Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "безпека" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-4 z 4
    Tytuł:
    Prawa przyrody w ochronie środowiska i wzmacnianiu bezpieczeństwa ekologicznego
    Laws of nature in environmental protection and strengthening ecological security
    Права природы в охране окружающей среды и укреплении экологической безопасности
    Закони природи в охороні навколишнього середовища та зміцненні екологічної безпеки
    Autorzy:
    Kowalska, Samanta
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/33356389.pdf
    Data publikacji:
    2023
    Wydawca:
    Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
    Tematy:
    закони природи
    охорона навколишнього середовища
    міжнародне право
    екологічна безпека
    екологічна етика
    права природы
    охрана окружающей среды
    международное право
    экологическая безопасность
    экологическая этика
    laws of nature
    environmental protection
    international law
    ecological safety
    environmental ethics
    prawa przyrody
    ochrona środowiska
    prawo międzynarodowe
    bezpieczeństwo ekologiczne
    etyka środowiskowa
    Opis:
    Prawa przyrody stanowią innowacyjną koncepcję prawną, która wpływa na przeformułowanie dotychczasowego sposobu ochrony środowiska naturalnego. W rozważaniach zostanie wykazane, że zasadnicze założenie praw przyrody polega na przesunięciu punktu odniesienia z antropocentrycznego na ekocentryzm. Prawa przyrody zostaną omówione jako drogowskazy dla kształtowania nowej etyki środowiskowej w celu budowania bezpieczeństwa ekologicznego. Mogą one w efekcie stać się zasadą prawną wspierającą proces neutralizowania utylitarnego i przedmiotowego rozumienia środowiska na gruncie dotychczasowych norm prawnych. Przeprowadzone badania umożliwią dokonanie oceny przydatności i znaczenia praw przyrody dla wzmacniania bezpieczeństwa ekologicznego. Prawa przyrody tworzą nowy paradygmat ochrony środowiska. W celu uzasadnienia postawionych hipotez badawczych posłużono się metodą porównawczą aktów prawa międzynarodowego z dokumentami prawnymi z różnych zakątków świata. Dopełnienie rozważań stanowi analiza relacji między naturą a światem człowieka.
    The laws of nature are an innovative legal concept that influences the reformulation of the current method of protecting the natural environment. It will be shown in the considerations that the basic assumption of the laws of nature means shifting of the reference point from anthropocentrism to ecocentrism. The laws of nature will be treated as signposts for shaping a new environmental ethic to build environmental security. As a result, they may become a legal principle supporting the process of neutralising the utilitarian and object-oriented understanding of the environment based on existing legal norms. The conducted research will make it possible to assess the usefulness and relevance of the laws of nature in strengthening environmental security. The laws of nature are creating a new paradigm of environmental protection. To justify the research hypotheses, a comparative method of international law acts with legal documents from different parts of the world was used. An analysis of the relationship between nature and the human world completes the consideration.
    Закони природи – це інноваційна правова концепція, яка впливає на переформулювання існуючого методу охорони навколишнього природного середовища. Роздуми покажуть, що основне припущення законів природи полягає у зміщенні зосередження від антропоцентризму до екоцентризму. Закони природи обговорюватимуться як дороговкази для формування нової екологічної етики з метою побудови екологічної безпеки. У результаті вони можуть стати правовим принципом, що підтримує процес нейтралізації утилітарного та об’єктивного розуміння навколишнього середовища на основі існуючих правових норм. Проведене дослідження дасть змогу оцінити корисність і важливість законів природи для зміцнення екологічної безпеки. Закони природи створюють нову парадигму захисту навколишнього середовища. Для обґрунтування гіпотез дослідження використано порівняльний метод міжнародно-правових актів з правовими документами різних куточків світу. Роздуми доповнюються аналізом взаємозв’язку природи та світу людини.
    Права природы представляют собой инновационную правовую концепцию, которая влияет на переосмысление существующего способа охраны окружающей среды. В ходе обсуждения будет показано, что фундаментальная предпосылка прав природы заключается в смещении точки отсчета от антропоцентризма к экоцентризму. Права природы будут обсуждаться в качестве ориентиров для формирования новой экологической этики с целью построения экологической безопасности. По сути, они могут стать правовым принципом, поддерживающим процесс нейтрализации утилитарного и объектно-ориентированного понимания окружающей среды на основе существующих правовых норм. Проведенные исследования позволят оценить полезность и важность прав природы для укрепления экологической безопасности. Права природы создают новую парадигму для защиты окружающей среды. Для обоснования гипотез исследования был использован метод сравнения актов международного права с правовыми документами из разных стран мира. В завершение рассмотрения дается анализ взаимоотношений между природой и миром людей.
    Źródło:
    Studia Prawnicze KUL; 2023, 2; 43-61
    1897-7146
    2719-4264
    Pojawia się w:
    Studia Prawnicze KUL
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Selected aspects of document forgery in the context of Article 5 of the Constitution of the Republic of Poland
    Wybrane aspekty fałszerstw dokumentów w kontekście art. 5 Konstytucji Rzeczypospolitej Polskiej
    Отдельные аспекты фальсификации документов в контексте статьи 5 Конституции Республики Польша
    Окремі аспекти підробки документів у контексті ст. 5 Конституції Республіки Польща
    Autorzy:
    Semków, Dorota
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2129076.pdf
    Data publikacji:
    2022-09-27
    Wydawca:
    Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
    Tematy:
    ст. 5 Конституції Республіки Польща
    безпека громадян
    злочини проти достовірності документів
    підробка проїзних документів
    статья 5 Конституции Республики Польша
    безопасность граждан
    преступления против достоверности документов
    фальсификация проездных документов
    art. 5 Konstytucji RP
    bezpieczeństwo obywateli
    przestępstwa przeciwko wiarygodności dokumentów
    fałszerstwo dokumentów podróży
    Article 5 of the Polish Constitution
    security of citizens
    crimes against the document credibility
    forgery of travel document
    Opis:
    One of the tasks of the state specified in Article 5 of the Constitution of the Republic of Poland of 2 April 1997 is to ensure security of its citizens. The aim of the study is to show a relationship between crimes against document credibility listed in Chapter XIX of the Penal Code and the security of citizens. The main conclusion resulting from the analysis of the selected topic was that forgery of travel documents is a significant factor threatening citizen safety. The above results from the fact that documents very often serve as both an object and a tool in many crimes. Therefore, they constitute an activity of a preparatory nature before committing further criminal acts, as well as a way of hiding traces of other crimes. It should be emphasized that the use of false documents, and thus their introduction into legal circulation, means that a person illegally using such documents legally acquires many rights.
    Одне із завдань держави, зазначених у ст. 5 Конституції Республіки Польща від 2 квітня 1997 року є забезпечення безпеки громадян. Метою даного дослідження є показати взаємозв’язок злочинів проти достовірності документів, зазначених у розділі XIX Кримінального Кодексу, та безпеки громадян. Основним висновком з аналізу даної тематики є твердження, що підробка проїзних документів є істотним фактором, що загрожує безпеці громадян. Документи дуже часто служать і об’єктом, і знаряддям вчинення багатьох злочинів. Тому вони є підготовчою дією до вчинення наступних злочинних поступок, а також інструментом приховування слідів інших злочинів. Слід підкреслити, що використання підроблених документів, а відтак і введення їх у законний обіг, породжує юридичний результат у вигляді набуття особою, яка незаконно використовує такий документ, багатьох прав.
       Одной из задач государства, изложенных в статье 5 Конституции Республики Польша от 2 апреля 1997 года, является обеспечение безопасности граждан. Цель данного исследования ‒ показать взаимосвязь, существующую между преступлениями против достоверности документов, перечисленных в главе XIX Уголовного кодекса, и безопасностью граждан. Основной вывод, сделанный в результате анализа данной темы, заключается в том, что фальсификация проездных документов является важным фактором, угрожающим безопасности граждан. Это связано с тем, что документы очень часто служат одновременно и объектом, и инструментом для совершения многих преступлений. Поэтому они представляют собой деятельность подготовительного характера для совершения дальнейших преступных действий, а также инструмент для сокрытия следов других преступлений. Следует подчеркнуть, что использование поддельных документов, введение их в легальный оборот, порождает правовой эффект в виде приобретения многочисленных прав лицом, незаконно использующим такой документ.
    Jednym z zadań państwa określonym w art. 5 Konstytucji Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 2 kwietnia 1997 r. jest zapewnienie bezpieczeństwa obywateli. Celem niniejszego opracowania jest ukazanie związku, jaki zachodzi między przestępstwami przeciwko wiarygodności dokumentów skatalogowanymi w rozdz. XIX Kodeksu karnego a bezpieczeństwem obywateli. Głównym wnioskiem wypływającym z analizy tej tematyki jest stwierdzenie, że fałszerstwa dokumentów podróży stanowią istotny czynnik zagrażający bezpieczeństwu obywateli. Dokumenty bardzo często służą bowiem zarówno jako przedmiot, jak i narzędzie w dokonywaniu wielu przestępstw. Stanowią zatem czynność o charakterze przygotowawczym do popełnienia kolejnych czynów przestępnych, a także narzędzie służące do zatarcia śladów innych przestępstw. Należy podkreślić, że użycie fałszywych dokumentów, tym samym wprowadzenie ich do obrotu prawnego, rodzi skutek prawny w postaci nabycia wielu praw przez osobę nielegalnie posługującą się takim dokumentem.
    Źródło:
    Studia Prawnicze KUL; 2022, 3; 121-135
    1897-7146
    2719-4264
    Pojawia się w:
    Studia Prawnicze KUL
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    The axiological foundations of the economic order in the context of the essential values
    Aksjologiczne podstawy ładu gospodarczego w kontekście kluczowych wartości
    Аксиологические основы экономического порядка в контексте ключевых ценностей
    Аксіологічні основи господарського порядку в контексті ключових цінностей
    Autorzy:
    Zdyb, Marian
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/33361008.pdf
    Data publikacji:
    2023
    Wydawca:
    Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
    Tematy:
    аксіологічні основи господарського порядку
    ключові цінності
    інфляція права
    правова безпека
    дисфункційність правового порядку
    аксиологические основы экономического порядка
    ключевые ценности
    инфляция права
    правовая безопасность
    дисфункциональность правового порядка
    aksjologiczne podstawy ładu gospodarczego
    kluczowe wartości
    inflacja prawa
    bezpieczeństwo prawne
    dysfunkcjonalność ładu prawnego
    axiological foundations of the economic order
    key values
    inflation of law
    legal security
    dis-functionality of legal order
    Opis:
    Artykuł niniejszy jest poświęcony aksjologicznym podstawom ładu gospodarczego w kontekście kluczowych wartości. Nie ulega wątpliwości, że kształtowanie się gospodarki rynkowej oraz realizacja wolności gospodarczej są istotnymi punktami odniesienia w procesie jego budowania. Pamiętać jednak należy, że klasyczna koncepcja ładu w tym zakresie stanowi nadmierne uproszczenie. Stąd też zasadne jest ujmowanie go w perspektywie idei trójpłaszczyznowego jego urzeczywistniania i identyfikacji podstawowych wartości leżących u jego podstaw. Jako cel podstawowy stawiam sobie uzasadnienie tezy, że problem kształtowania aksjologicznych podstaw ładu gospodarczego postrzegać należy przez pryzmat wartości, które nie biorą swojego uzasadnienia li tylko z pozytywno-prawnej legitymacji (dobro wspólne, godność człowieka), ale również tych, których moc kształtują wartości fundamentalne wyartykułowane w Konstytucji RP oraz zasady z nich wyprowadzone. W tym ostatnim przypadku rzecz dotyczy m.in. innych niż wolność gospodarcza praw i wolności oraz wartości i zasad (pewność prawa, ochrona praw nabytych, ochrona konkurencji, prawość woli prawodawcy i organów stosujących prawo, autorytet państwa i prawa itd.). Rodzi to szereg wyzwań i aksjologicznych dylematów nie tylko natury ekonomicznej, lecz także prawnej i etycznej. Zasadne w związku z tym staje się dokonanie właściwej identyfikacji podstawowych normatywnych filarów i wartości ujmowanych w kontekście obowiązującego prawa oraz potencjalnych zagrożeń dla aksjologicznych fundamentów publicznego prawa gospodarczego. Istotne jest również zwrócenie uwagi na problem inflacji prawa, pewność rozwiązań normatywnych, ochronę praw nabytych i maksymalnie ukształtowanych ekspektatyw, jak i bezpieczeństwo prawne oraz nadmierną relatywizację podstawowych wartości stanowiących o istocie porządku prawnego. W zakresie aksjologicznych aspektów ładu gospodarczego ważną rolę odgrywa budowanie autorytetu państwa i prawa oraz rozwijanie etosu służby publicznej. W artykule wykorzystano metodę dogmatyczną i posiłkowo także inne metody.
    Стаття присвячена аксіологічним основам господарського порядку в контексті ключових цінностей. Безперечно, формування ринкової економіки та реалізація економічної свободи є важливими орієнтирами в процесі її побудови. Слід однак пам’ятати, що класична концепція порядку в цьому відношенні є надмірним спрощенням. Тому її доцільно сприймати в ракурсі ідеї його тривимірної реалізації та визначення базових цінностей, що лежать в його основі. Першочерговою метою я ставлю собі обґрунтування тези про те, що проблему формування аксіологічних основ господарського порядку слід сприймати крізь призму цінностей, які не лише виправдовуються позитивно-правовою легітимністю (загальне благо, людськa гідність), але також тих, які формуються фундаментальними цінностями, сформульованими в Конституції Республіки Польща, і принципами, що з них випливають. В останньому випадку це стосується крім економічної свободи, прав і свобод, також цінностей і принципів (правової визначеності, захисту набутих прав, захисту конкуренції, справедливості волі законодавця і правоохоронних органів, авторитету держави і права тощо). Це породжує низку викликів і аксіологічних дилем не лише економічного характеру, а й правового та етичного характеру. Тому стає доцільним належним чином ідентифікувати основні нормативні стовпи та цінності, визнані в контексті чинного права та потенційні загрози аксіологічним основам публічного господарського права. Важливо також звернути увагу на проблему правової інфляції, визначеності нормативних рішень, захисту набутих прав і максимально сформованих очікувань, а також правової безпеки та надмірної релятивізації базових цінностей, що говорять про суть правового порядку. В аксіологічних аспектах господарського порядку важливу роль відіграють розбудова державно-правового авторитету та розвиток етосу публічної служби. У статті використано догматичний метод тa інші.
    Данная статья посвящена аксиологическим основам экономического порядка в контексте ключевых ценностей. Несомненно, формирование рыночной экономики и реализация экономической свободы являются важными ориентирами в процессе ее построения. Однако следует иметь в виду, что классическая концепция управления в этом отношении является чрезмерным упрощением. Следовательно, правомерно подойти к ней с точки зрения идеи ее трехгранной реализации и выявления базовых ценностей, лежащих в ее основе. Моя основная цель – обосновать тезис о том, что проблема формирования аксиологических основ экономического порядка должна рассматриваться через призму ценностей, которые черпают свое обоснование не только из позитивно-правовой легитимности (общее благо, человеческое достоинство), но и тех, сила которых определяется фундаментальными ценностями, сформулированными в Конституции Республики Польша, и вытекающими из них принципами. В последнем случае речь идет, в частности, о правах и свободах, отличных от экономической свободы, а также о ценностях и принципах (правовая определенность, защита приобретенных прав, защита конкуренции, добросовестность воли законодателя и органов, применяющих закон, авторитет государства и права и т.д.). В связи с этим возникает ряд проблем и аксиологических дилемм не только экономического, но и правового и этического характера. Поэтому правомерным становится правильное определение основных нормативных ориентиров и ценностей, рассматриваемых в контексте действующего права, и потенциальных угроз аксиологическим основам публичного хозяйственного права. Важно также обратить внимание на проблему инфляции права, определенности нормативных решений, защиты приобретенных прав и максимально сформированных экспектаций, а также правовой безопасности и чрезмерной релятивизации базовых ценностей, составляющих суть правового порядка. С точки зрения аксиологических аспектов экономического порядка важную роль играют укрепление авторитета государства и права и развитие этоса государственной службы. В статье используется догматический метод и, дополнительно, другие методы.
    This paper concerns the issues covered under the problem of “The axiological foundations of the economic order in the context of the essential values.” Undoubtedly development of the market economy and realization of the economic freedom are a crucial reference point for the process of development of said foundations. However, we should bear in mind that in this field the classical concept of the order is an oversimplification. Therefore it is justified to approach this concept in the perspective of the idea of its three-level implementation and identifying the basic values laid at its foundation. My primary goal is to justify the thesis proclaiming that the issue of developing axiological foundations for the economic order should be perceived through the lens of the values which are justified not solely by their positive-legal legitimization (common good, human dignity) but also the values which shape the fundamental values expressed in the constitution of the Republic of Poland and the principles derived from them. In the latter case the issue concerns e.g. the rights, freedoms, values and principles other then the economic freedom (certainty of law, protection of acquired rights, protection of competition, righteousness of will of the legislator and the bodies implementing the law, authority of the state and the law etc.). This, in turn, gives birth to a number of challenges and axiological dilemmas – not only related to economy but to law and ethics as well. Therefore it appears justified to properly identify the basic normative pillars and the values covered under the context of the effective and binding law and the potential threats to the axiological foundations of the public commercial law. Therefore it is relevant to turn our attention to the issues of inflation of law, certainty of normative solutions, protection of acquired rights and fully developing expectations towards the legal security and excessive relativisation of the basic principles which determine the essence of legal order. Developing authority of the state and law as well as developing the ethos of public service are significant for the axiological aspects of the economic order. The paper utilizes the dogmatic method and other auxiliary methods as needed.
    Źródło:
    Studia Prawnicze KUL; 2023, 3; 159-182
    1897-7146
    2719-4264
    Pojawia się w:
    Studia Prawnicze KUL
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Uzasadnienie kryminalizacji znieważenia wartości państwowych z perspektywy informacyjnych zagrożeń bezpieczeństwa narodowego
    Justification for the criminalisation of insulting national values from the perspective of informational threats to national security
    Обоснование криминализации надругательства над государственными ценностями с точки зрения информационных угроз национальной безопасности
    Обґрунтування криміналізації наруги над державними цінностями з точки зору інформаційних загроз національній безпеці
    Autorzy:
    Ciepły, Filip
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/33513558.pdf
    Data publikacji:
    2024
    Wydawca:
    Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
    Tematy:
    наругa над нацією
    наруга над державними символами
    інформаційна боротьбa
    національна безпека
    злочини проти держави
    оскорбление народа
    надругательство над государственными символами
    информационная война
    национальная безопасность
    преступления против государства
    insult to the nation
    insult to the state symbols
    information warfare
    international security
    crimes against the state
    znieważenie narodu
    znieważenie symboli państwowych
    walka informacyjna
    bezpieczeństwo narodowe
    przestępstwa przeciwko państwu
    Opis:
    Celem artykułu jest przedstawienie argumentów uzasadniających kryminalizację znieważenia wartości państwowych z perspektywy informacyjnych zagrożeń bezpieczeństwa narodowego. Zaprezentowanie tego ujęcia ma wyznaczyć nowe pole dyskusji w kwestii zasadności kryminalizacji znieważenia narodu, państwa oraz osób i symboli reprezentujących państwo polskie. W pierwszej kolejności przedstawiony został przedmiot ochrony najważniejszych z tego punktu widzenia typów przestępstw, następnie istota walki informacyjnej w obszarach bezpieczeństwa politycznego i bezpieczeństwa kulturowego państwa oraz odniesienie jej do ochrony wartości stanowiących przedmiot omawianych przestępstw.
    Метою статті є викладення аргументів на користь криміналізації наруги над державними цінностями з точки зору інформаційних загроз національній безпеці. Представлення цього погляду має на меті визначити нове поле для дискусії щодо доцільності криміналізації наруги над нацією, державою, особами та символами, які представляють польську державу. Спочатку представлено предмет захисту найбільш важливих з цієї точки зору видів злочинів, а потім розкрито сутність інформаційної боротьби у сферах політичної та культурної безпеки держави та її зв’язок із захистом цінностей, що становлять предмет обговорюваних злочинів.
    Цель данной статьи – представить аргументы, обосновывающие криминализацию надругательства над государственными ценностями с точки зрения информационных угроз национальной безопасности. Изложение данного подхода призвано очертить новое поле дискуссии о правомерности криминализации надругательства над народом, государством, а также лицами и символами, представляющими польское государство. Сначала излагается предмет защиты наиболее важных с этой точки зрения видов преступлений, затем сущность информационной войны в сферах политической безопасности и культурной безопасности государства и ее связь с защитой ценностей, являющихся предметом рассматриваемых преступлений.
    The aim of the article is to present arguments justifying the criminalization of the defamation of state values from the perspective of informational threats to national security. Introducing this approach is intended to open up a new field of discussion regarding the justification of criminalizing the defamation of the nation, the state, and individuals and symbols representing the Polish state. Firstly, the focus is on presenting the object of protection, which includes the most significant types of crimes from this point of view. Subsequently, the essence of the informational struggle in the areas of political security and cultural security of the state is presented, along with its relevance to the protection of values that are the subject of the discussed crimes.
    Źródło:
    Studia Prawnicze KUL; 2024, 1; 39-52
    1897-7146
    2719-4264
    Pojawia się w:
    Studia Prawnicze KUL
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-4 z 4

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies