Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę ""Trauma"" wg kryterium: Wszystkie pola


Tytuł:
Trauma COVID-19 w polskich metropoliach – przypadek Krakowa
The trauma of COVID-19 in Polish metropolises – a case study of Kraków
Autorzy:
Długosz, Piotr
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1932546.pdf
Data publikacji:
2021-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
COVID19
lęk
metropolie
stres
trauma pandemii
anxiety
metropolises
the trauma of pandemic
stress
Opis:
The article presents the results of research on the socio-cultural trauma induced by the coronavirus pandemic. The research was conducted on a sample of 650 inhabitants of Kraków. The CAWI survey (Computer-Assisted Web Interview) was used in the research. The pandemic and concurrent phenomena resulted in a decrease in living standard. It is related to all the aspects of daily functioning. The rise of coronavirus and its rapid spreading made people lose their existential security. Their current world became uncertain, which resulted in fear and anxiety among individuals. Anxiety, sadness, exhaustion, boredom and loneliness are present among dominant emotions. The presence of negative emotions indicates that the pandemic strongly influenced the emotional and mental lives of the respondents. As a response to the rising trauma, the inhabitants of Kraków mainly applied active strategies of coping with it. It is worth adding that the traumatic process has just been triggered and along with subsequent negative effects, which reveal themselves in the post-pandemic reality, it will accumulate and have a destructive impact on society.
W artykule są zaprezentowane wyniki badań nad traumą społeczno-kulturową wywołaną przez pandemię koronawirusa. Badania zostały zrealizowane na próbie 650 mieszkańców Krakowa. Do badania wykorzystano sondaż CAWI (Computer-Assisted Web Interview). Pandemia i zjawiska jej towarzyszące wywołały spadek poziomu życia. Dotyczył on wszystkich aspektów życiowego funkcjonowania. Deprywacja potrzeb jest powszechna. Pojawienie się koronawirusa i jego szybkie rozprzestrzenianie sprawiły, że ludzie utracili bezpieczeństwo egzystencjalne. Ich dotychczasowy świat uległ zachwianiu, co wywołało wśród jednostek lęk i niepokój. Wśród dominujących emocji pojawił się niepokój, smutek, złość, wyczerpanie, znudzenie, samotność. Występowanie negatywnych emocji wskazuje, że pandemia mocno wpłynęła na życie psychiczne i emocjonalne respondentów. W odpowiedzi na pojawiającą się traumę społeczność Krakowa najczęściej ujawniała aktywne strategie radzenia sobie. Proces traumatyczny został dopiero uruchomiony i wraz z kolejnymi negatywnymi skutkami ujawniającymi się w postpandemicznej rzeczywistości będzie się on kumulował i destrukcyjnie działał na społeczeństwo.
Źródło:
Kultura i Edukacja; 2021, 3(133); 24-49
1230-266X
Pojawia się w:
Kultura i Edukacja
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Dealing with a Trauma Burdened Past: between Remembering and Forgetting
Autorzy:
Kulska, Joanna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/594594.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
trauma
truth
forgetting
reconciliation
memory
identity
transformation
Opis:
Recognition that societies will not be able to build a future as long as they do not face the ‘demons of the past’ has become a kind of universal truth over the last decades of the 20th Century (Gibney et al., 2008, p. 1). This view, though challenging and ambiguous, is reflected in the globally present attempts to improve or rebuild relations within and between different communities at the domestic and international level. The question concerning, on the one hand, the essence and most essential elements and, on the other hand, the instruments and the limitations of rebuilding relations, as well as the political implications of those processes have become the broad area of interest and the discourse leading to significantly different ideas and solutions. The article aims at presenting different approaches referring to dealing with the conflicted and traumatized past both at the domestic and international level. Some selected instruments and methods which enable movement from a divided past towards a common future are discussed namely the strategy of engagement with the past versus the strategy of avoidance of the past. The special attention is paid to the notion of reconciliation understood as a process of rebuilding of relations through the multi-dimensional transformation of former adversaries after the period of violence and repression.
Źródło:
Polish Political Science Yearbook; 2017, 2 (46); 23-35
0208-7375
Pojawia się w:
Polish Political Science Yearbook
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The Role of Trauma in Romania’s Ontological Security
Autorzy:
Salajan, Loretta C.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/594630.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
identity
trauma
post-communism
Romania
foreign policy
ontological security
Opis:
This paper analyses Romania’s foreign policy during the first post-communist years, by employing a theoretical viewpoint based on ontological security and trauma. It uncovers the elite efforts to secure the post-totalitarian state’s identity and international course. Romania’s search for ontological security featured the articulation of narratives of victimhood, which were linked with its proclaimed western European identity. The Romanian identity narrative has long struggled between “the West” and “the East”, trying to cope with traumatic historical events. These discursive themes and ontological insecurities were crystallized in the controversy surrounding the Romanian-Soviet “Friendship Treaty” (1991). Key Romanian officials displayed different typical responses to cultural trauma and debated the state’s path to ontological security, which was reflected in the foreign policy positions.
Źródło:
Polish Political Science Yearbook; 2018, 1 (47); 67-76
0208-7375
Pojawia się w:
Polish Political Science Yearbook
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Per una sociologia del trauma nella letteratura contemporanea. Daniele Giglioli, Senza trauma – Scrittura dell’estremo e narrativa del nuovo millennio, Quodlibet, Macerata 2011, 120 pp.
Autorzy:
Olcese, Gianluca
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2165581.pdf
Data publikacji:
2012-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Źródło:
Italica Wratislaviensia; 2012, 3; 159-161
2084-4514
Pojawia się w:
Italica Wratislaviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Intergenerational Transgressions in Re-living War and the Uncertainty of Displacement: A Privilege or a Curse for the Third Generation
Autorzy:
Odrowąż-Coates, Anna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1968335.pdf
Data publikacji:
2019-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
trauma transmission
historical trauma
WWII
generations
healing
social pedagogy
Opis:
Transgression is often seen as a negative term; to cross social or ethical boundaries. In this paper, it is defined as ‘blurring of the symbolic boundaries between grandparents and younger generations in terms of the WWII experience’, which leads to living memory of the war, but also to experiencing and re-living the trauma of war and dislocation. It occurs through the immersion of younger generations in family history narratives, memorabilia, diaries and photographs that become a family treasure, owned jointly by the family members. In this paper, intergenerational transgression is analysed as a softand symbolic phenomenon, which on one hand preserves the memory of past, but on the other, cascades the negative experiences onto children and grandchildren. If this is true for WWII survivors, then it should be considered in other cases of long-term conflict and dislocation, particularly in recent conflicts such as Syria, Iraq, and Afghanistan. Understanding the connection between intergenerational transgression of war trauma may aid the process of healing.
Źródło:
Kultura i Edukacja; 2019, 2(124); 55-70
1230-266X
Pojawia się w:
Kultura i Edukacja
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Resilience and Coping with Stress vs. Trauma Effects in People Living with HIV
Autorzy:
Skalski, Sebastian
Dobrakowski, Paweł
Wasilewska, Anna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2058152.pdf
Data publikacji:
2022-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
HIV
resilience
satisfaction with life
coping with stress
trauma effects
life with HIV
Opis:
There are approximately 38 million HIV-positive patients in the world. The effectiveness of antiretroviral therapy has significantly increased the life expectancy of infected patients. The objective of this study was to observe the relationship between resilience (assessed using the SPP-25 Scale), coping strategies (Mini-COPE Scale) as well as trauma effects (SF-CiOQ Scale) and quality of life (SWLS Scale) in people living with HIV. The study included 78 individuals (26 women and 52 men) aged 18–65 years. Significant relationships between resilience and coping strategies were demonstrated in people living with HIV. Resilience and active coping were conducive to positive trauma effects and satisfaction with life. Non-adaptive coping strategies favored negative trauma effects. The strategy of positive reframing acted as a mediator in the relationship between resilience vs. positive and negative trauma effects in people living with HIV. The scores indicate the need for practitioners to focus on interventions which elevate resilience and active coping to improve mental health in people living with HIV.
Źródło:
Kultura i Edukacja; 2022, 2(136); 78-95
1230-266X
Pojawia się w:
Kultura i Edukacja
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Understanding identity, conflict, and trauma through literary texts of selected women writers of North-East India
Autorzy:
Choudhury, Sanghamitra
Kumar, Shailendra
Tamuly, Jayanta Madhab
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1933443.pdf
Data publikacji:
2021-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Gender
Identity
Literary texts
Northeast India
Conflict
Peace and Trauma
Opis:
Literature is a consequential medium that reflects human phenomena through artistic mode. It helps in recalling past traumatic experiences though more often in a masked form. The memories of the bellicose conflicts are recounted by the victims long after the harrowing events get safely buried in history and no longer accessible to the present. People conventionally forget the source of the trauma yet they recollect it through literary betokens like poems, musical compositions, plays, novels, stories, etc. The literary texts play a vital role in recalling and understanding a particular conflict through the wounded psyche which no historical or any other narratives can reach as efficaciously. This is one of the main reasons why literary discourses rather than historical narratives are comparatively more efficacious in portraying conflicts. This manuscript highlights what literature tells us about a particular conflict that social science literature has missed on. It additionally accentuates how literary discourses of select women writers from Northeast India proved to be more reliable representations of conflicts because they endeavor to capture the unknowable and inexpressible far more efficaciously through tropes and images. The manuscript is unique in the sense that it attempts to establish a periscopic understanding of identity, conflict, and trauma within literary prisms and for this, the manuscript utilizes the inditements of six women writers from northeast India like Arupa Patangia Kalita, Ratna Bharali Talukdar (State of Assam), Temsula Ao, Easterine Iralu (State of Nagaland), Irom Sharmila, and Ningombam Sunita (State of Manipur).
Źródło:
Reality of Politics; 2021, 17; 13-41
2082-3959
Pojawia się w:
Reality of Politics
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Diplomacy in the ‘Age of Trauma’ Book Review: Erica Resende & Dovile Budryte (Eds.), Memory and Trauma in International Relations. Theories, cases and debates. Abingdon-New York: Routledge 2016 (pp. 280). ISBN 978-1-138-28949-9. Price: £28.99.
Autorzy:
Wawrzyński, Patryk
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/594500.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Źródło:
Polish Political Science Yearbook; 2018, 1 (47); 139-144
0208-7375
Pojawia się w:
Polish Political Science Yearbook
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Means of reproducing the individual past in W. Sebald’s novel Austerlitz
Autorzy:
Megela, Ivan
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2177874.pdf
Data publikacji:
2022-03-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
bricolage
photography
memory
trauma
storytelling
history
documentary
fiction
verbal
visual
Opis:
The article is devoted to the coverage of the problem of bricolage as a method of memory reconstruction in the novel “Austerlitz” by the greatest German writer Winfried Sebald. The article notes that “Austerlitz” marks the transition from trauma to conscious identity as part of the historical memory of the Holocaust. It shows how the hero of the work, Jacques Austerlitz, acquires his identity by assembling from scattered information his personal history, reflecting a significant part of the collective tragedy. The genre feature of the work as a travelogue, memoir, investigation, as literature bordering on documentary and artistic experience, where the real is combined with the fictional, is highlighted. The article describes in detail the content of the technique of bricolage as a form of “wild”, “pre-rational” way of thinking, as a technique of fitting auxiliary materials (old photographs, newspaper clippings), a montage of disparate episodes, the technique of collage. The structure of the work’s storytelling is analyzed when the narrator does not tell the story but describes what he hears from Jacques Austerlitz. It is as if it is not a text, but the story itself, which someone tells, and also shows pictures for authenticity. The functions of the hero in the novel gradually shift from people to things, documents, bearers of the memory of individual and collective civilizational catastrophe. These indescribable witnesses break the blockade of traumatic silence around the childhood of Austerlitz, embodied in images of blindness, dumbness, oblivion. Before the protagonist of the work, the “man without a past,” the history of his family, the ghostly happy childhood that was rudely cut short by the separation from his biological parents, is suddenly revealed. Sebald demonstrates a contemporary form of novel narrative in which the truthfulness of the Holocaust narrative is revealed by incorporating the exile’s personal authorial biography, pain, and guilt into the memory of this tragedy. The role of photographs and descriptions of architectural structures in revealing the immanent semantic content of the subject, not manifested verbally, is analyzed. The latter is the key document that unites and structures the important for the writer themes of memories, memory, indifference, oblivion, return to the ghostly past, overcoming of the psychological trauma. Based on the analysis the author concludes that the attitude to the reader as a co-author brings Sebald’s novel closer to the tradition of the European intellectual novel and postmodern hypertexts, in which meaningful units are not presented in a traditional linear sequence, but as a multiplicity of links and transitions. The author notes that the acute experience of humanitarian catastrophe, the multilayered text, the density of meaningful meanings make this work a notable phenomenon in the context of artistic comprehension of traumatic memory.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 4(1); 81-86
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Jolande Withuis i Annet Mooji (red.), The Politics of War Trauma. The aftermath of World War II in eleven European countries, Amsterdam, Aksant 2010, s. 369
Autorzy:
Wawrzyński, Patryk
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2037637.pdf
Data publikacji:
2011-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Źródło:
Krakowskie Studia Małopolskie; 2011, 16; 368-372
1643-6911
Pojawia się w:
Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Infancy and Early Childhood Development in Children Raised by Foster Parents in Romania
Autorzy:
Teculeasa, Flavia
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1996977.pdf
Data publikacji:
2017-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
infant development
early childhood development
abandonment trauma
foster parents
foster care in Romania
Opis:
The first days, months and years in a child’s life are crucial for his development. At first, the sensory processes are being developed, and the infant learns to examine his hands, to look at people who are moving in front of him and to squeeze another hand. This process is accompanied by the development of the thought processes and the emotions. Children who are abandoned after birth spend a period of time being hospitalized, until Child Protection Services finds the best solution to protect the babies, which in most of the cases is the placement at a foster parent. This period of time has a major impact on the infant because of the absence of the mother and the child is not being properly stimulated. These children suffer an abandonment trauma, which causes negative psychological effects that influence the development: difficulty in forming a secure attachment, delay in cognitive development and in other areas of functioning, increased possibility of developing cognitive distortions. The role of a foster parent in the infant stage is of a high importance because he or she is the person to whom the child forms attachment, gives the child the opportunity of being raised in a family, to have models and become more resilient. Nevertheless, in the upbringing of children the effects of the abandonment trauma are still being seen in most of them: the child has low self-esteem, he forms an insecure attachment, develops signs of mental illness and difficulties in autonomy. This paper is an immersion in the literature on the development of children who were abandoned after birth. The novelty of the theme is represented by the observations made on the upbringing of these children at foster parents in Romania since the implementation of foster care in this country until the present day. There is a need to improve the training of the foster parents and the methods used by specialists in working with the children, so that they can become more resilient and have adequate coping mechanisms in the adult stage.
Źródło:
Kultura i Edukacja; 2017, 2(116); 30-49
1230-266X
Pojawia się w:
Kultura i Edukacja
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Adaptacja pokoleń społeczeństw postsowieckich do radykalnych zmian społecznych
Adaptation of generations in post-Soviet countries to most radical social changes
Адаптация поколений постсоветских стран к радикальным социальным изменениям
Autorzy:
Długosz, Piotr
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/568570.pdf
Data publikacji:
2020
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Post-Soviet countries
transformation
social changes
generation
adaptation
socio-cultural trauma
постсоветские страны
трансформация
социальные изменения
поколение
адаптация
социо-культурная травма
Opis:
The article inquiries into the influence of age on the adaptation to changes among post-Soviet societies. The analysis of secondary data from survey research conducted in representative research samples in post-soviet republics was used in the research. Survey data from Russia (N=992), Belarus (N=1034), Moldova (N=970) and Ukraine (N=1000) was analyzed. The results show that the age facilitates positive adaptation. Younger generations had a higher level of happiness, evaluated their financial situation, their standing in the social hierarchy and prospects for the future better. The highest level of satisfaction with democracy was noted in Belarus and Russia. Lower marks were given by the citizens of Moldova, whereas the biggest disappointment was noticed in Ukraine. The Russians and the Belarusians followed by the Moldovans were located on high positions on the continuum of adaptation to social changes, but the Ukrainians managed to adapt to the system to the lowest degree.
Целью статьи было исследование влияния возрастного фактора представителей постсоветских стран на приспособление к социальным изменениям. В статье пред¬ставлены результаты опроса, который проводился на репрезентативных выборках в бывших советских республиках. Анализ ответов респондентов из России (N=992), Беларуси (N=1034), Молдавии (N=970) и Украины (N=1000) показал, что возраст респондента способствует позитивной адаптации. Так, представители младшего поколения имели высший уровень счастья, лучше оценивали финансовую ситуацию и позицию в социальной иерархии, а также лучше оценивали свое будущее. Наи¬высший уровень удовлетворения демократией зафиксирован в Беларуси и в России, более низкий у жителей Молдавии, и наибольшее разочарование было на Украине. Исследование показало, что лучше всего с приспособлением к общественным изменениям справлялись россияне, потом белорусы, дальше молдаване и хуже всего украинцы.
Źródło:
Nowa Polityka Wschodnia; 2020, 2(25); 9-35
2084-3291
Pojawia się w:
Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Пам’ять про ІІ Світову Війну в романах Кейт Аткінсон
Memory of world war II in the novels of Kate Atkinson
Autorzy:
Белімова (Belimova), Тетяна (Tetiana)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2177871.pdf
Data publikacji:
2022-03-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
«Місце пам’яті»
«рана часу»
архів
колективна пам’ять
індивідуальна пам’ять
травма
«Place of remembrance»
«wound of time»
archive
collective memory
individual memory
trauma
Opis:
The article analyzes Kate Atkinson’s novels «Life after Life», «Ruins of God» and «Transcription» in terms of memory studies. The current objectives of the study were: 1) to outline private memories in the textual structure (these are the main correlates of individual and collective memory); 2) revealing the relationship between the injuries suffered by the heroes and the «wounds of time» inflicted by World War II; 3) understanding the mechanism of «crystallization» of collective memory in a particular cell («place of remembrance» in novels); 4) delineation of the boundaries of the cultural archive, which is reproduced by the author. The study found that the main message of the novels is focused on the theme of World War II, its understanding and reflection in the collective memory of the British. Through the images of the main characters, the author recreates the memories of wartime. It is noticed that in all novels the chaotic, instead of chronological principle of reproduction of the past is applied: the plot acquires cyclic character. This image principle mimics the work of the human brain, which sporadically emits layers of memory. This kaleidoscope of memories follows the author’s logic: the scattered fragments of memory form a coherent history, correlated with the national archive. Teddy Todd is a survivor who survived to preserve the memory of his fallen comrades («places of remembrance») and to testify about war crimes, as well as to nurture a new generation of Britons. At the same time, Ursula Todd and Juliet Armstrong present a feminine but polar experience of war. At first glance, there are no significant differences between the heroines: both work for secret military departments, contributing to the approach of victory, both took the place of men who went to the front. At the same time, Juliet Armstrong is a double agent recruited for espionage in favor of the Soviet Union, who, through her own betrayal, separates herself from the collective memory. Miss Armstrong’s memoirs do not correlate with the National Archives, but are the antithesis of the British collective consciousness, constituting an unexplored «white spot» (the phenomenon of betrayal is indeed something of a native «stain»). The post-war duty of Teddy and Ursula Todd, the true heirs of national values, is to heal the «place of remembrance» and to preserve the memory of the fallen. Todd’s memories should be embodied in «places of remembrance» (monuments, museums, military burials, works of art, etc.). The conditional archive of the novel, the «place of remembrance» recreated in it, correlate with the collective memory of the peoples of Britain, thus encouraging the understanding of the traumatic experience of World War II.
У статті проаналізовано романи К. Аткінсон «Життя за життям», «Руїни бога» та «Розшифровку» із погляду memory studies. Актуальні завдання дослідження полягали в: 1) в окресленні приватних спогадів у текстовій структурі (ідеться про основні кореляти індивідуальна та колективної пам’яті); 2) оприявленні співвідношення між травмами, що їх зазнали герої, і «ранами часу», завданими ІІ світовою війною; 3) осягненні механізму «кристалізації» колективної пам’яті в певному осередку («місця пам’яті» в романах); 4) окресленні межі культурного архіву, що його відтворює авторка. У студії спостережено, що основний авторський посил романів зосереджений на темі ІІ світової війни, її осмисленні й відображенні в колективній пам’яті британців. Через образи головних героїв авторка відтворює спогади воєнного часу. Завважено, що у всіх романах застосовано хаотичний, а не хронологічний принцип відтворення минулого: фабула набуває циклічного характеру. Такий принцип зображення наслідує роботу людського мозку, яка спорадично видає на поверхню пласти пам’яті. Зазначений калейдоскоп спогадів підпорядковується авторській логіці: розрізнені фрагменти пам’яті складають цілісну історію, співвідносну з національним архівом. Тедді Тодд – уцілілий, той хто вижив задля збереження пам’яті загиблих побратимів (створення «місць пам’яті») та свідчення про воєнні злочини, а також задля плекання нового покоління британців. Воднораз Урсула Тодд і Джульєтта Армстронґ презентують фемінний, проте полярний досвід участі у війні. На перший погляд між героїнями немає суттєвих розбіжностей: обидві працюють на секретні військові відомства, роблячи свій внесок у наближення перемоги, обидві заступили на місця чоловіків, котрі пішли на фронт. Воднораз Джульєтта Армстронґ – подвійна агентка, завербована заради шпигування на користь Радянського Союзу, яка через власну зраду від’єднується від колективної пам’яті. Спогади міс Армстронґ не корелюють із національним архівом, а є певним антиподом до колективної свідомості британців, становлять недосліджену «білу пляму» (феномен зради – це й справді щось із рідні «заплямованості»). Повоєнний обов’язок Тедді й Урсули Тоддів – справжніх спадкоємців національних цінностей – полягає в заліковуванні «ран часу», у збереженні пам’яті про полеглих. Спогади Тоддів мають утілитися в «місця пам’яті» (монументи, музеї, військові поховання, художні твори тощо). Умовний архів роману, відтворені в ньому «місця пам’яті» корелюють із колективною пам’яттю народів Британії, відтак спонукають до осмислення травматичного досвіду, завданого ІІ світовою війною.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 4(1); 69-80
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Splot kultur, splot obrazów. Fotograficzna „tkanina” pamięci Dinh Q. Lê
A tangle of cultures, a tangle of images. Dinh Q. Lê photographic memory fabric
Autorzy:
Lipiński, Kamil
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/38181127.pdf
Data publikacji:
2024-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
trauma
Wietnam
fotografia
tkanina
postpamięć
Angkor Watt
Dinh Q Lê
Vietnam
post-memory
fabric
photography
videoart
Opis:
The paper aims to present the issues of post-memory arising from the photographic and video art works of Dinh Q Lę. The specific technique used by the American-Vietnamese artist can be described as “fabric” due to the post-media processing in the form of interwoven photographic strips connected to create an innovative combination dedicated to the connections between East and West, the sacred and the profane, and colour contrasts. Deconstruction of the initial material creates unconventional iconographic combinations that blur the clear meanings recorded in the image, with the aim of their secondary reconfiguration, often marked by traumatic war events. The peculiar form of expression seems to reflect the dynamics of a complex form, ambiguity, and allusion, which is no longer just an automatic reproduction of reality, but a creative field of transformations, weaving, entanglement of threads overlapping various spheres of reference, animation of the meanings of words transformed into moving images that reflect them. The subject of the considerations outlined in this article is an exhibition entitled Dinh Q.Lę. Le fil de la mémoire et autres photographs organised between February 8 and November 20, 2022 at the Musée de Quai Branly.
Niniejsze rozważania mają na celu przybliżyć problematykę postpamięci wyrastającą z prac fotograficznych i wideo-artowych Dinh Q Lê. Swoistą technika, jaką posługuje się amerykańsko-wietnamski artysta, można określić jako „tkaninę” ze względu na postmedialną obróbkę w postaci poprzeplatanych pasm fotograficznych połączonych ze sobą, aby stworzyć innowacyjną kombinację poświęconą związkom Wschodu i Zachodu, sacrum i profanum, kontrastom barwnym. Dekonstrukcja wyjściowego materiału buduje niekonwencjonalne zestawienia ikonograficzne zacierające jasne znaczenia zapisane w obrazie celem ich wtórnej rekonfiguracji, naznaczonej częstokroć traumatycznymi zdarzeniami wojennymi. Osobliwa forma wyrazu jawi się oddawać dynamikę skomplikowanej formy, niejednoznaczności, aluzyjności niebędącej już wyłącznie automatyczną reprodukcją rzeczywistości, lecz twórczym polem przekształceń, tkania, uwikłania wątków nakładających różne sfery odniesień, animacji znaczeń słów przeobrażonych w ruchome obrazy stające się ich odzwierciedleniem. Przedmiotem rozważań zarysowanym w niniejszym szkicu będzie ekspozycja pt. Dinh Q.Lê. Le fil de la mémoire et autres photographies zorganizowana w dniach między 8 lutego a 20 listopada 2022 roku w Musée de Quai Branly.
Źródło:
Kultura i Edukacja; 2024, 2(144); 263-276
1230-266X
Pojawia się w:
Kultura i Edukacja
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Трагедія українських дітей війни – глобалізація та цивілізаційні перехрестя сучасної доби
The Tragedy of Ukrainian Children of War – Globalisation and Civilisation Crossroads of the Modern Era
Autorzy:
Будник, Олена
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/29519475.pdf
Data publikacji:
2023-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
українські діти війни
педагогічний супровід
цивілізаційні перехрестя
глобалізація
воєнні травми
Ukrainian children of war
pedagogical support
civilisation crossroads
globalisation
war trauma
Opis:
The article focuses on a relevant contemporary issue – the tragic events taking place in modern Ukraine, struggling for independence in a bloody war against the Russian occupier. In the era of globalisation, the civilisation crossroads where Ukraine is located, determine the accessibility of common cultural values, the necessity of historical consolidation and integration in overcoming global world differences, which sometimes lead to conflicts and wars. The author analyses historical, pedagogical and axiological research on children who have experienced various kinds of trauma as a result of the Russian- -Ukrainian war; typical difficulties faced by Ukrainian teachers in working with students affected by the Russian military aggression have been identified; the author has proposed the most effective methods and techniques for working with children of war, in particular those temporarily displaced due to the war in Ukraine; and outlines the areas of teacher training in the organisation of the educational process in the conditions of (post) martial law. The article focuses on the qualitative interpretation of the research results based on theoretical compilation of the author’s experience and intuition.
У статті представлено актуальну проблему сьогодення – трагічні події, які мають місце в сучасній Україні, котра виборює незалежність у кровопролитній боротьбі з російським окупантом. Цивілізаційні перехрестя, на межі яких знаходиться Україна, в добу глобалізації детермінують доступність загальнокультурних цінностей, необхідність історичної консолідації та інтеґрації задля подолання глобальних світових розбіжностей, що іноді призводять до конфліктів та воєн. Автором проаналізовано історико-педагогічні та аксіологічні дослідження про дітей, які зазнали різного роду травм у результаті російсько-української війни; виявлено типові труднощі, з якими стикаються українські вчителі у роботі з учнями, які постраждали через російську військову агресію; досліджено найбільш ефективні методи та прийоми для роботи з дітьми війни, зокрема тими, котрі є тимчасово переселеними через війну в Україні; окреслено напрями підвищення кваліфікації вчителів щодо організації освітнього процесу в умовах (по) воєнного стану. У статті здійснено акцент на якісній інтерпретації результатів дослідження на основі теоретичного узагальнення досвіду автора та інтуїції.
Źródło:
Viae Educationis; 2023, 2, 4; 7-15
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies