Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "Federal Republic of Germany" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-2 z 2
    Tytuł:
    Federal Republic of Germany – Second German Democratic State
    ФЕДЕРАТИВНА РЕСПУБЛІКА НІМЕЧЧИНА – ДРУГА НІМЕЦЬКА ДЕМОКРАТИЧНА ДЕРЖАВА
    Autorzy:
    Kudryachenko, A.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/894349.pdf
    Data publikacji:
    2019
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    Federal Republic of Germany, republic, federal system, rights and freedoms, democratic state
    Федеративна Республіка Німеччина, республіка, федеративний устрій, права і свободи, демократична держава
    Opis:
    У статті розкриваються основні етапи досвіду сучасної Німеччини у побудові парламентської демократії. Автором охарактеризовано історичний поступ німецької держави на шляху до формування демократичних засад, що лягли в основу сучасного суспільства. Розглянуто три німецькі конституції 1871, 1919 та 1949 рр., які створили собою базис для розвитку післявоєнної федеративної держави. Особливу увагу сфокусовано на трансформації трьох західних окупаційних зон Німеччини у Федеративну Республіку Німеччина та розробці Основного закону, який спочатку розглядався як тимчасова конституція. Автор зупинив свою увагу і на зовнішніх чинниках, які істотно вплинули на трансформацію пост-нацистської Німеччини та на формування Основного закону. Історична ретроспектива формування другої німецької демократичної держави представлена у широкому міжнародному контексті.
    The article describes the main stages of modern Germany’s experience in building of the parliamentary democracy. The author defines the historical progress of the German state on the wayto the formation of democratic foundations that created the basis of modern society. Three German constitutions of 1871, 1919 and 1949 were considered, they formed the basis for the development of apostwar federal state. Particular attention is focused on the transformation of the three western occupation zones of Germany into the Federal Republic of Germany and the development of the BasicLaw, which was initially regarded as temporary constitution. The author also drew attention to external factors that significantly influenced the transformation of post-Nazi Germany and theformation of the Basic Law. The historical retrospective of the formation of the second German democratic state is presented in a broad international context.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2019, 8; 140-158
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Німецька східноєвропейська політика і «політика пам’яті» (1969-2022 рр.): непорозуміння із Східною Європою
    German Eastern European Policy and the “Policy of Memory” (1969-2022): Misapprehension of Eastern Europe
    Autorzy:
    Stelmakh, S.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/51606820.pdf
    Data publikacji:
    2023
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    ФРН
    «нова східна політика»
    «політика пам’яті»
    Східна Європа
    зовнішня політика
    російсько-українська війна
    Federal Republic of Germany
    “new Eastern policy”
    “policy of memory”
    Eastern Europe
    foreign policy
    Russian-Ukrainian war
    Opis:
    Стаття присвячена еволюції німецької «нової східної політики» (1969-2022 рр.), яка визначала її зовнішньополітичні орієнтири в останні десятиліття і вважалася одним із найуспішніших проектів з моменту приходу до влади СДПН. Розглянуто зовнішні та внутрішні умови для її реалізації у 60-70-х рр. ХХ ст. Виявлено, що ця політика мала два етапи, які відрізнялися тим, що на першому етапі її головним пріоритетом була спроба вирішення «німецько-німецького» питання, а на другому, який почався з 80-х рр. ХХ ст. вона перетворилася на консервативну Realpolitik, яка зосереджувалася на вирішенні національних питань, що призводило до співпраці з комуністичними режимами в Східній Європі, нехтуванні демократичними та опозиційними рухами. Після об’єднання Німеччини і розпаду СРСР у 1991 р. ця політика не зазнала суттєвих змін і була автоматично перенесена на сучасну Росію. Раціоналізм, де на першому плані була вигідна торгівля, призвів до економічної залежності Німеччини від Росії. Доведено, що Ostpolitik була тісно пов’язана із німецькою «політикою пам’яті» в частині її відповідальності за жертви Другої світової війни.Ігнорування східноєвропейських країн у зовнішній політиці призводило до релятивації відповідальності перед їхніми жертвами, а компенсаторні практики поширювалися на сучасну Росію, яка ототожнювалася з колишнім СРСР. Це створило «білі плями» в «політиці пам’яті» і суспільному просторі.
    The article is dedicated to the evolution of the German “new Eastern policy” (1969-2022), which determined its foreign policy guidelines in recent decades and was considered one of the most successful projects after the SPD came to power. The external and internal conditions for the implementation of the “new Eastern policy” in the 1960s and 1970s were considered. It was found that this policy had two stages. At first, its main priority was an attempt to solve the “German-German” question. Later, the “new Eastern policy” turned into a conservative “Realpolitik”, which focused on solving national issues in its second stage from the 1980s. This resulted in cooperation with communist regimes in Eastern Europe and neglect of democratic and opposition movements. After the unification of Germany and the collapse of the USSR in 1991, this policy did not undergo significant changes and was automatically transferred to modern Russian Federation. Rationalism, which prioritized profitable trade, led Germany to economic dependence on Russia. The article proves that Ostpolitik was closely related to the German “politics of memory” in terms of its responsibility for the victims of the World War II. Ignoring Eastern European countries in foreign policy led to the relativization of responsibility for their victims, and compensatory practices were extended to modern Russia, which was identified with the former USSR. This created “white spots of the gap” in the “politics of memory” and public space.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2023, 21; 128-153
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-2 z 2

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies