Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "Studia" wg kryterium: Wszystkie pola

  Lista filtrów
Wyrównaj
Wyświetlanie 1-15 z 77
Tytuł:
Consultatio veteris cuiusdam iurisconsulti - Rozdział II
Consultatio veteris cuiusdam iurisconsulti – Chapter II
Autorzy:
Kulawiak-Cyrankowska, Joanna
Dziedzic, Bartłomiej
Lindner, Maria
Melka, Grzegorz
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/33358597.pdf
Data publikacji:
2022-03-24
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Źródło:
Studia Prawnicze KUL; 2022, 1; 339-349
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:
Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Consultatio veteris cuiusdam iurisconsulti – Rozdział VI
Consultatio veteris cuiusdam iurisconsulti – Chapter VI
Consultatio veteris cuiusdam iurisconsulti – Глава VI
Consultatio veteris cuiusdam iurisconsulti – Розділ VI
Autorzy:
Kulawiak-Cyrankowska, Joanna
Dziedzic, Bartłomiej
Melka, Grzegorz
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/33519327.pdf
Data publikacji:
2024
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Źródło:
Studia Prawnicze KUL; 2024, 1; 195-220
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:
Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Gaius noster. Polskie studia nad „Instytucjami” Gaiusa w latach 1816-2016. Ogólnopolska Konferencja Naukowa (Lublin, 17-18 października 2016 r.)
Autorzy:
Leraczyk, Izabela
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1953773.pdf
Data publikacji:
2017-03-31
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Źródło:
Studia Prawnicze KUL; 2017, 1; 291-295
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:
Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Consultatio veteris cuiusdam iurisconsulti – Rozdział IV
Consultatio veteris cuiusdam iurisconsulti – Chapter IV
Consultatio veteris cuiusdam iurisconsulti – Глава IV
Consultatio veteris cuiusdam iurisconsulti – Розділ IV
Autorzy:
Kulawiak-Cyrankowska, Joanna
Dziedzic, Bartłomiej
Lindner, Maria
Melka, Grzegorz
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/33355371.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Źródło:
Studia Prawnicze KUL; 2023, 1; 227-238
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:
Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Consultatio veteris cuiusdam iurisconsulti – Rozdział V
Consultatio veteris cuiusdam iurisconsulti – Chapter V
Consultatio veteris cuiusdam iurisconsulti – Глава V
Consultatio veteris cuiusdam iurisconsulti – Розділ V
Autorzy:
Kulawiak-Cyrankowska, Joanna
Melka, Grzegorz
Dziedzic, Bartłomiej
Lindner, Maria
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/33358209.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Źródło:
Studia Prawnicze KUL; 2023, 2; 261-271
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:
Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Consultatio veteris cuiusdam iurisconsulti – Rozdział III
Consultatio veteris cuiusdam iurisconsulti – Chapter III
Consultatio veteris cuiusdam iurisconsulti – Глава III
Consultatio veteris cuiusdam iurisconsulti – Розділ III
Autorzy:
Kulawiak-Cyrankowska, Joanna
Dziedzic, Bartłomiej
Lindner, Maria
Melka, Grzegorz
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/33358396.pdf
Data publikacji:
2022-09-27
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Źródło:
Studia Prawnicze KUL; 2022, 3; 271-281
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:
Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Elżbieta Szczot (1965-2024) W służbie rodzinie, nauce, Kościołowi
Elżbieta Szczot (1965–2024). Serving Family, Science, and the Church
Autorzy:
Fiejdasz-Buczek, Lidia
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/33521027.pdf
Data publikacji:
2024
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
prawo sakramentów świętych
Bronisław Wenanty Zubert OFM
Nauki o polityce
ochrona rodziny
związki niesakramentalne
Opis:
W artykule zaprezentowano życie, dorobek naukowy, dydaktyczny, organizacyjny i społeczny dr hab. Elżbiety Szczot, prof. KUL, która z Wydziałem Prawa KUL związała się najpierw poprzez studia na kierunku prawo (1985-1990) i prawo kanoniczne (1990-1993), a następnie przez zatrudnienie, gdzie przez ponad 30 lat twórczo i owocnie wypełniała powierzone jej obowiązki nauczyciela akademickiego. Była Osobą niezwykle pracowitą, skromną, serdeczną. Zapisała się w pamięci współpracowników jako prawnik i wybitna kanonistka, wychowawczyni młodzieży akademickiej. Elżbieta Szczot została zatrudniona na Wydziale Prawa Kanonicznego i Świeckiego KUL 1 października 1993 r. w charakterze asystenta przy Katedrze Prawa Sakramentów. W 1998 r. uzyskała stopień doktora w zakresie nauk prawnych na podstawie rozprawy Prawo wiernego do Eucharystii według kodeksu prawa kanonicznego z 1983 roku. W 2011 r. habilitowała się na podstawie dorobku naukowego i monografii Ochrona rodziny w prawie Kościoła łacińskiego, Lublin 2010 uzyskując stopień doktora habilitowanego nauk prawnych w zakresie prawa kanonicznego, specjalność – kościelne prawo rodzinne. Z dniem 1 października 2014 r. awansowała na stanowisko profesora nadzwyczajnego. W latach 2011-2017 była kierownikiem Katedry Nauk o Polityce w Instytucie Europeistyki KUL. We wrześniu 2023 r. Instytut Prawa Kanonicznego poparł jej kandydaturę i została wybrana na członka Rady Doskonałości Naukowej na kadencję 2024-2027 w dyscyplinie kanoniczne. Była członkiem licznych stowarzyszeń naukowych. Jest autorką dwóch monografii, ponad 60 artykułów, 17 książek naukowych. Jej badania naukowe koncentrowały się m.in. na prawie sakramentów świętych, ochronie małżeństwa i rodziny, na procesach związanych z integracją europejską i politykami szczegółowymi Unii Europejskiej.
Źródło:
Studia Prawnicze KUL; 2024, 2; 7-40
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:
Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Uciążliwość zapachowa przedsięwzięć
Odour nuisance of projects
Обременительность, связанная с неприятным запахом при реализации проектов
Ароматна незручність заходів
Autorzy:
Krystek, Jacek Joachim
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/33535672.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
odory
oddziaływanie na środowisko
jakość powietrza
odour
environmental impact
air quality
неприятные запахи
воздействие на окружающую среду
качество воздуха
запахи
вплив на навколишнє середовище
якість повітря
Opis:
Uciążliwość zapachowa jest zagadnieniem, które nie doczekało się do tej pory regulacji ustawowej. Powoduje to różne problemy zarówno dla inwestorów, którzy planują przedsięwzięcia mogące emitować odory, ale jeszcze bardziej dla ludzi, którzy muszą przebywać w pobliżu takich zakładów. Istnieje możliwość oznaczania pojedynczych substancji, które charakteryzują się nieprzyjemnym zapachem (np. amoniak, siarkowodór, merkaptany, aminy), a których stężenia w środowisku są limitowane prawnie. Nieprzyjemny zapach, szczególnie w procesach gospodarki komunalnej czy wielkotowarowego chowu i hodowli zwierząt, pochodzi jednak najczęściej z wielu substancji (nawet do kilkuset). Oznaczanie pojedynczych substancji w takich przypadkach nie przynosi żadnych rezultatów. Istnieje natomiast metoda olfaktometrii dynamicznej, która w znormalizowanym postępowaniu pozwala na oznaczanie uciążliwości zapachowej. Wydaje się celowym jak najszybsze wprowadzenie w polskim systemie prawnym rozwiązań, które regulowałby zagadnienie uciążliwości zapachowej.
Odor nuisance is a matter not yet regulated by law. This causes various issues for investors who are planning projects that may emit odour but even more problems for people who have to stay around such plants. It is possible to determine individual substances that are characterised by an unpleasant odour (e.g. ammonia, hydrogen sulphide, thioalcohol, amines) and the concentration of which in the natural environment is limited by law. However, unpleasant odour, especially in the processes of municipal management or largescale animal husbandry and breeding, most often comes from many substances (up to several hundred). The determination of individual substances in such cases does not bring any results. However, there is a method of dynamic olfactometry, which allows the determination of odour nuisance in a standardised procedure. It seems advisable to introduce solutions in the Polish legal system, as soon as possible, that would regulate the problem of odor nuisance.
Обременительность, связанная с неприятным запахом – это вопрос, который еще не получил законодательного регулирования. Этот факт создает различные проблемы как для инвесторов, планирующих проекты, которые могут источать зловоние, так и для людей, которым приходится жить в непосредственной близости от таких предприятий. Можно определить отдельные вещества, характеризующиеся неприятными запахами (например, аммиак, сероводород, меркаптаны, амины), концентрация которых в окружающей среде ограничена законом. Однако неприятные запахи, особенно в процессах муниципальных предприятий и крупных животноводческих хозяйств, обычно возникают из-за многих веществ (до нескольких сотен). Определение отдельных веществ в таких случаях не дает никаких результатов. С другой стороны, существует метод динамической ольфактометрии, который позволяет измерять уровень неприятных запахов в рамках стандартизированной процедуры. Представляется целесообразным как можно скорее ввести в польскую правовую систему решения, которые будут регулировать вопрос обременительности, связанной с неприятным запахом.
Ароматна незручність – це проблема, яка досі не має нормативного врегулювання. Це створює різні проблеми як для інвесторів, які планують заходи, що можуть розповсюджувати запахи, але тим більше для людей, які мають залишатися поблизу таких закладів. Є можливість індивідуального позначення речовини, що має неприємний запах (наприклад аміак, сірководень, меркаптан, аміни), концентрація яких у навколишньому середовищі обмежена законом. Oднак, неприємний запах, особливо в процесах муніципального управління або великого фермерства pозведення тварин, найчастіше виходить з багатьох речовин (до кількох сотень). Визначення одиничних речовин у таких випадках не приносить результатів. Існує, однак, метод динамічної ольфактометрії, який у нормалізованiй процедурі дозволяє визначити неприємний запах. Здається цілеспрямованим найшвидше впровадження рішень, які б регулювали в польській правовій системі проблему ароматної незручності.
Źródło:
Studia Prawnicze KUL; 2023, 2; 63-79
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:
Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Prezbiter jako administrator diecezjalny a sakrament bierzmowania
A presbyter as diocesan administrator and the sacrament of confirmation
Пресвитер как епархиальный администратор и таинство Миропомазания
Пресвітер як адміністратор дієцезії та тайна миропомазання
Autorzy:
Adamczyk, Jerzy
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/33527301.pdf
Data publikacji:
2024
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
sakrament
bierzmowanie
biskup
administrator diecezjalny
szafarz bierzmowania
sacrament
the sacrament of confirmation
bishop
diocesan administrator
minister of the sacrament of confirmation
Opis:
Celem artykułu jest ukazanie zagadnienia administratora diecezjalnego jako szafarza sakramentu bierzmowania. W pierwszej części niniejszego studium przedstawiono prawo wiernych do otrzymania sakramentu bierzmowania. W części drugiej ukazano problematykę szafarza bierzmowania, natomiast część trzecia została poświęcona rozwiązaniu kwestii: czy administrator diecezjalny ex ipso iure ma obowiązek i prawo udzielania sakramentu bierzmowania? Konkluzje zawarto we wnioskach zamykających podjęte rozważania.
Метою статті є представити питання адміністратора дієцезії як служителя тайни миропомазання. Перша частина цього дослідження стосується права вірних отримати тайнy миропомазання. Друга частина представляє питання служителя миропомазання, а третя частина присвячена вирішенню питання: чи має адміністратор дієцезії ex ipso iure обов’язок і право уділяти миропомазання? Висновки містяться в заключних підсумках.
Цель данной статьи – представить вопрос о епархиальном администраторе как служителе таинства Миропомазания. В первой части данного исследования изложено право верующих на принятие таинства Миропомазания. Во второй части представлена к обсуждению проблематика служителя Миропомазания, а третья часть посвящена решению вопроса: имеет ли епархиальный администратор ex ipso iure обязанность и право совершать таинство Миропомазания? Выводы приводятся в заключении обсуждения.
The purpose of the article is to present the issue of a diocesan administrator as a minister of the sacrament of confirmation. The first section of the study outlines the right of a worshipper to receive the sacrament of confirmation. The second section presents the issue of the minister of the sacrament of confirmation, while the third section is devoted to answering the question: Is the diocesan administrator, ex ipso iure, obliged and entitled to administer the sacrament of confirmation? The conclusions are included in the summary at the end of the undertaken considerations.
Źródło:
Studia Prawnicze KUL; 2024, 2; 59-79
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:
Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The principles of issuing a crucial decision (selected problems)
Zasady wydawania decyzji zasadniczej (zagadnienia wybrane)
Принципы выдачи фундаментального решения (избранные вопросы)
Принципи видачі основного рішення (вибрані питання)
Autorzy:
Dubiński, Łukasz
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/33362292.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
ключове рішення
атомна електростанція
дискреційність адміністрації
ключевое решение
атомная электростанция
усмотрение администрации
kluczowa decyzja
elektrownia jądrowa
uznanie administracji
a crucial decision
a nuclear power plant
administration’s discretion
Opis:
The erection and commissioning of a nuclear power plant requires a number of administrative procedures. At the same time, in the majority of cases, it concerns proceedings that are mainly regulated outside the provisions on nuclear energy, and thus have already been discussed many times in the doctrine (e.g. cases regarding the building permit). Against the background of the above, the procedure for issuing a crucial decision stands out. This is because this decision is not present outside the regulations concerning nuclear energy. However, it should be noted that the decision in question is of key importance as far as the possibility of starting the construction and operation of nuclear power is concerned. Thus it is surprising that the manner in which this ruling is regulated does not allow for determining such basic issues as the character of the crucial decision or the premises for issuing it. The goal of this study is to solve these dilemmas. The adopted research method is the dogmatic and legal method. On the basis of the conducted analysis, it was established that in the current legal status, the crucial decision is of a binding nature, and the premises for its issuance are included in Article 22 Section 3 of the Act of 29 June 2011 on preparing and implementing investments in the field of nuclear power facilities and accompanying investments. It should be added that the presented results of the interpretative analysis are inconsistent with the position of the doctrine. In the literature, it is assumed that the crucial decision has a discretionary (‘political’) character. Moreover, the wording of the aforementioned act does not specify the conditions for issuing a crucial decision. Instead, it is suggested to look for them within the so-called legislative materials.
Будівництво та введення в експлуатацію атомної електростанції потребує низки адміністративних процедур. Переважна більшість із них регулювалася поза ядерним законодавством, і тому вони неодноразово були предметом доктринального аналізу (наприклад, провадження щодо видачі дозволу на будівництво). На фоні викладеного виділяється провадження щодо винесення основного рішення. Це пояснюється тим, що це рішення не виходить за межі нормативних актів щодо атомної енергетики. Слід підкреслити, що дане рішення має ключове значення для можливості початку будівництва та експлуатації атомної енергетики. Тому здивування може викликати факт, що спосіб регулювання цієї проблеми не дозволяє визначити такі принципові питання, як характер зазначеного рішення чи підстави для його винесення. Метою дослідження є вирішення цих дилем. Застосованим методом дослідження є догматично-правовий метод. У ході аналізу встановлено, що в чинному правовому статусі основне рішення є обов’язковим, а передумови для його винесення містяться у ст. 22 абз. 3 Закону від 29 червня 2011 року про підготовку та здійснення інвестицій в плані об’єктів ядерної енергетики та супутніх інвестицій. Слід додати, що наведені результати інтерпретаційного аналізу не відповідають позиції доктрини. У літературі передбачається, що основне рішення має дискреційний («політичний») характер, а зміст згаданого вище Законy не визначає умов видачі ключового рішення. Натомість пропонується шукати їх у т. зв. законодавчих матеріалах.
Строительство и ввод в эксплуатацию атомной электростанции требует выполнения ряда административных процедур. Подавляющее большинство из них регулируется вне рамок ядерного права и, как таковое, неоднократно становилось предметом доктринального анализа (например, процедура выдачи разрешения на строительство). На фоне вышесказанного выделяется процедура выдачи фундаментального решения. Это связано с тем, что данное решение не существует вне нормативных актов по атомной энергетике. Следует подчеркнуть, что это решение является решающим для возможности начала строительства и эксплуатации атомной энергетики. Поэтому может вызвать удивление, что порядок регулирования данного решения не позволяет определить такие основные вопросы, как природа данного решения или предпосылки для его принятия. Данное исследование направлено на разрешение этих дилемм. В качестве метода исследования принят догматико-правовой метод. В ходе анализа было установлено, что в современном правовом государстве фундаментальное решение носит обязательный характер, а предпосылки для его выдачи содержатся в статье 22.3 закона от 29 июня 2011 года «О подготовке и осуществлении инвестиций в объекты атомной энергетики и сопутствующие инвестиции». Следует добавить, что представленные результаты интерпретационного анализа не согласуются с позицией доктрины. Действительно, в литературе предполагается, что фундаментальное решение носит дискреционный («политический») характер, а содержание вышеупомянутого закона не определяет предпосылки для принятия ключевого решения. Вместо этого предлагается искать их в так называемых законодательных материалах.
Zbudowanie i uruchomienie elektrowni jądrowej wymaga przeprowadzenia szeregu postępowań administracyjnych. Znakomita większość z nich została uregulowana poza prawem jądrowym, a w związku z tym wielokrotnie stanowiły one przedmiot analiz doktryny (np. postępowanie w sprawie wydania pozwolenia na budowę). Na tle powyższego wyróżnia się procedura dotycząca wydawania decyzji zasadniczej. Dzieje się tak dlatego, że decyzja ta nie występuje poza regulacjami dotyczącymi energetyki jądrowej. Należy podkreślić, że przedmiotowa decyzja ma kluczowe znaczenie dla możliwości rozpoczęcia budowy i eksploatacji energetyki jądrowej. Może więc dziwić fakt, że sposób uregulowania tego rozstrzygnięcia nie pozwala na ustalenie tak podstawowych kwestii, jak charakter rzeczonej decyzji czy też przesłanki jej wydania. Celem badania jest rozwiązanie tych dylematów. Przyjętą metodą badawczą jest metoda dogmatyczno-prawna. W toku analizy ustalono, że w obecnym stanie prawnym decyzja zasadnicza ma charakter związany, a przesłanki jej wydania zawiera art. 22 ust. 3 ustawy z dnia 29 czerwca 2011 r. o przygotowaniu i realizacji inwestycji w zakresie obiektów energetyki jądrowej oraz inwestycji towarzyszących. Należy dodać, że przedstawione wyniki analizy interpretacyjnej są niezgodne ze stanowiskiem doktryny. W literaturze przyjmuje się bowiem, że decyzja zasadnicza ma charakter uznaniowy („polityczny”), a treść ww. ustawy nie precyzuje przesłanek wydania kluczowej decyzji. Zamiast tego sugeruje się poszukiwanie ich w tzw. materiałach legislacyjnych.
Źródło:
Studia Prawnicze KUL; 2023, 3; 41-57
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:
Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Godna egzystencja a pomoc na rzecz osób bezdomnych
A decent dignified existence and aid to the homeless
Достойное существование и оказание помощи бездомным
Гідне існування а допомога бездомним
Autorzy:
Barczewska-Dziobek, Agata
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/33512936.pdf
Data publikacji:
2024
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
бездомність
гідне існування
ефективність державних завдань
бездомность
достойное существование
эффективность задач государства
bezdomność
godna egzystencja
skuteczność zadań państwa
homelessness
dignified existence
effectiveness of the tasks of the state
Opis:
Bezdomność jako problem towarzyszy współczesnym społeczeństwom z różnym nasileniem od wieków. Efektywna walka z wykluczeniem społecznym z powodu ubóstwa i bezdomności wydaje się podstawowym zadaniem demokratycznego państwa prawnego, opierającego swój byt na określonych wartościach, wśród których godność jest jedną z najważniejszych. W związku z tym, w sferze normatywnej w zakresie pomocy socjalnej państwa powinny znajdować się instrumenty gwarantujące godną egzystencję. Zadania administracji określone w przepisach i ich rzeczywista realizacja uwidaczniają niewystarczający poziom tych środków, dlatego potrzebne są ich modyfikacje i zmiana w kierunku poprawy skuteczności działań na rzecz osób bezdomnych.  
Homelessness as a problem has accompanied modern societies with varying degrees of intensity for centuries. Effectively combating social exclusion that results from poverty and homelessness appears to be a fundamental task of a democratic state under the rule of law whose existence is founded on a set of values, of which dignity is one of the most important. As a result, the normative sphere of social assistance provided by the state should include instruments that guarantee a dignified existence. The tasks of the administration laid down in the legislation and their actual implementation highlight the insufficiency of these measures, which is why they need to be modified and changed to improve the effectiveness of efforts in support of the homeless.
Бездомність як проблема супроводжує сучасні суспільства з різним ступенем інтенсивності протягом століть. Ефективна боротьба з соціальним відчуженням через бідність та бездомність видається фундаментальним завданням демократичної правової держави, яка базує своє існування на певних цінностях, серед яких гідність є однією з найважливіших. Отже, нормативна сфера державної соціальної допомоги повинна включати інструменти, які гарантують гідне існування. Визначені в нормативних актах завдання адміністрації та їх фактична реалізація свідчать про недостатній рівень цих заходів, тому вони потребують доопрацювання та змін у напрямі підвищення ефективності заходів для бездомних.
Бездомность как проблема сопровождает современные общества с разной степенью интенсивности на протяжении столетий. Эффективная борьба с социальным исключением из-за бедности и бездомности представляется фундаментальной задачей демократического правового государства, основывающего свое существование на определенных ценностях, среди которых достоинство является одной из важнейших. Следовательно, нормативная сфера государственной социальной помощи должна включать инструменты, гарантирующие достойное существование. Задачи администрации, определенные в нормативных актах, и их фактическая реализация свидетельствуют о недостаточном уровне этих мер, поэтому они нуждаются в модификации и изменении в направлении повышения эффективности мер по оказанию помощи бездомным.
Źródło:
Studia Prawnicze KUL; 2024, 1; 7-19
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:
Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Zakaz dyskryminacji genetycznej w prawie międzynarodowym publicznym
Prohibition of genetic discrimination in public international law
Запрет дискриминации по генетическим признакам в международном публичном праве
Заборона генетичної дискримінації в міжнародному публічному праві
Autorzy:
Kofin-Brończyk, Klaudia
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/33353635.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
генетична дискримінація
генетичні дані
права людини
генетическая дискриминация
генетическая информация
права человека
genetic discrimination
genetic data
human rights
dyskryminacja genetyczna
dane genetyczne
prawa człowieka
Opis:
Dyskryminacja genetyczna oznacza traktowanie kogoś w odmienny sposób ze względu na jego cechy genetyczne, które pozwalają stwierdzić, jakie predyspozycje zdrowotne ma człowiek. Przykładem jest genetyczne uwarunkowanie do zapadnięcia na chorobę Huntingtona czy ryzyko rozwoju raka jelita grubego. Z punktu widzenia prawa pojawia się ważny problem: czy wiedza o danych genetycznych może być wykorzystana w sposób, który będzie dyskryminował jednostkę? Przykładowo problem ten może polegać na tym, że ubezpieczyciel odmówi zawarcia z nami umowy dotyczącej ubezpieczenia na życie lub podwyższy naszą składkę. Pierwszą metodą badawczą jest analiza dogmatyczna, która obejmuje dwa elementy: metodę ilościową i jakościową przeprowadzenia inwentaryzacji prawa międzynarodowego oraz metodę prawnodogmatyczną, tj. krytyczną analizę literatury i orzecznictwa. Drugą metodą badawczą jest analiza prawnoporównawcza, która ma na celu porównanie regulacji występujących w uniwersalnym oraz regionalnym systemie praw człowieka. Celem niniejszego artykułu jest zbadanie, na ile kwestia zakazu dyskryminacji genetycznej jest uregulowa-na w prawie międzynarodowym publicznym. Dlaczego dyskryminacja genetyczna powinna być wyróżniona na tle ogólnych norm dyskryminacyjnych? Wiele aktów prawnych (np. Powszechna Deklaracja Praw Człowieka) zawiera ogólne normy antydyskryminacyjne. Przykłady dyskryminacji genetycznej wskazują jednak, że obecnie istniejące regulacje mogą okazać się niewystarczające. Artykuł jest także próbą odpowiedzi na pytanie, czym jest dyskryminacja genetyczna.
Генетична дискримінація означає різне ставлення до людини через її генетичні особливості, які дозволяють визначити, яка схильність до здоров’я людини. Приклади включають генетичну структуру хвороби Гентінгтона або ризик розвитку колоректального раку. З юридичної точки зору виникає важлива проблема: чи можна використовувати знання генетичних даних у спосіб, який дискримінує особу? Наприклад, проблема може полягати в тому, що страховик відмовляється укладати з нами договір страхування життя або підвищує наш внесок. Першим методом дослідження є догматичний аналіз, який включає два елементи: кількісний та якісний метод проведення інвентаризації міжнародного права та юридично-догматичний метод, тобто критичний аналіз літератури та юриспруденції. Другим методом дослідження є порівняльно-правовий аналіз, метою якого є порівняння норм в універсальній та регіональній системі прав людини. Метою цієї статті є дослідити, наскільки питання заборони генетичної дискримінації врегульовано міжнародним публічним правом. Чому слід відрізняти генетичну дискримінацію від загальних дискримінаційних норм? Багато правових актів (наприклад Універсальна декларація прав людини) містять загальні антидискримінаційні норми. Однак приклади генетичної дискримінації вказують на те, що чинні правила можуть виявитися недостатніми. Стаття також є спробою відповісти на питання, що таке генетична дискримінація.
Генетическая дискриминация означает иное отношение к человеку из-за его генетических признаков, которые определяют, какую предрасположенность к заболеваниям имеет человек. В качестве примера можно привести генетическую предрасположенность к болезни Гентингтона или риск развития колоректального рака. С юридической точки зрения возникает важная проблема: можно ли использовать данные о генетической информации таким образом, чтобы дискриминировать человека? Например, проблема может заключаться в том, что страховщик отказывается заключать с нами договор страхования жизни или увеличивает наш страховой взнос. Первый метод исследования – догматический анализ, который включает в себя два элемента: количественный и качественный метод изучения международного права и юридико-догматический метод, т.е. критический анализ литературы и судебной практики. Вторым методом исследования является сравнительно-правовой анализ, целью которого является сравнение положений, содержащихся в универсальной и региональной системе прав человека. Цель данной статьи – изучить, в какой степени запрет дискриминации по генетическим признакам регулируется международным публичным правом. Почему генетическую дискриминацию следует отличать от общих дискриминационных норм? Многие правовые документы (например, Всеобщая декларация прав человека) содержат общие антидискриминационные нормы. Однако примеры генетической дискриминации указывают на то, что существующих в настоящее время норм может быть недостаточно. Статья также является попыткой ответить на вопрос, что такое генетическая дискриминация.
Genetic discrimination means treating someone differently because of their genetic traits, which make it possible to determine what health predispositions a person has. Examples include a genetic predisposition to Huntington’s disease or the risk of developing colorectal cancer. From a legal perspective, an important issue arises: can knowledge of genetic data be used in a way that is discriminatory towards the individual? For example, the problem may be that the insurer refuses to enter into a life insurance contract with us or increases our premium. The first research method is the dogmatic analysis, which includes two elements: the quantitative and qualitative method of making an inventory of international law and the legal-dogmatic method, i.e. the critical analysis of literature and case law. The second research method is a comparative legal analysis, which aims to compare regulations found in the universal and regional human rights systems. The aim of this article is to examine the extent to which the prohibition of genetic discrimination is regulated in public international law. Why should genetic discrimination be singled out against general anti-discrimination standards? Many legal acts (e.g. the Universal Declaration of Human Rights) contain general anti- -discrimination standards. However, examples of genetic discrimination indicate that current regulations may not be sufficient. This article also attempts to answer the question of what genetic discrimination is.
Źródło:
Studia Prawnicze KUL; 2023, 1; 165-180
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:
Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
European Parliament’s response to the war in Ukraine
Stanowisko UE wobec agresji Rosji przeciw Ukrainie
Позиция ЕС в отношении агрессии России против Украины
Позиція ЄС щодо агресії Росії проти України
Autorzy:
Grądzka, Ilona
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/33510815.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
війна
Україна
права людини
резолюції
Європейський парламент
война
Украина
права человека
резолюции
Европарламент
war
Ukraine
human rights
resolutions
European Parliament
wojna
Ukraina
prawa człowieka
rezolucje
Parlament Europejski
Opis:
Napaść zbrojna rosyjskich wojsk, z częściową okupacją suwerennego terytorium Ukrainy jest bezprecedensowym wydarzeniem w skali światowej. Ofiary wśród ludności cywilnej, ignorowanie potrzeby tworzenia korytarzy humanitarnych dla ludności uciekającej z terenów okupowanych przez wrogie wojsko czy przymusowe wysiedlenia można by potraktować jak scenariusz filmu wojennego. Jednak od 24 lutego 2022 r. takie wydarzenia stały się faktem i wymagają zdecydowanej reakcji potępiającej ze strony świata. Celem niniejszego artykułu jest interpretacja rezolucji wydawanych przez Parlament Europejski od momentu zbrojnej agresji Rosji przeciw Ukrainie i ich wpływu na działania instytucji unijnych. Prezentowany wywód koncentruje się wokół najważniejszych zagadnień poruszanych przez Parlament w swoich rezolucjach. Artykuł stanowi analizę prawniczą sporządzoną przy wykorzystaniu metody dogmatyczno-prawnej. Rezolucje, jako akty niewiążące, zaliczane są do tzw. prawa soft law, które wydawane jest w sytuacjach wymagających doraźnych działań lub reakcji ze strony instytucji UE. Parlament poprzez swoje rezolucje pragnie zwrócić uwagę państw członkowskich i społeczności międzynarodowej na skutki, jakie wojna wywołuje w wymiarze gospodarczym i humanitarnym. W niemalże wszystkich rezolucjach Parlament potępia działania Rosji, wskazuje przypadki łamania praw człowieka i podkreśla swoją solidarność z narodem ukraińskim.
Збройний наступ російських військових з частковою окупацією суверенної території України є безпрецедентною подією світового масштабу. Жертви серед цивільного населення, ігнорування необхідності створення гуманітарних коридорів для населення, яке тікає з окупованих ворожими військовими територій, вимушене переселення – все це можна було б розглядати як сценарій військового фільму. Однак з 24 лютого 2022 року такі події стали реальністю і вимагають рішучої засуджувальної реакції з боку світової спільноти. Метою цієї статті є інтерпретація резолюцій, ухвалених Європейським парламентом після початку збройної агресії Росії проти України, та їхній вплив на дії інституцій ЄС. Представлена аргументація фокусується на найважливіших питаннях, порушених Європарламентом у своїх резолюціях. Стаття є правовим аналізом, виконаним із застосуванням догматико-юридичного методу. Резолюції, як необов’язкові акти, класифікуються як “м’яке право”, які видаються в ситуаціях, що вимагають спеціальних дій або реакції з боку інституцій ЄС. Своїми резолюціями Парламент прагне привернути увагу держав-членів та міжнародної спільноти до економічних та гуманітарних наслідків війни. Майже у всіх резолюціях Парламент засуджує дії Росії, вказує на порушення прав людини та підкреслює свою солідарність з українським народом.
Вооруженное нападение российских войск с частичной оккупацией суверенной территории Украины – беспрецедентное событие мирового масштаба. Жертвы среди мирного населения, игнорирование необходимости создания гуманитарных коридоров для населения, покидающего оккупированные вражескими военными территории, принудительное выселение – все это можно было бы отнести к сценарию военного фильма. Однако с 24 февраля 2022 года подобные события стали реальностью и требуют решительной осуждающей реакции со стороны всего мира. Цель данной статьи – интерпретация резолюций, принятых Европарламентом после военной агрессии России против Украины, и их влияния на деятельность институтов ЕС. Представленная аргументация сосредоточена на наиболее важных вопросах, затронутых Европарламентом в своих резолюциях. Статья представляет собой юридический анализ, выполненный с использованием догматико-правового метода. Резолюции, как необязательные акты, относятся к категории, так называемого, «soft law» и издаются в ситуациях, требующих специальных действий или реакции со стороны институтов ЕС. С помощью своих резолюций Европарламент стремится привлечь внимание государств-членов и международного сообщества к экономическим и гуманитарным последствиям войны. Практически во всех резолюциях Европарламент осуждает действия России, указывает на нарушения прав человека и подчеркивает свою солидарность с украинским народом.
The military incursion by the Russian military, with the partial occupation of sovereign Ukrainian territory, is an unprecedented event on a global scale. The civilian casualties, the disregard for the need to create humanitarian corridors for the population fleeing the areas occupied by the enemy military, or the forced displacement could be treated like a war movie scenario. However, as of 24 February 2022, such events have become a reality and require strong condemnation from the world. This article aims to interpret the resolutions issued by the European Parliament since Russia’s military aggression against Ukraine and their impact on the actions of the EU institutions. The exegesis presented here focuses on the most important issues raised by the Parliament in its resolutions. This article is a legal analysis using the dogmatic-legal method. Resolutions, as non-binding acts, represent so-called soft law issued in situations requiring ad hoc action or reaction by the EU institutions. Through its resolutions, Parliament seeks to draw the attention of Member States and the international community to the economic and humanitarian consequences of war. In almost all its resolutions, Parliament condemns Russia’s actions, points out human rights violations and emphasises its solidarity with the Ukrainian people.
Źródło:
Studia Prawnicze KUL; 2023, 4; 67-80
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:
Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Małgorzata Ganczar, Alicja Sytek, Computerisation of Public Administration. Effectiveness of Regulations, Wydawnictwo CeDeWu, Warsaw 2021, pp. 298
Małgorzata Ganczar, Alicja Sytek, Informatyzacja administracji publicznej. Skuteczność regulacji, Wydawnictwo CeDeWu, Warszawa 2021
Малгожата Ганчар, Алиция Сытек, Информатизация публичной администрации. Эффективность регулирования, Wydawnictwo CeDeWu, Варшава 2021
Малгожата Ганчар, Аліція Ситек, Комп’ютеризація державного управління. Ефективність правових норм, Wydawnictwo CeDeWu, Варшава 2021
Autorzy:
Barczewska-Dziobek, Agata
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/33361580.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Źródło:
Studia Prawnicze KUL; 2023, 3; 239-245
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:
Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Istanbul Convention and the sex and number of spouses
Konwencja stambulska a płeć i liczba małżonków
Стамбульская конвенция – пол супругов и их количество
Стамбульська конвенція а стать і кількість подружжя
Autorzy:
Barszcz, Tomasz
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/33513277.pdf
Data publikacji:
2024
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
Стамбульська конвенція
гомосексуальні стосунки
полігамні стосунки
розірвання шлюбу
Стамбульская конвенция
гомосексуальный союз
полигамный союз
недействительность брака
Konwencja stambulska
związek homoseksualny
związek poligamiczny
małżeństwo
Istanbul Convention
homosexual partnership
polygamous partnership
marriage
Opis:
W artykule wykazuję, że koncepcja małżeństwa zawarta w Konwencji Rady Europy o zapobieganiu i zwalczaniu przemocy wobec kobiet i przemocy domowej, sporządzonej w Stambule dnia 11 maja 2011 r., nie obejmuje rozstrzygnięć co do liczby osób w małżeństwie i odnośnie do płci małżonków. Podejmując się tego tematu, w pierwszej kolejności badam tekst Konwencji z perspektywy podstawowych reguł wykładni prawa, dekodując w ten sposób atrybuty małżeństwa expressis verbis ulokowane w tekście Konwencji. W dalszej części, angażując okoliczności zewnętrzne wobec tego tekstu, uzasadniam tezy: poligamiczność jest wykluczona z zakodowanego w Konwencji pojęcia małżeństwa (1); w Konwencji jest złożona koncepcja małżeństwa, z której wyłączono realizowanie się między osobami tej samej płci (2) oraz pojęcie małżeństwa z Konwencji denotuje związki poligamiczne lub homoseksualne (3). Następnie zaś każdą tezę – (1), (2) i (3) oraz ich uzasadnienia oceniam według wymogów prawidłowej wykładni prawa.
У статті показую, що концепція шлюбу, яка передбачена в Конвенції Ради Європи про запобігання та боротьбу з насильством щодо жінок і домашнім насильством, підготовленій в Стамбулі 11 травня 2011 року, не врегульовує кількості осіб у шлюбі та статі подружжя. Aналізуючи цю тему, перш за все розглядаю текст Конвенції з точки зору основних норм тлумачення права, таким чином розшифровуючи властивості шлюбу, які містяться expressis verbis в тексті Конвенції. Далі, залучаючи зовнішні по відношенню до тексту обставини, я обґрунтовую тези: полігамія виключена із закодованого в Конвенції поняття шлюбу (1); Конвенція передбачає складне поняття шлюбу, з якого виключена реалізація між особами однієї статі (2) і поняття шлюбу в Конвенції позначає полігамні або гомосексуальні союзи (3). Далі я оцінюю кожну тезу – (1), (2) і (3) та їх обґрунтування відповідно до вимог правильного юридичного тлумачення.
В данной статье доказывается, что понятие брака, содержащееся в Конвенции Совета Европы о предотвращении и борьбе с насилием в отношении женщин и домашним насилием, разработанной в Стамбуле 11 мая 2011 года, не включает в себя решений о количестве лиц в браке и о поле супругов. Подходя к данной теме, сначала исследуется текст Конвенции с точки зрения основных правил юридического толкования, таким образом расшифровывая признаки expressis verbis брака, находящиеся в тексте Конвенции. Затем, привлекая внешние по отношению к тексту обстоятельства, автор обосновывает тезисы: полигамия исключена из зашифрованного в Конвенции понятия брака (1); в Конвенции существует концепция брака, исключающая его реализацию между лицами одного пола (2), понятие брака в Конвенции обозначает полигамные или гомосексуальные союзы (3). Далее оценивается каждый тезис – (1), (2) и (3), а также их обоснования в соответствии с требованиями правильного юридического толкования.
In the paper, I argue that the concept of marriage contained in the Istanbul Convention does not include the resolution of the number of people in a marriage and the sex of the spouses. In pursuing this objective, I first examine the text of the Convention from the perspective of basic principles of legal interpretation, decoding the attributes of marriage expressis verbis contained in the text of the Convention. Next, engaging circumstances external to the text, I substantiate the theses: (1) polygamy is excluded from the concept of marriage encoded in the Convention; (2) the Convention includes a concept of marriage from which unions between persons of the same sex are excluded; and (3) the Convention’s concept of marriage denotes polygamous or homosexual relationships. I then assess theses (1), (2) and 3) and their substantiations in accordance with standards of correct legal interpretation.  
Źródło:
Studia Prawnicze KUL; 2024, 1; 21-37
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:
Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Wyświetlanie 1-15 z 77

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies