Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "Subjects" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-12 z 12
    Tytuł:
    Relationship between Procrastination and a University Subject in Polish University Students
    Autorzy:
    Filipiak, Sara
    Kaczmarek, Bożydar L.J.
    Markiewicz, Katarzyna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1997695.pdf
    Data publikacji:
    2017-09-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    procrastination
    university subjects
    gender
    Opis:
    The present research relates to relationships between procrastination and a university subject. It included 84 students of pre-school and early school pedagogy, psychology and economics as well as an additional group of extramural students of management being in employment. They were asked to fill up the Pure Procrastination Scale Questionnaire. Findings indicate that a tendency to procrastinate is highest in students of pre-school and early school pedagogy, and psychology. Moreover, the tendency to procrastinate was most clearly manifested in the behavioral domain, which suggests lack of self-efficacy and/or poor time management. The results obtained proved to be statistically significant, yet they should be treated with caution due to a small sample of the examined subjects. They, however, point to the direction of further research.
    Źródło:
    The New Educational Review; 2017, 49; 285-296
    1732-6729
    Pojawia się w:
    The New Educational Review
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Education Reform – cui bono?
    Autorzy:
    Czerepaniak-Walczak, Maria
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1967769.pdf
    Data publikacji:
    2019-03-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    education
    reform
    types of education reforms
    subjects of education
    Opis:
    In the text, types of reforms to formal education are introduced, and against this background, an answer is sought to the question of who they serve, who is interested in this multi-layered effort, who is or can be a beneficiary and who is a loser in this process. The central part of the text is a presentation of types of the reform. Then, the effects of reforming education are indicated. The conclusion underlines the importance of research in the process of reform, in the action, as a professional practice of integrating cognition and change.
    Źródło:
    The New Educational Review; 2019, 55; 185-194
    1732-6729
    Pojawia się w:
    The New Educational Review
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Сотрудничество Турции с субъектами Российской Федерации в период 2000–2010 гг.
    Autorzy:
    Burak, Ahmed
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/568396.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    Turkey
    Russian Federation subjects
    cooperation
    Турция
    Субъекты Российской Федерации
    Сотрудничество
    Opis:
    In its 90 years of modern existence, Turkish foreign relations with Russia reflect contentious issues with which the two republics have grappled during the twentieth century and following the collapse of great empires, civil wars and radical changes in the international political system. Moreover, it is safe to say that the degree of constructiveness of these relations is directly dependent upon macropolitical processes in Eurasia, and that the success of foreign political contacts reflects the level of political and cultural thinking of state elites in both countries. One of the most important directions of Russian–Turkish bilateral relations is inter-regional cooperation on the subject of the Russian Federation and Turkey. This paper analyzes the main directions and pace of economic cooperation development between Turkey and Russia’s constituent entities, and evaluates the prospects of these relations.
    За 90 лет существования современной Турции её внешнеполитические отношения с Россией отражали те актуальные проблемы, с которыми две республики столкнулись в ХХ в. после распада великих империй, гражданских войн и кардинальных изменений политического строя. Более того, можно с уверенностью сказать, что от степени конструктивности этих отношений напрямую зависели многие макрополитические процессы в Евразии, а успех внешнеполитических контактов отражал уровень политико–культурного мышления государственных элит двух стран. Одним из важнейших направлений российско–турецких двусторонних отношений является межрегиональное сотрудничество между субъектами Российской Федерации и турецкими вилайетами. В работе проанализированы основные направления и темпы развития экономического сотрудничества Турции с субъектами РФ, оцениваются перспективы этих отношений.
    Źródło:
    Nowa Polityka Wschodnia; 2016, 2(11); 25-42
    2084-3291
    Pojawia się w:
    Nowa Polityka Wschodnia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Wybrane zagadnienia działalności międzynarodowej podmiotów Federacji Rosyjskiej
    Autorzy:
    Rychlik, Jerzy
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/523719.pdf
    Data publikacji:
    2014-04-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    podmioty federacji
    Federacja Rosyjska
    stosunki międzynarodowe
    federation subjects
    the Russian Federation
    international relations
    Opis:
    Specyfika państwa federalnego polega na konieczności zapewnienia państwom wchodzącym w jego skład znacznego stopnia autonomii. Obejmuje ona nierzadko – jak ma to miejsce w przypadku Federacji Rosyjskiej – kompetencje w zakresie utrzymywania relacji międzynarodowych przez podmioty federalne. Uprawnienia z tej dziedziny mają charakter rozproszony: częściowo regulują je ustawy federalne, częściowo akty stanowione przez organy wykonawcze poszczególnych podmiotów. Prowadzi to do znacznego zróżnicowania zarówno co do kategorii uczestników różnego rodzaju stosunków międzynarodowych, jak też zakresu przysługujących analizowanej aktywności kompetencji.
    The specificity of the federal state lies in the need for countries within it a significant degree of autonomy. It includes often – as is the case with the Russian Federation – competence in maintaining international relations by federal entities. Permissions in this field are distracted: partly regulate these federal laws, acts partly constituted by the executive in June of individual entities. This leads to considerable variation in both the categories of participants in various kinds of international relations, as well as the range of activities available to the analyzed competence.
    Źródło:
    Przegląd Prawa Konstytucyjnego; 2014, 2 (18); 275-288
    2082-1212
    Pojawia się w:
    Przegląd Prawa Konstytucyjnego
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    The Legislative Regulation of Ensuring the Right to Peaceful Assemblies
    Autorzy:
    Kobrusieva, Yevheniia
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1931510.pdf
    Data publikacji:
    2020-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    peaceful assemblies
    international standards
    subjects of ensuring the right to peaceful assembly
    civil society
    Opis:
    The scientific article is devoted to the study of the content of the legal provision of the constitutional right to peaceful assemblies in Ukraine as a means of ensuring the observance of citizens’ rights. Types of liability for violation of the order of organization and holding of meetings and rallies are considered. The study emphasizes the importance of enforcement of court decisions that have entered into force. The changes taking place in Ukrainian society arouse high activity and the desire of people to take a direct part in solving problems that concern their common interests, including the use of the right to peaceful assembly. However, despite the importance of this type of political rights, the constitutional provisions on freedom of assembly, assembly, street demonstrations and demonstrations, which are still not properly specified in the current legislation, are often limited or even violated. Based on the international experience of regulating the right to peaceful assembly, ways to increase the effectiveness of the mechanism of administrative and legal support of the right to peaceful assembly are proposed, which are to create a domestic mechanism to monitor compliance with international standards of human rights and freedoms. human being, if this or that problem is not solved at the national level. It is proved that even a rather small range of current norms enshrined in legislative acts of various levels, which guarantee the right to peaceful assembly, often show some inconsistency in the content of the outlined rights, especially from the standpoint of the right to freedom of peaceful assembly. the subject is called a citizen, and civil law - an individual. The necessity of introduction of international standards of ensuring the right to peaceful assembly, first of all the standards of the European community, which is connected with the European integration aspirations of Ukraine, is proved. After all, the implementation of European standards and their observance by the subjects of public administration is one of the preconditions for Ukraine’s integration into the European legal space. Since the right to freedom of peaceful assembly cannot be exercised in the absence of corresponding responsibilities imposed on the state by its authorized bodies, the analysis of the Constitution and laws of Ukraine allowed to separate such bodies into the category of subjects of power to ensure the right to peaceful assembly. In order to improve the situation in the studied area, it is advisable to review the current legislation, which ensures the implementation of court decisions, to continue reforming public authorities for the effective operation of the judiciary and the protection of citizens’ rights.
    Źródło:
    Krakowskie Studia Małopolskie; 2020, 4(28); 7-16
    1643-6911
    Pojawia się w:
    Krakowskie Studia Małopolskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    The Concept of Electoral Process in the Light of the Electoral Code of Ukraine and Ukrainian Doctrine
    Pojęcie procesu wyborczego w świetle Kodeksu wyborczego Ukrainy i doktryny ukraińskiej
    Autorzy:
    Eckhardt, Krzysztof
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/26850664.pdf
    Data publikacji:
    2023-10-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    elections
    electoral process
    subjects of electoral law
    principles of electoral process
    wybory
    proces wyborczy
    podmioty prawa wyborczego
    zasady procesu wyborczego
    Opis:
    The aim of this paper is to outline an analysis of the codal formulation and doctrinal interpretation of the concept of electoral process in Ukraine. The author analyzes the concept of electoral process, its temporal, subjective and procedural aspects. He also presents the regulations of the Electoral Code of Ukraine on the principles of electoral process. A properly regulated electoral process is the starting point in any democratic state for holding free and fair elections with effective public scrutiny. In Ukraine, this is extraordinarily important for a number of reasons. The provisions of the Election Code passed in 2019 have never been applied in parliamentary or presidential elections to date, and therefore their evaluation is possible only from a doctrinal point of view, and the views of Ukrainian doctrine are the most significant on this issue for obvious reasons.
    Celem artykułu jest zarys analizy kodeksowego ujęcia i doktrynalnej interpretacji pojęcia procesu wyborczego w Ukrainie. Autor analizuje pojęcie procesu wyborczego, jego temporalny, podmiotowy i proceduralny aspekt. Przedstawia także regulacje Kodeksu Wyborczego Ukrainy dotyczące zasad procesu wyborczego. Właściwie uregulowany proces wyborczy jest w każdym demokratycznym państwie punktem wyjścia do przeprowadzenia wolnych i uczciwych wyborów przy efektywnej kontroli społecznej. W Ukrainie z wielu powodów jest to nadzwyczajnie ważne. Przepisy uchwalonego w 2019 r. Kodeksu Wyborczego nie były jeszcze nigdy stosowane w wyborach parlamentarnych czy prezydenckich więc ich ocena możliwa jest tylko z punktu widzenia doktrynalnego a poglądy doktryny ukraińskiej są w tej kwestii z oczywistych powodów najbardziej znaczące.
    Źródło:
    Przegląd Prawa Konstytucyjnego; 2023, 5(75); 255-266
    2082-1212
    Pojawia się w:
    Przegląd Prawa Konstytucyjnego
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Суб’єкти медіаіндустрії: проблеми систематизації
    Subjects of media industry: systematisation issues
    Субъекты медиаиндустрии: вопросы систематизации
    Autorzy:
    Булат, Наталія
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2176054.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    subjects of media industry
    information agencies
    publishers
    (manufacturers) of information agency products
    distributors of information agency products
    subjects of information activity in television and radio
    broadcasting
    television and radio organisations
    advertising producers
    advertising disseminators
    субъекты медиаиндустрии
    информационные агентства
    издатели (изготовители) информационно-агентской продукции
    распространители информационно-агентской продукции
    субъекты
    информационной деятельности в сфере телерадиовещания
    телерадиоорганизации
    рекламопроизводители
    рекламорас-пространители
    издатели
    производители издательской продукции
    распространители
    издательской продукции
    Opis:
    The article is devoted to systematisation of media industry subjects. Considering that the field of media is extensive and activity of media industry of each media branch is regulated by separate legal normative acts, tere are difficulties regarding unified understanding what subjects may be considered media industry subjects, what main functions they have, how the terms of media industry subjects correlate with each other, etc. The article aims to systematise subjects of media industry, whose activity is provided by the current legislation of Ukraine. The author addresses the key legal normative acts a field of media (the Law of Ukraine “On Information Agencies”, the Law of Ukraine “On Television and Radio Broadcasting”, the Law of Ukraine “On Advertising” and the Law of Ukraine “On Publishing”), analyses relevant provisions, and based on this determines the following subjects of media industry: information agencies, publishers (manufacturers), and distributors of information agency products (according to the Law of Ukraine “On Information Agencies”), subjects of information activity in television and radio broadcasting, particularly television and radio organisations and other subjects (a broadcaster, a multi-channel television network operator, a programme service provider and a production studio (independent producer)) in a form of legal entities, and other subjects (a broadcaster, a multi-channel television network operator, a programme service provider, and a production studio (independent producer)) as individual entrepreneurs (according to the Law of Ukraine “On Television and Radio Broadcasting”), advertising producers and disseminators (according to the Law of Ukraine “On Advertising”), publishers, producers and distributors of publishing products (according to the Law of Ukraine “On Publishing”). The article justifies a necessity of the harmonisation of norms determining media industry subjects while improving the legislation in media.
    Статья посвящена вопросам систематизации субъектов медиаиндустрии. Принимая во внимание, что сфера СМИ достаточно широка и деятельность субъектов медиаиндустрии каждой отрасли СМИ регулируется отдельными нормативными правовыми актами, возникают сложности с единым пониманием того, какие субъекты можно отнести к субъектам медиаиндустрии, какие основные функции они выполняют, как соотносятся между собой термины субъектов медиаиндустрии и др. Целью статьи является систематизация субъектов медиаиндустрии, деятельность которых предусмотрена действующим законодательством Украины. Автор обращается к основным нормативно-правовым актам в сфере СМИ (Закон Украины «Об информационных агентствах», Закон Украины «О телевидении и радиовещании», Закон Украины «О рекламе» и Закон Украины «Об издательском деле»). Кроме того, анализирует соответствующие положения и на этой основе определяет следующие субъекты медиаиндустрии: информационные агентства, издатели (изготовители) и распространители продукции информационного агентства (в соответствии с Законом Украины «Об информационных агентствах»), субъекты информационной деятельности в сфере телерадиовещания, в том числе телерадиоорганизаций и иных субъектов (вещатель, оператор многоканальной телесети, поставщик программных услуг и продюсерская студия [независимый продюсер]) в форме юридического лица и другие субъекты (вещатель, оператор многоканальной телевизионной сети, поставщик программных услуг и продюсерская студия [независимый производитель]) как физические лица предприниматели (согласно Закону Украины «О телевидении и радиовещании»), производители и распространители рекламы (согласно Закону Украины «О рекламе»), издатели, производители и распространители издательской продукции (согласно Закону Украины «Об издании»). В статье обосновывается необходимость гармонизации норм, определяющих субъектов медиаиндустрии, при совершенствовании законодательства в сфере СМИ.
    Źródło:
    Studia Orientalne; 2022, 4(24); 83-94
    2299-1999
    Pojawia się w:
    Studia Orientalne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Державна система охорони прав інтелектуальної власності в Україні та Польщі
    State system of intellectual property rights protection in Ukraine and Poland
    Autorzy:
    Kurylo, Tetyana
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/29519688.pdf
    Data publikacji:
    2023-06-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    інтелектуальна власність
    авторське право
    основні суб’єкти державного захисту
    державний захист прав інтелектуальної власності в Україні
    intellectual property
    copyright
    main subjects of state protection
    state protection of intellectual property rights in Ukraine
    Opis:
    The article’s theme is relevant, as intellectual property has become one of the most popular issues discussed in the modern business world. Intellectual property is a product of the human mind, resulting from creativity protected by the law. Protecting intellectual property rights is increasingly crucial in economic development and trade growth. Many goods containing intellectual property objects are moving across the Customs Union border, and their share makes up a significant part of the value of goods. According to some estimates, up to 80% of global trade comprises intellectual property goods. At the present stage, there is a tendency for the results of intellectual activity to acquire an increasing commodity dimension. Moreover, increasingly, objects of intellectual property – products of intellectual labour are created for successful market functioning. For intellectual property to become a full-fledged object of agreements, it is necessary to provide it with a reliable legal framework, create convenient legislative support for it, and, at the same time, organize economic protection. The article presents the main aspects of state protection of intellectual property rights from alleged infringers in Poland, examines various types of protection of intellectual property rights in Poland, and singles out state bodies and other entities protecting intellectual property rights in Ukraine.
    Тема статті є актуальною, оскільки інтелектуальна власність стала однією з найпопулярніших тем, що обговорюються у сучасному діловому світі. Інтелектуальна власність є продуктом людського розуму, результатом творчості, що охороняється законом. Захист прав інтелектуальної власності стає більш актуальним за умов розвитку економіки та зростання торгівлі у світі. Через кордон Митного союзу переміщується дедалі більше товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності, частка яких становить значну частину вартості товарів. За деякими оцінками, до 80% світової торгівлі посідають товари, що містять інтелектуальну власність. На сучасному етапі існує тенденція усе більшого набуття результатами інтелектуальної діяльності товарного виміру. Й все частіше об’єкти інтелектуальної власності - продукти інтелектуальної праці створюються для успішного функціонування на ринку. Щоб інтелектуальна власність могла стати повноцінним об’єктом угод, необхідно надати їй надійну правову оболонку, створити для неї зручне законодавче забезпечення, організувавши при цьому економічний захист. У статті представлено основні аспекти державного захисту прав інтелектуальної власності від імовірних порушників в Польщі; досліджено різні види захисту прав інтелектуальної власності в Польщі; виокремлено державні органи та інші суб’єкти, що здійснюють захист прав інтелектуальної власності в Україні.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polsko-Ukraińskie Studia Interdyscyplinarne; 2023, 9(2); 27-34
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polsko-Ukraińskie Studia Interdyscyplinarne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Суб’єкти муніципально-правової політики як різновиду правової політики держави
    Subjects of Municipal Legal Policy as a Type of Legal Policy of the State
    Autorzy:
    Marchenko, Volodymyr
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2120249.pdf
    Data publikacji:
    2022-09-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    Subjects
    legal policy
    municipal legal policy
    state structures
    local self-government
    local community
    authorities
    non-state structures
    Суб’єкти
    правова політика
    муніципально-правова політика
    державні структури
    недержавні структури
    місцеве самоврядування
    місцева громада
    органи влади
    Opis:
    The article is devoted to the study of the issue of subjects of municipal legal policy. The author made a thorough analysis of approaches to the definition of legal policy, municipal legal policy and gives his own vision on this issue, based on scientific literature and the provisions of Ukrainian and foreign legislation. The article considers two approaches (activity and institutional) to the understanding of the concept of «legal policy» in the scientific literature and analyzes the approaches to the definition of «legal policy». Thus, the paper presents the scientific developments of the representatives of the activity approach, in which the main subject of legal policy is the state bodies, it is concluded that such an approach narrows the understanding of the subjects of legal policy. The opinions of the representatives of the institutional approach are studied and it is noted that their understanding of legal policy without the allocation of subjects is quite controversial. The paper singles out the scientific approach, according to which the subjects are understood as state and municipal bodies, it is said that such an approach also narrows the understanding of the subjects. The author concludes that the subjects of legal policy can include government agencies and non-governmental organizations (political parties, NGOs, citizens, the scientific community). Regarding the definition of subjects of municipal legal policy, the author analyzes the approach to which the subjects are public authorities, local governments and the local community. It is noted that this definition of subjects in terms of separate allocation of the local community is fully consistent with the provisions of Art. 140 of the Constitution of Ukraine. The approach to the selection of subjects of municipal legal policy, according to which the subject is local government, is studied. The author believes that this position should be criticized because the municipal legal policy is formed and implemented not only at the local but also at the national level. The results of the study conclude that the allocation of state and non-state structures as subjects is the most balanced position in the scientific literature. The author concludes that the subjects of municipal legal policy should be understood as state and non-state (political parties, public organizations, etc.) structures, as well as individual citizens, scientists. The separation of state and non-state structures as groups of subjects of municipal legal policy is substantiated, as well as their division into a number of smaller subgroups.
    Стаття присвячена дослідженню питання суб’єктів муніципально-правової політики. На основі наукових досліджень та положень вітчизняного та зарубіжного законодавства автором здійснено ґрунтовний аналіз підходів до визначення суб’єктів правової політики, муніципально-правової політики та наведено власне бачення з цього питання. У статті розглядається два підходи (діяльнісний та інституційний) до розуміння поняття «правова політика» у науковій літературі та на основі проведеного розподілу аналізуються підходи до визначення суб’єктів правової політики. Так, у роботі наведено наукові розробки представників діяльнісного підходу, у яких основним суб’єктом правової політики вважаються органи держави, висновується, що такий підхід звужує розуміння суб’єктів правової політики. Досліджуються думки представників інституційного підходу та зазначається, що їх розуміння правової політики без виділення суб’єктів є досить спірним. У роботі окремо виділено науковий підхід, за яким під суб’єктами розуміються державні та муніципальні органи, сказано, що такий підхід звужує розуміння суб’єктів. На підставі проведеного аналізу автор робить висновок, що до суб’єктів правової політики можна віднести органи держави та недержавні утворення (політичні партії, громадські організації, громадяни, наукове співтовариство). Звертаючись до визначення суб’єктів муніципально-правової політики автор аналізує підхід, за яким суб’єктами є органи державної влади, місцевого самоврядування та місцева громада (власне населення). Зазначається, що таке визначення суб’єктів в аспекті окремого виділення місцевої громади повністю відповідає положенням ст. 140 Конституції України. Досліджується підхід до виділення суб’єктів муніципально-правової політики, за яким суб’єктом є органи місцевого самоврядування. Автор вважає, що до такої позиції слід ставитися критично через те, що муніципально-правова політика формується та реалізується не лише на місцевому, а й на загальнодержавному рівні. За результатами проведеного дослідження висновується, що виділення державних та недержавних структур як суб’єктів є найбільш виваженою позицією у науковій літературі. На підставі проведеного аналізу наукової літератури та законодавчих актів автор доходить висновків, що під суб’єктами муніципально-правової політики необхідно розуміти державні і недержавні (політичні партії, громадські організації тощо) структури, а також окремих громадян, учених. Обґрунтовується виділення державних та недержавних структур як окремих груп суб’єктів муніципально-правової політики, а також їх поділ на низку менших підгруп.
    Źródło:
    Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 3(35); 122-135
    1643-6911
    Pojawia się w:
    Krakowskie Studia Małopolskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    The Communication Component in the Training of Future Mother-tongue Teachers
    Autorzy:
    Svobodová, Jana
    Gejgušová, Ivana
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/28765962.pdf
    Data publikacji:
    2006-03-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    professionalisation of teacher training
    mother-tongue teachers
    dialogic nature of communication in the modern world
    dialogic nature of teaching communication
    literary text as a specific contribution to communication
    models for communication (speech)
    communicative approach to mother-tongue teaching
    cultivation of the linguistic code
    influence of standard and non-standard language
    principle of comprehensiveness
    inseparability of language teaching and language education
    applicability of texts and literary excerpts in communication
    relations between subjects and within subjects
    Opis:
    The paper deals with professionalisation of teacher training with a focus on future mother-tongue teachers, i.e. teachers of the Czech language and literature, with a view to the new National Curriculum and its sections, namely the subject group Language and Linguistic Communication. The authors also stress comprehensiveness and inseparability of language teaching and language education and point to the communicative approach based on the dialogic nature of effective teaching communication. The interconnection of teacher – content of education – pupil is seen through the naturalness of speech contact, respecting the aim of mother-tongue teaching defined as cultivation of the linguistic code in pupils with a teacher characterized as a model for speech.
    Źródło:
    The New Educational Review; 2006, 8; 151-162
    1732-6729
    Pojawia się w:
    The New Educational Review
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Альтернативні способи вирішення митних спорів
    Alternative Ways to Resolve Customs Disputes
    Autorzy:
    Оніщик, Юрій
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2163428.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    customs disputes
    subjects of customs relations
    alternative
    administrative proceedings
    dispute resolution with the participation of a judge
    conciliation of the parties
    митні спори
    суб’єкти митних правовідносин
    альтернатива
    адміністративне судочинство
    врегулювання спору за участю судді
    примирення сторін
    Opis:
    The article is devoted to clarifying the nature and features of legally established alternative ways of resolving customs disputes in Ukraine. The spheres of application of alternative ways of resolving legal disputes are established. It is emphasized that alternative ways of resolving legal disputes can be used in both private and public spheres. Alternative ways of resolving customs disputes in court are identified: dispute resolution with the participation of a judge and conciliation of the parties. The specifics of these methods of resolving customs disputes are described. Attention is drawn to the fact that among scholars there is no single approach to understanding the nature and legal nature of the institution of dispute resolution with the participation of a judge. It is concluded that dispute resolution with the participation of a judge is an independent way of resolving customs disputes, which is coordinated directly by the judge. It is pointed out that the application of the institute of dispute resolution with the participation of a judge in customs disputes is limited, namely: in cases at the request of customs authorities in the exercise of their statutory powers and in typical cases. It is emphasized that the role of the institution of conciliation of the parties as a way of resolving customs disputes is that its application is possible at any stage of proceedings in customs disputes in the administrative proceedings of Ukraine. The author’s understanding of the following categories is given: «alternative ways of resolving customs disputes» is a set of procedures aimed at peaceful settlement of conflicts by mutual will of both parties; «settlement of a dispute involving a judge» is a way of resolving customs disputes involving a judgerapporteur for the peaceful settlement of the conflict between the parties; «reconciliation of the parties» is a way of resolving customs disputes, which is aimed at peaceful settlement of the conflict in court by mutual will of both parties. It is stated that in resolving customs disputes in court, dispute resolution with the participation of a judge can be applied only before the trial on the merits, and conciliation of the parties – at any stage of consideration and resolution of the case. It is noted that the existing legal regulation of alternative ways of resolving customs disputes needs to be updated, harmonized and systematized. In order to ensure effective functioning of alternative methods of resolving customs disputes in Ukraine, it is proposed at the legislative level to provide that in addition to administrative and judicial procedures, customs disputes may also be resolved using alternative methods and regulate pre-trial and judicial alternatives.
    Стаття присвячена з’ясуванню сутності та особливостей законодавчо встановлених альтернативних способів вирішення митних спорів в Україні. Встановлено сфери застосування альтернативних способів вирішення правових спорів. Наголошено, що альтернативні способи вирішення правових спорів можуть бути застосовані як у приватній, так і публічній сферах. Виокремлено альтернативні способи вирішення митних спорів в судовому порядку: врегулювання спору за участю судді та примирення сторін. Охарактеризовано специфіку цих способів вирішення митних спорів. Звернуто увагу на те, що серед науковців відсутній єдиний підхід до розуміння сутності та правової природи інституту врегулювання спору за участю судді. Зроблено висновок, що врегулювання спору за участю судді є самостійним способом вирішення митних спорів, який координується безпосередньо суддею. Вказано на обмеженість застосування інституту врегулювання спору за участю судді у митних спорах, а саме: у справах за зверненням митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень та у типових справах. Наголошено, що роль інституту примирення сторін як способу вирішення митних спорів полягає у тому, що його застосування можливе на будь-якій стадії провадження у справах з митних спорів в адміністративному судочинстві України. Наведено авторське розуміння таких категорій: «альтернативні способи вирішення митних спорів» – це сукупність процедур, спрямованих на мирне врегулювання конфліктів шляхом взаємного волевиявлення обох сторін , «врегулювання спору за участю судді» – це спосіб вирішення митних спорів за участю судді-доповідача, який спрямований на мирне врегулювання конфлікту між сторонами; «примирення сторін» – це спосіб вирішення митних спорів, який спрямований на мирне врегулювання конфлікту у судовому порядку шляхом взаємного волевиявлення обох сторін. Констатовано, що під час вирішення митних спорів в судовому порядку врегулювання спору за участю судді може бути застосовано виключно до початку розгляду справи по суті, а примирення сторін – на будь-якій стадії розгляду і вирішення справи. Зазначено, що існуюче правове регулювання альтернативних способів вирішення митних спорів потребує оновлення, узгодження та систематизації. З метою ефективного функціонування альтернативних способів вирішення митних спорів в Україні запропоновано на законодавчому рівні передбачити, що крім адміністративного та судового порядку, митні спори можуть також вирішуватися за допомогою альтернативних способів та регламентувати порядок застосування досудових та судових альтернативних способів вирішення митних спорів.
    Źródło:
    Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 4(36); 122-139
    1643-6911
    Pojawia się w:
    Krakowskie Studia Małopolskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Напрями підвищення ефективності системи заходів загальносоціального запобігання терористичним актам в Україні
    Directions of Improving the Efficiency of the System of Measures of General Social Prevention of Terrorist Acts in the Ukraine
    Autorzy:
    Стукаліна, Ольга
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2163417.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    терористичний акт
    заходи загальносоціального запобігання
    держава
    велике місто
    регіон
    суб’єкти запобігання терористичним
    актам
    антитерористичні заходи
    запобігання тероризму
    міська програма
    terrorist act
    measures of general social prevention
    state
    large city
    region
    subjects of prevention of terrorist acts
    anti-terrorist measures
    prevention of terrorism
    city program
    Opis:
    The article is devoted to improving the effectiveness of the system of measures of general social prevention of terrorist acts at the national, regional and local levels. It was emphasized that the prevention of terrorist acts at the national, regional and local levels is a key area that allows the most humane, with the least harm to the state and society, to address the problem of combating this phenomenon. The content of «general social prevention of terrorist acts» is revealed. It is proposed to understand «general social prevention of terrorist acts» as a system of measures that promotes the anti-criminogenic potential of the state, society and all institutions, and most importantly – the formation of a positive criminological situation, improving security of life and reducing existing terrorist threats. It is concluded that the system of measures of general social prevention of terrorist acts at the national, regional and local levels should be built to taking into account all financial and resource opportunities and specifics of specific administrative-territorial units, as well as: should be targeted, planned and systemic. settlement; should affect almost all spheres of society; should be aimed at neutralizing criminogenic factors in the of the environment that affect the emergence and implementation of terrorist acts, through the consolidated efforts of all, without exception, the subjects of preventive activities; Competent entities must take into account the territorial and spatial specifics of a particular settlement (its natural resources, historical features of the economy, proximity to the border, level of economic development, ethnic composition of the population, etc.); Competent entities should take into account the architectural design and planning of individual urban planning facilities, which will help to establish effective control over the state of public safety and public order, as well as prevent terrorist attacks; should cover a range of: socio-economic, political, ideological, organizational and managerial, psychological and educational, legal, informational and socio-cultural activities. It is proved that the activity of local self-government bodies, which promote the implementation of targeted and comprehensive programs to improve the security of the entire population and reduce the level of existing threats, including terrorist, is of particular importance in the development and implementation of social measures to prevent terrorist acts at the local and regional levels.
    Стаття присвячена підвищенню ефективності системи заходів загальносоціального запобігання терористичним актам на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях. Наголошено, що запобігання терористичним актам є ключовим напрямом, що дає можливість найбільш гуманно, з найменшою шкодою для держави й суспільства, вирішувати завдання протидії цьому явищу. Розкрито зміст «загальносоціального запобігання терористичним актам». Запропоновано під «загальносоціальним запобіганням терористичним актам» розуміти систему заходів, яка сприяє реалізації антикриміногенного потенціалу держави й суспільства, а найголовніше – формуванню позитивної кримінологічної обстановки, підвищенню рівня безпеки населення та зниженню ступеня існуючих терористичних загроз. Зроблено висновок, що система заходів загальносоціального запобігання терористичним актам на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях повинна будуватися із урахуванням усіх фінансово-ресурсних можливостей та специфіки конкретних адміністративно-територіальних одиниць, а також: має носити цільовий, плановий та системний характер з урахуванням існуючого потенціалу певного населеного пункту; повинна зачіпати практично усі сфери життєдіяльності суспільства; має спрямовуватися на нейтралізацію криміногенних факторів у міському середовищі, що впливають на виникнення та реалізацію терористичних актів, за допомогою використання консолідованих зусиль усіх без винятку суб’єктів запобіжної діяльності; компетентним суб’єктами має враховуватися територіально-просторова специфіка окремого населеного пункту (його природні ресурси, історичні особливості господарства, наближеність до кордону, рівень економічного розвитку, етнічний склад населення тощо); компетентними суб’єктами має враховуватися архітектурне проектування й планування окремих об’єктів містобудування, що сприятиме створенню ефективного контролю за станом громадської безпеки й публічного порядку, а також унеможливлювати вчинення терактів; має охоплювати цілий комплекс: соціально-економічних, політичних, ідеологічних, організаційно-управлінських, психолого-виховних, правових, інформаційних та соціально-культурних заходів. Доведено, що особливого значення при розробці й реалізації загальносоціальних заходів запобігання терористичним актам на місцевому та регіональному рівнях набуває діяльність органів місцевого самоврядування, які сприяють втіленню цільових і комплексних програм щодо підвищення безпеки усього населення, а також зниження рівня існуючих загроз, у тому числі терористичного характеру.
    Źródło:
    Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 4(36); 259-280
    1643-6911
    Pojawia się w:
    Krakowskie Studia Małopolskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-12 z 12

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies