “diplomacy” combines the foreign policy activities of state leaders and supreme authorities. At various stages of the development of society the methods and means of diplomacy changed. In the Middle Ages the protocol is the rules of paperwork and archiving. Subsequently ceremonial issues began to be attributed to the diplomatic protocol. Currently the diplomatic protocol is a set of generally accepted norms, traditions and conventions that are observed in international communication. The purpose of the study is to analyze the evolution of the Soviet protocol as an instrument of the state’s foreign policy based on the analysis of regulatory documents. The novelty of the study lies in the fact that the author considers the diplomatic legal culture as a component of the image of the state, in which ideology influenced all aspects of society, including the rules of communication between a Soviet citizen and foreign partners. It was revealed that the employees of the Protocol Department of the People’s Commissariat for Foreign Affairs (PCFA), and primarily its head D.T. Florinsky (repressed in 1934) and V.N. Barkov (repressed in 1941, rehabilitated in 1958), were able to “reconcile”, as evidenced by regulatory documents, the European diplomatic protocol with the norms of Soviet ideology. Through its work the Protocol Department tried to destroy the idea of the USSR as an “empire of evil”; it was part of the positive image of the USSR, like the Bolshoi Theater, Soviet sports and Russian literature. As an actor in world politics the Soviet Union could not but accept the main provisions of the Vienna Convention on Diplomatic Relations. Ignoring the international norms of the protocol is a denial of equality, sovereignty, territorial integrity of the state, and as a result, loss of reputation in the eyes of the world community.
    Źródło:
    Krakowskie Studia Małopolskie; 2020, 2(26); 150-163
    1643-6911
    Pojawia się w:
    Krakowskie Studia Małopolskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Комунікативний вимір формування і просування публічного іміджу держави
    Communicative Dimension of Formation and Promotion of the State`s Public Image
    Autorzy:
    Нагорняк (Nagornyak), Тетяна (Tetyana)
    Польовий (Polovyi), Микола (Mykola)
    Бондаренко (Bondarenko), Сергій (Sergii)
    Осмоловська (Osmolovska), Анна (Anna)
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2187908.pdf
    Data publikacji:
    2022-03-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    інформаційний простір
    політика формування іміджу держави
    інтегральна модель формування іміджу держави
    комунікаційні моделі
    держав світу
    імідж держави
    image of the state
    information space
    integral model of state’s image
    formation
    communication models of the states of the world
    policy of state’s image formation
    Opis:
    Within the framework of the author’s scientific research, three types of communicative models of the world’s states were identified, which reflect the basic principles of building state information policy and reflect the key characteristics of the political system. Among them are subsidiary, vertical, and transitional models. The institutional method was used to prove the specifics of the state as a political institution that is the bearer of national images, as well as the role and degree of influence of public policy on the formation of ideas about the state in the external information space, on the policy of promoting and transforming these images, with an emphasis on the actions of those states that shape the global political discourse of today. The authors propose an integral model of state’s public image formation, which provides for the synergy of actors of public diplomacy. The result of its implementation is the formation of the components of the state image (regional, multicultural, culinary, educational, expert) together with official products (national symbols, reputation characteristics, socio-economic development indicators, rating indicators and e-diplomacy products) «from below». Both the central government and local communities in the context of the implementation of «bottom-up» policy should be involved in the realization of a successful image formation policy. The authors emphasize that the policy of state’s image formation in the external information space should be considered as a multifaceted component of the foreign policy of the state. The tools, channels and subjects of formation and adjustment of the stateʼs image should be embedded in each of the vectors of foreign policy- in security, diplomatic, economic, social, legal, and directly information vectors.
    У рамках авторських наукових пошуків виділено три типи комунікативних моделей держав світу, що відображають базові принципи побудови державної інформаційної політики та віддзеркалюють найважливіші характеристики політичної системи. Серед них – субсидіарна, вертикальна та перехідна моделі. За допомогою інституційного методу проаналізовано специфіку держави як політичного інституту, що є носієм загальнонаціональних образів, а також роль і ступінь впливу саме державної політики на формування уявлень про державу в зовнішньому інформаційному просторі, на політику просування і трансформації цих іміджів з акцентом на дії тих держав, які формують глобальний політичний дискурс сучасності. Автори пропонують інтегральну модель формування публічного іміджу держави, що передбачає синергію суб’єктів публічної дипломатії. Результатом її має стати формування «знизу» частини складових іміджу держави (регіональних, полікультурних, кулінарних, освітніх, експертних) разом з офіційними продуктами (державними символами, репутаційними характеристиками, соціально-економічними показниками розвитку, рейтинговими індикаторами та продуктами цифрової дипломатії). Для реалізації успішної політики формування іміджу слід залучати і центральну владу, і локальні громади в контексті впровадження політики «знизу». Автори наголошують на тому, що політику формування іміджу держави в зовнішньому інформаційному просторі слід розглядати як багатоаспектний складник зовнішньополітичного курсу держави. Інструменти, канали та суб’єкти формування і коригування іміджу держави мають бути закладені в кожному з векторів зовнішньої політики, а саме в безпековому, дипломатичному, економічному, соціальному, правовому та безпосередньо інформаційному.
    Źródło:
    Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 1; 14-27
    2720-6998
    Pojawia się w:
    Copernicus Political and Legal Studies
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Теоретико-методологічні аспекти поняття міжнародний імідж держави
    Theoretical and Methodological Aspects the Concept of International Image of the State
    Autorzy:
    Єремєєва, Ірина
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2163432.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    nation branding
    political marketing
    state
    globalization
    foreign
    policy
    international state image-making
    international relations
    національний брендинг
    політичний маркетинг
    держава
    глобалізація
    зовнішня політика
    міжнародний державний іміджмейкінг
    міжнародні відносини
    Opis:
    The article considers the theoretical and methodological aspects of the formation of the international image of the state through: analysis of conceptual approaches to the concept of international image of the state; identification of factors influencing the formation of an effective image of the state in the international arena; formulation of essential features of the state image and determination of their influence on the international competitiveness of the state; defining criteria for assessing the international image; analysis of areas of international state image-making. The international image of the state is a strategic tool for strengthening the status of the state in the international arena and the main criterion for its effectiveness. The international image is formed under the influence of natural factors and purposeful activity of state and other actors. The author identifies specific features of the international image of the state: compliance with the level of political, socio-economic and cultural development of the state; emphasis on the brightest and specific characteristics of the state; the presence of significant emotional and psychological composition; easy to display object; symbolization of some aspects of state life. The main criterion for the effectiveness of the state image is to strengthen the status of the state in the international arena. The result of the analysis of the main directions of international state image-making is the allocation of three areas: geopolitical direction forms the idea of geographical space as a territory for domestic and foreign policy; marketing direction provides promotion of economic processes of the state on the world stage; branding direction based on the recognizability of formal and informal symbols of the state contributes to the recognizability of the state on the world stage. Thus, the international image is a manageable category that can be built according to the political or economic demands of the state.
    У статті розглядаються теоретичні та методологічні аспекти формування міжнародного іміджу держави через вирішення наступних завдань: аналіз концептуальних підходів до визначення державного іміджу; визначення чинників, що впливають на формування ефективного іміджу держави на міжнародній арені; формулювання основних особливостей державного іміджу та визначення їх впливу на міжнародну конкурентоспроможність держави; визначення критеріїв оцінки та аналіз структури міжнародного іміджу. Імідж є стратегічним інструментом зміцнення позицій і статусу держави та основним критерієм ефективності її діяльності на міжнародній арені. Міжнародний імідж формується під впливом об’єктивних чинників та цілеспрямованої діяльності державних та інших акторів. Автор визначає наступні особливості міжнародного іміджу держави: відображення рівня політичного, соціально-економічного та культурного розвитку держави; акцент на найяскравіших та специфічних характеристиках держави; наявність вагомої емоційної та психологічної складової; символізація деяких аспектів державного життя. Результатом змістовної характеристики іміджу держави є виділення трьох напрямків його формування: геополітичний напрям розглядає географічний простір як територію внутрішньої та зовнішньої політики; маркетинговий напрям забезпечує підтримку зовнішньоекономічної діяльності держави; брендинг сприяє розвитку формальних та неформальних символів держави та її пізнаваності у світі. Таким чином, міжнародний імідж є керованою категорією, що побудована відповідно до національних інтересів держави.
    Źródło:
    Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 4(36); 61-77
    1643-6911
    Pojawia się w:
    Krakowskie Studia Małopolskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-5 z 5

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies