Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "корупція" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-2 z 2
Tytuł:
Історична ретроспектива феномену популізму та політичної демагогії
Historical Retrospective of the Phenomenon of Populism and Political Demagogy
Autorzy:
Цапко, O.M.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676559.pdf
Data publikacji:
2021-03-18
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
популізм
політична демагогія
апризм
жетулізм і піронізм
політична система
політиканство
корупція
націоналізм
populism
political demagoguery
aprism
jetulism and pyronism
political system
politicking
corruption
nationalism
Opis:
У статті дається узагальнююча характеристика феномену популізму та політичної демагогії через призму їхнього історичного розвитку. Автор звертає особливу увагу на розкритті сутності понять «популізм» та «політична демагогія», визначаючи при цьому їхні як спільні риси так і відмінності. Зокрема зазначається, що незважаючи на свою зовнішню схожість, популізм та демагогія не є тотожними. Так популізм передбачає значно менш негативний спосіб отримання популярності серед мас, ніж демагогія, оскільки демагоги спекулюють реальними проблемами своєї аудиторії, представляють події, погляди опонента у фальшивому світлі, вдаються до фальсифікації фактів. У сучасній політичній практиці популізм виступає набагато складнішим та неоднозначним явищем, а демагогія є лише одним із багатьох його інструментів і стратегій. У цьому аспекті близьким за змістом є поняття «політиканство», яке, разом із демагогією, є одним з негативних проявів популізму. У статті також здійснюється одна з перших спроб визначити основні періоди історичного розвитку популізму та політичної демагогії, визначаючи при цьому основні напрямки їхньої еволюції. Поряд з цим, досліджуючи популізм та політичну демагогію в історичній ретроспективі, можна також зробити висновок, що об’єктивні умови виникнення цих суспільно-політичних явищ були пов’язані із соціальною тенденцією, у відповідності до якої маси є лише об’єктом політики. Суб’єктивні передумови для виникнення та поширення популізму викликані недосконалістю відносин «панування-підпорядкування», домінуванням масового суспільства. В досліджені робиться узагальнюючий висновок, що функціонування та поширеність популізму і політичної демагогії у сучасних політичних системах характеризується його детермінованістю культурними, історичними, політичними особливостями країн.
The article gives a general description of the phenomenon of populism and political demagoguery through the prism of their historical development. The author pays special attention to the disclosure of the essence of the concepts of “populism” and “political demagoguery”, while defining their common features and differences. In particular, it is noted that despite their outward resemblance, populism and demagoguery are not identical. Thus, populism provides a much less negative way of gaining popularity among the masses than demagoguery, because demagogues speculate on the real problems of their audience, present events, views of the opponent in a false light, resort to falsification of facts. In modern political practice, populism is a much more complex and ambiguous phenomenon, and demagoguery is only one of its many tools and strategies. In this aspect, the concept of “politicking” is close in meaning, which, along with demagoguery, is one of the negative manifestations of populism. The article also makes one of the first attempts to identify the main periods of historical development of populism and political demagoguery, while determining the main directions of their evolution. At the same time, examining populism and political demagoguery in historical retrospect, we can also conclude that the objective conditions for the emergence of these socio-political phenomena were related to the social trend, according to which the masses are only the object of politics. Subjective preconditions for the emergence and spread of populism are caused by the imperfection of the relationship “domination – subordination”, the dominance of mass society. In general, the study concludes that the functioning and prevalence of populism and political demagoguery in modern political systems is characterized by its determinism of cultural, historical, political characteristics of countries.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 13; 10-23
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
VIRTUES AND VICES OF THE EUROMAIDAN’S LESSONS: THE SECOND STAGE OF “STATE DEFIANCE” AFTERWARDS
Чесноти і вади Євромайдану: другий етап феномена «держави всупереч»
Autorzy:
Khyzhnyak, I.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894443.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
imperatives, “state defiance”, Ukraine, national identity, the union of the Ukrainian society, civil society, legitimacy and trust, ethics of the new type, transparty corruption, changes of elites, Maidan’s agenda, “the Russian-speaking Ukrainian nationalism”, “civil nationalism”
імперативи, «держава всупереч», національна ідентичність, єдність українського соціуму, громадянське суспільство, легітимність і довіра, етика нового типу, транспартійна корупція, зміна еліт, порядок денний Євромайдану, «український націоналізм російськомовного походження», «громадянський націоналізм»
Opis:
Розглядаються специфічні риси другого етапу феномена «держави всупереч» та його наслідкового чинника – Євромайдану, а також їх обопільний вплив на перебіг історичних подій в Україні після відлучення від президенства адміністрації Януковича. Першою ознакою змін всієї політичної архітектоніки в Україні стала теза про те, що влада виборюється насамперед легітимністю довіри народу, а не тільки виборами. Єврореволюція на Майдані є революція людської гідності. Євромайдан у Києві – це Майдан нового покоління українців другої декади ХХІ ст. і стояв він за Європейські цінності. Він є також чинником реформування системи, що вичерпала себе – це конфлікт суспільства, а не опозиції зі владою. На ньому почала формуватись соціальність, що будується на засадах етики нового типу. Безроздільне правління латентної системи транспартійної корупції протягом майже чверті століття було однією з вражаючих рис категорії «держави всупереч». Тому нові політичні еліти, що з’являються, обов’язково мають уникати конструкцій, які роз’єднують суспільство, роблять його дезінтегрованою, апатичною, етнічною спільністю. Одне з важливих досягнень Євромайдану може атрибуватись як запит на нових людей у політиці, але не просто виконавців, а на тих, хто, головним чином, принципово виступає за зміну правил гри та всієї системи влади. Євромайдан можна вважати яскравим прикладом не тільки різноформатного діалогу, а головне і дійсної демократичної легітимності. Після зміни пріоритетних позицій категорії «держави всупереч» однією з найбільших несподіванок Євромайдану стала поява зовсім неочікуваного тренду, який можна інтерпретувати як «український націоналізм російськомовного походження». Такий політичний оксіморон починає виникати як ідеологічна течія і оформлюватись в певний політичний рух, що має специфічне забарвлення, заснований на досить стійкому патріотизмі, зародженому в російськомовних регіонах і розташованих в центральній та південно-східній частині України. Базовими причинами його виникнення є анексія Криму з боку Росії, а також створення нею незаконних терористичних формувань ДНР і ЛНР. Оксіморон являє собою особливий етно-політичний різновид, що виступає в якості альтернативи традиційному т.зв. «західному націоналізму». Певним чином цей інноваційний феномен можна також розглядати у значенні «громадянський націоналізм».
The article presents an innovative fusion of the approaches to specific features of “State Defiance” second stage and as of its consequence factor the EuroMaidan`s phenomenon as well as their mutual impact on the main historical events and fundamental problems in Ukraine after president Yanukovich’s ousting. The first sign of drastic changes in political architecture of Ukraine was expressed in the thesis that power may be also fought for peoples’ craving for social legitimate trust but not only by means of universal suffrage. The Maidan’s Eurorevolution is a Revolution of Human Dignity. The Maidan in Kyiv is a new generation Maidan of the second decade in the XXI-st century. Still it is after the European values. It is a reforming factor of obsolete system and is a conflict inside the society but not that traditional one of opposition vs high-ranking state authorities. A new type of ethics has just started forming a new sociality in the country. The time of ruling of transparty corruption over almost a quarter of the century marked a visible sign of “state defiance.” Due to that, incorrigibility the newly formed political elites have to avoid the extremes of society’s reunifying shortcomings and disintegration as well as ethical apathy and false community. To the definite essentials among the EuroMaidan’s attainments one may attribute the rising requirements for the new figures in politics. However, these are not to be simple doers of the deliberately assigned tasks. The figures in need have to stand primarily for the abilities that drastically change the rules in the political games and the original system of state power fraudulently imposed by former high-ranking state authorities. The EuroMaidan may also be accounted for its polyvectorial nature not only as a critical model to be followed but foremost to be consolidated at a remarkable pace for true democratic legitimacy. After changes in setting up priorities over “state defiance” category one registers emergence of the unexpected “Russian-speaking Ukrainian nationalism”. The essentials of such an oxymoron picks up the pace as an ideological stream and instinctive political movement with full colors of special sort of firm patriotism born in the Central and Southeast regions of Ukraine. As the critical reason for its coming up serves the perfidious annexation of Crimea by Russia and her illegal “invention” of the so-called terroristic “DPR” and “LPR”. It takes root as a special ethnic and political variety and embraces alternative to the traditional “Western nationalism”. In a certain sense, the oxymoron may be practiced in defining as “civil nationalism”.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2016, 2; 175-186
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-2 z 2

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies