Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "Гражданский кодекс" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-2 z 2
Tytuł:
Działalność nieewidencjonowana – działalność gospodarcza?… Uwagi na tle prawa gospodarczego publicznego i prywatnego
Незарегистрированная деятельность – хозяйственная деятельность? Заметки в контексте публичного и частного хозяйственного права
Незареєстрована діяльність – господарська діяльність? Коментарі до публічного та приватного господарського права
Unregistered activity as economic activity? Comments on the interface between public and private economic law
Autorzy:
Wasilewski, Rafał Radek
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2090155.pdf
Data publikacji:
2022-06-09
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
незарегистрированная деятельность
хозяйственная деятельность
хозяйственное право
предпринимательское право
Гражданский кодекс
незареєстрована діяльність
господарська діяльність
господарське право
підприємницьке право
Цивільний кодекс
działalność nieewidencjonowana
działalność gospodarcza
prawo gospodarcze
prawo przedsiębiorców
kodeks cywilny
unregistered activity
economic activity
commercial law
enterpreneurs law
civil code
Opis:
Na gruncie publicznego prawa gospodarczego prawodawca wykreował szczególny rodzaj działalności, który chociaż przedmiotowo jest tożsamy z działalnością gospodarczą, takiej działalności expressis verbis nie stanowi. Ten specyficzny rodzaj działalności uregulowany w art. 5 ust. 1 Prawa przedsiębiorców określany jest mianem działalności nieewidencjonowanej. O ile status tej działalności na gruncie prawa gospodarczego publicznego uznać należy za jednoznaczny, o tyle postrzeganie takiej aktywności ludzkiej przez pryzmat regulacji prawnej prawa cywilnego (przede wszystkim Kodeksu cywilnego) jest problematyczne. Analiza obydwu wskazanych ustaw w kontekście zasad redagowania tekstów aktu prawnego, a także wobec wykładni systemowej prowadzi do wniosku, że działalność nieewidencjonowana powinna być uznawana na gruncie prawa gospodarczego prywatnego za działalność gospodarczą lub zawodową. Powyższe świadczy o dysharmonii istniejącej pomiędzy prawem gospodarczym publicznym oraz prywatnym.
На підставі публічного господарського права законодавець створив особливий вид діяльності, який, хоча і є тотожним до господарської діяльності, не є такою діяльністю. Цей специфічний вид діяль- ності регулюється ст. 5.1 Права підприємців як незареєстрована діяльність. Якщо статус цієї діяльності за публічним господарським правом слід вважати однозначним, то сприйняття такої діяльності людини че- рез призму правового регулювання цивільного законодавства (насамперед Цивілного кодексу) є проблематичним. Аналіз обох зазначених актів у контексті принципів складання текстів нормативно-правового акту, а також у контексті системного тлумачення, дозволяє зробити висновок, що незареєстровану діяль- ність за приватним господарським правом слід розглядати як господарську або професійну діяльність. Вищесказане свідчить про дисгармонію між публічним та приватним господарським правом.
В рамках публичного хозяйственного права законодатель создал особый вид деятельности, ко- торый, хотя объективно идентичен хозяйственной деятельности, expressis verbis не является таковой. Этот специфический вид деятельности, регулируемый статьей 5 параграфа 1 Закона о предпринимателях, на- зывается незарегистрированной деятельностью. Если статус такой деятельности на почве публичного хо- зяйственного права следует считать однозначным, то восприятие такого рода человеческой деятельности через призму правовых норм гражданского права (прежде всего Гражданского кодекса) проблематично. Анализ обоих указанных актов в контексте принципов редактирования юридических текстов, а также в контексте системного толкования приводит к выводу, что незарегистрированная деятельность должна рассматриваться в рамках частного хозяйственного права как хозяйственная или профессиональная деятельность. Вышеизложенное доказывает дисгармонию, существующую между публичным и частным хозяйственным правом.
On the basis of public economic law, the legislator created a specific type of activity which, although the object is identical with economic activity, does not expressly constitute such activity. This specific type of activity regulated in Art. 5 sec. 1 on the rights of entrepreneurs is defined as unregistered activity. While the status of this activity under public economic law should be considered unambiguous, the perception of such human activity through the prism of the legal regulation of civil law (primarily the Civil Code) is problematic. The analysis of both of the aforementioned acts in the context of the principles of drafting the texts of a legal act, as well as the context of systemic interpretation, leads to the conclusion that unregistered activity should be regarded under private economic law as economic or professional activity. The above proves that there is a disharmony between public and private economic law.
Źródło:
Studia Prawnicze KUL; 2022, 2; 185-198
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:
Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Impact of the implementation of Directive 2019/771 (SDG) on the consistency of civil law regulations regarding seller’s liability towards consumers and other buyers for the defectiveness of goods
Wpływ implementacji dyrektywy 2019/771 (SDG) na spójność regulacji prawa cywilnego dotyczących odpowiedzialności sprzedawcy w stosunku do konsumenta i innych kupujących za wady rzeczy
Влияние имплементации Директивы 2019/771 (SDG) на согласованность норм гражданского права в отношении ответственности продавца перед потребителем и иными покупателями за недостатки товара
Вплив імплементації Директиви 2019/771 (SDG) на узгодженість положень цивільного права щодо відповідальності продавця перед споживачами та іншими покупцями за недоліки товару
Autorzy:
Garnowski, Konrad
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/33517540.pdf
Data publikacji:
2024
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
захист прав споживачів
Цивільний кодекс
Закон про права споживачів
Директива 2019/771
защита прав потребителей
Гражданский кодекс
Закон о правах потребителей
ochrona konsumentów
kodeks cywilny
ustawa o prawach konsumenta
dyrektywa 2019/771
consumer protection
Civil Code
Act on consumer rights
Directive 2019/771
Opis:
W artykule przeprowadzono analizę sposobu implementacji dyrektywy 2019/771 w zakresie niezgodności towaru z umową do polskiego porządku prawnego oraz dokonano oceny wpływu tej implementacji na spójność regulacji prawa wewnętrznego. Skoncentrowano się na relacjach pomiędzy obowiązującymi obecnie regulacjami ustawy o prawach konsumenta dotyczącymi niezgodności towaru z umową oraz odpowiadającymi im regulacjami Kodeksu cywilnego dotyczącymi rękojmi. Na podstawie przeprowadzonej analizy autor dochodzi do wniosku, że wprowadzona nowelizacja prowadzi do dekompozycji i zaburzenia wewnętrznej spójności prawa cywilnego. Pomimo implementacji dyrektywy 2019/771 do ustawy o prawach konsumenta, nie wprowadzono odpowiednich nowelizacji w Kodeksie cywilnym, które umożliwiłyby zacho-wanie spójności w ramach ochrony przyznanej przez polskie prawo poszczególnym kategoriom konsumentów (konsumenci nabywający rzeczy ruchome i konsumenci nabywający nieruchomości). Ponadto doprowadzono do zaburzenia zasady wyższego poziomu ochrony konsumentów w porównaniu z obrotem dwustronnie profesjonalnym (B2B) i obrotem powszechnym (C2C).
В статье анализируется, каким образом Директива 2019/771 о несоответствии товара договору была имплементирована в польскую правовую систему, и оценивается влияние этой имплементации на согласованность норм внутреннего права. Основное внимание было уделено соотношению действующих норм Закона о правах потребителей, касающихся несоответствия товара договору, и соответствующих норм Гражданского кодекса, касающихся законной гарантии. На основе проведенного анализа автор приходит к выводу, что внесенная поправка приводит к декомпозиции и нарушению внутренней согласованности норм гражданского права. Несмотря на имплементацию Директивы 2019/771 в Закон о правах потребителей, в Гражданский кодекс не были внесены соответствующие изменения, которые позволили бы обеспечить согласованность в рамках защиты, предоставляемой польским законодательством отдельным категориям потребителей (потребителям, приобретающим движимое имущество, и потребителям, приобретающим недвижимое имущество). Кроме того, нарушен принцип более высокого уровня защиты прав потребителей по сравнению с двусторонней профессиональной (B2B) и общей коммерческой (C2C) торговлей.
У статті проаналізовано спосіб імплементації Директиви 2019/771 до польського законодавства в плані невідповідності товару договорy та оцінено вплив цієї імплементації на узгодженість внутрішньодержавного правового регулювання. Основна увага приділяється взаємозв’язку між чинними положеннями Закону про права споживачів щодо невідповідності товару договору та відповідними положеннями Цивільного кодексу щодо гарантійних зобов’язань. На основі проведеного аналізу автор доходить висновку, що запроваджена зміна призводить до декомпозиції та порушення внутрішньої узгодженості цивільного права. Незважаючи на імплементацію Директиви 2019/771 в Законі про права споживачів, до Цивільного кодексу не було внесено відповідних змін, які б забезпечили узгодженість захисту, що надається польським законодавством окремим категоріям споживачів (споживачам, які купують рухомі товари, і споживачам, які купують нерухомість). Крім того, було порушено принцип вищого рівня захисту прав споживачів порівняно з двосторонньою професійною торгівлею (B2B) та загальною торгівлею (C2C).
The paper analyzes the method of implementation of Directive 2019/771 with regard to the non-conformity of goods with the contract to the Polish legal order and assesses the impact of this implementation on the consistency of national law regulations. The article focuses on the relationships between the current regulations of the Act on Consumer Rights on the non-conformity of goods with the contract and the corresponding regulations of the Civil Code on warranty. The analysis is carried out using the formal-dogmatic method and legal-comparative method. The author comes to the conclusion that the amendment leads to the disruption of the internal consistency of civil law. Despite the implementation of Directive 2019/771 in the Act on Consumer Rights, the regulations of the Civil Code have not been correctly adjusted in order to maintain consistency within the protection granted by Polish law to the various categories of consumers (consumers purchasing movable goods and consumers purchasing real estate). Moreover, the principle of a higher level of consumer protection compared to bilateral professional trade (B2B) and general trade (C2C) has been disrupted.
Źródło:
Studia Prawnicze KUL; 2024, 1; 53-69
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:
Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-2 z 2

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies