Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "criminal proceedings" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-8 z 8
    Tytuł:
    Postponement of Trial in Connection with the Application of Criminal Procedural Measures
    Autorzy:
    Senyk, Taras
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1931332.pdf
    Data publikacji:
    2020-09-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    coercion
    measures of criminal procedural coercion
    measures to ensure criminal proceedings
    participants in court proceedings
    adjournment of court proceedings in criminal proceedings
    adjournment of court proceedings
    Opis:
    The article analyzes the concepts of «coercion», «measures of criminal procedural coercion», «measures to ensure criminal proceedings» and their relationship. The measures of procedural coercion, which the court can most often apply to the participants in court proceedings in a criminal case, as well as the procedure for postponing the trial in connection with their (measures of procedural coercion) are studied. Proposals for improving the criminal procedure legislation of Ukraine in this direction have been formulated. Measures of criminalprocedural coercion are procedural means of state-legal coercion defined by the criminal-procedural law, applied by the authorized bodies conducting criminal proceedings, in the order clearly defined by the law concerning persons, for the purpose of achievement of efficiency of criminal proceedings. The concept of “measures to ensure criminal proceedings” in its own right the content and scope do not cover the category of precautionary measures and other mea sures procedural coercion. In our opinion, the concept of «criminal measures procedural coercion “and” measures to ensure criminal proceedings «are not identical: under the current CPC of Ukraine measures procedural coercion is a component of criminal security measures proceedings, and, consequently, to some extent, a narrower concept. They are correlated between themselves as a whole and part. However, before proceeding to the analysis of each of the measures of coercion we have identified, let us pay attention to the important procedural provisions that the judge is obliged to remember when applying this or that measure. The court may impose measures of procedural coercion on the person, which in turn will postpone the trial.
    Źródło:
    Krakowskie Studia Małopolskie; 2020, 3(27); 78-95
    1643-6911
    Pojawia się w:
    Krakowskie Studia Małopolskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Ograniczenie zasady działania sądu z urzędu i jego wpływ na wyrokowanie
    Autorzy:
    Sobczak, Jacek
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2225755.pdf
    Data publikacji:
    2014-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    adversarial principle
    criminal proceedings
    reform of the criminal process
    court
    prosecutor
    rules of evidence
    Opis:
    The adversarial principle is merely the name of a specific type of organizing process, not a specific Directive of criminal proceedings. The adversarial principle is uniformly recognized as non-codified directive, according to which the criminal process is conducted in the form of equal sides dispute before the impartial court. The adversarial principle in criminal proceedings is something other than adversarial in civil proceedings. The adversarial principle was exposed in the course of work on the revision of the Code of criminal proceedings. The creators of the reform emphasized that Article 167 § 1 of the Code of criminal proceedings differently than it did before, sets out the rules of proof, giving this task in the hands of the parties, leaving only the court admissibility of evidence, and reducing the possibility of taking evidence by the court to exceptional cases justified special circumstances. The creators of the reform emphasized that Article 167 § 1 of the Code of criminal proceedings differently than it did before, sets out the rules of taking of evidence, giving this process to the parties, leaving only the admissibility of evidence to the court, and reducing the possibility of taking evidence by the court to exceptional cases justified by special circumstances. Will be changed the rules for transfer of the court materials from preliminary proceedings. Another important issue is the systematization of the list of evidence, in accordance with the modified Article 333 § 1 of the Code of Criminal Procedure and solutions for planning of court hearings. May cause discussions restriction the possibility of taking the initiative of the evidence by the court. The changes enforce proactive stance of the accused, even though he should be able to take advantage of the „right to silence”. Militate against the principle of adversarial problems brought to light on the background of the appeal proceedings. You can express its concern that the adversarial principle in the present approach will detrimental to the presumption of innocence, leading to a model of „proceedings for the rich”. These changes will force to remodel the psyche of judges who feel guilty persons determining cases of dispute run by the parties, not the players involved who have the task of replacing the prosecutor.
    Źródło:
    Themis Polska Nova; 2014, 2(7); 27-43
    2084-4522
    Pojawia się w:
    Themis Polska Nova
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    МЕТА ДОКАЗУВАННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ ПРО ПОРУШЕННЯ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ: ІСТИНА ЧИ ПРОЦЕСУАЛЬНА СПРАВЕДЛИВІСТЬ?
    The Purpose Of Proof In The Criminal Proceedings On Infringement Of Intellectual Property Rights: Truth Or Procedural Justice?
    Autorzy:
    Компанець, Євгеній
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1932004.pdf
    Data publikacji:
    2021-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    мета доказування
    кримінальний процес
    істина
    ефективність
    процесуальна справедливість
    purpose of proof
    criminal proceedings
    truth
    efficiency
    procedural
    justice
    Opis:
    The article summarizes the existing discussible approaches of domestic and foreign scholars to understanding of the purpose of criminal procedural proof and the search for truth. The legislation of Ukraine, norms of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, Criminal Procedure Codes of a number of European countries, modern approaches of US courts, the Supreme Court [of Ukraine], the European Court of Human Rights on normative consolidation of the purpose of criminal procedural proof and application of the law are analyzed. On the basis of an excursion in the history of science the basic theories of truth are highlighted. It has been established that the theory of objective truth has prevailed in science for a long time, but attention is drawn to the fact that it is increasingly criticized in favor of efficiency of criminal proceedings through applying relevant legal procedures. Judicial practice shows a shift in emphasis from establishing the truth to procedural justice aimed at achieving the optimal model of the purpose of criminal proceedings and proof. The approaches to the purpose of proof and the search for truth of various subjects in criminal proceedings on infringement of intellectual property rights and efficiency of applying conventional truth are substantiated. The own vision of the concept of the purpose of proof is proposed and propositions on improvement of the procedural legislation of Ukraine are provided.
    В статті наведено узагальнення існуючих дискусійних підходів вітчизняних та закордонних науковців до розуміння мети кримінального процесуального доказування та пошуку істини. Проаналізовано законодавство України, норми Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кримінальних процесуальних кодексів низки країн Європи, сучасні підходи судів США, Верховного суду [України], Європейського суду з прав людини щодо нормативного закріплення мети кримінального процесуального доказування та правозастосування. На підставі екскурсу в історію науки висвітлені основні теорії істини. Встановлено, що довгий час в науці панувала теорія об’єктивної істини, однак звертається увага, що вона все частіше зазнає критики на користь ефективності кримінального провадження шляхом застосування належної правової процедури. Судова практика свідчить про зміщення акцентів з встановлення істини до процесуальної справедливості, яка направлена на досягнення оптимальної моделі мети кримінального провадження та доказування. Обґрунтовано підходи до мети доказування і пошуку істини різних суб’єктів у кримінальному провадженні про порушення прав інтелектуальної власності та ефективність застосування конвенційної істини. Запропоновано власне бачення поняття мети доказування та пропозиції щодо вдосконалення процесуального законодавства України.
    Źródło:
    Krakowskie Studia Małopolskie; 2021, 4(32); 54-77
    1643-6911
    Pojawia się w:
    Krakowskie Studia Małopolskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    СЛУЖБОВІ ОСОБИ, УПОВНОВАЖЕНІ НА ВЧИНЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ДІЙ В ЕКСТЕРИТОРІАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНИ
    Officials Authorized To Perform Procedural Actions In The Extraterritorial Space Of Ukraine
    Autorzy:
    Rybytska, Olena
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1932003.pdf
    Data publikacji:
    2021-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    екстериторіальність
    юрисдикція
    керівник дипломатичного представництва
    капітан судна
    кримінальне провадження
    extraterritoriality
    jurisdiction
    head of diplomatic mission
    ship captain
    criminal proceedings
    Opis:
    In the article, the author, first of all, defines the concept of extraterritorial space and its structural elements, it helps to determine the scope of officials. In accordance with the norms of the Criminal Procedure Code, officials who are authorized to perform procedural actions in the extraterritorial space of Ukraine are indicated. However, the author points to gaps and conflicts of criminal procedure law related to these officials. The article also analyzes the process of replacing an official authorized to carry out procedural actions on the territory of diplomatic missions and consular posts of Ukraine abroad, on aircraft, sea or river vessels outside Ukraine under the flag or with the identification mark of Ukraine, if this vessel is assigned to port located in Ukraine. It is noted that the issue of criminal procedural jurisdiction over the crew of the object, which is launched into space is not regulated in the Criminal Procedure Code of Ukraine, does not determine the official authorized to perform procedural actions and the mechanism of its replacement is absent. In the conclusions, the author proposes amendments to the criminal procedure legislation of Ukraine in order to fill the gaps and resolve conflict issues.
    У статті автор, перш за все, визначає поняття екстериторіального простору та його структурних елементів, це сприяє визначенню сфери дії службових осіб. Відповідно до норм Кримінального процесуального кодексу зазначаються службові особи, які уповноважені на вчинення процесуальних дій в екстериторіальному просторі України. Разом з тим, автор вказує на прогалини та колізії кримінального процесуального закону, що повязані з зазначеними службовими особами. Також у статті аналізується процес заміщення службової особи уповноваженої на здійснення процесуальних дій на території дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном, на повітряних, морських чи річкових суднах, що перебувають за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні. Зазначається, що питання кримінально-процесуальної юрисдикції щодо членів екіпажу об’єкту, який запущений в космом не врегульовується в Кримінальному процесуальному кодексі України, не визначається службова особа уповноважена на вчинення процесуальних дій та механізм її заміщення відсутній. У висновках автор пропонує внесення змін у кримінальне процесуальне законодавство України з метою заповнення прогалин та вирішеня колізійних питань.
    Źródło:
    Krakowskie Studia Małopolskie; 2021, 4(32); 78-91
    1643-6911
    Pojawia się w:
    Krakowskie Studia Małopolskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Podmiotowy zakres prawa do obrony w postępowaniu karnym w świetle art. 42 ust. 2 Konstytucji RP
    Subjective Scope of the Right to Defense in Criminal Proceedings in the Light of Art. 42 sec. 2 of the Constitution of the Republic of Poland
    Autorzy:
    Karaźniewicz, Justyna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/6567768.pdf
    Data publikacji:
    2023-06-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    prawo do obrony
    podejrzany
    postępowanie karne
    osoba podejrzana
    criminal proceedings
    the suspect
    the right of defence
    the suspected person
    Opis:
    Artykuł koncentruje się na porównaniu podmiotowego zakresu prawa do obrony określonego w art. 42 ust. 2 Konstytucji i wynikającego z art. 6 Kodeksu postępowania karnego. Orzecznictwo TK wskazuje na konieczność objęcia prawem do obrony każdej osoby, przeciwko której organ podejmuje ściganie, podczas gdy art. 6 k.p.k. przyznaje to prawo dopiero podejrzanemu i oskarżonemu. W artykule zwrócono uwagę przede wszystkim na sytuację osoby podejrzanej, której nie przedstawiono jeszcze zarzutów. Wątpliwości co do zakresu prawa do obrony tej osoby dotyczą głównie składanych przez nią oświadczeń, zarówno w związku z zatrzymaniem w czasie wysłuchania (zatrzymanego), jak i przesłuchania osoby podejrzanej w charakterze świadka. Analiza wszystkich praw i obowiązków osoby podejrzanej z punktu widzenia konstytucyjnego przekracza ramy niniejszego opracowania, zarysowano więc najważniejsze problemy oraz wskazano na możliwość prokonstytucyjnej wykładni prawa oraz potrzebę rozważenia ingerencji ustawodawcy.
    The article focuses on the comparison of the personal scope of the right to defence specified in Art. 42 sec. 2 of the Constitution of the Republic of Poland and regulated in article 6 of the Code of Criminal Procedure. The jurisprudence of the Constitutional Tribunal indicates the need to extend the right of defence to any person against whom the authority undertakes prosecution, while article 6 CCP grants this right only to the suspect and the accused. The article draws attention to the situation of a suspected person who has not yet been charged. Doubts as to the scope of the right to defence relate to the statements made by this person both during the hearing (of the detained person) and during the interrogation as a witness. An analysis of all rights and obligations of this person from the constitutional point of view exceeds the scope of this study.
    Źródło:
    Przegląd Prawa Konstytucyjnego; 2023, 3(73); 181-193
    2082-1212
    Pojawia się w:
    Przegląd Prawa Konstytucyjnego
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Prawo do sądu w sprawach karnych w Konstytucji RP
    The right to a fair trial in criminal cases in the Constitution of the Republic of Poland
    Autorzy:
    Czerniak, Dominika
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/941062.pdf
    Data publikacji:
    2016-06-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    postępowanie karne
    sprawa karna
    prawo pokrzywdzonego do sądu prawo dostępu do sądu
    prawo do rzetelnego procesu karnego
    criminal proceedings
    criminal case
    right to a fair trial in criminal cases
    victim’s right to a fair trial
    right of access to court
    Opis:
    Rzeczywisty kształt konstytucyjnie zagwarantowanego prawa do sądu zależy od specyfiki spraw będących przedmiotem danego postępowania. W niniejszym artykule uwzględniając orzecznictwo Trybunału Konstytucyjnego w pierwszej kolejności wskazano, w jaki sposób definiuje się pojęcie „sprawy karnej”. Na tej podstawie ustalono zakres przedmiotowy i podmiotowy prawa do sądu w sprawach karnych, a następnie dokonano analizy jego szczegółowych elementów: prawa dostępu do sądu, prawa do sprawiedliwie ukształtowanej procedury oraz prawa do uzyskania rozstrzygnięcia w rozsądnym terminie. Podkreślono, że w różnym zakresie ono przysługuje pokrzywdzonemu i oskarżonemu w zależności od trybu ścigania przestępstw. Szczególną uwagę poświęcono problematyce prawa do sprawiedliwie ukształtowanej procedury i konieczności zrównoważenia uprawnień uczestników postępowania oraz interesów wymiaru sprawiedliwości. We wnioskach wskazano, że stanowisko Trybunału Konstytucyjnego nie w pełni uwzględnia zmiany zachodzące w prawie karnym, co może prowadzić do faktycznego ograniczenia gwarancji procesowych jednostki wynikających z art. 45 ust. 1 Konstytucji.
    The Constitutionally guaranteed “right to a fair trial” depends on the specific nature of a case which is taken before a court. The paper analyses the real scope of this one of the fundamental human rights in criminal cases. In the first part of the article the concept of “criminal case” is defined on the basis of jurisprudence of the Constitutional Tribunal. Then the objective and subjective scope of the above mentioned right in criminal cases is laid down and analysed its detailed elements: access to court, the right to a fair proceedings and the right to be heard within a reasonable time. The article also points out that the scope of “the right to a fair trial” is different for the victim and the accused according to the model of prosecution procedure. The specific emphasis is placed on to the right to a fair proceedings and the need to balance procedural rights of the parties and the interests of justice. In conclusion it is emphasised that the Constitutional Tribunal does not fully take into account the changes in the criminal law, which could lead to an actual limitation of the entity’s procedural guarantees under an Article 45 paragraph 1 of the Constitution of the Republic of Poland.
    Źródło:
    Przegląd Prawa Konstytucyjnego; 2016, 3 (31); 129-162
    2082-1212
    Pojawia się w:
    Przegląd Prawa Konstytucyjnego
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Mistakes in Establishment of the Actual Circumstances of a Case as Grounds of an Appeal in The Criminal Procedure of Ukraine
    Autorzy:
    Bobechko, Nazar
    Voinarovych, Alona
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1931335.pdf
    Data publikacji:
    2020-09-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    review of court decisions
    criteria for court’s decision review
    incompleteness of a trial
    inconsistency between the court’s conclusions and the actual circumstances of the criminal proceedings
    alteration or cancellation of the court’s decisions
    Opis:
    The article is devoted to research the actual procedural grounds for appellate review of court decisions in criminal proceedings of Ukraine. As a result of the study of these criteria for appellate review of court decisions, the authors concluded that the domestic legislator rightly singles out such grounds, as they cover violations related to evidence in criminal proceedings. The legal nature of the incompleteness of the trial and the inconsistency of the court’s conclusions with the actual circumstances of the criminal proceedings are given. Emphasis is placed on the fact that the incompleteness of the trial covers violations related to the shortcomings of criminal procedure in the collection and verification of evidence. Instead, the inconsistency of the court’s conclusions with the actual circumstances of the criminal proceedings concerns judicial errors in the assessment of evidence and improper motivation of court decisions. The manifestations of these factual procedural grounds for appellate review of court decisions are analyzed. The procedural consequences of establishing signs of incompleteness of the trial and inconsistency of the court’s conclusions with the actual circumstances of the criminal proceedings are singled out. Analyzing the relevant norms of the Criminal Procedure Code of Ukraine, the Criminal Procedure Code of other states, as well as the views of researchers, the authors present their vision of the issues included in the subject of research. The necessity of improving the criminal procedure legislation of Ukraine, which regulates the incompleteness of the trial and the inconsistency of the court’s conclusions with the actual circumstances of the criminal proceedings, is substantiated.
    Źródło:
    Krakowskie Studia Małopolskie; 2020, 3(27); 61-77
    1643-6911
    Pojawia się w:
    Krakowskie Studia Małopolskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Механізм оскарження та способи перевірки висновку експерта в кримінальному провадженні
    Mechanism of Appeal and Methods of Verification of the Expert Opinion in Criminal Proceedings
    Autorzy:
    Петрович Жмудінський (Petrovych Zhmudinskyy), Василь (Vasyl)
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2185487.pdf
    Data publikacji:
    2022-09-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    висновок експерта
    спеціальні знання
    кримінальне провадження
    докази
    оскарження
    судовий розгляд
    expert opinion
    special knowledge
    criminal
    proceedings
    evidence
    appeal
    trial
    Opis:
    The article is devoted to the study mechanisms of appeal and methods of verification of the expert opinion in criminal proceedings. It is proved that the expert opinion, as well as other collected evidence, should be verified for its compliance with the requirements of the legislation and consistency with the case materials, and if violations are detected during its preparation, such an opinion should be subject to appeal. It is indicated that the methods of verifying the expert opinion are defined by articles 332 and 356 of the Criminal Procedure Code of Ukraine. However, the peculiarity of carrying out this verification of the expert opinion is that such verification is possible only at the stage of judicial proceedings, while the current Criminal Procedure Code of Ukraine does not provide for a mechanism for verifying the expert opinion at the stage of pre-trial investigation. Attention is drawn to the fact that despite the absence of a legally defined mechanism for appealing an expert opinion in accordance with the norms of the Criminal Procedure Code of Ukraine, a party to criminal proceedings is not deprived of the right to appeal against such an opinion in a different order, namely by submitting to the Central Expert Qualification Commission of the Ministry of Justice of Ukraine an application for initiating disciplinary proceedings against an expert who violated the current legislation during the relevant expert examination. The grounds for submitting this application for initiation of disciplinary proceedings are: non-compliance of the expert’s specialty with the type of expert examination conducted by it; non-compliance of the content of questions put to the expert’s decision with the requirements of scientific and methodological recommendations; application by an expert of improper methodology of forensic examination; conducting expert research to clarify issues of law. It is argued that if, as a result of a review of the disciplinary responsibility of a forensic expert, it is found that he violates the norms of current law, then such an expert will be held disciplinarily liable, and the expert’s expert opinion drawn up by such an expert will be considered inadmissible evidence.
    Статтю присвячено дослідженню механізмів оскарження та способів перевірки висновку експерта в кримінальному провадженні. Доведено, що висновок експерта, як і інші зібрані докази, слід перевіряти на його відповідність вимогам законодавства та узгодженість з матеріалами справи, а в разі виявлення порушень такий висновок має підлягати оскарженню. Зазначено, що способи перевірки висновку експерта визначено статтями 332 і 356 Кримінального процесуального кодексу України. Проте особливість здійснення вказаної перевірки висновку експерта полягає в тому, що така перевірка можлива тільки на стадії судового розгляду, а механізму перевірки висновку експерта на стадії досудового розслідування чинний КПК України не передбачає. Звернено увагу на те, що, незважаючи на відсутність законодавчо визначеного механізму оскарження висновку експерта згідно з нормами КПК України, сторона кримінального провадження не позбавлена права оскаржити такий висновок в іншому порядку, а саме шляхом подання до Центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України заяви про порушення дисциплінарного провадження щодо експерта, який порушив чинне законодавство в ході проведення відповідної експертизи. Підставами для подання зазначеної заяви про порушення дисциплінарного провадження є такі: невідповідність спеціальности експерта виду проведеної ним експертизи; невідповідність змісту питань, поставлених на вирішення експертові, вимогам Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень; застосування експертом неправильної методики проведення судової експертизи; недотримання експертом правил оформлення (структури) відповідного висновку; проведення експертом дослідження для з’ясування питань права. Аргументовано, що в разі, якщо за наслідками розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальности судового експерта буде встановлено порушення ним норм чинного законодавства, то такого експерта буде притягнуто до дисциплінарної відповідальности, а висновок експертизи, складений таким експертом, буде вважатись недопустимим доказом.
    Źródło:
    Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 3; 46-54
    2720-6998
    Pojawia się w:
    Copernicus Political and Legal Studies
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-8 z 8

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies