Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "criminal evidence" wg kryterium: Wszystkie pola


Wyświetlanie 1-6 z 6
Tytuł:
До 90-річча Ю.М. Грошевого: внесок видатного вченого в розвиток теорії і практики кримінального процесуального доказування
Mark the 90th Anniversary of the Birth Of Y.M. Hroshevyi: Contribution of an Outstanding Scientist to the Development of the Theory and Practice of Criminal Procedure Evidence
Autorzy:
Bespalko, Inna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2076553.pdf
Data publikacji:
2022-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
outstanding scientist
Yurii Mykhailovych Hroshevyi
criminal procedure evidence
proof
the CPC of Ukraine
видатний вчений
Юрій Михайлович Грошевий
КПК України
кримінальне процесуальне доказування
докази
Opis:
On April 13, 2012 (10 years ago) Verkhovna Rada of Ukraine decided to approve the new Criminal Procedure Code of Ukraine (hereinafter referred to as the CPC of Ukraine), which was primarily developed with international and European standards in the field of criminal justice as reference. Thus, Art.9 of the CPC of Ukraine originally indicates the need to take into account the practice of the European Court of Human Rights in the process of applying criminal procedure legislation at the level of the law. The new CPC of Ukraine is conveniently structured. Many evaluative concepts appeared (for example, reasonableness of terms). The adoption of the CPC of Ukraine in 2012 can be generally called a «positive breakthrough» for the legislation of Ukraine in the whole. I would like to highlight the following аmong the most progressive provisions: –– entirely new institutions were introduced, for example, the institution of agreements in criminal procedure, which is an agreement between the parties formalized in the relevant service document and aimed at settling the criminal law conflict; –– Article 45 of the new CPC of Ukraine clearly established that a lawyer can only act as a defense counsel in criminal proceedings, thereby prohibiting «specialists in the field of law» from carrying out defense; –– the need to distinguish between crimes and criminal offenses was clearly defined for the first time at the legislative level, and the features of the investigation of the criminal offenses were formulated as well; –– a separate chapter «Foundations of criminal proceedings» appeared where the legislature fixed 22 general foundations in accordance with which criminal legal proceeding should be carried out; –– a procedure for a special pre-trial investigation or special judicial proceedings (in absentia) in respect of a suspect, except for a minor who is hiding from the investigation authorities and the court in order to evade criminal liability if he is outside Ukraine; –– the law provides for a special arrangements of pre-trial investigation in conditions of martial law, a state of 9 emergency or in the area of an antiterrorist operation; –– another innovation is a significant expansion of the functioning of the court to monitor the observance of the rights and freedoms of the parties to criminal proceedings during the pre-trial investigation, as well as the introduction of the institute of the investigating judge as a person specially authorized to exercise such control for the given purpose. Almost all criminal procedure institutions were generally improved in the new Criminal Procedure Code of Ukraine.
13 квітня 2012 року (10 років тому) Верховною Радою України було прийнято рішення про затвердження нового Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), який було розроблено в першу чергу орієнтуючись на міжнародні та європейські стандарти у сфері кримінальної юстиції. Так, в ст. 9 КПК України вперше на рівні закону вказується необхідність враховувати практику Європейського суду з прав людини в процесі застосування кримінального процесуального законодавства. Новий КПК України зручно структурований. В ньому з’явилося багато оціночних понять (наприклад, розумність строків). Загалом прийняття КПК України 2012 року можна назвати «позитивним проривом» для законодавства України в цілому. Серед найбільш прогресивних положень хотілося б виділити наступні: –– були введені абсолютно нові інститути, наприклад, інститут угод у кримінальному процесі, який являє собою домовленість сторін, яка формалізована у відповідному процесуальному документі і спрямована на врегулювання кримінально-правового конфлікту; –– статтею 45 нового КПК України було чітко встановлено, що захисником у кримінальному провадженні може бути виключно адвокат, тим самим заборонивши здійснювати захист «фахівцям у галузі права»; –– вперше на законодавчому рівні була чітко визначена необхідність розмежовувати злочини та кримінальні проступки, а також сформульовано особливості розслідування останніх; –– з›явилася окрема глава «Засади кримінального провадження», де законодавець закріпив 22 загальні засади, відповідно до яких має здійснюватися кримінальне судочинство; –– передбачено процедуру спеціального досудового розслідування або спеціального судового провадження (in absentia) відносно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, якщо він перебуває поза межами України; –– закон передбачає особливий режим досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції; –– однією з новацій також є суттєве розширення функції суду щодо контролю за дотриманням прав і свобод сторін кримінального провадження під час досудового розслідування, а також запровадження з цією метою інституту слідчого судді, як особи, яка спеціально уповноважується на здійснення такого контролю. Загалом у новому КПК України удосконалено майже всі кримінально-процесуальні інститути.
Źródło:
Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 2(34); 167-178
1643-6911
Pojawia się w:
Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Poszlaki i dowód poszlakowy w postępowaniu karnym w Polsce do 1991 roku. Analiza doktryny i orzecznictwa
Traces and circumstantial evidence in criminal proceedings in Polish doctrine and judicature up till 1991
Autorzy:
Ślęzak, Jarosław
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/621116.pdf
Data publikacji:
2017-12-28
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Opis:
In the text there are analysed issues such as: the notion, functions, classifications and judgement of traces, as well as their use to build circumstantial evidences up till 1991 in Poland with respect to both judicature and doctrine. Particular attention was drawn to the use of circumstantial evidence in detecting perpetrators of offences against life, health and property.
W tekście dokonano analizy pojęcia, funkcji, klasyfikacji, oceny poszlak oraz ich wykorzystania do budowy dowodu poszlakowego do 1991 roku w Polsce zarówno w doktrynie, jak i orzecznictwie. Zwrócono uwagę na swoisty charakter dowodu poszlakowego i jego zastosowanie do wykrycia sprawców przestępstw przeciwko życiu, zdrowiu i mieniu. Istotne jest wykorzystanie zasad kryminalistyki w sprawach poszlakowych.
Źródło:
Cywilizacja i Polityka; 2017, 15, 15; 337-346
1732-5641
Pojawia się w:
Cywilizacja i Polityka
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Problems of Arrest of Agricultiral Crops During Criminal Proceedings
Autorzy:
Bilenska, Yelyzaveta
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1930587.pdf
Data publikacji:
2021-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
seizure of property
illegal occupation of land plots
physical evidence
harvest
agricultural crops
Opis:
This article is devoted to the examination of the procedural order of imposing arrest on agricultural crops during the judicial investigation of criminal offenses under Part 1 of Article 197–1 of the CC of Ukraine «Illegal occupation of land plots and self-building». The author, through the prism of logic, has analyzed the concepts of “harvest”, “agricultural crops” and “agricultural products”. It was found that when arresting agricultural crops during criminal proceedings under Part 1 Article 197–1 of the Criminal Code of Ukraine, it is advisable to use the terms “harvest” and “agricultural crops” depending on the stage of production at which the crops are located. The article examines the problems associated with the possibility of recognition of agricultural crops as a physical evidence in criminal proceedings and, as a result, the imposition of arrest on them. Based on the analysis of judicial practice, it was concluded that a detailed description of property in the notes of investigating judges, courts when seizering on property defined by generic characteristics is necessary. It is argued that when deciding on the imposition of seizure on agricultural crops it is necessary to take into account the order of preservation of such property. Developed scientific and practical recommendations on the application of the provisions governing the procedure for imposing arrest on agricultural crops.
Źródło:
Krakowskie Studia Małopolskie; 2021, 2(30); 35-50
1643-6911
Pojawia się w:
Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Ograniczenie zasady działania sądu z urzędu i jego wpływ na wyrokowanie
Autorzy:
Sobczak, Jacek
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2225755.pdf
Data publikacji:
2014-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
adversarial principle
criminal proceedings
reform of the criminal process
court
prosecutor
rules of evidence
Opis:
The adversarial principle is merely the name of a specific type of organizing process, not a specific Directive of criminal proceedings. The adversarial principle is uniformly recognized as non-codified directive, according to which the criminal process is conducted in the form of equal sides dispute before the impartial court. The adversarial principle in criminal proceedings is something other than adversarial in civil proceedings. The adversarial principle was exposed in the course of work on the revision of the Code of criminal proceedings. The creators of the reform emphasized that Article 167 § 1 of the Code of criminal proceedings differently than it did before, sets out the rules of proof, giving this task in the hands of the parties, leaving only the court admissibility of evidence, and reducing the possibility of taking evidence by the court to exceptional cases justified special circumstances. The creators of the reform emphasized that Article 167 § 1 of the Code of criminal proceedings differently than it did before, sets out the rules of taking of evidence, giving this process to the parties, leaving only the admissibility of evidence to the court, and reducing the possibility of taking evidence by the court to exceptional cases justified by special circumstances. Will be changed the rules for transfer of the court materials from preliminary proceedings. Another important issue is the systematization of the list of evidence, in accordance with the modified Article 333 § 1 of the Code of Criminal Procedure and solutions for planning of court hearings. May cause discussions restriction the possibility of taking the initiative of the evidence by the court. The changes enforce proactive stance of the accused, even though he should be able to take advantage of the „right to silence”. Militate against the principle of adversarial problems brought to light on the background of the appeal proceedings. You can express its concern that the adversarial principle in the present approach will detrimental to the presumption of innocence, leading to a model of „proceedings for the rich”. These changes will force to remodel the psyche of judges who feel guilty persons determining cases of dispute run by the parties, not the players involved who have the task of replacing the prosecutor.
Źródło:
Themis Polska Nova; 2014, 2(7); 27-43
2084-4522
Pojawia się w:
Themis Polska Nova
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Механізм оскарження та способи перевірки висновку експерта в кримінальному провадженні
Mechanism of Appeal and Methods of Verification of the Expert Opinion in Criminal Proceedings
Autorzy:
Петрович Жмудінський (Petrovych Zhmudinskyy), Василь (Vasyl)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2185487.pdf
Data publikacji:
2022-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
висновок експерта
спеціальні знання
кримінальне провадження
докази
оскарження
судовий розгляд
expert opinion
special knowledge
criminal
proceedings
evidence
appeal
trial
Opis:
The article is devoted to the study mechanisms of appeal and methods of verification of the expert opinion in criminal proceedings. It is proved that the expert opinion, as well as other collected evidence, should be verified for its compliance with the requirements of the legislation and consistency with the case materials, and if violations are detected during its preparation, such an opinion should be subject to appeal. It is indicated that the methods of verifying the expert opinion are defined by articles 332 and 356 of the Criminal Procedure Code of Ukraine. However, the peculiarity of carrying out this verification of the expert opinion is that such verification is possible only at the stage of judicial proceedings, while the current Criminal Procedure Code of Ukraine does not provide for a mechanism for verifying the expert opinion at the stage of pre-trial investigation. Attention is drawn to the fact that despite the absence of a legally defined mechanism for appealing an expert opinion in accordance with the norms of the Criminal Procedure Code of Ukraine, a party to criminal proceedings is not deprived of the right to appeal against such an opinion in a different order, namely by submitting to the Central Expert Qualification Commission of the Ministry of Justice of Ukraine an application for initiating disciplinary proceedings against an expert who violated the current legislation during the relevant expert examination. The grounds for submitting this application for initiation of disciplinary proceedings are: non-compliance of the expert’s specialty with the type of expert examination conducted by it; non-compliance of the content of questions put to the expert’s decision with the requirements of scientific and methodological recommendations; application by an expert of improper methodology of forensic examination; conducting expert research to clarify issues of law. It is argued that if, as a result of a review of the disciplinary responsibility of a forensic expert, it is found that he violates the norms of current law, then such an expert will be held disciplinarily liable, and the expert’s expert opinion drawn up by such an expert will be considered inadmissible evidence.
Статтю присвячено дослідженню механізмів оскарження та способів перевірки висновку експерта в кримінальному провадженні. Доведено, що висновок експерта, як і інші зібрані докази, слід перевіряти на його відповідність вимогам законодавства та узгодженість з матеріалами справи, а в разі виявлення порушень такий висновок має підлягати оскарженню. Зазначено, що способи перевірки висновку експерта визначено статтями 332 і 356 Кримінального процесуального кодексу України. Проте особливість здійснення вказаної перевірки висновку експерта полягає в тому, що така перевірка можлива тільки на стадії судового розгляду, а механізму перевірки висновку експерта на стадії досудового розслідування чинний КПК України не передбачає. Звернено увагу на те, що, незважаючи на відсутність законодавчо визначеного механізму оскарження висновку експерта згідно з нормами КПК України, сторона кримінального провадження не позбавлена права оскаржити такий висновок в іншому порядку, а саме шляхом подання до Центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України заяви про порушення дисциплінарного провадження щодо експерта, який порушив чинне законодавство в ході проведення відповідної експертизи. Підставами для подання зазначеної заяви про порушення дисциплінарного провадження є такі: невідповідність спеціальности експерта виду проведеної ним експертизи; невідповідність змісту питань, поставлених на вирішення експертові, вимогам Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень; застосування експертом неправильної методики проведення судової експертизи; недотримання експертом правил оформлення (структури) відповідного висновку; проведення експертом дослідження для з’ясування питань права. Аргументовано, що в разі, якщо за наслідками розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальности судового експерта буде встановлено порушення ним норм чинного законодавства, то такого експерта буде притягнуто до дисциплінарної відповідальности, а висновок експертизи, складений таким експертом, буде вважатись недопустимим доказом.
Źródło:
Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 3; 46-54
2720-6998
Pojawia się w:
Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Tajemnica spowiedzi w procesie karnym a odwołanie upoważnienia do sprawowania sakramentu pokuty w prawie kanonicznym
The seal of confession in a criminal trial vs revocation of the authority to administer the sacrament of penance in canon law
Autorzy:
Gil, Damian
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16728941.pdf
Data publikacji:
2023-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
spowiedź
tajemnica spowiedzi
zakaz dowodowy
prawo kanoniczne
proces karny
spowiednik
penitent
confession
seal of confession
inadmissibility of evidence
canon law
criminal trial
confessor
Opis:
The article addresses the hitherto under-researched issue of the seal of confession in the criminal trial in the context of revoking the authority to administer the sacrament of penance in canon law. It turns out that the regulations of canon law and criminal trial are consistent in guaranteeing the inviolability of the seal of confession, known as the ‘sacramental seal’. Secrecy does not apply if the confessor is not a priest since only a priest can validly administer this sacrament. The article’s considerations also deal with other subjective and objective issues that have impact on seal of confession in canon law and criminal trial.
Artykuł porusza dotąd niedopracowaną naukowo problematykę tajemnicy spowiedzi w procesie karny w kontekście odwołania upoważnienia do sprawowanie sakramentu pokuty w prawie kanonicznym. Okazuje się, że regulacje prawa kanonicznego i procesu karnego są spójne w zakresie gwarancji nienaruszalności tajemnicy spowiedzi, zwanej „pieczęcią sakramentalną”. Tajemnica nie obowiązuje, jeżeli spowiednik nie jest kapłanem, ponieważ tylko kapłan może ważnie sprawować ten sakrament. Rozważania artykułu dotykają również innych kwestii podmiotowych i przedmiotowych, które mają wpływ na tajemnicę spowiedzi w prawie kanonicznym i w procesie karnym.
Źródło:
Krakowskie Studia Małopolskie; 2023, 3(39); 185-206
1643-6911
Pojawia się w:
Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-6 z 6

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies