Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "Space Policy" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-6 z 6
Tytuł:
Space Traffic Management (STM) – Legal Aspects
Autorzy:
Polkowska, Małgorzata
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2019085.pdf
Data publikacji:
2021-03-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
space management
space debris
code of conduct
national legislation
SSA
space policy
Opis:
Space Traffic Management (STM) is a new concept referring to space activities. The highest priority is the safety and security of outer space and all conducted operations. There is no definition of STM. There is an urgent need to regulate STM providing safety and security regulations at the international, regional, and national levels. Because there is no STM definition, the regulator might use the example of existing regulations of the International Civil Aviation Organization on Air Traffic Management (ATM). European EUSST is a good example of being a “precursor” of STM. However, many questions are still open regarding specific regulations needed to create an STM system, such as at which level they should be made: globally, regionally, or nationally.
Źródło:
Polish Political Science Yearbook; 2021, 1 (50); 159-169
0208-7375
Pojawia się w:
Polish Political Science Yearbook
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Polityka kosmiczna Polski in statu nascendi
Poland’s space policy in statu nascendi
Autorzy:
Woźniak, Arkadiusz
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2195080.pdf
Data publikacji:
2017-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
polityka
przestrzeń kosmiczna
agencja
działalność
Policy
Outer Space
Agency
Activity
Opis:
The purpose of the article is to analyze the actions of Polish authorities regarding the creation of the Polish space policy. Activity in space in the twentieth century and development of cooperation with international organizations were presented. Bilateral agreements and the possibility of new forms of action were analyzed as well as private entities as co-creators of space policy. Tasks in the process of creating the Polish space policy, the division of competences, the use of optional programmes were indicated. There is also a presentation of management reforms,financing through the selection of several levels of action and adopting the hierarchy of key tasks for the state, to ensure effective implementation of the assumed projects.
Celem artykułu jest analiza działań władz polskich dotyczących tworzenia polityki kosmicznej RP. Przedstawiona została aktywność przestrzeni kosmicznej w XX w. oraz rozwój współpracy z organizacjami międzynarodowymi. Przeanalizowano umowy dwustronne i możliwości nowych form działań, a także podmioty prywatne jako współtwórców polityki kosmicznej. Wskazano zadania w procesie tworzenia polityki kosmicznej Polski, podział kompetencji, wykorzystanie możliwości związanych z programami opcjonalnymi. Ponadto zaprezentowano reformę sposobu zarządzania, finansowania poprzez wybór kilku płaszczyzn działania oraz przyjęcie hierarchii zadań kluczowych dla państwa, aby zagwarantować skuteczną realizację założonych projektów.
Źródło:
Świat Idei i Polityki; 2017, 16; 405-423
1643-8442
Pojawia się w:
Świat Idei i Polityki
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Principles of Formation of Information Policy of Ukraine In the Conditions of Hybrid War
Autorzy:
Melnyk, Igor
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1930490.pdf
Data publikacji:
2020-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
hybrid war
information war
information policy
public administrat ion
manipulation
information security
national interests
internet network
information space
Opis:
The purpose of the article is to explore the basic principles of information policy formation in Ukraine in the context of hybrid information warfare; identification of features and problems of information policy and its impact on the public administration system. The results of the study show that since the beginning of Russia’s armed aggression against Ukraine and the widespread hybrid information war, the state’s information policy has changed its vectors and priorities. Confirmation of this was the adoption of a number of legislative documents, which identified the external enemy of the aggressor and outlined directions for the protection of national interests. It is analyzed that one of the main tasks in the information confrontation of the hybrid war is the formation of appropriate information policy and information security. It was pointed out that in the conditions of a hybrid war, a systematic approach should be devised to adequately respond to the state’s power structures to the challenges related to information confrontation. In order to minimize the spread of manipulative influences in the national information space, the formation of practical mechanisms for implementing the country’s information policy, establishing communication with civil society and raising the overall level of media literacy of society is a necessary question.
Źródło:
Krakowskie Studia Małopolskie; 2020, 2(26); 136-149
1643-6911
Pojawia się w:
Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Role theory and Russia’s attempts to integrate the post-Soviet space: from internal to international duties
Ролевая теория и попытки России интегрировать постсоветское пространство: от внутренних к международным обязанностям
Autorzy:
Strycharz, Damian
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2176727.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Russian foreign policy
post-Soviet space
regional integration
role theory
national role conception
Внешняя политика России
постсоветское пространство
региональная интеграция
ролевая теория
национальная ролевая концепция
Opis:
With the Russian invasion of Ukraine in February 2022, Moscow’s foreign policy towards the post-Soviet space has become an even greater area of concern. In order to better understand Russia’s behaviour in the post-Soviet space, it is worth analysing what led to Moscow’s renewed interest in this area. There are numerous accounts explaining Russia’s policies towards its neighbourhood, but they often focus on material factors or Russian imperial complexes. To address the existing gap and examine changes in Moscow’s attitude towards the region, this paper will use role theory and analyse shifts in Russia’s national role conceptions. It argues that the combination of important external and internal factors led to changes in perception of Russia’s international duties and responsibilities between Putin’s rise to power and his return to the presidency in 2012. Consequently, these changes resulted in different understanding of Russia’s role in the post-Soviet space, which had implications for Russia’s increasingly aggressive actions in the region afterwards.
После российского вторжения в Украину в феврале 2022 года внешняя политика Москвы в отношении постсоветского пространства стала еще более серьезной проблемой. Чтобы лучше понять поведение России на постсоветском пространстве, стоит проанализировать, что привело к возобновлению интереса Москвы к этой сфере. Существует множество версий, объясняющих политику России по отношению к своим соседям, но они часто сосредоточены на материальных факторах или российских имперских комплексах. Чтобы устранить существующий разрыв и изучить изменения в отношении Москвы к региону, в данной статье будет использована ролевая теория и проанализированы сдвиги в представлениях о национальной роли России. Утверждается, что сочетание важных внешних и внутренних факторов привело к изменению восприятия международных обязанностей и ответственности России в период между приходом Путина к власти и его возвращением на пост президента в 2012 г. Следовательно, эти изменения привели к различному пониманию роли России на посту президента. - Советское пространство, что впоследствии повлияло на все более агрессивные действия России в регионе.
Źródło:
Nowa Polityka Wschodnia; 2022, 4(35); 72-100
2084-3291
Pojawia się w:
Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Improvement of the organizational and legal mechanism of medical support of the security and defense sector of Ukraine in crises based on NATO standards
Autorzy:
Bakai, Andrii
Kupriienko, Dmytro
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1933924.pdf
Data publikacji:
2020-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
integrated medical space of troops (forces)
interoperability
integrated treatment system
capability-based planning
principles and policy of health service support
military medicine reform
level system of medical support
control structure
Opis:
The article has considered the general principles and capabilities of the medical support of NATO troops, confirmed the expediency of further transformation of tasks and functions of the state in terms of medical support of troops (forces) of the security and defense sector of Ukraine in crises through the approximation to the relevant NATO standards, justified the need to implement the Euro-Atlantic experience of rendering medical care, use the general framework of categories and concepts, principles of the evaluation of capabilities (assets) of medical support which will contribute to the development of integrated medical space for medical defense of troops (forces) and elaboration of individual crisis response model taking into account the basic international requirements. The authors have determined the priority tasks of further cooperation between Ukraine and the North Atlantic Treaty Organization in the context of the reforms of medical logistics. It has been substantiated the need to keep reforming military medicine in conformity with NATO standards and recommendations that will promote an active involvement of medical services of troops (forces) in medical support of national and multi-domestic contingents during crises and adaptation of interoperable medical capabilities of joint missions under the auspices of NATO and the UN. The research has analyzed the mechanisms of interdepartmental coordination on medical support of troops (forces) and proved the feasibility of using the experience of NATO member states in the organization and functioning of the system of medical support of the military contingent with the adaptation of NATO doctrinal documents to the realities of modern Ukraine.
Źródło:
Reality of Politics; 2020, 14; 13-32
2082-3959
Pojawia się w:
Reality of Politics
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Комунікативний вимір формування і просування публічного іміджу держави
Communicative Dimension of Formation and Promotion of the State`s Public Image
Autorzy:
Нагорняк (Nagornyak), Тетяна (Tetyana)
Польовий (Polovyi), Микола (Mykola)
Бондаренко (Bondarenko), Сергій (Sergii)
Осмоловська (Osmolovska), Анна (Anna)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2187908.pdf
Data publikacji:
2022-03-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
інформаційний простір
політика формування іміджу держави
інтегральна модель формування іміджу держави
комунікаційні моделі
держав світу
імідж держави
image of the state
information space
integral model of state’s image
formation
communication models of the states of the world
policy of state’s image formation
Opis:
Within the framework of the author’s scientific research, three types of communicative models of the world’s states were identified, which reflect the basic principles of building state information policy and reflect the key characteristics of the political system. Among them are subsidiary, vertical, and transitional models. The institutional method was used to prove the specifics of the state as a political institution that is the bearer of national images, as well as the role and degree of influence of public policy on the formation of ideas about the state in the external information space, on the policy of promoting and transforming these images, with an emphasis on the actions of those states that shape the global political discourse of today. The authors propose an integral model of state’s public image formation, which provides for the synergy of actors of public diplomacy. The result of its implementation is the formation of the components of the state image (regional, multicultural, culinary, educational, expert) together with official products (national symbols, reputation characteristics, socio-economic development indicators, rating indicators and e-diplomacy products) «from below». Both the central government and local communities in the context of the implementation of «bottom-up» policy should be involved in the realization of a successful image formation policy. The authors emphasize that the policy of state’s image formation in the external information space should be considered as a multifaceted component of the foreign policy of the state. The tools, channels and subjects of formation and adjustment of the stateʼs image should be embedded in each of the vectors of foreign policy- in security, diplomatic, economic, social, legal, and directly information vectors.
У рамках авторських наукових пошуків виділено три типи комунікативних моделей держав світу, що відображають базові принципи побудови державної інформаційної політики та віддзеркалюють найважливіші характеристики політичної системи. Серед них – субсидіарна, вертикальна та перехідна моделі. За допомогою інституційного методу проаналізовано специфіку держави як політичного інституту, що є носієм загальнонаціональних образів, а також роль і ступінь впливу саме державної політики на формування уявлень про державу в зовнішньому інформаційному просторі, на політику просування і трансформації цих іміджів з акцентом на дії тих держав, які формують глобальний політичний дискурс сучасності. Автори пропонують інтегральну модель формування публічного іміджу держави, що передбачає синергію суб’єктів публічної дипломатії. Результатом її має стати формування «знизу» частини складових іміджу держави (регіональних, полікультурних, кулінарних, освітніх, експертних) разом з офіційними продуктами (державними символами, репутаційними характеристиками, соціально-економічними показниками розвитку, рейтинговими індикаторами та продуктами цифрової дипломатії). Для реалізації успішної політики формування іміджу слід залучати і центральну владу, і локальні громади в контексті впровадження політики «знизу». Автори наголошують на тому, що політику формування іміджу держави в зовнішньому інформаційному просторі слід розглядати як багатоаспектний складник зовнішньополітичного курсу держави. Інструменти, канали та суб’єкти формування і коригування іміджу держави мають бути закладені в кожному з векторів зовнішньої політики, а саме в безпековому, дипломатичному, економічному, соціальному, правовому та безпосередньо інформаційному.
Źródło:
Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 1; 14-27
2720-6998
Pojawia się w:
Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-6 z 6

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies