Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "development environment" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-7 z 7
    Tytuł:
    Global challenges of education for sustainable development
    Autorzy:
    Konieczny, Jolanta
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2187216.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    intercultural education
    sustainable development
    society
    environment
    economy
    global challenges
    Opis:
    The awareness of the society that it is responsible for what the nature looks like, as well as for developing human relations, results in the popularization of the idea of sustainable development. The aim of thos study is to present an analysis of the literature on the subject focused on the description of the reality and possible directions of changes in education, considering it as global challenges in three aspects of sustainable development: the economic, ecological and social. The greatest challenge today is to create a multidimensional view of a constantly deepening social and environmental crisis. The change that should be made in education should concern the processes that are aimed at combining the three aspects and at balancing their importance. The essence of education for sustainable development was shown in shaping the values, empathy and awareness that are needed to act for society, as well as the environment and the economy on a global scale.
    Źródło:
    Edukacja Międzykulturowa; 2022, 19, 4; 167-178
    2299-4106
    Pojawia się w:
    Edukacja Międzykulturowa
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Formation of a Favorable Leadership Environment as a Tool of Combining People to Resolve Socially Significant Issues in Representative Authorities
    Autorzy:
    Veremeichyk, Victor
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1930514.pdf
    Data publikacji:
    2021-09-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    public administration leadership
    representative authorities
    formation of a favorable leadership environment
    united territorial community
    decentralization
    professional training of officials
    territory development.
    Opis:
    Many years of experience in trying to reform the representative authorities in Ukraine indicate that the lack of change means stagnation and prevents development. Change is an inevitable element of our lives, but it often causes fear in people. The ability to adapt to and enjoy change shapes our health, happiness and personal dignity much more than anything else. Each of us is given two options to choose from, influence others and as a result, manage change or is allow to other impact on us. It is for this reason that representative bodies in Ukraine need to be created conditions for the arrival of representatives of the new, ie professional public, management. It must be based on leadership, because it is not so much about younger people, but about new professionals who are able to adapt to change and function effectively in changing conditions and situations. At the same time, they must have a clear understanding of the axiom that the success of their activities lies in teamwork and continuous self-development and self-improvement. It is obvious that a modern representative of public authorities in general and local governments in particular must be a person who seeks to create a favorable leadership environment in order to unite all communities interested in addressing socially significant issues. And such a representative who understands that he will not succeed if he will thoughtlessly, automatically, copy someone’s style and thoughtlessly imitate anyone. The article analyzes the experience of forming a favorable leadership environment in the stand. The main tools of uniting people for solving socially significant issues in representative authorities are substantiated. The priority directions of formation of a favorable leadership environment in the stand are identified.
    Źródło:
    Krakowskie Studia Małopolskie; 2021, 3(31); 148-159
    1643-6911
    Pojawia się w:
    Krakowskie Studia Małopolskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Децентралізація влади в Україні як засіб створення та підтримки повноцінного життєвого середовища територіальних громад
    Decentralization of power in Ukraine as a means of creating and maintaining a full-term living environment of territorial communities
    Autorzy:
    Lysenko, Alla
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2036988.pdf
    Data publikacji:
    2022-03-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    decentralization
    stages of decentralization
    territorial communities
    local governments
    problems of community development
    rural areas
    living environment
    децентралізація
    етапи проведення децентралізації
    територіальні громади
    органи місцевого самоврядування
    проблеми розвитку громад
    сільські території
    життєве середовище
    Opis:
    The article researched the process of decentralization of power in Ukraine since 2014 and its legal regulation, highlights the stages of reform, systematizes its main achievements within the first stage (from 2014 to 2019) and the second (from 2020 to present), outlines and summarizes the key problems of community development and possible ways to solve them. Based on the analysis of the publications in which the solution of the problem was initiated, the author found that the attempts to improve the administrative- territorial structure of Ukraine, made at the national level before 2014, did not bring the expected results, and therefore the focus is on the process of subsequent reforms. With this in mind, the purpose of the study, its main research objectives and methodological tools are determined. The author emphasizes that the reform of the state policy of Ukraine in the field of local government is based on the best world achievements in this direction, on the basis of the analysis confirms the general correspondence between the number of persons living in a particular region of Ukraine and the number of established communities, and that community development problems are more pronounced within rural areas away from administrative centers. The proposed ways to solve the outlined problems will contribute to the creation and maintenance of a full-fledged living environment of communities.
    У статті досліджено процес децентралізації влади в Україні з 2014 р. та його нормативно-правове регулювання, виокремлено етапи проведення реформи, систематизовано її основні здобутки у межах першого етапу (з 2014 р. до 2019 р.) та другого (з 2020 р. і дотепер), окреслено й узагаль- нено ключові проблеми розвитку громад та можливі шляхи їх вирішення. На основі аналізу публікацій, у яких започатковано вирішення пробле- ми, автором встановлено, що спроби щодо удосконалення адміністра- тивно-територіального устрою України, здійснені на загальнодержавному рівні до 2014 р., не принесли очікуваних результатів, і тому акцентовано увагу саме на процесі послідуючих реформ. З огляду на це визначено мету дослідження, його основні науково-дослідницькі завдання та методоло- гічний інструментарій. Автор акцентує увагу на тому, що в основу реформування державної політики України у сфері місцевого самоврядування покладено кращі сві- тові здобутки у цьому напрямі, на основі проведеного аналізу підтверджує загальну відповідність між кількістю осіб, які проживають на території кон- кретної області України, та кількістю створених громад, а також на тому, що проблеми розвитку громад більш значною мірою проявляються у ме- жах сільських територій, віддалених від адміністративних центрів. Запро- поновані шляхи вирішення окреслених проблем сприятимуть створенню та підтримці повноцінного життєвого середовища громад.
    Źródło:
    Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 1(33); 56-77
    1643-6911
    Pojawia się w:
    Krakowskie Studia Małopolskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    The Constitutional Grounds for the Implementation of the “Green Deal” in the Republic of Poland
    Konstytucyjne podstawy wdrażania “Zielonego Ładu” w Rzeczypospolitej Polskiej
    Autorzy:
    Gajda, Szymon
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1920773.pdf
    Data publikacji:
    2020-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    Green Deal
    public security
    climate change
    energy security
    Human Family
    ecological safety
    sustainable development
    environment protection
    constitutional order
    „Zielony Ład”
    bezpieczeństwo publiczne
    zmiana klimatu
    bezpieczeństwo energetyczne
    „Rodzina Ludzka”
    bezpieczeństwo ekologiczne
    ochrona środowiska
    porządek konstytucyjny
    Opis:
    Dynamic changes in the European climate policy are aimed at a drastic reduction of CO2 emissions. The Union’s policy has several social, economic, and political consequences. Therefore, it is subject to assessment from the perspective of the legal order, including the constitutional order of the Member States. Therefore, a question arises as to the compliance of the “Green Deal” policy with the Polish constitution. It can be very troublesome to answer them positively. The EU policy is not only implemented in the interest of the whole world, and its effectiveness is uncertain, if only due to the need for cooperation of the entire international community. An additional challenge may be the quite evident departure from the principle of sustainable development in favor of climate protection. Although the given questions are troublesome, they deserve attention and noticing an apparent collision.
    Dynamiczne zmiany w europejskiej polityce klimatycznej, zmierzają do drastycznego ograniczenia emisji CO2. Polityka Unii rodzi szereg konsekwencji społecznych, gospodarczych i politycznych. Podlega w związku z tym ocenie z perspektywy porządku prawnego, w tym porządku konstytucyjnego Państw Członkowskich. Pojawia się w związku z tym pytanie o zgodność polityki „Zielonego Ładu” z polską konstytucją. Pozytywna odpowiedź na nie może być bardzo kłopotliwa. Unijna polityka nie tylko jest realizowana w interesie całego świata, a jej skuteczność jest niepewna, choćby z uwagi na konieczność współdziałania całej społeczności międzynarodowej. Dodatkowym wyzwaniem może okazać się dość ewidentne odejście od zasady zrównoważonego rozwoju na rzecz ochrony klimatu. Powyższe pytania pomimo, iż są kłopotliwe zasługują za uwagę i dostrzeżenie wyraźnej kolizji.
    Źródło:
    Przegląd Prawa Konstytucyjnego; 2020, 6 (58); 449-459
    2082-1212
    Pojawia się w:
    Przegląd Prawa Konstytucyjnego
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    The Intergenerational Equity Dimension of the “Green Deal” Emphasised by the Order of the German Federal Constitutional Court of March 24, 2021
    Wymiar sprawiedliwości międzypokoleniowej we wdrażaniu „Zielonego Ładu” ujęty w wyroku Niemieckiego Federalnego Trybunału Konstytucyjnego z 24 marca 2021 r.
    Autorzy:
    Gajda, Szymon
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1928858.pdf
    Data publikacji:
    2021-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    Green Deal
    intergenerational equity
    climate change
    IPCC Reports
    human rights
    ecological safety
    sustainable development
    environment protection
    constitutional order
    „Zielony Ład”
    sprawiedliwość międzypokoleniowa
    zmiana klimatu
    Raporty IPCC
    prawa człowieka
    bezpieczeństwo energetyczne
    bezpieczeństwo ekologiczne
    ochrona środowiska
    porządek konstytucyjny
    Opis:
    On March 24, 2021, the First Senate of The German Federal Constitutional Court issued that part of the Federal Climate Change Act of December 12, 2019 (Federal Law Gazette I, p. 2513) must be deemed contrary to Basic Law. The fundamental reason underlying his conclusion was the failure of the federal legislator and the Federal Government to take suitable and prospectively sufficient measures to decrease greenhouse gasses (predominantly CO2) emissions. The Tribunal interpreted Art. 20a of the Basic Law, in conformity with the principle of intergenerational equity. By anchoring his reasoning in that concept, the Tribunal turned into an unclear and controversial path. It may serve to enhance radical political changes. However, on the other hand, it may also undermine the green change.
    Dnia 24 marca 2021 r. I Senat Niemieckiego Federalnego Trybunału Konstytucyjnego orzekł, że część Federalnej Ustawy o zmianach klimatu z 12 grudnia 2019 r. (Federalny Dziennik Ustaw Dz.U. I, s. 2513) należy uznać za sprzeczną z ustawą zasadniczą. Podstawowym powodem jego konkluzji było niepodjęcie przez ustawodawcę federalnego i rząd federalny odpowiednich i perspektywicznie wystarczających środków w celu zmniejszenia emisji gazów cieplarnianych (głównie CO2). Trybunał dokonał interpretacji art. 20a Ustawy Zasadniczej, zgodnie z zasadą sprawiedliwości międzypokoleniowej. Zakotwiczając swoje rozumowanie w tej koncepcji, Trybunał skierował się na niejasną i kontrowersyjną drogę. Przyjęte w jego orzeczeniu podejście może służyć wzmocnieniu radykalnych zmian politycznych, ale z drugiej strony może też osłabić dążenie do zielonej zmiany.
    Źródło:
    Przegląd Prawa Konstytucyjnego; 2021, 6 (64); 201-210
    2082-1212
    Pojawia się w:
    Przegląd Prawa Konstytucyjnego
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Prawo do godnej przyszłości oraz prawo do życia w czystym powietrzu w świetle wartości i zasad konstytucyjnych
    Right to a future consistent with human dignity and right to clean air in light of constitutional values and rules
    Autorzy:
    Breczko, Anetta
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1929036.pdf
    Data publikacji:
    2021-10-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    zrównoważony rozwój
    środowisko naturalne
    dobra osobiste
    bezpieczeństwo ekologiczne
    sprawiedliwość ekologiczna
    prawo do czystego powietrza
    prawo do godnej przyszłości
    sustainable development
    natural environment
    ecological security
    personal rights
    environmental justice
    right to clean air
    right to a future consistent with human dignity
    Opis:
    W artykule poruszona została kwestia prawa do godnej przyszłości i prawa do czystego środowiska. Ochrona środowiska jest jednym z elementów bezpieczeństwa ekologicznego. Działania służące zapewnieniu bezpieczeństwa ekologicznego oraz ochronie środowiska naturalnego mają charakter wielowymiarowy. Dotyczą nie tylko obowiązków władz publicznych, ale również silnie oddziałują na sferę praw i wolności jednostki. Prawo człowieka do środowiska o odpowiedniej jakości jest podstawowym prawem człowieka. Władze publiczne powinny dążyć do poprawy aktualnego stanu środowiska i programować jego dalszy rozwój tak, aby obecne i przyszłe pokolenia mogły wieść godne życie. Prawo do czystego powietrza należałoby interpretować jako dobro osobiste człowieka wynikające z wartości i zasad konstytucyjnych.
    This article is concerned with the right to a future consistent with human dignity and the right to clean air. Environmental protection is one of the constituents of ecological security. Actions taken to ensure ecological security and protection of natural environment are multidimensional in character. They pertain to not only the duties of public authority but they also strongly affect the area of rights and liberties of an individual. The right to environment of adequate quality is a fundamental human right. Public authorities should strive to improve the present state of the environment and direct its subsequent development such that current as well as future generations can lead a dignified life. The right to clean air ought to be interpreted as a personal right resulting from constitutional values and rules.
    Źródło:
    Przegląd Prawa Konstytucyjnego; 2021, 5 (63); 419-430
    2082-1212
    Pojawia się w:
    Przegląd Prawa Konstytucyjnego
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Організація освітнього простору в зарубіжних Монтессорі-школах
    Organization of Learning Environment in Foreign Montessori Schools
    Autorzy:
    Прибора, Тетяна
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/16539071.pdf
    Data publikacji:
    2022-06-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    М. Монтессорі
    Монтессорі-заклад
    освітній простір
    освітня програма
    зона практичного життя
    зона сенсорного розвитку
    зона мовленнєвого розвитку
    зона математичного розвитку
    космічна зона
    зона культури
    Maria Montessori
    Montessori school
    curriculum
    learning environment
    a practical life zone
    a zone of sensory development
    a speech learning zone
    a Math zone
    a cosmic zone
    a culture zone
    Opis:
    The article presents the look into Montessori schools whose aim is to provide care, development, upbringing and teaching of children from 8 weeks to 18 years old in correspondence with Maria Montessori’s theory and philosophy of education. In modern pedagogical literature there is no single distinct classification of Montessori schools though in Western European countries and the USA Montessori educational establishments are distinguished by the curriculum they use and the age of children studying there. Thus, there has been made an attempt to generalize and summarize their distinctive features and make up an age-curriculum Motnessori schools classification which includes: 1) infant schools, whose curriculum focuses on the holistic development of children from 8 weeks to 18 months old, 2) toddler schools aiming at sensory development of 18 to 36-month-old kids and their acquisition of practical life, language, Math and writing readiness skills, 3) primary schools for 3-to-6- year-olds with the curriculum in correspondence with all areas of formal curriculum, 4) elementary schools (6–11 y.o.) with multi-age school curriculum which contributes to social dynamics and facilitates pupils favorable inclusion in collective learning peculiar of this age group, develops their academic interest and curiosity and based on intellectual exercises supports their easy and natural transition to abstract thinking, 5) middle schools whose curriculum is specially composed to develop 11–14 years old children academically, socially and emotionally. More detailed attention is paid to the creation of learning environment in the early childhood and primary educational establishments. It is stated that the main aim of the created learning environment is to sustain and strengthen the child’s feeling of independence and form their motivation to seek knowledge. Having analyzed the work of modern foreign Montessori schools, it’s for the first time that three kinds of the learning environment have been distinguished among them school area developmental learning environment, in-school and classroom learning environments. As it has been found out, learning environment in modern Montessori schools is based on the initial rules of formation the “prepared” environment by Maria Montessori. It can be conditionally divided into zones which correspond with the chapters of curriculum for each age group taking into account children sensory development stage. These zones include a practical life zone, a zone of sensory development, a speech learning zone, a Math zone and a cosmic or culture zone. In each of them learning materials are easy to reach and ordered from the simplest to more complex so that the children could pick up the ones which satisfy their current needs.
    У статті досліджуються Монтесорі-заклади, які спрямовані на догляд, розвиток, виховання і навчання дітей від 8 тижнів до 18 років відповідно до положень педагогічної моделі М. Монтессорі. Подається класифікація Монессорі-закладів відповідно до освітніх програм: 1) іnfant – програма спрямована на холістичний розвиток дитини від 8 тижнів – 18 місяців; 2) toddler– в основі освітньої програми лежить сенсорне навчання, спрямоване на розвиток практичних, мовленнєвих, математичних навичок і навичок підготовки до письма дітей від 18 місяців – 36 місяців; 3) primary school – освітня програма для дітей 3–6 років, яка ґрунтується на всіх сферах офіційної навчальної програми: наука, математика, література, розвиток мови, практичні навички життя, музика, рух, мистецтво; 4) elementary school – мультивікова освітня програма сприяє спільному навчанню, притаманному для цієї вікової групи, і створює соціальну динаміку, яка підтримує зростання доброзичливої та інклюзивної спільноти учнів, виховує інтерес та допитливість, сприяє природньому переходу до абстрактного мислення і дозволяє дітям тренуватися на основі інтелектуальних вправ, необхідних для академічного поступового навчання учнів 6–11 років; 5) middle school – освітня програма, розроблена спеціально для розвитку академічних, соціальних та емоційних потреб дітей від 11–14 років. Детальна характерника приділяється організації освітнього простору тільки в двох із них: «Раннє дитинство» та «Початкова школа». Досліджено, що мета підготовленого освітнього простору полягає в підтриманні та зміцненні почуття самостійності дитини та формуванні мотивації прагнення до знань. Вперше на основі аналізу діяльності сучасних іноземних Монтессорі-закладів виділено три види освітнього простору в них: освітньо-розви- вальне зовнішньошкільне середовище закладу, внутрішньошкільне середовище закладу, освітньо-розвивальне середовище класу. З’ясовано, що у сучасних Монессорі-закладах освітній простір ґрунтується на правилах організації «підготовленого» середовища, запропонованих ще М. Монтессорі. Він умовно поділяється на зони, які відповідають розділам програми кожної вікової групи, враховуючи сенситивні періоди розвитку дитини: 1) зона практичного життя; 2) зона сенсорного розвитку; 3) зона мовленнєвого розвитку; 4) зона математичного розвитку; 4) космічна зона або зона культури. У кожній з цих зон навчальні матеріали легкодоступні і розташовані в послідовності від найпростіших до найскладніших, щоб вихованці могли вибрати матеріали, які відповідають їхнім потребам.
    Źródło:
    Viae Educationis; 2022, 2; 51-59
    2956-2856
    Pojawia się w:
    Viae Educationis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-7 z 7

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies