Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "national consciousness" wg kryterium: Wszystkie pola


Wyświetlanie 1-6 z 6
Tytuł:
Kwestia słowacka a polityka narodowościowa Królestwa Węgier w latach 1848 – 1918
The issue of Slovak and Hungarian nationality policy of Hungarian Kingdom in the years 1848 – 1918
Autorzy:
Baziur, Grzegorz
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1944937.pdf
Data publikacji:
2016-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Austro-Węgry
Słowacja
Czechy
madziaryzacja
świadomość narodowa
Austria-Hungary
Slovakia
Czech
Magyarization
national consciousness
Opis:
Niniejszy tekst dotyczy genezy słowackiej świadomości narodowej, która narodziła się w XIX wieku w warunkach nasilającej się polityki madziaryzacji ze strony władz węgierskich. Miała ona miejsce najpierw w ramach monarchii austriackiej, a po ugodzie dworu austriackiego w Wiedniu z elitami węgierskimi i powstaniu Austro-Węgier nasiliła się w ramach Królestwa Węgierskiego. W odpowiedzi na politykę madziaryzacji narody niemadziarskie, w tym Słowacy – a ściślej ich niewielkie elity polityczne i kulturalne – podjęły próbę przeciwstawienia się polityce władz węgierskich. W tekście autor ukazał proces kształtowania się słowackiej świadomości narodowej, rolę Ľudovita Štúra, Jána Kollara i kolejnych działaczy, politycznych, ludzi kultury w tym procesie do 1918 r. Omówił też współpracę Słowaków z innymi narodami niewęgierskimi, mieszkającymi w Królestwie Węgierskim w walce o swoje prawa, przeciwko nacjonalistycznej polityce władz węgierskich, w tym okoliczności związania się Słowaków z Czechami w okresie poprzedzającym wybuch pierwszej wojny światowej i w latach jej trwania – zwłaszcza na przełomie 1917 i 1918 r., co ostatecznie doprowadziło do proklamowania w Pradze 28 października 1918 r. Republiki Czechosłowackiej jako jednego z nowych państw Europy Środkowej, powstałego na gruzach Austro-Węgier.
This text refers to the origins of the Slovak national consciousness, which began in the nineteenth century in terms of growing Magyarization policies of the Hungarian authorities. It took place in the first period of the Austrian monarchy, and after the settlement of the Austrian court in Vienna with Hungarian elites and the formation of the Austro-Hungarian state, intensified within the Kingdom of Hungary. In response to the policy of Magyarization, nations which are not Hungarian, including Slovaks – and more specifically, their small political and cultural elites, attempted to oppose the policy of the Hungarian authorities. In the text, the author showed the formation of the Slovak national consciousness, the role of Ľudovít Štúr, Ján Kollár, and subsequent activists, politicians and people of culture in the process until 1918. He discussed a cooperation of Slovaks with other non-Hungarian nations living in the Kingdom of Hungary in fight for their rights against the nationalistic policy of the Hungarian authorities, in the circumstances bound by the Slovaks to the Czech Republic in the period preceding the outbreak of the First World War and the years of its duration – especially at the turn of 1917 and 1918, which eventually led to the proclamation on October 28th, 1918, in Prague, the Czechoslovak Republic as one of the new states of the Central Europe, founded on the ruins of the Austro-Hungarian Empire.
Źródło:
Athenaeum. Polskie Studia Politologiczne; 2016, 50; 158-174
1505-2192
Pojawia się w:
Athenaeum. Polskie Studia Politologiczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Religious activity and expression of national identity of Ukrainians during the introduction of the new Soviet ritual: 1960’s–1970’s
Религиозная деятельность и выражение национальной идентичности украинцев в период введения новой советской обрядности: 1960–1970-е гг.
Autorzy:
Kindrachuk, Nadia
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/28408783.pdf
Data publikacji:
2023-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Ukrainians
religious customs and traditions
church
national consciousness
totalitarian regime
atheism
Soviet power
new Soviet ritualism
denationalization
украинцы
религиозные обычаи и традиции
церковь
национальное сознание
тоталитарный режим
атеизм
советская власть
денационализация
новая советская обрядность
Opis:
The party ideologues of the Soviet totalitarian state artificially developed and actively introduced into the life of the titular nation of the Ukrainian SSR a new Soviet ritualism, the main goal of which was to raise from every Ukrainian a Russified citizen of the Soviet type without national identity and religious beliefs, with a Russian consciousness, mentality and language. The article proves that the ancient church and religious traditions and customs of the Ukrainian people continued to be a part of the everyday culture of Ukrainians. The religious activity of representatives of the Ukrainian ethnic group was especially observed during the celebration of Christmas, Epiphany, Easter and other church holidays. And although the number of adherents of religious rites in the republic was different – from less in the East to more in the West, Christian values, despite atheism, continued to be the basis of the spiritual life of the absolute majority of Ukrainians.
Партийные идеологи советского тоталитарного государства искусственно разрабатывали и активно внедряли в жизнь титульной нации УССР новую советскую обрядность, главной целью которой было воспитать из каждого украинца русифицированного человека советского типа без национальной идентичности. и религиозных убеждений, с русским сознанием, менталитетом и языком. В статье доказано, что исконные церковно-религиозные традиции и обычаи украинского народа продолжали оставаться частью повседневной культуры украинцев. Религиозная деятельность представителей украинского этноса особенно наблюдалась во время празднования Рождества, Крещения, Пасхи и других церковных праздников. И хотя количество приверженцев религиозных обрядов в республике было разным – от меньшего на Востоке до большего на Западе, христианские ценности, вопреки атеизации, продолжали оставаться основой духовной жизни абсолютного большинства украинцев.
Źródło:
Nowa Polityka Wschodnia; 2023, 3(38); 286-302
2084-3291
Pojawia się w:
Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
«Матеревбивство» як симптом мутації національної психіки під колоніально-тоталітарним пресингом (на матеріалі української лірики 1920–1930-х років)
«Killing of the mother» as a sign of national mental mutation under colonial and totalitarian pressure (illustrated on the twentieth-century ukrainian lyrics (the 1920–1930th)
Autorzy:
Шаф (Shaf), Ольга (Olga)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2177552.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
пролетарська поезія 1920-х
міжвоєнна
емігрантська лірика
національна свідомість
колоніальність
маскулінність
маскулінна лірична свідомість
материнська
фігура
образ України
the 1920th proletarian poetry
the emigrant poetry
between two World Wars
national consciousness
colonialism
masculinity
masculine art consciousness
the maternal figure
the image of Ukraine
Opis:
The article deals with the specific art representation of moral, ethic, psychical shifts of the national masculine character in Ukrainian lyrics of the first third of XXth century. They are conveyed in particular through the masculine intention to destroy the maternal figure of Motherland. Sometimes aggressiveness and hostility expressed in the poetic texts are equal to symbolical “killing of the Mother”, if taking into consideration a convergence of the images of Mother and Motherland in poetic consciousness. The article employs analytical and structural as well as historical and typological literary techniques. The theoretical base of the investigation is postcolonial theory integrated with psychoanalysis as well as gender studies to deal effectively with such concepts as maternal figure of the Motherland, national colonial masculinity, masculine art consciousness, the notions of trauma, aggression and others as well. This theoretical direction can provide help with outlining of the “killing of the Mother” symptom as Ukrainian poets’ destructive gesture toward their Motherland represented in the 1920th proletarian poetry (Vasyl Ellan-Blakytnyi, Volodymyr Sosiura, Heo Shkurupii) and also in a number of works of emigrant poets between two World Wars (Yevhen Malaniuk, Ostap Tarnavskii and others). Diverse lyric tendencies to express the urge to kill the Mother extrapolated on the image of Ukraine are highlighted. Ethic transformation of Ukrainians poets’ patriotic feelings is predicated upon different reasons, but the common one is that they had equally suffered colonial and totalitarian pressure of Soviet Russia. The moods of depiction of Ukraine’s “death” are, on the contrary, differentiate; in the 1920th, proletarian Ukrainian poets defused the tension between Bolshevistic and nationalistic ideologies through splitting the image of Ukraine into the negative “bourgeois” one and the positive “proletarian” one. In some works of emigrant poets devaluated image of Ukraine acquires demonic “deathly” features and is dishonored as “a betrayer”.
У статті досліджується специфіка художнього відображення в українській ліриці 1920 – 1930-х років минулого століття симптоматики морально-етичних, психічних мутацій національного маскулінного характеру, що виявляється в деструктивних інтенціях щодо материнської фігури батьківщини (агресивність наративу часто еквівалентна символічному «вбивству матері» з огляду на матерналізацію образу Вітчизни в художній свідомості). В осмисленні порушеної у статті проблеми ефективними є методологічний арсенал постколоніальних студій, синтезований з гендерною критикою та психоаналізом, а також аналітико-структурний та історико-типологічний літературознавчі методи. Ключовими поняттями, на яких вибудовується теоретична база дослідження, є материнська фігура України, національна колонізована маскулінність та маскулінна лірична свідомість, концептуальної ваги набувають психоаналітичні поняття травми, агресії, лібідозного об’єкта, репараційно-деструктивних імпульсів. Застосування цього інструментарію дозволяє з психоісторичних позицій окреслити симптоматику «матеревбивства» як деструктивного синівського жесту щодо материнської фігури України, а також характер її художньої репрезентації в українській пролетарській ліриці 1920-х років (Василь Еллан-Блакитний, Володимир Сосюра, Гео Шкурупій) та міжвоєнній емігрантській поезії (Євген Маланюк, Остап Тарнавський та інші). У дослідженні з’ясовано спільні та відмінні тенденції у ліриці поетів різних стильових та ідеологічних орієнтацій по обидва боки українського кордону у відтворенні деструктивних «матеревбивчих» бажань, скерованих на образ України. Спільним чинником їхнього відтворення є травма пережитої державотворчої поразки визвольних змагань та страх тоталітарного пресингу Радянської Росії, що набирав обертів, водночас характер вираження в ліриці цього періоду «синівської» агресії різниться відповідно до ситуації колоніальної ураженості й зумовлює застосування різних поетикальних тактик, серед яких візуалізація розтерзаного «материнського тіла» України, розщеплення її образу на «буржуазну» й «пролетарську» задля послаблення напруги між більшовицькою та націоналістською ідеологією (у пролетарській поезії) та демонізація «омертвілої» України, її моральне збезчещення за «зраду» національного сина-втікача (емігрантська поезія). Новизна дослідження визначається тим, що постколоніальна, а також гендерна й психоаналітична оптика застосовується до масиву української лірики, зокрема пролетарської та емігрантської поезії 1920–1930-х років ХХ століття, уперше й актуалізує досить дражливу проблему деградації національної свідомості впритул до девальвації статусу Вітчизни від нівеляційним імперсько-тоталітарним тиском. У перспективі вивчення теми може відбуватися на значно осяжнішому літературному матеріалі й в ширшому хронологічному діапазоні.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 187-196
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Sprawozdanie z Ogólnopolskiej Konferencji Naukowej „Pamięć – tożsamość – świadomość. W meandrach polskiej niepodległości: 1918–2018”, Zielona Góra, 6–7 grudnia 2018 roku
Report from the National Scientific Conference “Memory – Identity – Consciousness. In the Meanders of Polish Independence: 1918-2018”, Zielona Góra, December 6–7, 2018
Отчёт о Всепольской научной конференции «Память – идентичность – сознание. В меандрах польской независимости: 1918–2018», Зелёна-Гура, 6–7 декабря 2018 года
Autorzy:
Ratke-Majewska, Anna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/568924.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Źródło:
Nowa Polityka Wschodnia; 2019, 2(21); 170-177
2084-3291
Pojawia się w:
Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Ukrainian diary in diaspora: aspects of the linguistic norm
Autorzy:
Syrko, Iryna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2177701.pdf
Data publikacji:
2022-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
diarist
diaspora
ethnolingual consciousness of emigrants
national identity
interference
borrowing
Opis:
The article deals with the specific features of the diary discourse of M. Halaburda-Chyhryn as a linguistic personality functioning in emigration. It has been found out, that in her diary there are lexical “anglicisms” denoting notions, which are easier to perceive through the prism of English, though they have equivalents in Ukrainian. The author retains “authenticity” of the English prototypes,“naturalizes” the foreign language elements, uses word for word translated “anglicisms” etc. Calked borrowings from English are explained by the functional, ideological, psychological isolation of the Ukrainian language in Diaspora. The use of such words reflects the bilingual`s spontaneous speech. The author often resorts to transcriptional reproduction of words by the Russian phonetic prototype to focus on the negative evaluation of events. Their spelling reflects non-normative pronunciation. There are deviations from Ukrainian grammatical rules caused by interaction with the language of the country of settlement: use of one preposition instead of another, use of passive constructions etc. The frequency of pluperfect tense form is explained by the existence of perfect tenses in the dominant language. Lexical parallelism becomes noticeable when two objective realities are compared. The most illustrative are “russisms” and “polonisms”. Many of them have roots in English. Along with “anglicisms” we come across purisms which make diaspora members the defenders of their native language. There are also lexical archaisms: preservation of letter “e” in the words of foreign origin; use of soft “л”; transmission of diphthongs “au”, “ou” through “ав”, “ов” in accordance with the pronunciation; transmission of final “tr”, “dr” through “тер”, “дер”; preservation of prothetic “г” before vowels in foreign words; transmission of “θ” through the letter “т”in the words of Greek origin; use of letter “ґ” to refer to the phoneme [ґ] both in both Ukrainian and borrowed words. Сonclusions have been drawn, that the language of Ukrainian diaspora diary is a fact of the history of the Ukrainian literary language, a product of its development and a source of its renewal at the same time.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 6(3); 45-51
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Интерпретация образа России как элемент формирования польской национальной идентичности
Autorzy:
Lykoshina, Larisa S.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/568548.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Polska
Russia’s image
national identity
political struggles
historical consciousness
Польша
образ России
национальная идентичность
политическая борьба
историческое сознание
Opis:
The article discusses the role of the image of Russia as a factor of the formation of the Polish national identity at the present stage of development. The paper notes that in the dichotomy of “friend or foe” image of Russia rather looks like “foe” – not in conformity with Polish values. At the same time, the article emphasizes the idea of the complexity and diversity of the Polish society, the lack of unity of perception of the image of Russia and Russian–Polish relations.
В статье рассматривается роль образа России как фактора формирования польской национальной идентичности на современном этапе развития страны. В работе отмечается, что в дихотомии «свой-чужой» образ России скорее играет роль «чужого», не соответствующего польским ценностям. Вместе с тем, в статье акцентируется мысль о сложности и многогранности польского общества, отсутствии единства восприятия образа России и российско-польских отношений.
Źródło:
Nowa Polityka Wschodnia; 2017, 2(13); 146-156
2084-3291
Pojawia się w:
Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-6 z 6

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies