- Tytuł:
-
Public interest and competition-restricting agreements in the jurisprudential practice of the Bydgoszcz Branch of the Office of Competition and Consumer Protection
Interes publiczny a porozumienia ograniczające konkurencję w praktyce orzeczniczej Delegatury Urzędu Ochrony Konkurencji i Konsumentów w Bydgoszczy
Публичный интерес и ограничивающие конкуренцию соглашения в судебной практике Представительства Управления по защите конкуренции и потребителей в г. Быдгоще
Суспільний інтерес та угоди, що обмежують конкуренцію, у практиці Представництва Управління з питань захисту конкуренції та споживачів у Бидгощі - Autorzy:
- Nowakowska, Anna
- Powiązania:
- https://bibliotekanauki.pl/articles/33509278.pdf
- Data publikacji:
- 2023
- Wydawca:
- Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
- Tematy:
-
суспільний інтерес
право захисту конкуренції
угоди
що обмежують конкуренцію
публичный интерес
конкурентное право
ограничивающие конкуренцию соглашения
public interest
competition law
competition-restricting agreements
interes publiczny
prawo ochrony konkurencji
porozumienia ograniczające konkurencję - Opis:
-
Interes publiczny stanowi uzasadnienie dla ograniczenia konstytucyjnej zasady wolności działalności gospodarczej w postaci zakazu zawierania porozumień ograniczających konkurencję. Wyznacza zakres tego ograniczenia i wskazuje zachowania przedsiębiorców, które będą uważane za antykonkurencyjne. Interes publiczny jest jednak niedookreślony normatywnie, przez co jest różnie definiowany w zależności m.in. od przyjętych podstaw doktrynalnych polityki konkurencji. Artykuł przedstawia prezentowane w doktrynie i orzecznictwie rozumienie interesu publicznego. Stanowi to punkt wyjścia do przeprowadzenia badań nad sposobem identyfikowania interesu publicznego w praktyce orzeczniczej Delegatury Urzędu Ochrony Konkurencji i Konsumentów w Bydgoszczy. W tym celu przeanalizowano decyzje dotyczące porozumień ograniczających konkurencję wydawane przez Prezesa UOKiK – Delegaturę w Bydgoszczy od czasu wejścia w życie obowiązującej ustawy, a także wyroki sądów, które zapadały w wyniku rozpatrzenia odwołań składanych w tych sprawach. Analiza ta pozwoliła na wyciągnięcie wniosku, że mimo formalnego badania dopuszczalności tej interwencji w każdej sprawie, wysiłki Prezesa UOKiK koncentrują się przede wszystkim na wykazaniu zawierania przez przedsiębiorców porozumień ograniczających konkurencję, naruszających przepis art. 6 ust. 1 ustawy z dnia 16 lutego 2007 r.
Суспільний інтерес є виправданням обмеження конституційного принципу свободи економічної діяльності у формі заборони укладати угоди, що обмежують конкуренцію. Він визначає сферу дії цього обмеження та вказує на поведінку підприємців, яка вважатиметься антиконкурентною. Однак суспільний інтерес є нормативно недостатньо визначеним і тому визначається по-різному, залежно зокрема, від прийнятих доктринальних засад конкурентної політики. У статті представлено розуміння суспільного інтересу в доктрині та практиці. Вона є початковoю точкою для проведення дослідження того, як суспільний інтерес визначається в практиці Представництва Управління з питань захисту конкуренції та споживачів у Бидгощі. З цією метою було проаналізовано рішення щодо угод, які обмежують конкуренцію, прийняті Головою Управління з питань захисту конкуренції та споживачів – Бидгощське відділення з моменту набрання чинності чинним Законом, а також рішення судів, які були прийняті за результатами розгляду апеляцій поданих у цих справах. Цей аналіз дозволив зробити висновок, що, незважаючи на формальну перевірку допустимості такого втручання в кожному конкретному випадку, зусилля Голови Управління з питань захисту конкуренції та споживачів (УПЗКС) зосереджуються насамперед на доведенні укладення підприємцями угод, що обмежують конкуренцію, порушуючи положення ч. 1 ст. 6 Закону від 16 лютого 2007 року.
Публичный интерес является обоснованием для ограничения конституционного принципа свободы хозяйственной деятельности в виде запрета на заключение соглашений, ограничивающих конкуренцию. Он определяет сферу действия данного ограничения и указывает на поведение предпринимателей, которое считается антиконкурентным. Однако публичный интерес не определен нормативно и поэтому определяется по-разному, в том числе и в зависимости от принятой доктринальной основы конкурентной политики. В данной статье представлено понимание публичного интереса, представленное в доктрине и судебной практике. Оно служит отправной точкой для проведения исследования того, как определяется общественный интерес в судебной практике Представительства Управления по защите конкуренции и потребителей в Быдгоще. С этой целью были проанализированы решения по ограничивающим конкуренцию соглашениям, вынесенные Председателем Управления по защите конкуренции и потребителей – Представительством в городе Быдгоще с момента вступления в силу действующего Закона, а также решения судов, вынесенные в результате рассмотрения поданных по этим делам апелляционных обжалований. Данный анализ позволил сделать вывод о том, что, несмотря на формальное рассмотрение вопроса о допустимости данного вмешательства в каждом конкретном случае, усилия Председателя Управления по защите конкуренции и потребителей направлены в первую очередь на подтверждение заключения предпринимателями ограничивающих конкуренцию соглашений, нарушающих положение статьи 6 (1) Закона от 16 февраля 2007 года.
The public interest constitutes a justification for limiting the constitutional principle of freedom of economic activity in the form of prohibiting agreements that restrict competition. It sets the scope of this limitation and identifies behaviours of entrepreneurs that will be considered anti-competitive. However, the public interest is normatively indeterminate, which results in various definitions depending on the adopted doctrinal basis of competition policy. This article presents the understanding of this term as adopted in doctrine and jurisprudence. This serves as a starting point for researching the method of identifying the public interest in the jurisprudential practice of the Branch of the Office of Competition and Consumer Protection in Bydgoszcz. To achieve this goal, decisions concerning agreements restricting competition issued by the President of the Office of Competition and Consumer Protection – Branch of the Office in Bydgoszcz, since the effective date of the Act of 16 February 2007, as well as court judgments resulting from appeals filed in these cases, were analysed. The analysis led to the conclusion that despite formally examining the admissibility of this intervention in each case, the efforts of the President of the Office of Competition and Consumer Protection focus primarily on demonstrating that entrepreneurs enter into competition-restricting agreements, thus violating Article 6 (1) of the Act of 16 February 2007. - Źródło:
-
Studia Prawnicze KUL; 2023, 3; 91-106
1897-7146
2719-4264 - Pojawia się w:
- Studia Prawnicze KUL
- Dostawca treści:
- Biblioteka Nauki
Artykuł