Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "literatura ukraińska" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-6 z 6
    Tytuł:
    Трагічні і травматогенні наслідки радянської політики в галузі української літератури
    Tragic and traumatogenic consequences of the soviet politics in the field of Ukrainian literature
    Tragiczne i traumatyczne skutki polityki radzieckiej wobec literatury ukraińskiej
    Autorzy:
    Siryk, Ludmiła
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1048629.pdf
    Data publikacji:
    2019-12-05
    Wydawca:
    Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
    Tematy:
    радянська політика
    українська література
    тоталітаризм
    травма
    фальсифікація
    polityka radziecka
    literatura ukraińska
    totalitaryzm
    trauma
    falsyfikacja
    the Soviet politics
    Ukrainian literature
    totalitarianism
    falsification
    Opis:
    У статті розглядаються наслідки в українській літературі радянської політики в 1922-1991 роках. Tрaгiчні наслідки радянської пoлiтики щодо української літератури простежуються на трьох рівнях культурної травми, а саме: а) в індивідуальній бioгрaфiї та творчості представників літератури, б) нa тлі суспільної спільноти українців, в) у макросуспільній площині. Ці проблеми сприяють формуванню травматогенних чинників, які у свою чергу негативно впливають нa рoзвиток, якість i популяризацію української літератури.
    The article highlights the consequences of the Soviet politics upon Ukrainian literature in the period of 1922-1991. The tragic consequences of the politics are observed at three levels of the cultural trauma, in particular: in the individual biography and creative work of certain representatives of literature, on the background of a public community of the Ukrainians, at the macrosocial level. These problems contribute to the formation of traumatogenic factors, which in their turn negatively affect the development, quality, and popularization of Ukrainian literature.
    Celem niniejszego artykułu jest ukazanie skutków polityki radzieckiej (okres 1922-1991) wobec literatury ukraińskiej. Autorka konstatuje, że tragiczne skutki polityki radzieckiej na ukraińskiej scenie literackiej może zaobserwować na trzech poziomach traumy kulturowej: a) w indywidualnych biografiach pisarzy oraz ich twórczości; b) na tle wspólnoty społeczeństwa ukraińskiego; c) na płaszczyźnie makrospołecznej. Zidentyfikowane zagadnienia sprzyjają powstawaniu czynników traumatogennych, które z kolei mają też bezpośredni wpływ zarówno na jakość, jak też i popularyzację literatury ukraińskiej.
    Źródło:
    TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2018, 5, 13; 127-140
    1733-2249
    Pojawia się w:
    TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Obraz współczesnej Ukrainy czy „pornografia cierpienia”? (na podstawie powieści Жінка його мрії Ołesia Ulianenki)
    The image of the contemporary Ukraine or “pornography of suffering” (based on the novel Жінка його мрії by Oles Ulianenko)
    Образ сучасної України чи “порнографія страждання”? На основі повісті Олеся Ульяненка Жінка його мрії
    Autorzy:
    Horniatko-Szumiłowicz, Anna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1048464.pdf
    Data publikacji:
    2020-12-23
    Wydawca:
    Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
    Tematy:
    образ сучасної України, “порнографія” страждання, українська література
    obraz współczesnej Ukrainy, „pornografia cierpienia”, literatura ukraińska
    the image of the contemporary Ukraine, “pornography of suffering”, Ukrainian literature
    Opis:
    Жінка його мрії (Žìnka jogo mrìï, 2009) to jedna z bardziej kontrowersyjnych powieści współczesnego ukraińskiego pisarza Ołesia Ulianenki, w związku z którą był oskarżony o szerzenie treści pornograficznych i zrehabilitowany w wyniku procesu sądowego. Artykuł jest próbą odpowiedzi, czy pisarz świadomie przekroczył we wskazanym utworze granicę dobrego smaku, gdzie skrajny pesymizm i brutalizacja wszystkich elementów świata przedstawionego niepostrzeżenie powodują totalną jego destrukcję, i co przeważa na szalkach wagi – czy jest to obraz doskonale znanej pisarzowi Ukrainy przełomu XX i XXI ww. czy jedynie przykład epatowania okrucieństwem, a więc w tym przypadku – „pornografia cierpienia”. Analiza powieści przez pryzmat elementów świata przedstawionego, języka utworu oraz specyficznej stylistyki realizującej przede wszystkim parenetyczną funkcję literatury, potwierdza konstruktywne intencje autora, ukierunkowane na budowanie lepszej przyszłości Ukrainy, nie zaś ugrzęźnięcie w apoteozie (pornografii) cierpienia ukraińskiego społeczeństwa. Zastosowano teoretycznoliteracką oraz analityczną metodę badawczą.
    Жінка його мрії (2009) – це один з найбільш контроверсійних романів сучасного українського письменника Олеся Ульяненка, у зв’язку з яким він був звинувачений у поширюванні порнографії i реабілітований після судового процесу. Стаття є спробою дати відповідь на питання, чи письменник свідомо переступив у даному творі межу узвичаєного, де крайній песимізм і бруталізація усіх елементів відображеної дійсності непомітно призводять до його суцільної деструкції, і що переважає на шальках терезів – знайомий письменнику образ України зламу XX i XXI  століть чи радше бажання епатувати читачів, а отже „порнографія страждання”. Аналіз роману крізь призму елементів відображеної дійсності, мови твору, а також своєрідної стилістики, підпорядкованої реалізації паренетичної функції літератури, підтверджує конструктивні наміри автора, зорієнтовані на побудову кращого майбутнього України, і водночас заперечує його загрузання в апофеозі (порнографії) страждання українського суспільства. Застосовано теоретико-літературний та аналітичний методи дослідження.
    Жінка його мрії (Žìnka jogo mrìï, 2009) – one of the most controversial novels bycontemporary Ukrainian author Oles Ulianenko and a reason why he was accused of spreading pornographic content (although later judicially vindicated). The article attempts to answer whether Ulianenko knowingly overstepped the boundaries of good taste with the extreme pessimism and brutalization of narrative imperceptibly causing its total destruction or more importantly – whether it is the portrayal  of  late 20th/ early 2st century Ukraine, so well known to the author or simply astonishing use of brutality – in this case the ”pornography of suffering”. Analysis of the novel through the prism of elements of the narrative, language used and specific stylistics used mainly for the didactic purposes confirms Ulianenko’s inclinations towards building the better future for Ukraine, not the apotheosis of Ukrainian society’s (pornography of) suffering. The following research methods were used: theoretical approach and analytical approach.
    Źródło:
    TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2019, 5, 14; 149-168
    1733-2249
    Pojawia się w:
    TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Growing Up and Memory of the Margins in Patricia Nell Warren’s (Patricia Kilina’s) "Billy’s Boy"
    Dorastanie i pamięć marginesów w powieści "Billy’s Boy" Patricii Nell Warren (Patricii Kiliny)
    Дорослішання і памʼять периферії у романі "Хлопчик Біллі" ("Billy’s Boy") Патриції Нелл Воррен (Патриції Килини
    Autorzy:
    Świetlicki, Mateusz
    Mętrak, Justyna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1048469.pdf
    Data publikacji:
    2020-12-23
    Wydawca:
    Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
    Tematy:
    дорослішання, памʼять, постпамʼять, американська література, українська література, памʼять периферії
    dorastanie, pamięć, postpamięć, literatura amerykańska, literatura ukraińska, pamięć marginesów
    coming-of-age, memory, postmemory, American Literature, Ukrainian Literature, queer memory
    Opis:
    While numerous news outlets in Ukraine reported about the passing of Patricia Nell Warren, as of 2019, none of her anglophone works has been translated into Ukrainian. This fact seems surprising because Warren, the first wife of George Tarnawsky, disenchanted with the lack of success with her work in English, in the 1960s published a few volumes of poetry in Ukrainian under the pen name Patricia Kilina and hence has a strong link to the Ukrainian literary process. Although a few scholarly articles have been published about Warren’s most popular novel, The Front Runner (1974), its sequels have not been studied yet. The aim of this article is to fill this gap by analyzing Billy’s Boy (1997) in the perspective of memory studies. Analyzing Billy’s Boy, the authors of this article want to argue that by depicting the coming-of-age experience of John William, the twelve-year-old son of Billy Sive who tries to find his own identity and find out more about his father, Warren manages to not only show that cultivating the postmemory of Billy and trying to understand his roots are crucial in the process of William’s maturation, but also portrays social changes happening in America in the late 1990s.
    Попри те, що багато українських інформаційних порталів розмістило інформацію про смерть Патриції Нелл Воррен, жоден із її англомовних романів не був перекладений українською. Цей факт видається несподіваним, оскільки перша дружина Юрія Тарнавського, опублікувала у 1960-х роках кілька поетичних збірок українською мовою під псевдонімом Патриція Килина і має тісний звʼязок українським літературним процесом. Хоча було опубліковано кілька наукових статей про найпопулярніший роман Воррен Лідер забігу (The Front Runner, 1974)), її продовження досі не були належним чином досліджені. Мета статті –  заповнити ці лакуни шляхом аналізу роману Хлопчик Біллі (Billy’s Boy, 1997) з перспективи студій над пам’яттю. Досліджуючи цей твір, автори статті хочуть довести, що показуючи досвід дорослішання Джона Вільяма, дванадцятирічного сина Біллі Сайва, який намагається віднайти свою ідентичність і більше довідатися про батька, Воррен вдалося не лише продемонструвати, що культивування постпамʼяті про померлого батька і намагання зрозуміти власні корені є ключовими у процесі дозрівання Вільяма, але вказує також на суспільні зміни, що  відбувалися у США наприкінці 1990-х років. Крім того, письменниця показала значення збереження памʼяті про боротьбу і досягнення попередніх поколінь ЛГБТ спільноти.
    Chociaż wiele serwisów informacyjnych na Ukrainie zamieściło wiadomość o śmierci Patricii Nell Warren, na chwilę obecną żaden z jej anglojęzycznych utworów nie został przetłumaczony na język ukraiński. Fakt ten wydaje się zaskakujący, ponieważ Warren, pierwsza żona Jurija Tarnawskiego, opublikowała w latach 60. kilka tomików poezji w języku ukraińskim pod pseudonimem Patricia Kilina, a tym samym ma silny związek z ukraińskim procesem literackim. Choć opublikowano kilka artykułów naukowych na temat najpopularniejszej powieści Warren pt. The Front Runner (1974), jej kontynuacje nie zostały jeszcze odpowiednio przebadane. Celem artykułu jest wypełnienie tej luki poprzez analizę powieści Billy’s Boy (1997) w perspektywie studiów nad pamięcią. Analizując ten utwór, autorzy artykułu chcą argumentować, że przedstawiając doświadczenia związane z dorastaniem Johna Williama, dwunastoletniego syna Billy’ego Sive’a, który próbuje odnaleźć własną tożsamość i dowiedzieć się więcej o swoim ojcu, Warren udaje się nie tylko pokazać, że kultywowanie postpamięci o zmarłym ojcu i próba zrozumienia własnych korzeni są kluczowe w procesie dojrzewania Williama, ale także ukazuje zmiany społeczne zachodzące w Stanach Zjednoczonych pod koniec lat 90. oraz znaczenie zachowania pamięci o zmaganiach i osiągnięciach poprzednich pokoleń społeczności LGBTQ.
    Źródło:
    TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2019, 5, 14; 169-183
    1733-2249
    Pojawia się w:
    TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Memento mori. Мотиви та образи смерті в макабричних оповіданнях (на основі антології "Вбивство на вулиці...")
    Autorzy:
    Jaremczuk, Анастасія
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2015671.pdf
    Data publikacji:
    2021-12-14
    Wydawca:
    Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
    Tematy:
    мотив
    образ
    смерть
    убивство
    самогубство
    макабричні оповідання
    українська література
    motive
    picture
    death
    murder
    suicide
    horror story
    Ukrainian literature
    motyw
    obraz
    śmierć
    zabójstwo
    samobójstwo
    literatura ukraińska
    Opis:
    Цю статтю присвячено простеженню мотивів і образів смерті в макабричних оповіданнях, опублікованих в сучасній українській антології жахів Вбивство на вулиці... (2019). Коротко схарактеризовано наявність мотивів і образів смерті в українській літературі. Подано дефініцію термінів мотив, образ. Під час поглибленого аналізу здійснено класифікацію різновидів і типів смерті в згаданих оповіданнях, віднайдено образи, які доводять присутність смерті в окремих оповіданнях збірки. У висновку дослідження стверджено, що мотиви та образи смерті домінують у фабулі антології, що підтверджує актуальність і обґрунтованість подальших досліджень, присвячених проблемі смерті в сучасній літературі жахів.
    Niniejszy artykuł został poświęcony prześledzeniu motywów i obrazów śmierci w opowiadaniach grozy, zamieszczonych we współczesnej ukraińskiej antologii horroru Вбивство на вулиці... (2019). Pokrótce scharakteryzowano obecność motywów i obrazów śmierci w literaturze ukraińskiej. Zdefiniowano znacznie terminów motyw, obraz. W trakcie dogłębnej analizy dokonano klasyfikacji rodzajów i typów śmierci, odzwierciedlonych w omawianych utworach, odnaleziono obrazy, unaoczniające jej obecność w poszczególnych opowiadaniach zbioru. W wyniku badania stwierdzono, iż motywy i obrazy śmierci są dominujące dla fabuły utworów danej antologii, co potwierdza aktualność i zasadność dalszych badań nad zagadnieniem śmierci we współczesnej literaturze grozy.
    The present study is devoted to tracing the motives and images of death in horror stories published in the modern Ukrainian horror anthology Вбивство на вулиці... (2019). The presence of motives and images of death in Ukrainian literature is briefly described. Such terms as motive, image were defined. In the course of an in-depth analysis, the classification of death types, reflected in the considered works, was made. Images that indicate its presence in individual stories of the collection were found. The result of the study shows that the motives and images of death are dominant for the plot of the works of this anthology, what confirms the relevance and validity of further research on the issue of death in modern horror literature.
    Źródło:
    TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2020, 6, 15; 95-107
    1733-2249
    Pojawia się w:
    TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Варшава в житті і творчості Ганни Барвінок
    Warsaw in the life and work of Hanna Barvynok
    Warszawa w życiu i twórczości Hanny Barwinok
    Autorzy:
    Oleshchenko, Tetiana
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1048585.pdf
    Data publikacji:
    2019-12-05
    Wydawca:
    Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
    Tematy:
    Ганна Барвінок
    Пантелеймон Куліш
    польські культурні зв’язки
    етнографічний реалізм
    українська література
    засновник
    Hanna Barwinok
    Pantełejmon Kulisz
    polskie związki kulturowe
    realizm etnograficzny
    literatura ukraińska
    Hanna Barvynok
    Panteleimon Kulish
    Polish cultural connections
    ethnographic realism
    Ukrainian literature, founder
    Opis:
    Ганна Барвінок (Олександра Михайлівна Білозерська-Куліш, 1828–1911) – одна з найперших письменниць-жінок в українській літературі. Про свою першість вона може посперечатись із самою Марко Вовчок, яку традиційно прийнято вважати першою українською жінкою-письменницею. Свого часу Ганна Барвінок була широко відомою і знаною, а сьогодні її творчості приділяється значно менше уваги, ніж вона на то заслуговує. Перебуваючи в тіні слави свого відомого і шанованого всіма чоловіка Пантелеймона Куліша, ставши для нього не тільки дружиною, а й вірним другом, помічником і однодумцем, тоді ще Олександра Куліш не приділяла уваги своєму літературному таланту. Лише прагнення допомагати й бути достойної свого видатного чоловіка штовхали її до літературної діяльності. Для Олександри Куліш знаковим містом стала Варшава. Дорога до Варшави, перебування у Варшаві в товаристві Куліша і його оточення стали шляхом в українську літературу для Олександри Куліш, перетворивши її на жінку-першопрохідця і новатора – Ганну Барвінок. Ганна Барвінок стає основоположницею нового напрямку в українській літературі ‑ етнографічного реалізму. Виконуючи настанови чоловіка і записуючи все, що бачить дорогою з Чернігівщини до Варшави, вона жваво описувала реалії тогочасного життя, збираючи матеріал для своїх перших оповідань. Безумовно, культурне середовище, в якому перебувала Ганна Барвінок, польське оточення рідного брата і чоловіка не могли не вплинути на письменницю-початківця. Варшава не тільки надихнула писати, а і докорінно змінила життя самої Ганни Барвінок. Проте зв’язки Ганни Барвінок з польським культурним середовищем не обмежувалися лише перебуванням певний час у певному географічному просторі. Вони формувалися завдяки Кулішу і через його посередництво. Ганна Барвінок все життя повторювала, що лише “записує з народних уст”, як навчив її чоловік – П. Куліш. Лише об’єктивні обставини (арешт Куліша, переживання за його долю, заслання до Тули, куди вона поїхала за чоловіком) затримали появу в українській літературі нового імені – Ганни Барвінок.
    Niniejszy artykuł poświęcony jest Hannie Barwinok (Ołeksandra Biłozerska-Kulisz, 1828–1911), jednej z pierwszych pisarek ukraińskich, która zadebiutowała niemal równocześnie z inną pisarką, tworzącą pod pseudonimem Marko Wowczok. Ważnym miejscem w kształtowaniu pisarskiej osobowości przyszłej literatki była Warszawa, gdzie przebywała, towarzysząc swemu mężowi, Pantełejmonowi Kuliszowi. Zdaniem Autorki, Hanna Barwinok jest jednym z fundatorów nowego nurtu w literaturze ukraińskiej, zwanego realizmem etnograficznym. Podczas swej podróży z Czernihowszczyzny do Warszawy wykonała zalecenia męża, aby zapisywać i opisywać wszystko to, co widzi, zbierając tym samym materiał do przyszłych utworów literackich. Jest przy tym zrozumiałe, że środowisko kulturalne, w którym naówczas przebywała Hanna Barwinok, a także polskie otoczenie jej brata oraz jej męża, nie mogło pozostać bez wpływu na początkującą pisarkę.
    Hanna Barvynok (Oleksandra Mykhailivna Bylozerska-Kulish, 1828‑1911) is one of the pioneer female writers in the history of Ukrainian literature. In the contest for the primacy she can challenge even Marco Vovchok, who is traditionally recognized as the first Ukrainian female writer. There was a time when Hanna Barvynok was well-known and popular, but today her legacy is given much less attention than it deserves. Known mostly as Oleksandra Kulish, she remained in the shadow of fame of her brilliant and respected husband Panteleimon Kulish, becoming not only his wife but also a devoted friend, helper and adherent, and not focusing on her own literary talent. Only a will to help and being worthy of her prominent husband encouraged her to literature activity. Warsaw became a significant place for Oleksandra Kulish. Trip to Warsaw, staying in Warsaw along with Kulish and his friends became a path to Ukrainian literature for Oleksandra Kulish. This very experience turned her into a female pioneer and innovator Hanna Barvynok. Hanna Barvynok becomes a founder of a new style in Ukrainian literature – ethnographic realism. Fulfilling her husband’s recommendations and writing down everything she saw travelling from Chernigov region to Warsaw, she vividly described realities of the time, gathering material for her first short stories. There is no doubt that the cultural environment Hanna Barvynok lived in, as well as her brother’s and husband’s Polish circle of friends made a significant influence on the beginning writer. Warsaw not only inspired her to write but also drastically changed the life of Hanna Barvynok. But Hanna Barvynok’s connections with Polish cultural environment were not limited by her temporary stay in certain geographical area. They were developing because of Kulish and through his influence. All her life Hanna Barvynok repeated that she just «writes down the common people’s words», as she was taught by her husband – P. O. Kulish. Only subjective conditions (Kulish’s arrest, her worries about his fate, his deportation to Tula, her decision to follow her husband) delayed the appearance of the new name in Ukrainian literature – Hanna Barvynok.
    Źródło:
    TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2018, 5, 13; 67-78
    1733-2249
    Pojawia się w:
    TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Galicyjska nieobyczajność końca XIX i pierwszych dekad XX wieku w świetle wybranych dokumentów epoki
    Галицька непристойність кінця ХІХ та перших десятиліть ХХ століття у світлі вибраних документів епохи
    Autorzy:
    Wójtowicz-Marszał, Sylwia
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2015620.pdf
    Data publikacji:
    2021-12-14
    Wydawca:
    Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
    Tematy:
    проституція
    торгівля людьми (жінками та дітьми)
    біле рабство
    Східна Галичина
    українська література
    Андрей Шептицький
    indecency
    prostitution
    human trafficking
    women and children trafficking
    white slavery
    Eastern Galicia
    Ukrainian literature
    archival correspondence
    documents of the era
    Andrzej Szeptycki
    nieobyczajność
    nierząd
    handel żywym towarem kobietami i dziećmi
    białe niewolnictwo
    Galicja Wschodnia
    literatura ukraińska
    korespondencja archiwalna
    dokumenty epoki
    Opis:
    W artykule został poruszony problem nieobyczajności drugiej połowy XIX i początku XX wieku na terenie Galicji Wschodniej. Nieobyczajność nazywana jest również nierządem, prostytucją, handlem żywym towarem kobietami i dziećmi, białym niewolnictwem. Powszechny na terenie Galicji Wschodniej proceder prostytucji nie był wynikiem dynamicznych procesów uprzemysłowienia czy spektakularnej urbanizacji jak w Europie Zachodniej. Wchodząca od 1772 r. w skład imperium Habsburgów Galicja właśnie z uwagi na prowincjonalny oraz graniczny charakter skazana była na polityczny konflikt wewnętrzny, zastój gospodarczy i zacofanie. Wszechobecne ubóstwo, popychające ludność do migracji, generowało takie destrukcyjne zjawiska społeczne, jak bezdomność, przemoc, sieroctwo oraz nierząd. Galicja dzieliła w tym zakresie los innych skolonizowanych ziem Europy Środkowo-Wschodniej, skąd zazwyczaj werbowali swoje ofiary handlarze żywym towarem. Problem nie zniknął po upadku państw centralnych, stanowił też poważne wyzwanie dla władz II Rzeczpospolitej, w skład której w 1918 r. weszła Galicja Wschodnia. Inspiracją do napisania tekstu była znaleziona w Archiwum Historycznym miasta Lwowa korespondencja metropolity Kościoła greckokatolickiego Andrzeja Szeptyckiego oraz cykl artykułów ukraińskiego prozaika Jurija Wynnyczuka pt. Z historii ukraińskiego dna.
    Дана стаття торкається питання непристойності другої половини XIX – початку XX століття на землях Східної Галичини. Непристойність називають також проституцією, торгівлею людьми (перш за все жінками та дітьми) та білим рабством. Поширена на території Східної Галичини проституція не була результатом динамічних процесів індустріалізації або швидкої урбанізації, як в Західній Європі. Через свій провінційний та прикордонний характер Східна Галичина, яка з 1772 року стала частиною імперї Габсбургів, була приречена на внутрішній політичний конфлікт, а також стагнацію та економічну відсталість. Повсюдна бідність, що штовхає людей на міграцію, породжувала такі руйнівні соціальні явища, як безпритульність, насильство, сирітство та проституція. У цьому відношенні Галичина розділяла долю інших колонізованих земель Центрально-Східної Європи, звідки торговці людьми зазвичай вербували свої жертви. Після поразки Центральних держав проблема не зникнула і стала викликом для влади ІІ Речіпосполитої, у складі якої Східна Галичина опинилася від 1918 року. Поштовхом для написання цієї статті стало листування митрополита та голови греко-католицької Церкви, віднайдене в Центральному державному історичному архіві міста Львова, а також низка статей українського письменника, Юрія Винничука, Таємниці львівського дна.
    The article deals with the issue of indecency in the second half of the 19th and the beginning of the 20th century in Eastern Galicia. Fornication, prostitution, women and children trafficking, white slavery are called indecency. Common for Eastern Galicia prostitution was neither resulting from the dynamic industrialisation processes nor from spectacular urbanization, unlike in Western Europe. Galicia, which has been part of the Habsburg Empire since 1772, was condemned to internal political conflict, economic slump and backwardness due to its parochial nature. Pervasive poverty, pushing the population to migration, generated such destructive social phenomena as homelessness, violence, orphanhood and prostitution. In this respect, Galicia shared the fate of other colonised lands of Central and Eastern Europe, from where traders usually recruited their victims. The problem has not dissapeared after the collapse of central countries, it constituted a serious challenge for the authorities of the Second Polish Republic, which in 1918 included Eastern Galicia. The inspiration to write the text was found in the Historical Archive of the City of Lviv, in the correspondence of Andrzej Szeptycki, the Metropolitan of the Greek Catholic Church and in the series of articles by the Ukrainian prose writer Jurij Wynyczuk entitled From the history of the Ukrainian bottom.
    Źródło:
    TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2020, 6, 15; 179-208
    1733-2249
    Pojawia się w:
    TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-6 z 6

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies