Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "держава" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-5 z 5
    Tytuł:
    Дискусійні аспекти проблематики правового міфу
    Discussive Aspects of the Issue of Legal Myth
    Autorzy:
    Рогова (Rohova), Олена (Olena)
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2185488.pdf
    Data publikacji:
    2022-09-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    правовий міф
    соціальний міф
    самоідентифікація
    правова реальність
    сучасна держава
    легітимація
    social myth
    self-identification
    legal
    reality
    modern state
    legitimation
    legal myth
    Opis:
    The axiological aspects of legal myth and mythological perception of reality were analyzed and it was found that several interrelated properties of the studied myth can be identified, which allow to assert the thesis about its own and instrumental value. In particular, the intrinsic (ontological) value of legal myth is manifested in the formation of a certain sign system, which is a reflection of legal reality in the minds of man (or society). Mythological perception of reality, in our opinion, is authorial, selective, to some extent biased. Instead, the instrumental value of legal myth is observed in the processes of human cognition of the world and legal reality, in the process of identification and self-identification of man. In particular, the legal myth is not just a means of knowing and identifying the phenomena of legal reality, but serves as a reliable apologist for the value and moral choice of man and his behavior, such a sign system that has a certain „indulgence” for any human action (inaction). The instrumental value of the legal myth is not limited to the framework of the epistemological process, the tasks of observation and cognition, but has a powerful potential for influence and transformation of legal reality. Awareness of this potential of the legal myth opens a wide space for its application in order to root in the legal consciousness of man and, ultimately, society as a whole, the relevant legal (or anti-legal) values. The principles of interaction of the legal myth and the modern state are determined. Any legal myth seeks to spread, social support, wider recognition, in the most ambitious end – official recognition and legitimacy, which is impossible without a strong state function. The legitimation of the legal myth occurs through its spread in society, receiving social support and rooting first in the legal consciousness of individuals, and gradually – in the public legal consciousness. It can be argued that legal myths permeate all levels of legal reality of the modern state, from legal consciousness (man and society), and ending with the processes of lawmaking, law enforcement, interpretation.
    Проаналізовано аксіологічні аспекти правового міфу та міфологічного сприйняття дійсності та з’ясовано, що можна виявити кілька взаємопов’язаних властивостей досліджуваного міфу, що дають змогу стверджувати тезу про його власну та інструментальну цінність. Зокрема, власна (онтологічна) цінність правового міфу виявляється у формуванні певної знакової системи, яка є відображенням правової реальності в свідомості людини (або суспільства). Міфологічне сприйняття дійсності, на нашу думку, є авторським, вибірковим, певною мірою заангажованим. Натомість інструментальну цінність правового міфу спостерігаємо в процесах пізнання людиною світу та правової реальності, в ході ідентифікації та самоідентифікації людини. Зокрема, правовий міф виступає не просто засобом пізнання та ідентифікації явищ правової реальності, а слугує надійним апологетом ціннісно-морального вибору людини та її поведінки, такою знаковою системою, яка має характер певної «індульгенції» для будь-яких дій (бездіяльності) людини. Інструментальна цінність правового міфу не обмежується рамками гносеологічного процесу, завданнями спостереження та пізнання, а має потужний потенціал впливу і трансформації правової реальності. Усвідомлення зазначеного потенціалу правового міфу відкриває широкий простір для його застосування з метою вкорінення в правову свідомість людини та, зрештою, цілого суспільства, відповідних правових (або антиправових) цінностей. Визначено принципи взаємодії правового міфу та сучасної держави. Будь-який правовий міф потребує розповсюдження, соціальної підтримки, все більш широкого визнання, у найбільш амбітному підсумку – офіційного визнання та легітимації, що не можливо без потужного функціоналу держави. Легітимація правового міфу відбувається через його поширення в суспільстві, одержання соціальної підтримки та вкорінення спочатку в правову свідомість окремих індивідуумів, а поступово – в суспільну правову свідомість. Можна стверджувати, що правові міфи пронизують всі рівні правової реальності сучасної держави, починаючи з правової свідомості (людини та суспільства) і закінчуючи процесами правотворення, правозастосування, правотлумачення.
    Źródło:
    Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 3; 55-62
    2720-6998
    Pojawia się w:
    Copernicus Political and Legal Studies
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Indie – „wschodzące” mocarstwo XXI wieku
    India – “rising” power of the XXI century
    Индия – «восходящяя» держава ХХI века
    Autorzy:
    Stankiewicz, Wojciech
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2189172.pdf
    Data publikacji:
    2014-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    India in XXI century
    India as a superpower
    India–China relations
    Индия в XXI в.
    Индия как великая держава
    Индия-Китай отношения
    Opis:
    The article states, that India’s policy is focused on deepening international economic relations at simultaneous strengthening political cooperation. State’s activity on a worldwide level manifests itself in the new perception of India through remaining powers. The constructive approach to the international cooperation intensifies political and economic transformations and enables to start a dialogue with powers from outside the region. Foreign policy of India aspires to achieve the world power position by means of: consolidating strategic partnership with United States of America, including nuclear and space cooperation; keeping the strategic partnership with Russia mainly on the military and energy basis; enhancing of the cooperation and/or competition with China in order to make India’s national economy the most dynamically developing in Asia and in the world. On it’s way to the position of superpower Republic of India will have to face many challenges. The increase in the power of the state depends on both: implementing free market reforms and effectiveness in fighting problems like poverty in society, a country’s budget deficit, the corruption or the bureaucracy in the Civil Service. A development of infrastructure and the privatization of the public sector will also be essential.
    В статье утверждается, что политика Индии основанна на углублянии международных экономических отношений за одновременным укреплением политического сотрудничества. Глобальная активность государства проявляется в новом восприятии Индии другими державами. Конструктивное подxождение государства к международному сотрудничеству интенсифицирует политические и хозяйственные перемены, а также помогает открыться на державы из других регионов мира. Внешняя политика Индии направленная на получение позиции мировой державы. Чтобы этого достич Индия: укрепляет стратегическое партнерство с США, увеличивая экономическое, ядерное и космическое сотрудничество; удержает стратегическое партнерство с Россией, главным образом в военной и энергетической сферах; расширяет сотрудничество и/или соперничество с Китаем в целях создания наиболее динамично развивающегося рынка в Азии и в мире. Рост могущества государства в значительной мере зависит от степени продвинутия рыночных реформ, от действенности борьбы с убожеством, бюджетным дефицитом, коррупцией и бюрократией в государственной администрации. Необходимые будут также развитие инфраструктуры и ускорение приватизации госсектора.
    Źródło:
    Studia Orientalne; 2014, 2(6); 137-160
    2299-1999
    Pojawia się w:
    Studia Orientalne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Співвідношення понять право і закон
    Correlation of Concepts Right and Law
    Autorzy:
    Добіжа, Василь
    Колесник, Олександр
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2163430.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    the rule of law
    rule of law
    justice
    legal understanding
    society
    rule
    of law
    верховенство права
    верховенство закону
    справедливість
    праворозуміння
    суспільство
    правова держава
    Opis:
    The article proves that law is an effective means of regulation only in the rule of law. The rule of law underpins the work of the United Nations and other international organizations, as well as the political institutions of modern developed nations. It is shown that the concept of “rule of law” is lexically close to one of the basic elements of the positivist doctrine of law in the form of the concept of “rule of law”, which led to the identification of these concepts. It is substantiated that the Ukrainian vision of the rule of law is not limited to legislation as one of its forms, but also includes other social regulators, including morals, traditions, customs, etc., which are legitimized by society and conditioned with historically achieved cultural level. It is confirmed that justice is one of the basic principles of the law, decisive in defining it as a regulator of social relations, one of the universal dimensions of the law. It is proved that justice is considered as a property of the law, expressed, in particular, in the equal legal scale of behavior and in the proportionality of legal responsibility for the offense. In the field of the law enforcement, justice is manifested, in particular, in the equality of all before the law, the conformity of crime and punishment, the goals of the legislator and the means chosen to achieve them. In the article, that right, comes forward as effective means of adjusting only in the conditions of supremacy of thelaw. Principle of supremacy of right is the basis of activity of United Nations and other international organizations, and also political institutes of the modern developed states. It has been shown that a pan-European understanding of the concepts studied takes into account the main aspects of the concept of “rule of law”: all persons, whether public or private, must be bound by law and have the right to enjoy it. It is shown that modern society has developed an effective mechanism for ensuring the rule of law, which includes: the existence of the basic law of the country – the Constitution or its equivalent; clear and consistent system of legislation; institutions of justice, administration and security, which have the means and capabilities to ensure the application of legislation; legal culture. In the absence of equal law for all, the progressive development of society is impossible. Where there are groups above the law, as well as the practice of selective application of the law, incentives for development disappear. It is substantiated that the rule of law should be identified and implemented at the stage of law enforcement and the first step towards this is to increase the role of law as the main and primary regulator of public relations.
    У статті доведено, що право виступає ефективним засобом регулювання лише в умовах верховенства закону. Принцип верховенства права лежить в основі діяльності Організації Об’єднаних Націй та інших міжнародних організацій, а також політичних інститутів сучасних розвинених держав. Показано, що поняття «верховенство права» лексично є близьким до одного з базових елементів позитивістської доктрини права у вигляді поняття «верховенство закону», що призвело до ототожнення цих понять. Обґрунтовано, що українське бачення верховенства права не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Підтверджено, що справедливість є однією з основних засад права, вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Доведено, що справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину й покарання, завданнях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення. Доведено, що загальноєвропейське розуміння досліджуваних понять враховує головні аспекти поняття «верховенство права»: всі особи, чи то публічні, чи то приватні, повинні бути пов’язані законами і мати право користуватися ними. Показано, що сучасне суспільство виробило дієвий механізм забезпечення верховенства права, який включає наявність основного закону країни – Конституції чи її еквіваленту; чітку і послідовну систему законодавства; інститути правосуддя, управління і безпеки, що мають засоби й можливості забезпечити застосування законодавства; правову культуру. За відсутності рівного для всіх закону поступальний розвиток суспільства не є можливий. Там, де існують групи, що перебувають вище за закон, а також практика вибіркового застосування права, стимули для розвитку зникають. Обґрунтовано, що верховенство закону має бути виявлено і реалізовано на стадії правозастосування і перший крок до цього – підвищити роль закону як основного і первинного регулятора суспільних відносин.
    Źródło:
    Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 4(36); 94-106
    1643-6911
    Pojawia się w:
    Krakowskie Studia Małopolskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Теоретико-методологічні аспекти поняття міжнародний імідж держави
    Theoretical and Methodological Aspects the Concept of International Image of the State
    Autorzy:
    Єремєєва, Ірина
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2163432.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    nation branding
    political marketing
    state
    globalization
    foreign
    policy
    international state image-making
    international relations
    національний брендинг
    політичний маркетинг
    держава
    глобалізація
    зовнішня політика
    міжнародний державний іміджмейкінг
    міжнародні відносини
    Opis:
    The article considers the theoretical and methodological aspects of the formation of the international image of the state through: analysis of conceptual approaches to the concept of international image of the state; identification of factors influencing the formation of an effective image of the state in the international arena; formulation of essential features of the state image and determination of their influence on the international competitiveness of the state; defining criteria for assessing the international image; analysis of areas of international state image-making. The international image of the state is a strategic tool for strengthening the status of the state in the international arena and the main criterion for its effectiveness. The international image is formed under the influence of natural factors and purposeful activity of state and other actors. The author identifies specific features of the international image of the state: compliance with the level of political, socio-economic and cultural development of the state; emphasis on the brightest and specific characteristics of the state; the presence of significant emotional and psychological composition; easy to display object; symbolization of some aspects of state life. The main criterion for the effectiveness of the state image is to strengthen the status of the state in the international arena. The result of the analysis of the main directions of international state image-making is the allocation of three areas: geopolitical direction forms the idea of geographical space as a territory for domestic and foreign policy; marketing direction provides promotion of economic processes of the state on the world stage; branding direction based on the recognizability of formal and informal symbols of the state contributes to the recognizability of the state on the world stage. Thus, the international image is a manageable category that can be built according to the political or economic demands of the state.
    У статті розглядаються теоретичні та методологічні аспекти формування міжнародного іміджу держави через вирішення наступних завдань: аналіз концептуальних підходів до визначення державного іміджу; визначення чинників, що впливають на формування ефективного іміджу держави на міжнародній арені; формулювання основних особливостей державного іміджу та визначення їх впливу на міжнародну конкурентоспроможність держави; визначення критеріїв оцінки та аналіз структури міжнародного іміджу. Імідж є стратегічним інструментом зміцнення позицій і статусу держави та основним критерієм ефективності її діяльності на міжнародній арені. Міжнародний імідж формується під впливом об’єктивних чинників та цілеспрямованої діяльності державних та інших акторів. Автор визначає наступні особливості міжнародного іміджу держави: відображення рівня політичного, соціально-економічного та культурного розвитку держави; акцент на найяскравіших та специфічних характеристиках держави; наявність вагомої емоційної та психологічної складової; символізація деяких аспектів державного життя. Результатом змістовної характеристики іміджу держави є виділення трьох напрямків його формування: геополітичний напрям розглядає географічний простір як територію внутрішньої та зовнішньої політики; маркетинговий напрям забезпечує підтримку зовнішньоекономічної діяльності держави; брендинг сприяє розвитку формальних та неформальних символів держави та її пізнаваності у світі. Таким чином, міжнародний імідж є керованою категорією, що побудована відповідно до національних інтересів держави.
    Źródło:
    Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 4(36); 61-77
    1643-6911
    Pojawia się w:
    Krakowskie Studia Małopolskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Напрями підвищення ефективності системи заходів загальносоціального запобігання терористичним актам в Україні
    Directions of Improving the Efficiency of the System of Measures of General Social Prevention of Terrorist Acts in the Ukraine
    Autorzy:
    Стукаліна, Ольга
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2163417.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    терористичний акт
    заходи загальносоціального запобігання
    держава
    велике місто
    регіон
    суб’єкти запобігання терористичним
    актам
    антитерористичні заходи
    запобігання тероризму
    міська програма
    terrorist act
    measures of general social prevention
    state
    large city
    region
    subjects of prevention of terrorist acts
    anti-terrorist measures
    prevention of terrorism
    city program
    Opis:
    The article is devoted to improving the effectiveness of the system of measures of general social prevention of terrorist acts at the national, regional and local levels. It was emphasized that the prevention of terrorist acts at the national, regional and local levels is a key area that allows the most humane, with the least harm to the state and society, to address the problem of combating this phenomenon. The content of «general social prevention of terrorist acts» is revealed. It is proposed to understand «general social prevention of terrorist acts» as a system of measures that promotes the anti-criminogenic potential of the state, society and all institutions, and most importantly – the formation of a positive criminological situation, improving security of life and reducing existing terrorist threats. It is concluded that the system of measures of general social prevention of terrorist acts at the national, regional and local levels should be built to taking into account all financial and resource opportunities and specifics of specific administrative-territorial units, as well as: should be targeted, planned and systemic. settlement; should affect almost all spheres of society; should be aimed at neutralizing criminogenic factors in the of the environment that affect the emergence and implementation of terrorist acts, through the consolidated efforts of all, without exception, the subjects of preventive activities; Competent entities must take into account the territorial and spatial specifics of a particular settlement (its natural resources, historical features of the economy, proximity to the border, level of economic development, ethnic composition of the population, etc.); Competent entities should take into account the architectural design and planning of individual urban planning facilities, which will help to establish effective control over the state of public safety and public order, as well as prevent terrorist attacks; should cover a range of: socio-economic, political, ideological, organizational and managerial, psychological and educational, legal, informational and socio-cultural activities. It is proved that the activity of local self-government bodies, which promote the implementation of targeted and comprehensive programs to improve the security of the entire population and reduce the level of existing threats, including terrorist, is of particular importance in the development and implementation of social measures to prevent terrorist acts at the local and regional levels.
    Стаття присвячена підвищенню ефективності системи заходів загальносоціального запобігання терористичним актам на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях. Наголошено, що запобігання терористичним актам є ключовим напрямом, що дає можливість найбільш гуманно, з найменшою шкодою для держави й суспільства, вирішувати завдання протидії цьому явищу. Розкрито зміст «загальносоціального запобігання терористичним актам». Запропоновано під «загальносоціальним запобіганням терористичним актам» розуміти систему заходів, яка сприяє реалізації антикриміногенного потенціалу держави й суспільства, а найголовніше – формуванню позитивної кримінологічної обстановки, підвищенню рівня безпеки населення та зниженню ступеня існуючих терористичних загроз. Зроблено висновок, що система заходів загальносоціального запобігання терористичним актам на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях повинна будуватися із урахуванням усіх фінансово-ресурсних можливостей та специфіки конкретних адміністративно-територіальних одиниць, а також: має носити цільовий, плановий та системний характер з урахуванням існуючого потенціалу певного населеного пункту; повинна зачіпати практично усі сфери життєдіяльності суспільства; має спрямовуватися на нейтралізацію криміногенних факторів у міському середовищі, що впливають на виникнення та реалізацію терористичних актів, за допомогою використання консолідованих зусиль усіх без винятку суб’єктів запобіжної діяльності; компетентним суб’єктами має враховуватися територіально-просторова специфіка окремого населеного пункту (його природні ресурси, історичні особливості господарства, наближеність до кордону, рівень економічного розвитку, етнічний склад населення тощо); компетентними суб’єктами має враховуватися архітектурне проектування й планування окремих об’єктів містобудування, що сприятиме створенню ефективного контролю за станом громадської безпеки й публічного порядку, а також унеможливлювати вчинення терактів; має охоплювати цілий комплекс: соціально-економічних, політичних, ідеологічних, організаційно-управлінських, психолого-виховних, правових, інформаційних та соціально-культурних заходів. Доведено, що особливого значення при розробці й реалізації загальносоціальних заходів запобігання терористичним актам на місцевому та регіональному рівнях набуває діяльність органів місцевого самоврядування, які сприяють втіленню цільових і комплексних програм щодо підвищення безпеки усього населення, а також зниження рівня існуючих загроз, у тому числі терористичного характеру.
    Źródło:
    Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 4(36); 259-280
    1643-6911
    Pojawia się w:
    Krakowskie Studia Małopolskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-5 z 5

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies