Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "практики" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-5 z 5
    Tytuł:
    Medycyna naturalna a Kościół katolicki – wątpliwości i uwagi o charakterze biopolitycznym
    Натуральная медицина а католическая церковь – сомнения и замечания о биополитическом характере
    Autorzy:
    Rezmer-Płotka, Kamila
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1934118.pdf
    Data publikacji:
    2021-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    Ayurveda
    Catholic Church
    biopolitics
    Eastern practices
    natural medicine
    аюрведа
    католическая церковь
    биополитика
    восточные практики
    натуральная медицина
    Opis:
    Currently, we observe a significant increase in interest in Eastern practices in the West, including natural medicine. In this context, it is important that in 1979 the World Health Organization (WHO) recognized Ayurveda as the oldest health-care system. Ayurveda has also become an object of interest of the Catholic Church. The article examines the institutions’ attitude toward Ayurveda and determines the nature of doubts and reservations that arise around it. To this end, an analysis of the document of the Pontifical Council of Culture – The Pontifical Council for Interreligious Dialogue Jesus Christ the Giver of the Water of Life. Christian reflection on the New Age was carried out. Subsequently, the statements of selected representatives of the Catholic Church were included in the analysis. The following hypothesis has been verified: the Catholic Church’s doubts and objections to Ayurveda are of biopolitical nature. Based on the analysis of the document, it can be concluded that Catholic Church treats and interprets Ayurveda activities as biopolitical practices.
    В настоящее время на Западе наблюдается явный рост интереса к восточным практикам, в том числе к натуральной медицине. В этом контексте примечательно, что в 1979 году Всемирная организация здравоохранения (ВОЗ) признала Аюрведу старейшей системой здравоохранения. Аюрведа также стала объектом интереса католической церкви. В статье предпринята попытка изучить отношение этого института к Аюрведе и определить характер возникающих сомнений и оговорок. С этой целью был проведен анализ документа Папского совета по культуре – Папского совета по межрелигиозному диалогу Иисус Христос, Податель воды жизни. Христианские размышления о Новой Эре. Затем в качестве вспомогательной части анализа были включены высказывания избранных представителей Католической церкви. Подтверждена также следующая гипотеза: сомнения и оговорки католической церкви по отношению к Аюрведе носят биополитический характер. На основании анализа документа можно сделать вывод, что католическая церковь трактует и интерпретирует действия, предпринимаемые в рамках Аюрведы, как биополитические практики.
    Źródło:
    Studia Orientalne; 2021, 2(20); 157-165
    2299-1999
    Pojawia się w:
    Studia Orientalne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Аналіз та деконструкція основних ідеологем доктрини «Русский Мир»
    Analysis and Deconstruction of the Main Ideologists of the Russian World Doctrine
    Анализ и деконструкция основных идеологов русского мирового учения
    Autorzy:
    Зборовська, Ксенія
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2176053.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    myth
    ideology
    “Russian world”
    identity
    Orthodoxy
    argumentative practices
    миф
    идеология
    «русский мир»
    идентичность
    православие
    аргументативные практики
    Opis:
    The article analyses the three prominent ideologues of the doctrine of “Russian world”: the myth that “Orthodoxy is the basis of an identity”; the myth of the openness and friendly attitude of the Russian people to other ethnic groups and religions, and the myth of the Eurasian/Russian civilisation that opposes the “rotten” West. The existence of these ideologues in the information and symbolic field of Ukraine and the world, manipulating them, and placing them in the actual context of the Ukrainian cultural space, lead to a distorted perception of relations between Russia and Ukraine and the war between them. The article attempts to reveal those distortions and semantic substitutions ontologically contained in the ideologies of the “Russian world”, which can be analysed as typical errors in the context of the argumentation theory. The study aims to develop a conditional “dictionary” of mythologists of the “Russian world”, which could be used during an all-out information confrontation. The author chose the myth “Orthodoxy – the basis of Russian identity” as the basic ideology because, firstly, most other ideologies derive from this thesis with the help of skilful semantic manipulations. Secondly, this myth is interpreted and used by Russian ideologues in various contexts. Based on the analysis of this and two other myths, the author concludes that the ideology of the “Russian measure” does not meet the definition of the criteria of clarity and unambiguity; the meanings of its key concepts are as variable as possible, depending on the context, used with the substitution of meaning in general formulations, which do not provide for clarification of non-standard use of the term; there is a substitution of identities, which makes it possible to manipulate the historical facts and memory of the people; such informal logical errors as recourse to force, alternative to fear, false Scotsman, wholesale bargaining, and source poisoning are always used by Russian ideologues in their argumentative practices. In the process of revealing the illogicality and paradoxical nature of these myths, it turns out that the very essence of these myths significantly contributes to the crisis of culture and politics, which speaks of the same ideologues who glorify the messianic role of Russia. This array of ideological myths cannot be called a balanced system of political dogmas but rather a rhizomatic system of manipulation, the fluidity of which provides its ability to evade counter-arguments and identify historical substitutions.
    В статье анализируются три выдающихся идеологии учения о «русском мире»: миф о том, что «православие есть основой русской идентичности»; миф об открытости и доброжелательном отношении русского народа к другим этносам и религиям, и миф о евразийской/русской цивилизации, противостоящей «гнилому» Западу. Существование этих идеологии в информационно-символическом поле Украины и мира, манипулирование ими и помещение их в актуальный контекст украинского культурного пространства приводит к искаженному восприятию отношений между Россией и Украиной и войны между ними. В статье предпринята попытка выявить те искажения и смысловые подмены, которые онтологически содержатся в идеологиях «русского мира» и которые могут быть проанализированы как типичные ошибки в контексте теории аргументации. Данное исследование направлено на разработку условного «словаря» мифологов «русского мира», который можно было бы использовать в ходе тотального информационного противостояния. В качестве базовой идеологии авторша выбрала миф «Православие – основа русской идентичности» потому, что, во-первых, большинство других идеологий выводятся из этого тезиса с помощью умелых смысловых манипуляций. Во-вторых, этот миф интерпретируется и используется русскими идеологами в различных контекстах. На основе анализа этого и двух других мифов авторша делает вывод, что идеология «русской меры» не соответствует определению критериев ясности, однозначности; значения его ключевых понятий максимально вариативны в зависимости от контекста, используются с подменой значения в общих формулировках, не предусматривающих уточнения нестандартного употребления термина; происходит подмена идентичностей, что дает возможность манипулировать историческими фактами и памятью народа; такие неформальные логические ошибки, как обращение к силе, альтернатива страху, ложный шотландец, оптовый торг, отравление источника, всегда используются российскими идеологиями в их аргументативной практике. В процессе выявления алогичности и парадоксальности этих мифов выясняется, что сама суть этих мифов существенно способствует кризису русской культуры и политики, что говорит о тех же идеологах, которые прославляют мессианскую роль России. Этот массив идеологических мифов нельзя назвать сбалансированной системой политических догм, а скорее ризоматической системой манипуляции, текучесть которой обеспечивает ее способность уклоняться от контраргументов и выявлять исторические подмены.
    Źródło:
    Studia Orientalne; 2022, 4(24); 95-114
    2299-1999
    Pojawia się w:
    Studia Orientalne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Форми та методи морального виховання у тьюторських практиках Англії
    Forms and Methods of Moral Education in Tutoring Practices in England
    Autorzy:
    Подпльота, Світлана
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/16629361.pdf
    Data publikacji:
    2022-09-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    тьютор
    тьюторант
    тьюторіал
    моральне виховання
    форми
    методи
    тьюторські практики
    tutor
    tutees
    tutorial
    moral education
    forms
    methods
    tutoring practices
    Opis:
    The article emphasizes that every year in England the moral development of the individual receives more and more attention, and the number of programs of moral education in colleges and universities is constantly growing. It is proved that the content of tutor training programs is aimed at teaching morals, instilling values, as well as the use of various pedagogical approaches and methods. Tutoring professional development programs promote their ethical and moral development, teach them to think critically about various issues of moral and ethical content. It has been established that proper education of students by tutors helps to enrich their knowledge, morals, values and ethics. The tutor develops morals and values through many methods, such as conversation, essay writing, role play, debate, discussion, projects, interviews, brainstorming; use of resource materials through poems, stories, songs, photographs, posters and slogans. These techniques effectively help tutors teach students to critically evaluate important issues, taking into account morals, values and ethics. The article describes the forms and methods used by tutors, especially affect the development of values, morals and ethics, help to motivate students and promote universal values. Through discussion and reading, research and writing gradually, week after week, semester after semester, year after year, English students learn to think independently and, most importantly, to act according to the laws of morality. The article states that tutors have their own “style” of upbringing, which is partly related to their own experience, attitude to life, as well as individual qualities. It has been proven that students in the tutorial are in an environment that promotes their comprehensive, harmonious development and helps them succeed. Tutor support leads to the fact that the tutees are confident in their ability to make successful progress, set priorities, overcome conflicts, set realistic personal goals; ask for help, solve problems, develop their moral culture. Respect and love for the tutees show the level of development of the tutor’s moral consciousness. This love is manifested in trust, respect, exactingness, justice, nobility and kindness. It is substantiated that in order to form one’s own image and establish a trusting relationship with the tutees, a tutor carefully prepares for the tutorials; demonstrates his or her respect, sincerity, empathy, interest and contact; is friendly, always in a good mood; penetrates into the spiritual world of the tutee, takes into account his or her values and preferences; offers and asks for help, listens to advice; determines what impresses and fascinates them.
    У статті наголошено на тому, що з кожним роком в Англії моральний розвиток особистості отримує все більше уваги, а кількість програм морального виховання в коледжах та університетах постійно зростає. Доведено, що зміст програм підготовки тьюторів направлений на навчання моралі, прищеплення цінностей, а також на використання різних педагогічних підходів та методів. Програми професійного розвитку тьюторів сприяють їх етичному та моральному розвитку, навчають критично обмірковувати різні питання морального та етичного змісту. Встановлено, що належне виховання тьюторами студентів допомогає збагатити їх знання, мораль, цінності та етику. Мораль і цінності тьютор розвиває через безліч методів, таких як бесіда, написання есе, рольова гра, дебати, дискусії, проєкти, інтерв’ю, мозковий штурм; використання ресурсних матеріалів за допомогою віршів, історій, пісень, фотографій, плакатів і гасел. Ці методи ефективно допомагають тьюторам навчати студентів критично оцінювати важливі питання, враховуючи мораль, цінності та етику. У статті описані форми та методи, які використовує тьютор, особливо впливають на розвиток цінностей, моральності та етики, сприяють підвищенню мотивації студентів та пропагуванню загальнолюдських цінностей. Завдяки обговоренню і читанню, дослідженню і письму поступово, тиждень за тижнем, семестр за семестром, рік за роком, англійські студенти в кінці навчання навчаються думати самостійно і, що найважливіше, – чинити за законами моралі. У статті визначено, що тьютори володіють власним «стилем» виховання, який частково пов’язаний з їхнім власним досвідом, ставленням до життя, а також індивідуальними якостями. Доведено, що студенти на тьюторіалі знаходяться у середовищі, що сприяє їх всебічному, гармонійному розвитку та допомагає досягти успіху. Тьюторська підтримка призводить до того, щоб підопічні були впевненими у своїй здатності до успішного прогресу, визначенні пріоритетів, подоланні конфліктів, встановленні реалістичних особистих цілей; могли звертатися по допомогу, розв’язувати проблеми, розвивати свою моральну культуру. Повага та любов до підопічних показують рівень розвитку моральної свідомості тьютора. Ця любов проявляється у довірі, повазі, вимогливості, справедливості, шляхетності та доброті. Обгрунтовано, що для формування власного іміджу та встановлення довірливих стосунків з підопічними тьютор ретельно готується до тьюторіалів; демонструє свою повагу, щирість, емпатію, зацікавленість та контактність; є доброзичливим, відкритим, завжди у гарному настрої; проникає в духовний світ підопічного, враховує його цінності та уподобання; пропонує і просить допомоги, прислухається до порад; спостерігає за підопічними; визначає те, що вражає їх і захоплює.
    Źródło:
    Viae Educationis; 2022, 3; 43-53
    2956-2856
    Pojawia się w:
    Viae Educationis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Штучний інтелект в процесі прийняття та реалізації управлінських рішень в сфері юридичного менеджменту
    Artificial Intelligence in the Process of Making and Implementing Management Decisions in the Field of Legal Management
    Autorzy:
    Охотнікова, Олена
    Дорош, Вікторія
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2163431.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    інтелектуальні системи
    менеджмент юридичної практики
    юридична фірма
    управлінське рішення
    юрист
    intelligent systems
    law practice management
    law firm
    management
    solution
    lawyer
    Opis:
    The scientific article, based on the works of domestic scientists, researchers and modern legislation, highlights current issues of the introduction of artificial intelligence in the process of making and implementing management decisions. The authors emphasize the existence of different views of scholars on the definition of the concept of legal management, its relationship with the concept of law practice management. The vision of various scholars to define the concept of managerial decision-making is also analyzed. Find out why this component of the above area is so important and significant. In addition, the authors of the study explain what are the technologies of artificial intelligence and how widely they are used in leading countries. The most famous examples of the use of such intelligent systems in decision making are identified. The experience of foreign countries on the use of artificial intelligence in the process of legal activity is analyzed. Find out what specific tools are used to provide effective legal assistance to clients in these countries. The authors also study the existence of such tools for legal activity in Ukraine. The scientific article also provides a thorough analysis of Ukrainian legislation. The normative legal acts regulating the introduction of artificial intelligence in various spheres of the economy, in particular, in legal management, are analyzed. The authors of the article also propose a specific addition to the Civil Code of Ukraine, which would help to effectively implement artificial intelligence. Another new piece of legislation to regulate this issue was also presented. This explains the advantages of law firms that use modern technology over those that do not. Based on this, the authors also describe their model of introducing artificial intelligence in the field of legal management. Thus, the article emphasizes the importance of introducing the described changes to the legislation and the model proposed by them.
    У науковій статті на основі праць вітчизняних вчених, дослідників та сучасного національного і міжнародного законодавства висвітлюються актуальні питання запровадження штучного інтелекту в процес прийняття та реалізації управлінських рішень. Автори наголошують на існуванні різних поглядів науковців щодо визначення поняття юридичного менеджменту, а також ними вказано його співвідношення з поняттям менеджмент юридичної фірми. Окрім цього, аналізується бачення різних вчених щодо визначення поняття прийняття управлінських рішень в юридичному менеджменті. З’ясовується, чому ця складова вищезазначеної сфери є такою важливою та потребує детального дослідження науковими діячами. До того ж автори поданого дослідження пояснюють, що являють собою технології штучного інтелекту та на скільки широко вони використовуються у провідних країнах світу, зокрема, і в Україні. Визначаються найбільш відомі приклади використання таких інтелектуальних систем в процесі прийняття та реалізації управлінських рішень. Також аналізується досвід зарубіжних країн щодо використання штучного інтелекту у веденні юридичної діяльності та з’ясовується, які конкретно інструменти на основі вищезгаданої інтелектуальної системи використовуються для результативної правової допомоги клієнтам в цих країнах. Авторами наукової статті також досліджується наявність таких інструментів здійснення юридичної діяльності в України. Також у статті проводиться ґрунтовний аналіз українського законодавства, а саме аналізуються нормативно-правові акти, які регулюють запровадження штучного інтелекту в різні сфери економіки, зокрема, і в юридичний менеджмент. До того ж автори наукової статті пропонують доповнити Цивільний кодекс України розділом про штучний інтелект, який допоміг би ефективно впроваджувати відповідну інтелектуальну систему, а також представляють ще один новий законодавчий акт, а саме Закон України «Про штучний інтелект», який б також став елементом здійснення правового регулювання в цій сфері. При цьому пояснюються переваги юридичних фірм, які використовують сучасні технології, перед тими компаніями, які цього не роблять. На основі поданого дослідження автори також описують розроблену ними модель запровадження штучного інтелекту в сферу юридичного менеджменту, яка допоможе ефективно здійснювати процес прийняття та реалізації управлінських рішень. Так, у статті наголошується на важливості запровадження описаних змін до законодавства та запропонованої авторами моделі.
    Źródło:
    Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 4(36); 78-93
    1643-6911
    Pojawia się w:
    Krakowskie Studia Małopolskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Проблеми розмивання та деструкції національної ідентичності
    Problems of Building and Destruction of National Identity
    Autorzy:
    Шершова, Тетяна
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2163433.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    самоідентифікація
    національно-культурна ідентичність
    фальшива історична пам’ять
    народно-пісенні практики
    фольклор
    народна пісня
    self-identification
    national and cultural identity
    false historical
    memory
    folk song practices
    folklore
    folk song
    Opis:
    The article analyzes different types of identity and finds that both regional, ethnic and national, belong to the territorial identity, and regional is more volatile and unstable iv contrast to ethnic, which, in addition to territoriality involves in its consideration of historical component – memories, memory of ancestors. The article also traces the influence of cultural memory on the formation of national identity. Studies of cultural memory are interdisciplinary in nature and are the subject of reflection in various scientific discourses (historical (F. Aries, J. Lefebvre, P. Nora, F. Fure), culturological (F. Yates, M. Foucault), sociological (M. Halbwax), philosophical (A. Bergson, E. Durkheim, A. Mole), psychological (W. Wordsworth, Z. Freud), etc.). Cultural memory is formed over the centuries and transmits cultural content in the form of texts, images, inscriptions, monuments, rituals, all indicators of tradition. It is a prerequisite for self-identification, as it connects knowledge about the past and present life situation of a particular social group. The issue of cultural memory is an important research issue. Songwriting transforms the cultural memory of Ukrainians and through the emotional component of the song (folklore) forms different types of identity. Mnemics of modus, decoded and incorporated into regional culture, are stable guardians of traditions that are broadcast not only limited territories, but are able to spread to unlimited areas. Thus, regional culture penetrates into various layers of national culture, supplementing and enriching it with cultural meanings. Cultural memory is most vividly formed in the Diasporas, which is explained by the desire to preserve national identity outside the homeland. The ways of expressing identity by folk songs are outlined. National-cultural identity is defined as a sense of belonging to a national community, consideration of one’s personality through the prism of identification with its symbols, values, history and culture. The significance of folk song practices for the formation of national identity is substantiated. Cultural regional identity in modern conditions is characterized. The region covers the history of Ukrainian culture in a new perspective and contributes to the study of individual territorial centers as unique and inimitable units in not only historical, geographical and art aspects, but also is important in cultural discourse. The appeal to primary source, in particular the folk song, makes a mechanism for the preservation of national integrity, transforming through the emotional component of song performance into cultural memory, which forms the identity itself. Cultural memory combined with historical experience will result in national identity and conscious being.
    У статті проаналізовано різні види ідентичності та з’ясовано, що як регіональна, так і етнічні та національна, відносяться до територіальної ідентичності, при чому, регіональна виявляється більш мінливою та нестійкою на відміну від етнічної, яка, окрім територіальності залучає до свого розгляду ще історичний компонент – спогади, пам’ять про пращурів. У статті простежуємо також вплив культурної пам’яті на формування національної ідентичності. Дослідження культурної пам’яті мають міждисциплінарний характер і є предметом осмислення у різних наукових дискурсах (історичному (Ф. Ар’єс, Ж. Лефевр, П. Нора, Ф. Фюре), культурологічному (Ф. Йейтс, М. Фуко), соціологічному (М. Хальбвакс), філософському (А. Бергсон, Е. Дюркгайм, А. Моль), психологічному (У. Вордсворт, З. Фрейд) та ін.). Культурна пам’ять формується століттями та транслює культурний зміст у вигляді текстів, зображень, надписів, монументів, ритуалів, тобто всіх показників традицій. Вона є обов’язковою умовою самоідентифікації, так як пов’язує знання про минуле та сучасну життєву ситуацію певної соціальної групи. Питання формування культурної пам’яті – важлива дослідницька проблема. Пісенна творчість трансформує культурну пам’ять українців і через емоційну складову пісні (фольклору) формує різні типи ідентичності. Мнемотичні модуси, розкодовані та інкорпоровані до регіональної культури, являються стійкими охоронцями традицій, які транслюються не лише на обмежені території, а здатні поширюватися на необмежені ділянки. Так, регіональна культура проникає у різні прошарки національної культури, доповнюючи та збагачуючи її культурними смислами. Найяскравіше культурна пам’ять формується у діаспорах, що пояснюється прагненням до збереження національної ідентичності за межами Батьківщини. Окреслено способи вираження ідентичності народно-пісенними засобами. Національно-культурна ідентичність визначається як відчуття приналежності до національної спільності, розгляд своєї особистості крізь призму ототожнення з її символами, цінностями, історією та культурою. Обґрунтовано значущість народно-пісенних практик для формування національної ідентичності. Охарактеризовано культурну регіональну ідентичність в умовах сучасності. Регіоніка висвітлює історію культури України у новому ракурсі та сприяє вивченню окремих територіальних осередків як унікальних і неповторних одиниць не лише в історичному, географічному та мистецтвознавчому аспектах, а також має вагоме значення в культурологічному дискурсі. Звернення до першоджерел, зокрема народної пісні, уможливлює механізм збереження національної цілісності, трансформуючись через емоційну складову пісенного виконавства в культурну пам’ять, яка формує власне ідентичність. Культурна пам’ять у поєднанні з історичним досвідом в результаті становитимуть національну ідентичність та усвідомлене буття.
    Źródło:
    Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 4(36); 44-60
    1643-6911
    Pojawia się w:
    Krakowskie Studia Małopolskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-5 z 5

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies