Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "Moscow," wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-7 z 7
    Tytuł:
    “THE PROPERTY HAS BEEN FIERCELY DIVIDED” BETWEEN THE AUTHORITIES IN RUSSIA AND THE CAPITAL IS A “TASTY MORSEL” FOR THE PEOPLE WHO GOVERN IT - THE CURRENT ECONOMIC SITUATION IN MOSCOW
    Autorzy:
    Gburzyńska, Natalia
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/594546.pdf
    Data publikacji:
    2014
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    capita
    Russia
    Moscow
    economy
    raw materials
    trade
    industry
    unemployment
    migration
    corruption
    Opis:
    This article refers to the contemporary situation in the Russian economy and in the Russian capital economy. Economy in Russia is based on the extraction of raw materials. However, in 2010 economic forecasts for the country were optimistic. In this period economic development was strong and the country became a member of the BRICS group. One of the issues of the Russian Federation economy was the backing of the old system. Most investments were focused on the energy sector when in the public sector the changes were smaller. To increase revenues and funds big reforms are necessary and new investments. One possibility to improve the economic situation is to focus on greater extraction of raw materials. Another option is to resign from a monocultural economy. The situation in Moscow is better than the general economic situation in the Russian Federation. GDP increased regularly. In 2008 Russia took 15t place in the ranking of the hundred largest cities GDP. The Moscow economy is based especially on the trade of energy resources. Moreover, profit is gained from business activities and industry. The level of unemployment in Moscow is the lowest in comparison to all regions. In the capital city it fluctuates between 0,5% and 1%. A major problem in the capital city is the constant immigration from other part of the Federation and other foreign countries. In majority, people who come to Moscow are the job seekers. Also the significant problem is ubiquitous corruption.
    Źródło:
    Polish Political Science Yearbook; 2014, 43; 348-362
    0208-7375
    Pojawia się w:
    Polish Political Science Yearbook
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Stosunki polsko-francuskie w latach 1945–1970
    Autorzy:
    Latosińska, Agnieszka
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1991356.pdf
    Data publikacji:
    2018-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    Polish-French relations
    foreign policy
    Paris-Warsaw-Moscow
    Poland’s alliance with France
    Opis:
    The article shortly presents Poland’s relations with France from the ending of World War II up to the year 1970, the death of general Charles de Gaulle. The ending of war actions brought major changes to the Polish-French relations. Poland was able to make alliances and international connections under strict surveillance of USRR. Of course it had an impact on Poland’s relations with France, which depended on the French-Soviet relationships. International politics have major influence on current relations between Warsaw and Paris. At this moment Polish-French relations have worsen. Unless both countries work towards agreement, Poland’s relationship with France will not get better. Only thing that is left, is to have hope that both Paris and Warsaw will come to a conclusion that rapprochement may bring mutual benefits.
    Źródło:
    Krakowskie Studia Małopolskie; 2018, 23; 178-195
    1643-6911
    Pojawia się w:
    Krakowskie Studia Małopolskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Періодизація московсько-української війни ХХІ ст. і ймовірні сценарії її розвитку й завершення
    Periodization of the great Moscow-Ukrainian War in the XXI century and probable scenarios of its development and completion
    Autorzy:
    Ховрич, Сергій
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/28407843.pdf
    Data publikacji:
    2023-06-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    periodization
    Moscow-Ukrainian war
    mutiny
    UN
    NATO
    слова: періодизація
    московсько-українська
    війна
    заколот
    ООН
    НАТО
    Opis:
    Зазначено, що наукова періодизація дозволяє досліднику визначити хронологію подій, означити суть проблеми, сформувати певне уявлення про об’єкт дослідження, від чого залежать результати розвідки. Мета дослідження: охарактеризувати суть сучасної московсько-української війни (триває з 2014 р.) і сформулювати авторські варіанти наукової періодизації та прогнози щодо завершення цієї війни. Розвідка ґрунтується на системному підході. У дослідженні автор використав метод періодизації історичного процесу, а також загальнонауковий (історичний підхід) і спеціально-наукові історичні (порівняльно-історичний, ретроспективний, типологічний) методи. Під час опису сценаріїв завершення війни широко використано метод теоретичного моделювання. Зроблений акцент на тому, що будь-яка періодизація повинна відповідати певним критеріям (наприклад, при її складанні має бути врахований світовий контекст). Для глибшого розуміння проблеми проведено відповідні історичні паралелі. Виокремлено й охарактеризовано оприлюднені деякими науковцями варіанти періодизації московсько-української війни. Здійснено критичний аналіз терміну «АТО», а також оціненно його вплив на розвиток історичної думки. Запропоновано кілька авторських варіантів періодизації цієї війни: «детальний» і «оптимальний». Сформульова но й систематизова но різноманітні варіанти завершення названої війни, а також її наслідки в контексті майбутніх міжнародних відносин. Оцінено вплив, зокрема, «дивного» військового заколоту (червень 2023 р.) на суспільно-політичну ситуацію в Московії (історична назва: РФ), що дозволило автору сформулювати деякі ймовірні сценарії закінчення даної війни.
    The study aims to characterize the essence and content of the ongoing Moscow-Ukrainian war since 2014, providing the author’s options for scientific periodization and forecasts for its conclusion. The research methodology adopts a systematic approach, relying on the method of periodization in historical analysis. General scientific methods, such as historical and logical approaches, along with specific scientific historical methods like comparative-historical and retrospective analyses, are employed. The method of theoretical modeling is extensively used to describe potential scenarios for the war’s end. The study emphasizes that any periodization should meet specific criteria, like the global context. Historical parallels are drawn to enhance the understanding of the problem, and various options for the periodization of the MoscowUkrainian war proposed by other scholars are critically analyzed. The term “ATO” (Anti-Terrorist Operation) is subject to a critical analysis, assessing its impact on historical thought about the conflict. The author presents several options for the periodization of the war, categorized as “detailed” and “optimal.” The study also formulates and systematizes various scenarios for ending the war and explores its potential consequences in the context of future international relations. The research assesses the influence of the “strange” military mutiny in June 2023 on the socio-political situation in Muscovy (historical name for the Russian Federation). This assessment allows the author to formulate probable scenarios for the war’s conclusion.
    Źródło:
    Copernicus Political and Legal Studies; 2023, 2, 2; 33-46
    2720-6998
    Pojawia się w:
    Copernicus Political and Legal Studies
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Akt końcowy KBWE i jego wpływ na instytucjonalizację ruchu praw człowieka w krajach Europy Środkowo-Wschodniej w perspektywie porównawczej 1975–1991 (wybrane aspekty)
    Autorzy:
    Jach, Anna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/568898.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    CSCE
    USSR
    dissidents
    Moscow Helsinki Group
    KOR
    Human Rights
    СБСЕ
    CCCP
    диссиденты
    МХГ
    Комитет защиты рабочих
    движение прав человека
    Opis:
    On the 1st of August 1975 in Helsinki, 35 countries signed the Final Act of the CSCE. Running the Helsinki process was crucial for the institutionalization of the human rights movement in Central and Eastern Europe. For the first time the principle of respect for human rights, treated as a manifestation of European security, achieved a high status in the basic international document. Although at the beginning the conference did not have any means of direct impact on Member States, thanks to the adopted mechanisms (Review Conferences ) it became possible to international control over the observance of the principle of protection of human rights. As a result, already in 1976, the first non-governmental organizations, upholding the findings of Helsinki, were established in the USSR, Poland and Czechoslovakia,. In this way, the European communist states were subjected not only international but also internal pressure of societies. Social transformations in each of these countries have become the nucleus of the emerging civil society. The final result of, ongoing since 1973, the CSCE process in 1989, was a fall of the Iron Curtain in 1991 and end of the Yalta–Potsdam order, dividing Europe into the political sphere of influence for more than four decades.
    1 августа 1975 года был подписан в Хельсинках главами 35 государств За ключительный акт Соглашения по безопасности и сотрудничестве в Европе. У запущенного Хельсинского процесса было решающее значение для институционализации европейского правозащитного движения. Впервые принцип соблюдения прав человека добился высокого статуса в основном международном документе. Хотя, с начала Хельсинское Соглашение не располагало никакими средствами непосредственного воздействия на государства-члены, то благодаря принятым механизмам (обзорным конференциям) стал возможным международный контроль над соблюдением принципа защиты прав человека. Благодаря этому в 1976 году в СССР, Польше и Чехословакии учредились первые неправительственные организации стоящие на страже соблюдения принципов Хельсинского Соглашения. Таким образом европейские коммунистические государства были подвергнуты не только международной, но также внутреннему общественному давлению. Эти особенности в результате привели к возникновению гражданского общества. Продолжающийся от 1973 года Хельсинский процесс в 1989 году привел к падению железного занавеса, а затем в 1991 году ялтинско-потсдамскойсистемы, которая поделила Европу на более 40 лет на две сферы политического влияния.
    Źródło:
    Nowa Polityka Wschodnia; 2017, 2(13); 157-175
    2084-3291
    Pojawia się w:
    Nowa Polityka Wschodnia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Высшее образование в Москве и в Россиивозможности, проблемы, перспективы
    Autorzy:
    Gbuzhinskay, Natalja
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/568690.pdf
    Data publikacji:
    2014
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    higher education
    Russia
    Moscow, university
    Bachelor’s degree
    Master’s degree
    student
    высшее образование
    Москва
    Россия
    вуз бакалавриат
    магистратура
    проблемы вузов, студент
    Opis:
    The main aim of this article is to describe the system of higher education in Russia. Moscow is the biggest academic center in Russian Federation. There are about 60 universities. The largest and most popular are Moscow State University, The Pushkin State Russian Language Institute, International University in Moscow and Moscow State Institute of International Relations. They are two levels of higher education in Russia – Bachelor’s degree (4 years) and Master’s degree (2 years). Both could be obtained while studying full-time or part-time. After that, there is a possibility to finish postgraduate studies. Russian universities cooperate with many foreign educational institutions (including Polish universities). Not only do students have the opportunity to leave in Moscow but also study at Russian academies, for example, Pushkin State Russian Language Institute, Moscow State Institute of International Relations and Diplomatic Academy. Higher education in Moscow is affected by various problems. One of them is a decreasing level of education. In fact, students do their specializations, however the level of their general knowledge seems to be low. Furthermore, the education is commercialized since everyone would like to receive a Master’s degree. It suggests that in the near future not only will Russian society have a bigger cadre of professors but also more business and financial universities.
    В тексте «Высшее образование в Москве и в России – возможности, проблемы, перспективы» речь идёт об ситуации образовательной системы в России. Москва является главным научным центром всей страны. В городе находится около 60 вузов. Самые большие и популярнейшие из них это: Московский государственный университет им. М.В. Ломоносова, Государственный институт русского языка им. А.С. Пушкина, Международный университет в Москве и Московский государственный институт международных отношений. Высшее образование в России проходит на двух уровнях – «бакалавриат» (4 года) и «магистратура» (2 года). Кроме того, можно учиться в формах послевузовского и дистанционного обучения. Оно проходит в очной и заочной формах. Российские университеты сотрудничают с многими зарубежными университетами (в том числе также с польскими). Благодаря этому, у студентов появляется возможность жить в Москве и учиться в таких вузах как напр. Государственный институт русского языка им. А.С. Пушкина, Московский государственный институт международных отношений и Дипломатическая академия. С высшим образованием связаны многие проблемы. Снижается уровень обучения, у студентов узкая специализация, но у них нет общих знаний. Кроме того, проходит коммерциализация обучения и сейчас немного людей хочет начать работу без получения диплома окончения вуза. В ближайшее время Россию ждёт расширение профессорской группы и развитие бизнесовых и финансовых вузов.
    Źródło:
    Nowa Polityka Wschodnia; 2014, 2(7); 171-181
    2084-3291
    Pojawia się w:
    Nowa Polityka Wschodnia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Ukraińska Cerkiew Prawosławna wobec Euromajdanu 2013 – 2014
    Ukrainian Orthodox Church and Euromaidan 2013 – 2014
    Autorzy:
    Kozyrska, Antonina
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1944994.pdf
    Data publikacji:
    2016-06-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    Euromajdan
    kryzys polityczny na Ukrainie 2013 – 2014
    Ukraińska Cerkiew Prawosławna (Patriarchatu Moskiewskiego)
    związki wyznaniowe w  procesach politycznych
    religia i polityka
    Euromaidan
    the political crisis in Ukraine 2013 – 2014
    the Ukrainian Orthodox Church of the Moscow Patriarchate
    religious groups in the political process
    religion and politics
    Opis:
    Artykuł prezentuje stanowisko Ukraińskiej Cerkwi Prawosławnej (Patriarchatu Moskiewskiego) wobec Euromajdanu na Ukrainie na przełomie 2013/2014 r. Kościół ten zajął pozycję neutralną, w odróżnieniu od niektórych innych związków wyznaniowych, zwłaszcza tak zwanych Kościołów narodowych, które poparły protestujących. Jego oficjalne stanowisko wyrażało się w apelach do zachowania pokoju, porządku społecznego, integralności terytorialnej i jedności narodu, potępienia przemocy, nawoływania stron konfliktu do rozpoczęcia i kontynuacji dialogu. W artykule szczegółowo przeanalizowano przyczyny i skutki stanowiska Cerkwi.
    The paper presents the reaction of the Ukrainian Orthodox Church (Moscow Patriarchate) to Euromaidan in the Ukraine at the turn of 2013 – 2014. The Church has not taken a clear univocal position, unlike some other religious groups, especially the so-called national Churches. Its official position was confined to general calls for preserving peace and public order, territorial integrity and unity of the people, condemnation of violence, calling for participants of the conflict to begin and continue the dialogue. The causes and consequences of the position taken by the Church are analyzed in detail.
    Źródło:
    Athenaeum. Polskie Studia Politologiczne; 2016, 50; 46-63
    1505-2192
    Pojawia się w:
    Athenaeum. Polskie Studia Politologiczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Sytuacja prawna Polskiego Autokefalicznego Kościoła Prawosławnego i jej uwarunkowania społeczno-polityczne w latach 1944–1956. Problemy wybrane
    Legal situation of Polish Autocephalous Orthodox Church and its socio-political dimensions in 1944–1956. Selected problems
    Консолидация политической системы как источник политического поведения России в международной среде
    Autorzy:
    Waniek, Danuta
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/15838691.pdf
    Data publikacji:
    2023-03-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    Orthodoxy
    population resettlement
    operation “Vistula”
    national and ethnic minorities
    March constitution
    Curzon-Namier line
    PKWN Manifesto
    Provisional Government of National Unity
    PPS
    separation of churches from the state
    Moscow Patriarchate
    autocephaly
    Православие
    переселение населения
    операция «Висла»
    национальные и этнические меньшинства
    мартовская конституция
    линия Керзона – Намьера
    Манифест ПКВН
    Временное правительство национального единства
    ППС
    отделение церквей от государства
    Московский Патриархат
    автокефалия
    Opis:
    The main purpose of this article is to recall and analyze from a political-legal point of view not only the little-known wartime history of the Polish Orthodox Church, but also attempts to bring order to the chaos that reigned in the Polish Orthodox Church after the end of World War II. This issue is most often taken up in intellectual circles associated with the Orthodox Church, or - less often - by experts in religious policy. The study presented here is an attempt to supplement this body of work with an own view of the policy of the authorities of the People’s Republic of Poland towards the Orthodox Church, carried out in 1944-1958, which was seriously influenced not only by ideological and legal decisions, characteristic of the period of building revolutionary political changes, but also by long unresolved nationality issues.
    Основная цель данной статьи – вспомнить и проанализировать с политико-правовой точки зрения не только малоизвестную историю Польской Православной Церкви военного времени, но и попытки навести порядок в хаосе, царившем в Польской Православной Церкви после окончание Второй мировой войны. Этот вопрос чаще всего поднимается в интеллектуальных кругах, связанных с Православной Церковью, или – реже – среди специалистов по религиозной политике. Представленное здесь исследование является попыткой дополнить данный массив работ собственным взглядом на политику властей. Польской Народной Республики по отношению к Православной Церкви, проведенная в 1944-1958 годах, на которую серьезное влияние оказали не только идейно-правовые решения, характерные для периода построения революционных политических перемен, но и долго нерешенные национальные вопросы.
    Źródło:
    Nowa Polityka Wschodnia; 2023, 1(36); 189-219
    2084-3291
    Pojawia się w:
    Nowa Polityka Wschodnia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-7 z 7

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies