Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "Future Technologies" wg kryterium: Wszystkie pola


Wyświetlanie 1-6 z 6
Tytuł:
Цифрові технології у підготовці майбутніх педагогів: сучасні виклики дистанційної освіти
Digital Technologies in the Preparation of Future Teachers: Modern Challenges of Distance Education
Autorzy:
Будник, Олена
Ніколаєску, Інна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16539079.pdf
Data publikacji:
2022-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
професійна підготовка вчителя
дистанційна освіта
цифрові технології навчання
майбутні педагоги
цифровізація
цифрова компетентність
teacher training
distance education
digital learning technologies
future teachers
digitalization
digital competence
Opis:
The article highlights the theoretical and practical aspects of the organization of distance education in Ukraine, which has become especially active in the current conditions of the coronavirus pandemic and the imposed martial law due to large-scale Russian invasion. The research methods that allowed to conduct high-quality scientific research on the research issue in the field of higher education in Ukraine are highlighted. The article analyzes the social challenges, which relate primarily to the preparation of future teachers for the use of digital technologies in teaching. The need for professional training of future teachers is obvious, as graduates in further professional activities must be able to organize and implement the educational process in educational institutions using the potential of information and communication technologies, which is one of the most important professional competencies of modern professionals. The results of an empirical study of the outlined problem, which involved teachers from different regions of Ukraine (some of the respondents were students studying at the university and gaining the profession of teacher) are presented. The survey method revealed the understanding of teachers of educational institutions of different types of existing problems and challenges regarding the use of digital resources and tools in distance learning of students. The sample included different age categories of respondents: Boomer Generation, Generation X and Millennium (Generation Y). It was found that some respondents have difficulties in using didactic knowledge in distance learning (36.4%), creating moral and psychological comfort (36.4%), organizing and stimulating activity (25.5%) and effective online communication (21, 8%). Some digital technologies and tools for distance learning of future teachers and organizational forms of using information and communication technologies (ICT) are outlined.
У статті висвітлено теоретичні і практичні аспекти організації дистанційної освіти в Україні, яка особливо активізувалась в сучасних умовах пандемії короновірусу та запровадженого воєнного стану через масштабне вторгнення Росії. Виокремлено методи дослідження, які дозволили якісно провести наукові розвідки досліджуваного питання в сфері вищої освіти України. У статті аналізуються суспільні виклики, які стосуються передусім підготовки майбутніх учителів до використання цифрових технологій у навчанні. Необхідність професійної підготовки майбутніх педагогів у цьому очевидна, оскільки здобувачі вищої освіти у подальшій професійній діяльності повинні вміти організувати і здійснити освітній процес у закладах освіти із використанням потенційних можливостей інформаційно-комунікаційних технологій, що є однією з найважливіших професійних компетентностей сучасного фахівця. Представлено результати емпіричного дослідження окресленої проблеми, до якого було залучено педагогів із різних реґіонів України (частину респондентів склали студенти, які навчаються в університеті і здобувають професію вчителя). Методом опитування виявлено розуміння педагогами закладів освіти різних типів наявних проблем і викликів щодо застосування цифрових ресурсів та інструментів у дистанційному навчанні здобувачів освіти. Вибірка передбачала різні вікові категорії респондентів: покоління бумерів, покоління X та Міленіуми (покоління Y). Виявлено, що частина респондентів відчувають труднощі щодо використання дидактичних знань у дистанційному навчанні (36,4%), створення морально-психологічного комфорту (36,4%), організації та стимулювання активності (25,5%) та ефективної комунікації онлайн (21,8%). Окреслено деякі цифрові технології та інструменти для дистанційного навчання майбутніх учителів та організаційні форми використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ).
Źródło:
Viae Educationis; 2022, 2; 69-78
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Використання інноваційних технологій у професійній підготовці майбутніх вихователів щодо емоційного розвитку дітей
Use of Innovative Technologies in Professional Training of Future Educators Regarding the Emotional Development of Children
Autorzy:
Трофаїла, Наталія
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16539095.pdf
Data publikacji:
2022-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
інноваційні технології
професійна підготовка
емоційний розвиток
діти дошкільного віку
innovative technologies
professional training
emotional development
preschool children
Opis:
The article highlights the problem of preparing future educators for the use of innovative technologies in the educational process of preschool institutions. The necessity of using innovative technologies in the education of future educators is considered, which increases the level of their professional qualities and professional competence in relation to the emotional development of preschool children. The definition of «innovation», «innovative pedagogical technologies» is given. The importance of using innovative pedagogical technologies is revealed and the possibilities of their introduction into the educational process of higher pedagogical institutions are analyzed, because one of the most important strategic tasks at the current stage of modernization of higher education in Ukraine is to ensure quality training at international standards. The main methodological requirements to be met by pedagogical technology are revealed, as well as the main groups of innovative pedagogical technologies are analyzed. The system of work on preparation of future educators for application of innovative technologies in educational process of establishments to school education is offered. It is proved that the developed system of work on preparation of future educators for the application of innovative technologies in the educational process of preschool institutions is effective. Theoretical analysis of philosophical, pedagogical, psychological literature has shown that the use of innovative technologies in education has deep historical roots. Innovation as a socio-philosophical category reflects the dynamics of modern life in all its diversity, permeates all spheres of society, helps to reveal the logic of its development, promotes the selection and synthesis of worldviews and methodological points, is an integral part of human understanding of life experience and, consequently, acquires ontological significance. A creative educator has ample opportunities and unlimited field for innovation, because in practice he can experiment and see the effectiveness of teaching methods. Innovative technologies are gradually becoming the usual means of learning, the use of which makes classes dynamic, bright and much more effective, because the study of phraseology is necessary for the implementation of the tasks of all educational fields. The teacher as a creative person must improve their professional skills: create new or use readymade, taking into account the characteristics of each child or group. Thus, each child individually learns useful information and finds something new, justifies, thinks and on this basis forms their vital competencies, forms himself as a person as a whole, which in turn contributes to the development of innovative personality culture.
У статті висвітлена проблема підготовки майбутніх вихователів до застосування інноваційних технологій в освітньому процесі закладів дошкільної освіти. Розглядається необхідність використання інноваційних технологій у навчанні майбутніх вихователів, що підвищує рівень їх професійних якостей та професійну компетенцію, щодо емоційного розвитку дітей дошкільного віку. Дається визначення поняття «інновація», «інноваційні педагогічні технології». Розкрито важливість застосування інноваційних педагогічних технологій та проаналізовано можливості їх впровадження у навчальний процес вищих педагогічних закладів освіти, адже одним з найважливіших стратегічних завдань на сьогоднішньому етапі модернізації вищої освіти України є забезпечення якості підготовки спеціалістів на рівні міжнародних стандартів. Розкриваються основні методологічні вимоги, яким повинна відповідати педагогічна технологія, а також аналізуються основні групи інноваційних педагогічних технологій. Запропоновано систему роботи з підготовки майбутніх вихователів до застосування інноваційних технологій в освітньому процесі закладів до шкільної освіти. Доведено, що розроблена система роботи з підготовки майбутніх вихователів до за стосування інноваційних технологій в освітньому процесі закладів дошкільної освіти є ефективною. Теоретичний аналіз філософської, педагогічної, психологічної літератури показав, що використання інноваційних технологій в освіті має глибокі історичні коріння. «Інновація як соціально-філософська категорія відбиває динаміку сучасного життя в усьому різноманітті її взаємозв’язків, пронизує усі сфери життя суспільства, допомагає розкрити логіку його розвитку, сприяє виділенню і синтезу світоглядних і методологічних моментів, є невід’ємною частиною осмислення людиною свого досвіду життя і, отже, набуває онтологічного значення». Креативний вихователь має широкі можливості і необмежене поле для інноваційної діяльності, оскільки на практиці може експериментувати і переконуватися в ефективності методик навчання. Інноваційні технології поступово стають звичними засобами навчання, використання яких роблять заняття динамічними, яскравими і набагато результативнішими, адже вивчення фразеології необхідне для реалізації завдань усіх освітніх галузей. Педагог як творча особистість повинен удосконалювати свою професійну майстерність: створювати нове або використовувати вже готове, враховуючи особливості кожної дитини чи групи. Таким чином, кожна дитина індивідуально пізнає корисну інформацію і знаходить для себе щось нове, обґрунтовує, продумує і на основі цього формує свої життєво необхідні компетенції, формує себе як особистість в цілому, що у свою чергу, сприяє розвиткові інноваційної культури особистості.
Źródło:
Viae Educationis; 2022, 2; 120-124
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Disadvantages and Advantages of Implementing Distance Learning in Higher Institutions of Medical Education
Autorzy:
Lobach, Nataliia
Saenko, Marina
Isychko, Liudmyla
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16611592.pdf
Data publikacji:
2022-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
e-learning
future doctor
information and communication technologies
Medical Informatics
Medical Physics
COVID-19
Opis:
The article considers the advantages and disadvantages of implementing distance learning for medical students’ training in quarantine. The issues of using e-learning methods in distance learning have been analysed. In the teaching methodology, the questions of determining the feasibility, advantages and disadvantages of implementing distance learning in the educational space and distinguishing between the concepts of “distance learning” and “e-learning” appear. The term “e-learning” is often interpreted as synonymous with “distance learning”, but the authors of this article note that this is not entirely correct. E-learning is only one of the forms used in combination with other forms of learning. Distance learning at the modern level involves the implementation of the educational process only by the network. Distance learning is a method of attending class even if students cannot be there physically. According to the Regulation “On distance learning” in Poltava State Medical University, “distance learning is a set of educational services provided through modern psychological, pedagogical, information and communication technologies”. The purpose of distance learning at the university is to introduce modern information and communication technologies to train the specialists at the educational and qualification levels “bachelor” and “master”, training programmes for interns, and advanced training of doctors according to national educational standards. The article analyses the modern pedagogical research of Ukrainian and foreign schools and presents the results of the analysis of students’ and teachers’ opinions on the introduction of distance learning in the educational process. The article also presents the results of implementing distance education at the Poltava State Medical University in the disciplines “Medical Physics” and “Medical Informatics”. The result of the study proved that distance learning has only advantages theoretically. In practice, many problems need to be solved.
Źródło:
Viae Educationis; 2022, 3; 13-18
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Складники самоосвітньої компетентності майбутніх учителів трудового навчання та технологій
Components of Self-Educational Competence of Future Teachers of Labor Education and Technologies
Autorzy:
Хоруженко, Тетяна
Бурик, Марина
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16539098.pdf
Data publikacji:
2022-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
самоосвітня компетентність
структура самоосвітньої компетентності
майбутні вчителі трудового навчання та технологій
self-educational competence
components of self-educational competence
Opis:
The article considers the essence of self-educational competence and analyzes the approaches of scientists to identify its components. It is established that the self-educational competence of future specialists is an integral part of their professional competence, providing meaningful and technological aspects of professional and personal growth of teachers. The components of self-educational competence of future teachers of labor education and technology have been identified, namely: value-motivational, procedural-informational, organizational and control-reflective. It is established that certain components of self-educational competence constitute the criterion-diagnostic apparatus of scientific research. Currently, the most competitive and most in demand in the labor market are competent, self-organized and proactive professionals who are able to improve themselves both professionally and personally. Thus, future teachers, in particular labor training and technology, need to have scientific knowledge, defined educational programs, skills and abilities to apply this knowledge in practice, effective techniques that allow independent and rapid adaptation in the information space, easily adapt to social, cultural and the natural environment (State Standard, 2011). Thus, the self-educational competence of future specialists in the field of technological education becomes an integral part of their professional competence. The essence of the concept of «competence» was considered by such scientists as N. Bibik, O. Savchenko, G. Sukhobska, N. Kuzmina, A. Markov and others. O. Chebotaryov, N. Kubrakov, L. Sokolov, L. Kolesnyk, P. Pidkasisty, I. Khvorostenko, O. Fomina, O. Savchenko and others studied the self-educational competence of a person. A significant contribution to the study of the structure and components of self-educational competence of the individual was made in the works of N. Dovmatovych, V. Kovalenko, I. Mosi, O. Chebotaryova and others. But the issues of components and structure of development of self-educational competence of future teachers of labor education and technology are still insufficiently studied.
У статті розглянуто сутність самоосвітньої компетентності й проаналізовано підходи науковців щодо виокремлення її складників. Встановлено, що самоосвітня компетентність майбутніх фахівців є невід’ємною складовою їх професійної компетентності, забезпечуючи змістовну і технологічну сторони професійного та особистісного зростання вчителя. Виявлено складники самоосвітньої компетентності майбутніх учителів трудового навчання та технологій, а саме: ціннісно-мотиваційний, процесуально-інформаційний, організаційний та контрольно-рефлексивний. Встановлено, що визначені складники самоосвітньої компетентності становлять критеріально-діагностичний апарат наукового дослідження. В даний час конкурентоспроможними і найбільш затребуваними на ринку праці є компетентні, самоорганізовані та ініціативні фахівці, здатні самовдосконалюватися як в професійному, так і в особистісному плані. Так, майбутнім учителям, зокрема трудового навчання і технологій, потрібно володіти науковими знаннями, визначеними освітніми програмами, вміннями та навичками застосовувати ці знання в практичній діяльності, ефективними прийомами, що дають змогу самостійно і швидко адаптуватися в інформаційному просторі, легко пристосовуватися до соціального, культурного та природного середовища (Державний стандарт, 2011). Таким чином, самоосвітня компетентність майбутніх фахівців технологічної освітньої галузі стає невід’ємною складовою їх професійної компетентності. Сутність поняття «компетентність» розглядали такі вчені, як Н. Бібік, О. Савченко, Г. Сухобська, Н. Кузьміна А. Маркова та ін. Самоосвітню компетентність особистості досліджували О. Чеботарьова, Н. Кубракова, Л. Соколова, Л. Колесник, П. Підкасистий, І. Хворостенко, О. Фоміна, О. Савченко та ін. Вагомий внесок у дослідження структури та складників самоосвітньої компетентності особистості зроблено в працях Н. Довматович, В. Коваленко, І. Мосі, О. Чеботарьової та ін. Але питання складників і структури розвитку самоосвітньої компетентності майбутніх учителів трудового навчання й технологій ще недостатньо досліджені.
Źródło:
Viae Educationis; 2022, 2; 136-142
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів професійної (професійно-технічної) освіти засобами інноваційних технологій
Professional Competence’s Formation of Future Bachelors of Professional (Vocational and Technical) Education by Innovative Technologies
Autorzy:
Філімонова, Ірина
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16539092.pdf
Data publikacji:
2022-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
бакалавр харчових технологій
інноваційні технології
методи та форми навчання
професійна компетентність
навчальний процес
фахові дисципліни
a bachelor of food technology
the innovative technologies
the methods and forms of training
the professional competence
the educational process
the specialized food profile disciplines
Opis:
The article reveals the main approaches to determining the place of innovative technologies in the process of forming the professional competence of future bachelors of professional (vocational) education. The author analyzes the possibilities of professional disciplines of the food profile and substantiates the feasibility of using innovative technologies in the process of studying them at different stages of practical training. A necessary condition for the preparation of competitive specialists, principled, proactive, capable of conscious professional activity is the use of active forms of educational and cognitive work of students. Despite the increase in the number of scientific publications on the problems of implementing innovative learning technologies, the algorithm for their use in the process of conducting professional disciplines is still insufficiently substantiated. The problem of the quality of training of future specialists remains relevant in the educational process, so scientists are in search of tools that will help to use the common activities of the teacher and students more effectively. The use of active forms and methods of teaching, innovative technologies optimize the educational process; contribute to the training of highly qualified specialists with developed practical thinking, creative imagination, and the ability to resolve non-standard situations. The introduction of innovative learning technologies in the process of teaching professional disciplines to future bachelors of vocational (vocational) education contributes to the formation of their conscious need for an independent pursuit of professionalism, the development of a mechanism for self-organization of mental activity, the creation of conditions for the independent acquisition of professional competencies, their application in practice is important in the context of modern trends in the development of European education. At the same time, the analysis of psychological and pedagogical literature and the practice of organizing professional training of bachelors shows that the use of innovative technologies as a guarantee of high-quality training of future specialists in professional (vocational) education requires periodic revision and clarification of the features of using higher pedagogical educational institutions in the educational process establishments. Taking into account the results of the study and limiting itself to the conditions of a certain institution of higher pedagogical education, the author offers his own vision of the use of innovative technologies in the process of studying professional disciplines by future bachelors of professional (vocational) education. The essence of the methods and forms of training used in carrying out practical work on the discipline «Technology of products of the restaurant industry» is considered; the need for problem-based learning in the training of future specialists in professional (vocational) education is indicated. A fragment of practical work is presented, focused on the formation of knowledge and skills of students, in the context of which it is proposed to use certain forms and methods of training, which will contribute to the formation of readiness for professional activity of future specialists.
У статті розкриваються основні підходи до визначення місця інноваційних технологій у процесі формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів професійної (професійно-технічної) освіти. Автор аналізує можливості фахових дисциплін харчового профілю та обґрунтовує доцільність використання інноваційних технологій у процесі їх вивчення на різних етапах практичного заняття. Необхідною умовою підготовки конкурентоспроможних фахівців, принципових, ініціативних, здатних до свідомої професійної діяльності, є використання активних форм навчально-пізнавальної роботи студентів. Незважаючи на збільшення кількості наукових публікацій з проблем реалізації інноваційних технологій навчання, алгоритм їх використання у процесі проведення фахових дисциплін все ще недостатньо обґрунтований. Проблема якості підготовки майбутніх фахівців залишається актуальною в освітньо-виховному процесі, тому науковці перебувають у пошуку інструментарію, що допоможе більш ефективно використовувати спільну діяльність педагога та студентів. Використання активних форм та методів навчання, інноваційних технологій оптимізують освітній процес, сприяють підготовці висококваліфікованих фахівців із розвиненим практичним мисленням, творчою уявою, умінням вирішувати нестандартні ситуації. Впровадження інноваційних технологій навчання в процесі навчання фаховим дисциплінам майбутніх бакалаврів професійної (професійно-технічної) освіти сприяє формуванню у них усвідомленої потреби в самостійному прагненні до професіоналізму, розвитку механізму самоорганізації розумової діяльності, створенню умов для самостійного набуття професійних компетентностей, їх застосування на практиці, що є важливим в умовах сучасних тенденцій розвитку європейської освіти. Водночас, аналіз психолого-педагогічної літератури і практики організації професійної підготовки бакалаврів свідчить, що використання інноваційних технологій, як запоруки якісної підготовки майбутніх фахівців професійної (професійно-технічної) освіти, потребує періодичного перегляду та уточнень особливостей використання в навчально-виховному процесі вищих педагогічних навчальних закладів. Зважаючи на результати дослідження та обмежуючись умовами визначеного закладу вищої педагогічної освіти, автор пропонує власне бачення використання інноваційних технологій у процесі вивчення фахових дисциплін майбутніми бакалаврами професійної (професійно-технічної) освіти. Розглядається сутність методів та форм навчання, які застосовуються при проведенні практичних робіт з дисципліни «Технологія продукції ресторанного господарства»; вказується на необхідність проблемного навчання у підготовці майбутніх фахівців професійної (професійно-технічної) освіти. Показано фрагмент проведення практичної роботи, орієнтованої на формування знань та вмінь студентів, в розрізі якого пропонується використання певних форм та методів навчання, що сприятиме формуванню готовності до професійної діяльності майбутніх фахівців.
Źródło:
Viae Educationis; 2022, 2; 103-108
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Теоретичні основи формування ІКТ-компетентності майбутніх програмістів в умовах використання хмарних технологій в освітній діяльності
Theoretical Bases of Formation of ICT Competence of Future Programmers in the Conditions of Using of Cloud Technologies in Educational Training
Autorzy:
Співачук, Валентина
Іконнікова, Марина
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16539051.pdf
Data publikacji:
2022-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
хмаро зорієнтовані засоби навчання
ІТ-фахівці
інформаційно-освітнє середовище
засоби навчання
cloud-based learning tools
IT professionals
information and educational environment
learning tools
Opis:
In the given article the issues concerning the formation of ICT competence of future programmers in the use of cloud technologies in educational activities, which is possible with the introduction of result-oriented learning, creating open curricula and resources, evaluating components of information and educational environment, creating a child-centered environment of rich ICT with universal access. The key concept of the research – cloud technologies (cloud ICT) – was defined as a set of methods, tools and techniques used to collect, organize, store and process on remote servers, transmission over the network and presentation through the client program of all possible messages and data. Accordingly, cloud learning technologies are such learning ICT that involves the use of networked ICTs with centralized network storage and processing of data (execution of programs), in which the user acts as a client (user of services), and the cloud is a server (service provider). The origins of cloud learning technologies are contained in the application of the concept of computer services to the educational process, in particular, the provision of space for the storage of electronic educational resources and mobile access to them. The article focuses on the analysis of theoretical and practical aspects of training future programmer. The analysis of general trends aimed at the implementation of the process of forming the ICT competence of a future information technology specialist as an essential component of the overall teaching competence of the proficient specialist. Considering the structural components of the model of forming the ICT competence of a future programmer, much attention is paid to theoretical and methodological basics of the process, grounded on general (cognitive, systemic, terminological and technological) special scientific (competence, personality-oriented, structured, modeling) approaches and principles of teaching (systematicity and consistency, availability of study, connection of study with real life, conscious activity in education, visualization, profound knowledge, abilities, skills, individual approach and emotional learning). Theoretical and methodological basics determine the content of education in shaping the ICT competence of a future programmer. Based on the considered experience and comparison of teaching aids and cloud technologies, the advantages of using cloud technologies for different categories of participants in the educational process and the model of cloud services, which should be used in the teaching of normative disciplines information technology specialists.
В представленій статті розглянуто формування ІКТ-компетентності майбутніх програмістів в умовах використання хмарних технологій в освітній діяльності, яка можлива при запровадженні результативно-орієнтованого навчання, створенні відкритих навчальних програм та ресурсів, оцінюванні компонент інформаційно-освітнього середовища, створенні дитиноцентристського середовища насиченого ІКТ, із універсальним доступом. Ключове поняття дослідження – хмарні технології (хмарні ІКТ) – визначено як сукупність методів, засобів і прийомів, використовуваних для збирання, систематизації, зберігання та опрацювання на віддалених серверах, передавання через мережу та подання через клієнтську програму все можливих повідомлень і даних. Відповідно під хмарними технологіями навчання в дослідженні розуміються такі ІКТ навчання, що передбачають використання мережних ІКТ із централізованим мережним зберіганням та опрацюванням даних (виконання програм), за якого користувач виступає клієнтом (користувачем послуг), а „хмара” – сервером (постачальником послуг). Витоки хмарних технологій навчання містяться в застосуванні концепції „комп’ютерної послуги” до освітнього процесу, зокрема наданні місця для зберігання електронних освітніх ресурсів та мобільного доступу до них. У статті також аналізуються теоретичні і практичні аспекти підготовки майбутніх програмістів. Проводиться аналіз загальних тенденцій, які спрямовані на реалізацію процесу формування ІКТ-компетентності майбутнього фахівця інформаційних технологій, як суттєвої складової загальної компетентності сучасного спеціаліста. Розглядаючи структурні компоненти моделі формування ІКТ-компетентності майбутнього програміста особлива увага приділяється висвітленню теоретико-методичної основи процесу, що ґрунтується на загальнонаукових (когнітивному, системно-діяльнісному, термінологічному та технологічному), спеціально-наукових (компетентнісному, особистісноорієнтованому, структурному, моделювання) підходах та на принципах навчання (науковості, системності та послідовності, доступності навчання, зв’язку навчання з реальним життям, свідомої активності у навчанні, наочності, міцності знань, вмінь, навичок, індивідуального підходу і емоційності навчання). Теоретико-методична основа визначає зміст навчання у процесі формування ІКТ-компетентності майбутнього програміста. На основі розглянутого досвіду та проведеного порівняння засобів навчання та хмарних технологій визначено переваги використання хмарних технологій для різних категорій учасників навчального процесу та моделі надання хмарних послуг, які доцільно використовувати у процесі навчання нормативних навчальних дисциплін циклів математичної, природничо-наукової й професійної та практичної підготовки майбутніх фахівців з інформаційних технологій.
Źródło:
Viae Educationis; 2022, 2; 38-44
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-6 z 6

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies