Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "сотрудничество" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-2 z 2
Tytuł:
Пріоритети нової енергетичної стратегії України у світлі європейського геополітичного вектора
Приоритеты новой энергетической стратегии Украины в свете европейского геополитического вектора
Priorities of the new energy strategy of Ukraine in the light of european geopolitical vector
Autorzy:
Naumenko, N. S.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/692252.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:
енергетична стратегія
відновлювальна енергетика
енергетичні технології
інвестиційні умови
енергетична безпека
Європейська енергетична співпраця.
энергетическая стратегия
возобновляемая энергетика
энергетические технологии
инвестиционные условия
энергетическая безопасность
Европейская энергетическая сотрудничество.
energy strategy
renewable energy
energy technologies
investment conditions
energy security
European energy cooperation
Opis:
The relevance of scientific research is explained by a critical energy dependence of Ukraine on the external sources of energy. The existence of earlier scientific and practical approaches on the topic of energy saving has not fully revealed the possibilities of finding ways to further diversify the sources of energy supplies. That is why the government annually faces the problem of choosing not only a foreign exporter of energy resources, but also a political and economic vector of the country’s direction. The need for Ukraine to join European strategic documents on the development and implementation of technologies in the field of renewable energy is rather relevant now. The purpose of writing this article is to analyze the compatibility of the proposed renewed version of the Energy strategy with all types of renewable energy, taking into account the development potential of renewable sources of energy in Ukraine. The author in this research is supported by forecasted results, which the EU–28 countries seek to achieve in the practice of energy renewal and energy supply. Thus these countries cement their own energy independence from external destructive factors (often of a political nature) with a gradual minimization and subsequent rejection of imported energy. This article examines the factors that contributed to the Ukraine joining the EU Directive 2009/28/EC along the road towards renewable energy technologies. The critical assessment of the advantages and disadvantages of the renewed Energy strategy of Ukraine against the background of the current crisis in the economy of the country is outlined. In accordance with the priorities of the renewed Energy strategy of Ukraine, the forecasts are attached of the scale of renewal of energy resources and the prospects of reaching them as fast as possible are considered. The scientific novelty of the research lies in the systematization of methodological approaches to the analysis of the present status of energy–providing and renewable components according to the industrial needs of the economy.  Practical significance of the obtained results is the prospect to apply the materials of this article in the field of power saving and power supply by domestic economists.
Актуальность проблемы научного исследования заключена в критической энергетической зависимости Украины от внешних источников энергоснабжения. Наличие более ранних научно-практических подходов к вопросу об энергоснабжении не полностью раскрывает возможности поиска путей дальнейшей диверсификации источников энергообеспечения. Поэтому перед украинским правительством ежегодно встает проблема выбора не только зарубежного экспортера энергоносителей, а и выбора политико-экономического вектора движения Украины. Необходимость присоединения Украины к европейским стратегическим документам по разработке и внедрению технологий в области возобновляемой энергетики в настоящее время достаточно актуальна. Цель написания статьи – проанализировать соответствие предложенной обновленной версии Энергетической стратегии всем видам возобновляемой энергетики с учетом потенциала развития возобновляемых источников энергии Украины. Автор в своем исследовании опирается на прогнозируемые результаты, которых стремятся достичь страны ЕС-28 в практике енергопроизводства и энергообеспечения. Тем самым эти страны закрепляют собственную энергетическую независимость от деструктивных внешних факторов (часто политического характера) с постепенной минимизацией и последующим отказом от импорта энергоносителей. Поэтому в работе акцентируется внимание на рассмотрении факторов, способствовавших присоединению Украины к Директиве ЕС 2009/28/EC на пути продвижения к технологиям возобновляемой энергетики. Произведена реальная оценка преимуществ и недостатков обновленной Энергетической стратегии Украины на фоне усиливающихся кризисных явлений в экономике страны. Научная новизна исследования заключается в систематизации методологических подходов к анализу современного состояния энергообеспечивающей и возобновляемой составляющих в соответствии с отраслевыми потребностями экономики. В соответствии с приоритетами обновленной Энергетической стратегии Украины приведены прогнозы объемов восстановления энергетических запасов и рассмотрена возможность их скорейшего достижения. Практическое значение полученных результатов заключается в возможности использования отечественными экономистами материалов статьи в сфере энергосбережения и энергообеспечения.
Актуальність проблеми наукового дослідження полягає в критичній енергетичній залежності України від зовнішніх джерел енергопостачання. Наявність більш ранніх науково-практичних підходів до питання про енергозаощадження не в повному обсязі розкриває можливості пошуку шляхів подальшої диверсифікації джерел енергозабезпечення. Тому перед українським урядом щорічно постає проблема вибору не лише закордонного експортера енергоносіїв, але й політико-економічного вектора руху країни. Необхідність приєднання України до європейських стратегічних документів з розробки і впровадження технологій у галузі відновлюваної енергетики нині досить актуальна. Мета написання статі – проаналізувати відповідність запропонованої оновленої версії Енергетичної стратегії всім видам відновлюваної енергетики з урахуванням потенціалу розвитку відновлюваних джерел енергії Україні. Автор у своєму дослідженні спирається на прогнозовані результати, яких прагнуть досягти країни ЄС-28 у практиці енерговідновлення й енергозабезпечення. Тим самим ці країни закріплюють власну енергетичну незалежність від деструктивних зовнішніх чинників (часто політичного характеру) з поступовою мінімізацією та подальшою відмовою від імпорту енергоносіїв. У статті розглянуто чинники, що сприяли приєднанню України до Директиви ЄС 2009/28/EC на шляху просування до технологій відновлюваної енергетики. Окреслено критичну оцінку переваг і недоліків оновленої Енергетичної стратегії України на тлі існуючої кризової ситуації в економіці країні. Згідно із пріоритетами оновленої Енергетичної стратегії України наведено прогнози обсягів відтворення енергетичних запасів і розглянуто можливість їх якнайшвидшого досягнення. Наукова новизна дослідження полягає в систематизації методологічних підходів до аналізу сучасного стану енергозабезпечувальних і відновлюваної складових відповідно до галузевих потреб економіки. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості використання вітчизняними економістами матеріалів статті у сфері енергозаощадження та енергозабезпечення. 
Źródło:
European Journal of Management Issues; 2016, 6; 97-102
2519-8564
Pojawia się w:
European Journal of Management Issues
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Відкриті інноваційні системи: головні характеристики і напрями інтернаціоналізації
Открытые инновационные системы: основные характеристики и направления интернационализации
Open innovation systems: main characteristics and trends of internationalization
Autorzy:
Nosyk, О. М.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/692254.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:
відкриті інноваційні системи
інноваційні мережі
інноваційна співпраця і партнерство
міжнародні інноваційні кластери
людський капітал інновацій
інтернаціоналізація інноваційних систем.
открытые инновационные системы
инновационные сети
инновационное сотрудничество и партнерство
международные инновационные кластеры
человеческий капитал инноваций
интернационализация инновационных систем
open innovation systems
innovation networks
innovation collaboration and partnership
international innovation clusters
human capital of innovation
internationalization of innovation systems
Opis:
Exploring the peculiarities and trends in innovation development in modern conditions is based on defining its new characteristics caused by postindustrial transformations. The aim of writing this article is to study the main elements of open national innovation systems and trends of their integration into international innovation cooperation. In the course of performing the set tasks, we used methods of system and structural–functional analysis to substantiate the main components of open innovation systems and the trends in their formation and operation. It was stressed that the main characteristics of open innovation systems are innovation entrepreneurship, innovation networks, innovation cooperation and partnership, innovation clusters and ecosystems. The driving force of modern innovation process is the entrepreneurial innovation activity, covering all stages and areas of system innovation process, relying on innovations in technology, management, market, social and providing for innovative development of the society. It was discovered that the innovative collaboration involves its participants in the innovation process with the use of such forms as technology transfer, information exchange, research and educational programs, commercial exchange of innovative products. Innovation partnership combines innovation resources and activities of the participants – setting up innovative enterprises, joint implementation of innovative projects. In the modern period, innovation collaboration and partnership develop at the level of corporations, industries and sectors of national economy and on the international level. Development of innovative cooperation and partnership depends on the formation and status of innovation ecosystems as the medium of open innovations. Influenced by global factors, the development of innovation clusters is characterized by the trend of internationalization of innovation activities on the basis of international cooperation among clusters of different countries. Innovation development leads to certain transformations in the human capital, growth in the level of its innovativeness and innovation. Internationalization of human capital in innovation occurs on the basis of the development of international scientific and technical cooperation and implementation of social humanitarian programs. Directions of formation of open innovation systems are the development of innovation entrepreneurship, innovation networks, innovation cooperation and partnership, innovation ecosystems and clusters. The core of open innovation systems is the human capital of innovation development. The scientific novelty of this research made it possible to determine the conditions and factors for the innovation systems to reach various levels of open nature and substantiation of their components and areas of internationalization. The practical significance of the obtained results is application of the materials of this paper by the subjects of innovation activity for managing the innovation process based on the principles of open innovations. Further research into defined scientific problem will be focused on the substantiation of features of renewal of human capital of open innovation systems.  
Раскрытие особенностей и тенденций инновационного развития в современный период базируется на определении его новых характеристик, обусловленных постиндустриальными трансформациями. Цель написания статьи – исследование главных элементов открытых национальных инновационных систем и направлений их включения в международное инновационное сотрудничество. В ходе выполнения поставленных задач использовались методы системного и структурно-функционального анализа с целью обоснования главных составляющих открытых инновационных систем и факторов и направлений их формирования и функционирования. Отмечено, что главными характеристиками открытых инновационных систем является инновационное предпринимательство, инновационные сети, инновационное сотрудничество и партнерство, инновационные кластеры и экосистемы. Движущей силой современного инновационного процесса является предпринимательская инновационная деятельность, охватывающая все стадии и сферы системного инновационного процесса, опирается на инновации – технологические, управленческие, рыночные, социальные, и обеспечивает инновационное развитие общества. Выявлено, что инновационное сотрудничество предусматривает включение участников в инновационный процесс с применением таких форм, как трансфер технологий, информационный обмен, научные и образовательные программы, коммерческий обмен инновационными продуктами. Инновационное партнерство базируется на сочетании инновационных ресурсов и деятельности их участников – создание инновационных предприятий, совместное осуществление инновационных проектов. В современный период инновационное сотрудничество и партнерство развиваются на уровне корпораций, отраслей и секторов национальной экономики и на международном уровне. Развитие инновационного сотрудничества и партнерства зависит от формирования и состояния инновационных экосистем как среды открытых инноваций. Под влиянием глобальных факторов развитию инновационных кластеров присуща тенденция интернационализации инновационной деятельности на основе международной кооперации кластеров разных стран. Инновационное развитие приводит к определенной трансформации человеческого капитала, росту уровня его инновативности и инновационности. Интернационализация человеческого капитала инноваций осуществляется на основе развития международного научно-технического сотрудничества, реализации социогуманитарных программ. Направлением формирования открытых инновационных систем является развитие инновационного предпринимательства, инновационных сетей, инновационного сотрудничества и партнерства, инновационных экосистем и кластеров. Ядро открытых инновационных систем составляет человеческий капитал инновационного развития. Научная новизна статьи заключается в определении условий и факторов приобретения инновационными системами различного уровня открытого характера, обоснование их составляющих направлений интернационализации. Практическое значение полученных результатов – использование субъектами инновационной деятельности материалов статьи для организации инновационного процесса на основе принципов открытых инноваций. Дальнейшее исследование указанной научной проблемы будет направлено на обоснование особенностей воспроизводства человеческого капитала открытых инновационных систем.
Розкриття особливостей та тенденцій інноваційного розвитку в сучасний період ґрунтується на визначенні його нових характеристик, обумовлених постіндустріальними трансформаціями. Мета написання статті – дослідження головних елементів відкритих національних інноваційних систем та напрямів їх включення у міжнародне інноваційне співробітництво. У ході виконання окреслених завдань використано методи системного та структурно-функціонального аналізу з метою обґрунтувати головні складники відкритих інноваційних систем та чинники і напрями їх формування та функціонування. Наголошено, що головні характеристики відкритих інноваційних систем – це інноваційне підприємництво, інноваційні мережі, інноваційна співпраця і партнерство, інноваційні кластери та екосистеми. Рушійною силою сучасного інноваційного процесу є підприємницька інноваційна діяльність, що охоплює всі стадії та сфери системного інноваційного процесу, спирається на інновації – технологічні, управлінські, ринкові, соціальні і забезпечує інноваційний розвиток суспільства. Виявлено, що інноваційна співпраця передбачає залучення її учасників до інноваційного процесу із застосуванням таких форм, як трансфер технологій, інформаційний обмін, наукові та освітні програми, комерційний обмін інноваційними продуктами. Інноваційне партнерство поєднує інноваційні ресурси та діяльність їх учасників – створення інноваційних підприємств, сумісне здійснення інноваційних проектів. У сучасний період інноваційна співпраця і партнерство розвиваються на рівні корпорацій, галузей та секторів національної економіки й на міжнародному рівні. Розвиток інноваційної співпраці та партнерства залежить від формування й стану інноваційних екосистем як середовища відкритих інновацій. Під впливом глобальних чинників розвитку інноваційних кластерів притаманна тенденція інтернаціоналізації інноваційної діяльності на основі міжнародної кооперації кластерів різних країн. Інноваційний розвиток приводить до певних трансформацій людського капіталу, зростання рівня його інновативності й інноваційності. Інтернаціоналізація людського капіталу інновацій відбувається на основі розвитку міжнародної науково-технічної співпраці, здійснення соціогуманітарних програм. Напрямами формування відкритих інноваційних систем є розвиток інноваційного підприємництва, інноваційних мереж, інноваційного співробітництва і партнерства, інноваційних екосистем та кластерів. Ядро відкритих інноваційних систем складає людський капітал інноваційного розвитку. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні умов та чинників набуття інноваційними системами різного рівня відкритого характеру, обґрунтування їх складників та напрямів інтернаціоналізації. Практичне значення одержаних результатів – використання суб’єктами інноваційної діяльності матеріалів статті для організації інноваційного процесу на основі принципів відкритих інновацій. Подальше дослідження зазначеної наукової проблеми спрямовуватиметься на обґрунтування особливостей відтворення людського капіталу відкритих інноваційних систем. 
Źródło:
European Journal of Management Issues; 2016, 6; 103-113
2519-8564
Pojawia się w:
European Journal of Management Issues
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-2 z 2

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies