Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "війна в Україні" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-2 z 2
Tytuł:
Меми як стратегія подолання війни
Wartime memes as a coping strategy
Autorzy:
Мілютина (Milutina), Катерина (Кatherine)
Садівнича (Sadivnycha), Надія (Nadiia)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2179034.pdf
Data publikacji:
2022-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
війна в Україні
подолання
Інтернет
творчість
гумор
продуктивність
The war in Ukraine
overcoming
the Internet
creativity
humor
productivity
Opis:
Memes are a unit of information in the socio-cultural field. Ukrainian memes and their number increased until March 10-15, after which their number began to decrease. The aim of our study was to analyze memes for compliance with their coping strategies. The analysis and systematization of 370 units of memes created in Ukraine in the period from February 25, 2022 to March 31, 2022 was used. Of the memes considered, purely text memes accounted for 60%: meme words (rashists, Huylo, Chornobaivka, palyanytsia), meme phrases (Russian ship), meme expressions (Good evening, we are from Ukraine!). Creolized or mixed memes (picture and signature) accounted for 33%. Image only – 7% In the first days after the start of the war, memes appeared related to the desire to resist the enemy. When analyzing memes and comparing them with coping strategies, it was found that memes with constructive coping strategies predominate among Ukrainian wartime memes. The style of memes (semi-productive) is also widely used, which is aimed at finding support and restoring psycho-emotional balance. Memes of this type began to appear 2–3 weeks after the start of hostilities and are small (10-12%) of the total number of images. They reflect relationships between people, experiences related to separation from family members, attempts at complacency. According to a number of memes, the people of Ukraine are trying to overcome their anxiety not in a passive way, but by understanding the environment, which can also be perceived as a sufficiently adequate coping strategy. Attitude to such horrific events as shelling and bombing with a sufficient amount of humor allows you to master yourself in new military circumstances. The culture of memes has not escaped the problems of refugees and internally displaced persons. This issue is small and calls for understanding and compassion for refugees. Unlike typical memes, this image is not anonymous, but it has also spread widely on the Internet and has become a meme. Unproductive coping is either not represented in wartime meme culture at all, or it is ridiculed and perceived as clearly inappropriate behavior.
Меми є одиницею інформації в соціокультурній сфері. Українські меми та їх кількість зростали до 10–15 березня, після чого їх кількість почала зменшуватися. Метою нашого дослідження було проаналізувати меми на відповідність їхнім стратегіям подолання. Використано аналіз та систематизацію 370 одиниць мемів, створених в Україні за період з 25 лютого 2022 року по 31 березня 2022 року. З розглянутих мемів 60% становили суто текстові меми: слова-меми (рашист, Гуйло, Чорнобаївка, паляниця), фрази-меми (російський корабель), мем-вирази (Добрий вечір, ми з України!). Креолізовані або змішані меми (картинка та підпис) становили 33%. Тільки зображення – 7% У перші дні після початку війни з’явилися меми, пов’язані з бажанням протистояти ворогу. Аналізуючи меми та порівнюючи їх із копінг-стратегіями, було виявлено, що серед українських воєнних стратегій переважають меми з конструктивними копінг-стратегіями. Широко використовується також стиль мемів (напівпродуктивний), який спрямований на пошук підтримки та відновлення психоемоційної рівноваги. Меми такого типу почали з’являтися через 2–3 тижні після початку бойових дій і становлять невеликі (10-12%) від загальної кількості зображень. Вони відображають стосунки між людьми, переживання, пов’язані з розлукою з членами сім’ї, спроби самовдоволення. На думку низки мемів, жителі України намагаються подолати свою тривогу не пасивним шляхом, а через розуміння оточення, що також можна сприймати як достатньо адекватну стратегію подолання. Ставлення до таких жахливих подій, як обстріли та бомбардування з достатньою часткою гумору, дозволяє оволодіти собою в нових військових обставинах. Культура мемів не оминула проблем біженців та внутрішньо переміщених осіб. Це питання невелике і вимагає розуміння та співчуття до біженців. На відміну від типових мемів, це зображення не є анонімним, але воно також широко поширилося в Інтернеті і стало мемом. Непродуктивне подолання або взагалі не представлено в культурі мемів воєнного часу, або його висміюють і сприймають як явно неадекватну поведінку.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 5(2); 119-126
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
«Війни пам’яті» як ключовий чинник формування державної політики пам’яті в сучасній Україні
The “Wars of Memory” as a Key Factor of Formationof the State Policy of Memory in Modern Ukraine
Autorzy:
Kovalska-Pavelko, Iryna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2120305.pdf
Data publikacji:
2022-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
model of historical memory
theory of memory
mnemonic figure
mode of memory
reform of memory policy in Ukraine
hybrid war
модель історичної пам’яті
теорія пам’яті
мнемонічна фігура
режим пам’яті
реформа політики пам’яті в Україні
гібридна війна
Opis:
The aim of the study is to reveal the content of the phenomenon of “memory war” as a factor in the formation of memory policy in Ukraine in the period from 2014. The research methodology is interdisciplinary, combining methods of historical, political, sociological and legal sciences. The main results of the research: the content of the concept of “memory policy” is revealed, the structure of memory policy in modern Ukraine is determined. It is proved that historical memory is a key element of the whole identification system and due to the fact that historical memory is a highly politicized segment of public consciousness, it can quickly become a factor of social tension and civil confrontation, become a source of national disintegration. This is facilitated by the multiplicity (polarity) of historical memory, so the conceptual basis of memory policy should be the desire to achieve the integrity (monolithic) of the nation’s memory, to overcome polarity and controversy in assessments of the historical past. It was stressed that a certain consensus can be reached on a nationwide historical grand narrative in Ukraine if the objective existence of the Ukrainian nation and the existence of Ukraine as an independent and sovereign state are recognized. The practical significance of the achieved results is due to the fact that in the conditions of the hybrid war of the Russian Federation against Ukraine the state policy of memory is called to promote formation of monolithic historical memory, search of optimum balance of historical plots which would, on the one hand, prevent erosion of ethnocultural basis of historical memory, and on the other – would contribute to the awareness of national history as a permanent process of interaction and interdependence of different cultures. The originality of the study lies in the fact that the influence of historical policy on the course of the hybrid war of the Russian Federation against Ukraine is revealed.
Метою дослідження є розкриття змісту феномену «війни пам’яті» як чинника формування політики пам’яті в Україні у період з 2014 року. Методологія дослідження є міждисциплінарною, поєднує методи історичних, політичних, соціологічних та правових наук. Основні результати дослідження: розкрито зміст поняття «політика пам’яті», визначено структуру політики пам’яті в сучасній Україні. Доведено, що історична пам’ять є ключовим елементом усієї системи ідентифікації і завдяки тому, що історична пам’ять є сильно політизованим сегментом суспільної свідомості, вона може швидко стати фактором соціальної напруженості та громадянського протистояння, стати джерелом національного розпад. Цьому сприяє множинність (полярність) історичної пам’яті, тому концептуальною основою політики пам’яті має стати прагнення до досягнення цілісності (монолітності) пам’яті нації, подолання полярності та суперечливості в оцінках історичного минулого. Наголошується, що певного консенсусу щодо загальнонаціонального історичного великого наративу в Україні можна досягти за умови визнання об’єктивного існування української нації та існування України як незалежної та суверенної держави. Практична значимість досягнутих результатів зумовлена тим, що в умовах гібридної війни Російської Федерації проти України державна політика пам’яті покликана сприяти формуванню монолітної історичної пам’яті, пошуку оптимального балансу історичних сюжетів, що, з одного боку, має запобігти розмиванню етнокультурної основи історичної пам’яті, а з іншого – сприятиме усвідомленню національної історії як перманентного процесу взаємодії та взаємозалежності різних культур. Оригінальність дослідження полягає в тому, що виявлено вплив історичної політики на хід гібридної війни Російської Федерації проти України.
Źródło:
Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 3(35); 7-26
1643-6911
Pojawia się w:
Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-2 z 2

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies