Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "POLISH-UKRAINIAN RELATIONS" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-5 z 5
Tytuł:
Stronnictwa konserwatywne zaboru austriackiego wobec kwestii ukraińskiej w Galicji w przededniu wybuchu I wojny światowej (lata 1913–1914)
Autorzy:
Dudek, Tomasz
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2032684.pdf
Data publikacji:
2013-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Conservative Party in Galicia
polish-ukrainian relations
Polish--Ukrainian
Opis:
The text was submitted to the action to be taken by the governing conservative country on the eve of the outbreak of the World War I. The main problem was to reform the electoral law to parliament. Among conservatives prevailed in this case big difference. While Krakow conservatives were in favor of reform and related concessions to the Ukrainians, their East-Galician countrymen have in this case the opposite opinion. The author writes that this issue dominated also the campaign for the national parliament in 1913. The new chamber resumed negotiations on the issue. Finally, just before the outbreak of war reform was adopted. Unfortunately, the relations had already been so strained that the adopted draft has failed to appease them. At the end of his discussion the author concludes that the events of the years 1913–1914 were one of the main reasons that led to the outbreak of bloody Polish-Ukrainian war of 1918–1919.
Źródło:
Krakowskie Studia Małopolskie; 2013, 18; 78-91
1643-6911
Pojawia się w:
Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Cultural exchange and interaction between Ukrainians and Poles during the war in Ukraine
Autorzy:
Dobroier, Nataliia
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/29519761.pdf
Data publikacji:
2023-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Intercultural communication
Cultural exchange
Polish-Ukrainian relations
Russia’s invasion
Mutual understanding
Opis:
Today, problems related to intercultural communication are actively studied by representatives of various sciences. As a result of this study, many concepts related to intercultural communication have been introduced, which have become the subject of research in both scientific and practical fields. Often, in defining intercultural communication, representatives of cultural studies, sociology, psychology and linguistics emphasize their professional approach to this phenomenon and reflect their unique view of it. This article focuses on the theoretical and practical aspects of intercultural communication and cultural exchange within the framework of Polish-Ukrainian relations in the context of current events, in particular Russia’s full-scale invasion of Ukraine. Polish support for Ukraine has become important and has many aspects, including humanitarian aid, political support, and economic cooperation. This support contributes to strengthening mutual understanding and solidarity between the Polish and Ukrainian peoples, as well as promotes the exchange of culture and traditions. The article presents a study of cultural exchange and interaction between the Ukrainian and Polish communities during the military actions in Ukraine. Focusing on the period after the invasion, the study examines the intense cultural exchange that took place between the two national groups. This exchange included the exchange of art, literary works, musical performances, and other cultural expressions. It reflects the efforts of both nations to maintain friendly relations and promote mutual understanding in a complex geopolitical context. Cultural exchange contributes to the expansion of knowledge, deepening of understanding and perception of another culture. Art, literature, and other cultural expressions allow people to get acquainted with the world and traditions of other nations, which makes it possible to form common values and opens a dialogue between Ukrainians and Poles. This dialogue helps to increase mutual understanding and improve relations between these communities in the face of historical challenges. It also examines various practical aspects of organizing cultural initiatives and further developing interaction between Ukrainian and Polish cultural heritage after the Russian invasion. These aspects include the organization of joint cultural events, cultural exchange, joint projects in the field of education, and so on. The study opens up new promising horizons for understanding cultural interactions in the context of global change and contributes to deepening interaction between national communities.
Źródło:
Pomiędzy. Polsko-Ukraińskie Studia Interdyscyplinarne; 2023, 10(3); 33-37
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polsko-Ukraińskie Studia Interdyscyplinarne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Dziesięć lat później. Ukraińskie życie polityczne Lwowa w 1928 roku
Ten years after. Ukrainian political life in Lviv in 1928
Десять років згодом: украінське політичне життя Львова у 1928 р.
Autorzy:
Gaczkowski, Marcin
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2178882.pdf
Data publikacji:
2015-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Lviv
interwar period
Ukrainian–Polish relations
image of the city
Львів
міжвоєнний період
українсько-польські відносини
образ міста
Opis:
During tne mid-war period Lviv was a leading centre of Ukrainian cultural and political life in Polish state. Despite the untavourable political situation Ukrainian elites tried to create mythologized image of the city as a ”heart and brain” of West Ukraine. In 1928 the opportunities for such actions were, among others, parliamentary elections in March, and - in November - 1st anniversary of the outbreak of the Ukrainian-Polish war.
У міжвоєнний період м. Львів виступало центром українсыкого політичного та культурного жкиття Польщі. Незважаючи на непрості політичні обставини, українсыкі еліти намагалися формулювати образ міста як „серця й мозку" західної України. У 1928 р. нагодою до цього стали, зокрема, березневі вибори до парламенту та листопадові святкування десятої річниці спалаху українсыко-польської війни.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2015, 1; 39-55
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Невідома повість з української історії Бориса Грінченка
The Unknown Borys Hrinchenko’s Novel on Ukrainian History.
Неизвестная повесть из украинской истории Бориса Гринченко
Autorzy:
Єсипенко, Дмитро
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2179046.pdf
Data publikacji:
2017-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
manuscript
dating
The Cossack Hetmanate
Ukrainian-Polish relations
„the woman question”
рукопись
датировка
Гетманщина
украинско-польские отношения
„женский вопрос”
Opis:
The unfinished novel by Ukrainian writer Borys Hrinchenko about the 17th century has just been published for the first time. Literary critics have never directly mentioned this literary text. The article examines the history of the creation of the novel; in particular, the circumstances that prevented the author from finishing it. Special attention is paid to the originality of the work, the displaying of the events through the eyes of a woman, a Polish noble lady. The article also traces similarities in the representation of private and public conflicts caused by social and issues found in Hrinchenko’s novel and Mykola Kostomarov’s drama Pereyaslav’ska Nich (Pereyaslav night) and Panteleimon Kulish’s novel Chorna Rada (The Black Council).
Впервые печатается незавершенное прозаическое произведение украинского писателя Бориса Гринченко о событиях XVII в. Этот художественный текст прямо не упоминается в критической литературе. В сопроводительной статье освещается история его создания, в частности обстоятельства, помешавшие автору реализовать свое намерение. Особое внимание обращено на оригинальность произведения: показ событий глазами женщины, благородной польской дамы. В печатаемом тексте прослежены аналогии в изображении частных и общественных коллизий как следствия отличного социального и национального происхождения героев, а также в драме Николая Костомарова Переяславская ночь и романе Пантелеймона Кулиша Черная рада.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2017, 3; 174-195
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Бунт Хмельницького Алоїзa Гонзаги Жулковського — перша драма про українського гетьмана на польській сцені ХІХ ст
Khmelnytskys uprising written by Aloyizy Honzaha Zhulkovskyi is the first drama about Ukrainian hetman on the Polish stage of the 19th century
Бунт Хмелbницкого Алоиза Гонзагы Жулковского - первая драма об украинском гетьмане на польськой сцене ХІХ ст.
Autorzy:
Гарбузюк, Майя
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2178906.pdf
Data publikacji:
2015-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Bohdan Khmelnytskyi
Warsaw National Theatre
Polish drama in the pre–romantic period
Ukrainian–Polish culture relations
Богдан Хмельницкий
Варшавский национальный театр
польская драматургия периода предромантизма
украинско-польские культурные взаимоотношения
Opis:
It was created in 1812 and had short stage run but was never printed. Text preserved in the National Museum Library of Warsaw is the earliest drama text of 19th century devoted to Bohdan Khmelnytskyi. The emerging of this text can be interpreted as the beginning of pre-romantic tendencies and rising interest in history of Ukrainian-Polish relations and Cossack epoch. At the same time, the play was as relevant as ever because there exists a strong desire of playwrights to respond to important social and political problems of that time.
Созданная в 1812 г., эта пьеса имела пусть и короткую, но все же сценическую историю, хотя никогда не была напечатанной. Сохраненый в Библиотеке Национального музея Варшавы экземпляр текста позволет говорить о наиболее раннем из известных нам драматичнеских текстов ХІХ ст., посвященных фигуре Богдана Хмельницкого. Его появление следует понимать как проявление формировавшихся в недрах просветительства преромантических тенденций, а именно - интереса к истории украинско-польских взаимоотношений, епохе казачества. В то же время ьеса и спектаіиь обладали обостренной актуальностью, поскольку в репликах многих ерсонажей, и в первую очередь Богдана Хмельницкого, ощутимо желание драматурга реагировать на социально и политически значимые проблемы своего времени.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2015, 1; 109-122
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-5 z 5

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies