Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "PROFESSIONAL EDUCATION" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-6 z 6
    Tytuł:
    Implementation of Bilingual Education in Ukrainian Institutions of Higher Education
    Autorzy:
    Snizhko, Nataliia
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/29430840.pdf
    Data publikacji:
    2023-09-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    foreign language education
    bilingual education
    model of bilingual education
    subject-oriented bilingual didactic models
    bilingual professional education
    Opis:
    The article deals with issues regarded to implementation of bilingual education in Ukrainian universities. This process can be considered as part of Ukrainian integration into European and world scientific and educational space. Furthermore, this area is being developed according with the National Doctrine of Educational Development. Specific aspects of bilingual education development at the end of the 20th century are noted. Bilingual educational system leads to both getting the education as provided by the bilingual system itself and personality formation when an individual is open to the interaction with the whole world. Applied to obtaining a certain specialty at the university, the goal of bilingual education is a synthesis of communicative and subject competencies. It is reported that a foreign (in particular, English) language is not only the goal, but also a means of understanding the world of special knowledge. Bilingual education features are examined in detail. It is noted that at the moment a comprehensive concept of bilingual professional education in Ukraine has not been built. Currently, only certain aspects of the problem of bilingual education in higher education have been defined. А number of issues have been formulated which need to be theoretically comprehended in order to implement succesfully the bilingual educational system at the universities. Attention is paid to the complex of didactically and methodically relevant factors which depend on the students’ future profession and qualifications. Appropriate criteria have been identified, which influence on many levels on the content, organization and choice of methods of bilingual education in a certain field of study. It is underlined that the factors (criteria) are both the linguistic ones and non-linguistic ones. Finding and taking into account all these factors is mandatory to create the scientifically based concept of the bilingual educational system at the non-language departments.
    Źródło:
    Viae Educationis; 2023, 3; 35-39
    2956-2856
    Pojawia się w:
    Viae Educationis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Моделювання професійного розвитку педагогічних працівників у системі післядипломної педагогічної освіти
    Modeling of Professional Development of Pedagogical Employees in the System of Postgraduate Pedagogical Education
    Autorzy:
    Куриш, Наталія
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/16539009.pdf
    Data publikacji:
    2022-03-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    професійний розвиток
    індивідуальна траєкторія професійного розвитку
    формальна освіта
    неформальна освіта
    інформальна освіта
    методичний симулятор
    professional development
    individual trajectory of professional development
    formal education
    informal education
    methodical simulator
    non-formal education
    Opis:
    The article presents the developed and tested regional Model of individual trajectory of professional development of teachers, which allows teachers to plan their own professional development in the system of postgraduate pedagogical education on the basis of continuity and integrity. An analysis of the legal framework and current challenges of society that motivate teachers to improve professional skills as an important component of educational reform and identified key concepts: “professional development”, “individual trajectory of professional development”, “formal education”, “non-formal education”, “Informal education”, “methodical simulator”. The author has developed a regional Model of individual trajectory of professional development of teachers, which includes five vectors of professional skills that meet the labor functions of the Professional Standard for Professions “Primary School Teacher”, “Secondary School Teacher”, “Teacher of General Secondary Education”. primary education (with a diploma of junior specialist) “and four sections of the formation of general and professional competencies, as well as knowledge and skills in the main areas of teacher training. This Model makes it possible to build a trajectory of professional development of teachers in the intertest period, combining different types of activities in the main forms of adult education: formal, informal and informal, using the capabilities and resources of the Institute of Postgraduate Pedagogical Education Chernivtsi region. On the basis of the survey of students of advanced training courses and pedagogical workers of different specialties and specialties, the analysis of realization and approbation of regional Model of individual trajectory of professional development of pedagogical workers in the practical activity is carried out and problems of its use are revealed. The opinion of the respondents encourages the improvement and adjustment of the methodological simulator and the organization of the educational process on the basis of the Institute of Postgraduate Pedagogical Education of Chernivtsi region, which allows to adjust the planning system of their own professional growth.
    У статті презентовано розроблену та апробовану регіональну Модель індивідуальної траєкторії професійного розвитку педагогічних працівників, яка дає можливість педагогам спланувати власний професійний розвиток у системі післядипломної педагогічної освіти на засадах неперервності та цілісності. Проведено аналіз нормативно-правової бази та сучасних викликів суспільства, що мотивують педагогів до підвищення фахової майстерності, як важливої складової освітньої реформи та визначено ключові поняття: «професійний розвиток», «індивідуальна траєкторія професійного розвитку», «формальна освіта», «неформальна освіта», «інформальна освіта», «методичний симулятор». Автором розроблено регіональну Модель індивідуальної траєкторії професійного розвитку педагогічних працівників, яка включає п’ять векторів забезпечення фахової майстерності, що відповідають трудовим функціям Професійного стандарту за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)» та чотири розділи формування загальних і професійних компетентностей, а також знань і вмінь за основними напрямами підвищення кваліфікації вчителів. Дана модель дає можливість вибудувати траєкторію професійного розвитку педагога у міжатестаційний період, поєднуючи при цьому різні види заходів за основними форми освіти дорослих: формальною, неформальною та інформальною, використовуючи при цьому можливості та ресурси Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області. На основі проведеного опитування слухачів курсів підвищення кваліфікації та педагогічних працівників різних фахів і спеціальностей, здійснено аналіз реалізації та апробації регіональної Моделі індивідуальної траєкторії професійного розвитку педагогічних працівників у своїй практичній діяльності та виявлено проблеми її використання. Думка респондентів спонукає до удосконалення і корегування методичного симулятора й організації освітнього процесу на базі Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області, що дає можливість відкорегувати систему планування власного фахового зростання.
    Źródło:
    Viae Educationis; 2022, 1; 65-72
    2956-2856
    Pojawia się w:
    Viae Educationis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Structure of Soft Skills of Future Social Workers
    Autorzy:
    Mandro, Lesia
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/28830136.pdf
    Data publikacji:
    2023-03-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    higher educational institutions
    vocational education
    social work
    professional skills
    lifelong learning
    Opis:
    The article is dedicated to the research of soft skills structural units and their formation of future social workers, as well as the issue of their professional growth and development. Professional skills consist of specific knowledge and abilities important for performing a particular job and that can be mostly identified, evaluated and measured. Until now, there was a perception that hard or functional-technical skills were the only skills needed for career growth and development. However, a study carried out at Harvard University shows that 80% of career achievements are determined by soft (social and communication) skills and only 20% by functional and technical skills. Since the labor market currently requires diverse professionals, higher education institutions face new challenges. One of these challenges is to create pedagogical conditions for the development of soft skills, including those of future social workers. The professional competence of a social worker involves three groups of skills, namely hard skills, soft skills and meta skills. We suppose that the mechanism of their formation in the conditions of professional training should be focused on the development of all components of soft skills, and their development provides the necessary professional qualities, the implementation of abilities, and the realization of values in social work. In accordance with the characteristics of future social workers in the development of «soft skills», its characteristic features and peculiarities are clarified, including: creating an informal environment for the formation of social leadership in higher educational institutions; filling the educational program with options for «soft skills», activities aimed at increasing the practice-oriented training of future specialists, the use of active and interactive techniques, forms, methods and means of developing the «soft skills» of social workers. The results of the study include the definition of the concept of «soft skills», the identification of their general characteristics, the outlining of groups of soft skills, and the description of their main components. It was found that the most in-demand flexible competencies are: teamwork, critical thinking, leadership, creativity, meeting deadlines, responsibility and discipline, as well as communication skills, emotional stability, ability to work in stressful situations, adaptability to a new team or working conditions, conflict resolution, critical and creative thinking, public speaking skills, reliability, flexibility, responsibility, priority setting, planning, adequate perception of criticism and readiness for improvement, and professional etiquette proficiency.
    Źródło:
    Viae Educationis; 2023, 1; 20-25
    2956-2856
    Pojawia się w:
    Viae Educationis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Creativity Development in the Process Professional Training of Higher Education Graduates of the „Pre-School Education” Bachelor’s Level
    Autorzy:
    Kurchatova, Anzhelika
    Shapochkа, Kateryna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/16538882.pdf
    Data publikacji:
    2022-03-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    creativity
    future educators of preschool children
    higher education institution
    creative thinking
    pedagogical conditions
    professional training
    Opis:
    The article considers the problems of creativity development of higher education students at a bachelor’s level in „Preschool Education” in professional training. Creativity is defined as an integrated quality of the future educator of preschool children in kindergarten, and the importance of creative thinking development during the assimilation of educational components of the professional direction is determined. Modern approaches to the problem of creativity and the selection of different types, factors and criteria suggest that this category has a multidimensional nature, and creativity itself is considered today a necessity in the life of modern man. The essence of the concept of „pedagogical conditions” is revealed. The pedagogical conditions for the effective development of creative thinking of future educators of preschool children that improve the quality of professional training in higher education are considered. Three conditions of creative thinking development of higher education students of the preschool profile are substantiated. They are the use of innovative pedagogical technologies, forms, methods and techniques for activating the creative potential of higher education students of „Preschool Education” speciality in the educational process of higher education institutions; ensuring the problematic nature of the educational process of future educators of preschool children; active practice-oriented activities of future educators of preschool children. Innovative pedagogical technologies and leading methods of work with future educators of preschool children are projects, quests, training sessions, and classes based on certain methods of the theory of inventive problems (MTIP). They allow teachers to guide students of higher education to self-improvement and self-realisation, creative activity, and future professionals to master their knowledge, skills, and abilities to solve specific educational problems in preschool, apply creative approaches, and develop communication and organisational skills. Modern approaches to the problem of creativity, the selection of different types, factors and criteria suggest that this category has a multidimensional nature, and creativity itself is considered today a necessity in the life of modern man.
    Źródło:
    Viae Educationis; 2022, 1; 33-40
    2956-2856
    Pojawia się w:
    Viae Educationis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Формування професійно-значущих якостей особистості фахівця з технології харчування в умовах дуальної освіти
    Formation of Professionally Significant Personality Traits of a Future Technology Specialists in Terms of Dual Education
    Autorzy:
    Кравченко, Ольга
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/16645785.pdf
    Data publikacji:
    2022-09-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    вища освіта
    професійна діяльність
    харчова промисловість
    професійно важливі якості фахівця
    higher education
    professional activity
    food industry
    professionally important qualities specialist
    Opis:
    The article considers the main ways of formation of professionally important qualities of a future food technology specialist in the light of specific features of the given profession. The activities of a food industry specialist are presented as multifunctional and multicomponent. The main functions of the activity are listed. These functions of activity include: organizational, operational, prognostic, informational. The implementation of each function is considered as a necessary factor in the development of professionally significant personality traits of a future food technology specialist. There are six groups of qualities that must be possessed by a specialist in nutrition technology. Among them: cognitive (perception, memory, thinking, attention, imagination), communicative (attentiveness, personal culture, professional communication, interaction with customers, consumers, colleagues, management), competence (awareness, diligence, dedication, commitment), efficiency, experience, professional self-determination and self-realization), emotional and volitional (initiative, activity, optimism, politeness, tact), organizational (punctuality, concentration, discipline), motivational and value (sustainable motivational values and guidelines, professional interests, positive motivation, perseverance in achieving the goal), moral and psychological humanism, honesty, decency, tolerance, responsibility for their own actions and deeds). The role and place of each of the groups of professionally significant qualities of nutrition technology specialists, their significance for work in production are analyzed. Dual education has been identified as an important aspect of the formation of professionally important personality traits of future specialists in food technology. Dual education provides high quality training in nutrition technology, continuity and consistency of all stages of learning, flexibility and variability of educational programs, adaptability and socialization of students to the working environment, creates appropriate conditions for personal development of students, development of their important professional qualities. It is emphasised that dual education creates the conditions for engaging enterprises into the training process. The peculiarities of the implementation of dual education are related to the alternation of periods of theoretical training and practical practice, updating the learning conditions, flexibility of the curriculum, taking into account the individual trajectory of development and the interests of each student.
    У статті розглянуті основні напрями формування професійно важливих особистісних якостей майбутніх фахівців з технології харчування відповідно до специфіки їх професійної діяльності. Діяльність працівників харчової галузі визначена як поліфункціональна та полікомпонентна. Серед базисних виробничих функції фахівців з технології харчування виокремлено: організаційно-координаційну, експлуатаційну, проектувальну, інформаційно-комунікативну. Проведено аналіз реалізації визначених функцій фахівця з технології харчування при виконанні посадових обов’язків, розв’язанні виробничих завдань та проблем. Реалізацію кожної з функцій пов’язуємо з рівнем сформованості професійно-значущих якостей особистості майбутніх фахівців. Виокремлено шість груп якостей, якими повинен володіти фахівець з технології харчування. Серед них: когнітивні (сприймання, пам’ять, мислення, увага, уява), комунікативні (уважність, особистісна культура, професійні комунікації, налагодження взаємодії з клієнтами, споживачами, колегами, керівництвом), компетентнісні (обізнаність, працелюбність, відданість справі, об’єктивність, досвідченість, професійне самовизначення й самореалізація), емоційно-вольові (ініціативність, активність, оптимізм, ввічливість, тактовність), організаційні (пунктуальність, зосередженість, дисциплінованість), мотиваційно-ціннісні (стійкі мотиваційні цінності й орієнтири, професійні інтереси, позитивна мотивація, наполегливість в досягненні мети), морально-психологічні (гуманізм, чесність, порядність, толерантність, відповідальності за власні вчинки та вчинки). Проаналізовано роль та місце кожної з груп професійно-значущих якостей фахівця з технології харчування, їх значення для роботи на виробництві. Розкрито особливості розвитку цих якостей у процесі професійної підготовки майбутніх спеціалістів харчової галузі. Одним з важливих аспектів формування професійно важливих якостей особистості майбутніх фахівців з технології харчування визначено дуальну форму здобуття освіти. Дуальна освіта розглядається як форма організації освітнього процесу, що передбачає ефективну співпрацю навчального закладу, суб’єктів господарювання та майбутнього фахівця. Її упровадження вважаємо перспективним напрямом модернізації вищої освіти. Акцентовано, що дуальна форма здобуття освіти забезпечує високу якість підготовки фахівців з технології харчування, безперервність та послідовність всіх етапів навчання, гнучкість та варіативність змісту навчальних програм, адаптивність й соціалізацію здобувачів освіти до умов виробничого середовища, створює належні умови для особистісного становлення студентів, розвитку їх важливих професійних якостей. Наголошується, що дуальна освіта створює умови для залучення суб’єктів господарювання до навчального процесу. Особливості функціонування дуальної освіти пов’язані з чергуванням періодів теоретичного навчання (у закладі освіти) та довготривалої практики (на базі суб’єкта господарювання), оновленими організаційними умовами навчання, гнучкістю навчального графіку, що враховує індивідуальну траєкторію розвитку та інтереси кожного студента.
    Źródło:
    Viae Educationis; 2022, 3; 128-135
    2956-2856
    Pojawia się w:
    Viae Educationis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Педагогіка викладання української як іноземної мови в медичному університеті
    Pedagogy of Ukrainian Teaching as a Foreign Language in Medical University
    Autorzy:
    Васютинська, Єлена
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/16539146.pdf
    Data publikacji:
    2022-03-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    навчання іноземних студентів
    іншомовне середовище
    мовна підготовка
    українська мова як іноземна
    професійне мовлення
    навчально-методичне забезпечення
    навчально-методичні посібники
    комунікативний підхід до навчання
    education of foreign students
    foreign language environment
    language training
    Ukrainian as a foreign language
    professional speech
    educational and methodological support
    teaching aids
    communicative approach to learning
    Opis:
    The article considers traditional methods of studying Ukrainian as a foreign language in higher medical educational institutions. Methods of teaching Ukrainian as a foreign language are presented in accordance with the level, knowledge, needs and interests of foreign students. It is noted that since the Ukrainian language was adopted as a national language, its function expanded in various spheres of public life. This led to the formation of a new branch of language education – the teaching of Ukrainian as a foreign language, which gradually began to establish itself as a language of higher education for foreigners. The pedagogy of teaching a foreign language, which is a fundamental science, is described, but to transfer such pedagogy to the teaching of a foreign language is illegal, because it differs from the purpose of teaching other subjects. When studying Ukrainian as a foreign language, it is not the accumulation of knowledge that is distinguished, but the mastery of foreign language activities. There are two stages in the study of a new vocabulary unit: a stage that involves the selection and presentation of new vocabulary material, and a stage that trains and acquires lexical speech skills in various types of speech activity. The importance of using three main types of visual material is emphasized: subject, pictorial and motor, which should effectively cover the realities of everyday life in relation to the presence of a foreign student in a new language environment. The role of listening in the perception of the Ukrainian language as a foreign language is analyzed. Because students will study with native speakers and will have to listen to numerous lectures on special topics. Direct communication with native speakers invited to classes is one of the ways to develop auditory perception and speech skills. An important skill that future doctors will need is the ability to work with a special medical text in the language of instruction.
    У статті розглядаються традиційні методи вивчення української мови як іноземної у вищих медичних навчальних закладах. Методики викладання української мови як іноземної представлені відповідно до рівня, знань, потреб та інтересів іноземних студентів. Зазначено, оскільки українська мова була прийнята як державна, її функція розширювалася в різних сферах суспільного життя. Це призвело до формування нової галузі мовної освіти – викладання української мови як іноземної, яка поступово почала утверджуватися як мова вищої освіти для іноземців. Охарактеризовано педагогіку викладання іноземної мови, яка є фундаментальною наукою, але перенесення цієї педагогіки на навчання іноземної мови неправомірно, оскільки вона відрізняється від мети викладання інших предметів. При вивченні української мови як іноземної виділяється не накопичення знань, а оволодіння іншомовною діяльністю. Існує два етапи вивчення нової словникової одиниці: етап, який передбачає відбір і виклад нового словникового матеріалу, і етап, який тренує та набуває лексичних мовленнєвих навичок у різних видах мовленнєвої діяльності. Наголошується на важливості використання трьох основних типів наочного матеріалу: предметного, зображального і моторного, який повинен ефективно охоплювати реалії повсякденного життя стосовно присутності іноземного студента в новому мовному середовищі. Проаналізовано роль аудіювання у сприйнятті української мови як іноземної. Тому, що студенти навчатимуться з носіями мови та повинні будуть слухати численні лекції на спеціальні теми. Безпосереднє спілкування з носіями мови, запрошеними на заняття, є одним із способів розвитку слухового сприйняття та мовленнєвих навичок. Важливою навичкою, яка знадобиться майбутнім лікарям, є вміння прaцювати із спеціальним текстoм медичного спрямування на мові нaвчання.
    Źródło:
    Viae Educationis; 2022, 1; 110-116
    2956-2856
    Pojawia się w:
    Viae Educationis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-6 z 6

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies