Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "канонічне право" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-3 z 3
    Tytuł:
    Przyszłość Kodeksu Prawa Kanonicznego (Kodeks Jana Pawła II czy Franciszka?)
    Будущее Кодекса Канонического Права (Кодекс Иоанна Павла II или Франциска?)
    The Future of the Code of Canon Law (The Code of John Paul II or Francis?)
    Майбутнє Кодексу Канонічного Права (Кодекс Івана Павла II чи Франциска?)
    Autorzy:
    Gałkowski, Ks. Tomasz
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2090050.pdf
    Data publikacji:
    2022-06-09
    Wydawca:
    Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
    Tematy:
    канонічне право
    кодекс
    адекватність
    зміна
    законодавство
    каноническое право
    кодекс, адекватность
    изменение
    законодательство
    canon law
    code
    adequacy
    amendment
    legislation
    prawo kanoniczne
    kodeks
    adekwatność
    zmiana
    legislacja
    Opis:
    Przedmiotem opracowania jest aktualna praktyka prawodawcza w Kościele katolickim, która obfituje zmianami przepisów w Kodeksie Prawa Kanonicznego oraz ustawami wydawanymi poza nim. Autor analizuje racje stojące u podstaw kodeksowej praktyki, pytając o to, czy kodeks jest adekwatną formą dla wyrażenia doświadczenia prawnego wymiaru Kościoła. Dostrzega jego niewystarczalność oraz wskazuje na inne narzędzia, które wyrażałyby jedność zjawiska prawnego w formach właściwych dla wspólnot lokalnych.
    Предметом дослідження є поточна законодавча практика у Католицькому костелі, яка рясніє змінами положень Кодексу Канонічного Права та законів, виданих за його межами. Автор аналізує обґрунтування практики кодексу, запитуючи, чи є Кодекс адекватною формою для вираження досвіду правового виміру Костелу. Він помічає його недостатність і вказує на інші інструменти, які б виражали єдність правового явища у відповідних для місцевих громад формах.
    Предметом данной статьи является современная законодательная практика в Католической Церкви, которая изобилует изменениями положений Кодекса Канонического Права и законов, изданных вне его. Автор анализирует обоснование практики применения кодекса, задаваясь вопросом, является ли кодекс адекватной формой для выражения опыта правового измерения Церкви. Признается недостаточ- ная эффективность кодкекса. При этом автор указывает на другие инструменты, которые позволят выра- зить единство правового явления в формах, подходящих для местных сообществ.
    The subject of the study is the current legislative practice in the Church, which abounds in changes to regulations of the Code of Canon Law and legal acts issued outside of it. The author analyzes the reasons underlying the code practice, asking whether the code is an adequate form to express the experience of the legal dimension of the Church. He recognizes the code’s inadequacy and points to other tools that would express the unity of the legal phenomenon in forms appropriate for local communities.
    Źródło:
    Studia Prawnicze KUL; 2022, 2; 7-22
    1897-7146
    2719-4264
    Pojawia się w:
    Studia Prawnicze KUL
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Zastosowanie art. 39 Kodeksu cywilnego w przypadku zbywania (alienacji) nieruchomości przez kościelne osoby prawne
    Application of Article 39 of the Civil Code in case of disposal (alienation) of real estate by Church Legal Entities
    Применение статьи 39 Гражданского кодекса при отчуждении недвижимого имущества церковными юридическими лицами
    Застосування статті 39 Цивільного кодексу у випадку розпорядження (відчуження) нерухомим майном костельними юридичними особами
    Autorzy:
    Grzesiowski, Krzysztof
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/33521330.pdf
    Data publikacji:
    2024
    Wydawca:
    Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
    Tematy:
    канонічне право
    цивільне право
    призупиненa неефективність договору
    відчуження нерухомого майна
    костельнi юридичні особи
    каноническое право
    гражданское право
    приостановленная ничтожность договора
    отчуждение недвижимого имущества
    церковные юридические лица
    canon law
    civil law
    suspended ineffectiveness of a contract
    alienation of real estate
    church legal entities
    prawo kanoniczne
    prawo cywilne
    bezskuteczność zawieszona umowy
    alienacja nieruchomości
    kościelne osoby prawne
    Opis:
    W artykule poddano analizie zagadnienie naruszenia zasad reprezentacji kościelnych osób prawnych wynikających z prawa kanonicznego i ich skutku dla zbywania (alienacji) nieruchomości. Celem prowadzonych rozważań było ustalenie zakresu zastosowania znowelizowanego art. 39 Kodeksu cywilnego do kościelnych osób prawnych. Problematyka zbywania nieruchomości przez kościelne osoby prawne z naruszeniem zasad reprezentacji wynikających z Kodeksu Prawa Kanonicznego była już przedmiotem orzecznictwa Sądu Najwyższego i dyskusji w doktrynie, ale większość wypowiedzi została sformułowana przed nowelizacją art. 39 K.c., którego zmieniona treść weszła w życie z dniem 1 marca 2019 r. Dlatego ponownie należało zastanowić się nad skutkami działania organów kościelnych osób prawnych z przekroczeniem umocowania wynikającego z prawa wewnętrznego Kościoła katolickiego. Rozważania zawarte w artykule prowadzone były metodą dogmatycznoprawną. Przeprowadzona analiza wykazała, że znowelizowany art. 39 K.c. znajduje zastosowanie do kościelnych osób prawnych. Umowy dotyczące zbywania (alienacji) nieruchomości zawierane przez kościelne osoby prawne w przypadku naruszenia zakresu kompetencji organu oraz sposobu reprezentacji wynikających z prawa kanonicznego będą dotknięte sankcją bezskuteczności względnej na podstawie art. 39 K.c.
    У статті проаналізовано питання порушення принципів представництва костельних юридичних осіб за канонічним правом та їх вплив на розпорядження (відчуження) нерухомим майном. Метою проведених міркувань було визначення сфери застосування зміненої статті 39 Цивільного кодексу до костельних юридичних осіб. Питання відчуження нерухомого майна костельними юридичними особами з порушенням правил представництва, передбачених Кодексом канонічного права, вже було предметом судової практики Верховного Суду та обговорення в доктрині, але більшість з них були сформульовані до внесення змін до статті 39 Цивільного кодексу, змінений зміст якої набув чинності 1 березня 2019 року. Тому виникла необхідність ще раз розглянути наслідки дій органів костельними юридичних осіб з перевищенням повноважень, передбачених внутрішнім правом Католицького Костелу. Роздуми у статті були проведені з використанням догматико-юридичного методу. Проведений аналіз показав, що до костельних юридичних осіб застосовується змінена стаття 39 Цивільного кодексу. Договори щодо розпорядження (відчуження) нерухомим майном, укладені костельними юридичними особами у разі порушення обсягу повноважень та способу представництва, що випливають з канонічного права, будуть санкціоновані відносною неефективністю відповідно до ст. 39 Цивільного кодексу.__
    В данной статье анализируется вопрос о нарушении принципов представительства церковных юридических лиц по каноническому праву и их влияние на отчуждение недвижимого имущества. Целью проведенных рассуждений было определение сферы применения измененной статьи 39 Гражданского кодекса к церковным юридическим лицам. Вопрос об отчуждении недвижимости церковными юридическими лицами в нарушение принципов представительства, предусмотренных Кодексом канонического права, был уже предметом судебной практики Верховного суда и обсуждения в доктрине, однако большинство материалов было сформулировано до внесения изменений в статью 39 Гражданского кодекса, измененное содержание которой вступило в силу с 1 марта 2019 года. Поэтому вновь возникла необходимость рассмотреть последствия того, что органы церковных юридических лиц действуют с превышением своих полномочий в рамках внутреннего права Католической церкви. Рассуждения в статье проводились с использованием догматико-юридического метода. Проведенный анализ показал, что измененная статья 39 Гражданского кодекса применима к церковным юридическим лицам. Договоры об отчуждении недвижимого имущества, заключенные церковными юридическими лицами, в случае нарушения объема полномочий и порядка представительства по каноническому праву, будут подвергаться санкциям относительной ничтожности в соответствии со статьей 39 Гражданского кодекса.
    The article analyses the issue of violations of the rules of representation of Church Legal Entities under canon law and their effect on the disposal (alienation) of real estate. The aim of the considerations carried out was to determine the scope of application of the amended Article 39 of the Civil Code to Church Legal Entities. The issue of the disposal of real estate by Church Legal Entities in violation of the rules of representation under the Code of Canon Law has already been the subject of Supreme Court case law and discussion in the doctrine, but most of the contributions were formulated before the amendment of Article 39 of the Civil Code, the amended content of which entered into force on 1 March 2019. Therefore, it was again necessary to consider the consequences of Church Legal Entities acting beyond their authority under the internal law of the Catholic Church. The considerations in the article were conducted using the dogmatic and legal method. The analysis carried out showed that the amended Article 39 of the Civil Code is applicable to Church Legal Entities. Contracts concerning the disposal (alienation) of real estate concluded by Church Legal Entities in the event of a breach of the scope of authority and the manner of representation resulting from canon law will be sanctioned by relative ineffectiveness on the basis of Article 39 of the Civil Code.  
    Źródło:
    Studia Prawnicze KUL; 2024, 2; 81-98
    1897-7146
    2719-4264
    Pojawia się w:
    Studia Prawnicze KUL
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Ksiądz Walerian Meysztowicz (1893–1982). Droga do objęcia katedry nadzwyczajnej prawa kanonicznego na Wydziale Teologicznym Uniwersytetu Stefana Batorego w Wilnie
    Father Walerian Meysztowicz (1893–1982). The road to the Extraordinary Chair of Canon Law at the Faculty of Theology of the Stephen Bathory University in Vilnius
    Священник Валериан Мейштович (1893–1982). Путь к заведованию Чрезвычайной кафедрой канонического права на Богословском факультете Университета Стефана Батория в Вильнюсе
    Священик Валеріан Мейштович (1893–1982). Шлях до завідувача Надзвичайної кафедри канонічного права на Богословському факультеті Вільнюського університету імені Стефана Баторего
    Autorzy:
    Żukowski, Przemysław
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/33526268.pdf
    Data publikacji:
    2024
    Wydawca:
    Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
    Tematy:
    Валерiaн Мейштович
    Друга Річ Посполита
    Віленський університет Стефана Баторего
    канонічне право
    історія науки
    Валериан Мейштович
    Вторая Речь Посполитая
    Университет Стефана Батория в Вильнюсе
    каноническое право
    история науки
    Walerian Meysztowicz
    Second Polish Republic
    Stephen Bathory University in Vilnius
    canon law
    history of science
    II Rzeczpospolita
    Uniwersytet Stefana Batorego w Wilnie
    prawo kanoniczne
    historia nauki
    Opis:
    Artykuł traktuje o pewnym okresie życia ks. Waleriana Meysztowicza (1893–1982) i jego związkach z Wilnem. Autor stara się przybliżyć okoliczności pobierania nauki na Uniwersytecie Stefana Batorego w Wilnie oraz w wileńskim Seminarium Duchownym. Następnie omawia sprawę nostryfikacji uzyskanego w Rzymie doktoratu świętej teologii, co umożliwiło W. Meysztowiczowi objęcie wykładów zleconych oraz otworzyło drogę kariery naukowej. Kolejnym etapem była habilitacja i uzyskanie docentury z zakresu prawa kanonicznego. Po przejściu na emeryturę ks. Bronisława Żongołłowicza to w W. Meysztowiczu widziano jego następcę w Katedrze Prawa Kanonicznego na Wydziale Teologicznym USB. Sam B. Żongołłowicz bardzo promował W. Meysztowicza. Na podstawie przewidzianej prawem procedury W. Meysztowicz otrzymał od Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej nominację profesorską w dniu 14 września 1937 r. Z uwagi na liczne obowiązki dyplomatyczne wynikające z posady w Ambasadzie Rzeczypospolitej Polskiej przy Stolicy Apostolskiej, W. Meysztowicz nie mógł wykonywać swoich obowiązków wykładowcy akademickiego. Karierę naukową w Wilnie przerwał mu wybuch II wojny światowej.
    Стаття присвячена певному періоду в житті Священикa Валеріана Мейштовича (1893–1982) тайого зв’язкам з Вільнюсом. Автор намагається описати обставини його навчання у Вільнюському університеті імені Стефана Баторего та у Вільнюській семінарії. Далі він розглядає питання нострифікації отриманого в Римі докторату священного богослов’я, що дозволило В. Мейштовичу займатись замовленими лекціями і відкрило шлях до академічної кар’єри. Потім була габілітація і ступінь доктора з канонічного права. Після виходу на пенсію Священикa Броніслава Жонґоловича, саме у В. Мейштовічеві вбачалийого наступника на кафедрі канонічного права на Богословському факультеті ВУСБ. Сам В. Жонґоллович всіляко сприяв просуванню В. Мейштовича. Згідно з юридично встановленою процедурою, 14 вересня 1937 р. В. Мейштович отримав номінацію на професорське звання від Президента Республіки Польща. Через численні дипломатичні зобов’язання, пов’язані з посадою в Посольстві Республіки Польща при Апостольський столиці, В. Мейштович не міг виконувати свої обов’язки академічного викладача. Його академічна кар’єра у Вільнюсі була перервана початком Другої світової війни.
    В статье рассматривается определенный период жизни священника Валериана Мейштовича (1893–1982), а также его связи с Вильнюсом. Автор пытается описать обстоятельства его обучения в университете Стефана Батория в Вильнюсе и в Вильнюсской семинарии. Затем он обсуждает вопрос о нострификации полученной в Риме степени кандидата наук в области священного богословия, которая позволила В. Мейштовичу получить заказ на проведение лекций и открыла путь к академической карьере. Следующим этапом стало получение степени доктора и должности доцента в области канонического права. После ухода на пенсию священника Бронислава Жонголловича именно в В. Мейштовиче виделиего преемника на Кафедре канонического права на Богословском факультете Университета Стефана Батория. Сам В. Жонголлович значительно продвигал В. Мейштовича. В соответствии с установленной законом процедурой В. Мейштович получил профессорское назначение от президента Республики Польша 14 сентября 1937 г. Из-за многочисленных дипломатических обязанностей, связанных с его должностью в Посольстве Республики Польша при Святом Престоле, В. Мейштович не мог выполнять свои обязанности в качестве академического преподавателя. Его научая карьера в Вильнюсе была прервана началом Второй мировой войны.
    The article discusses a period in the life of Fr. Walerian Meysztowicz (1893–1982) and his connections with Vilnius. The author attempts to describe the circumstances of his education at the Stephen Bathory University in Vilnius and at the Vilnius Seminary. He then discusses the recognition of the doctorate of sacred theology obtained in Rome, which enabled W. Meysztowicz to take up commissioned lectureships and opened the way to an academic career. This was followed by habilitation and a docent title in canon law. After Fr. Bronisław Żongołłowicz’s retirement, it was W. Meysztowicz who was seen as his successor in the Chair of Canon Law at the Faculty of Theology of the Stephen Bathory University. B. Żongołłowicz himself intensely promoted W. Meysztowicz. Based on the procedure envisaged by law, W. Meysztowicz received his professorial appointment from the President of the Republic of Poland on 14 September 1937. Due to his numerous diplomatic duties resulting from his post at the Embassy of the Republic of Poland to the Holy See, W. Meysztowicz was unable to fulfil his duties as an academic lecturer. His academic career in Vilnius was interrupted by the outbreak of the Second World War.
    Źródło:
    Studia Prawnicze KUL; 2024, 2; 181-214
    1897-7146
    2719-4264
    Pojawia się w:
    Studia Prawnicze KUL
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-3 z 3

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies