Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "Kharkiv" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-7 z 7
    Tytuł:
    Польська громада у міському просторі Харкова у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття
    Autorzy:
    Боженко, Анастасія
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/631731.pdf
    Data publikacji:
    2018
    Wydawca:
    Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
    Tematy:
    Kharkiv, Polish community, University, social structure, church
    Харків, польська громада, Університет, соціальна структура, костьол
    Opis:
    The article is devoted to the study of interaction of Polish inhabitants with the Kharkiv city community in the second half of 19th – the early 20th century. The theme is actualized enough in the works of Polish and Ukrainian scholars, such as L. Zhvanko, A. Kijas, T. Kovalenko, K. Latawiec, M. Korzeniowski and others. Studying the social structure of Poles in Kharkiv, we found that the Polish community had a greater proportion of privileged strata of society than the city structure as a whole. It has been found that within the city space, the Polish community was concentrated around two centers – the University of Kharkiv and Catholic Cathedral of the Assumption of the Blessed Virgin Mary. They were the centers of cultural and spiritual life of Polish community. Although the Kharkiv Polish community was small, it was one of the most influential communities in East Ukraine.
    Стаття присвячена дослідженню взаємодії польського населення з міською спільнотою Харкова у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Тема є достатньо актуалізована у монографіях як польських, так і українських дослідників, таких як Л. Жванко, А. Кийас, Т. Коваленко, К. Лятавець, М. Коженьовський та інші. Досліджуючи соціальну структуру польського населення Харкова, ми з’ясували, що воно має у своєму складі більшу питому вагу привілейованих станів населення, аніж міська структура в цілому. У просторовій організації польської громади ми виділили два основних кристалізуючих ядра, а саме, Харківський Університет та Католицький Собор Успіння Пресвятої Діви Марії, які були своєрідними центрами тяжіння культурного та духовного життя польської громади у Харкові. Не дивлячись на відносно невеликі розміри, харківська польська спільнота була найвпливовішою на теренах Східної України.
    Źródło:
    Res Historica; 2018, 45
    2082-6060
    Pojawia się w:
    Res Historica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Польська громада у міському просторі Харкова у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття
    Autorzy:
    Боженко, Анастасія
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/631760.pdf
    Data publikacji:
    2018
    Wydawca:
    Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
    Tematy:
    Kharkiv, Polish community, University, social structure, church
    Харків, польська громада, Університет, соціальна структура, костьол
    Opis:
    Стаття присвячена дослідженню взаємодії польського населення з міською спільнотою Харкова у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Тема є достатньо актуалізована у монографіях як польських, так і українських дослідників, таких як Л. Жванко, А. Кийас, Т. Коваленко, К. Лятавець, М. Коженьовський та інші. Досліджуючи соціальну структуру польського населення Харкова, ми з’ясували, що воно має у своєму складі більшу питому вагу привілейованих станів населення, аніж міська структура в цілому. У просторовій організації польської громади ми виділили два основних кристалізуючих ядра, а саме, Харківський Університет та Католицький Собор Успіння Пресвятої Діви Марії, які були своєрідними центрами тяжіння культурного та духовного життя польської громади у Харкові. Не дивлячись на відносно невеликі розміри, харківська польська спільнота була найвпливовішою на теренах Східної України.
    Źródło:
    Res Historica; 2018, 45
    2082-6060
    Pojawia się w:
    Res Historica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Польська громада у міському просторі Харкова у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття
    Autorzy:
    Боженко, Анастасія
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/953657.pdf
    Data publikacji:
    2018
    Wydawca:
    Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
    Tematy:
    Kharkiv, Polish community, University, social structure, church
    Харків, польська громада, Університет, соціальна структура, костьол
    Opis:
    Стаття присвячена дослідженню взаємодії польського населення з міською спільнотою Харкова у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Тема є достатньо актуалізована у монографіях як польських, так і українських дослідників, таких як Л. Жванко, А. Кийас, Т. Коваленко, К. Лятавець, М. Коженьовський та інші. Досліджуючи соціальну структуру польського населення Харкова, ми з’ясували, що воно має у своєму складі більшу питому вагу привілейованих станів населення, аніж міська структура в цілому. У просторовій організації польської громади ми виділили два основних кристалізуючих ядра, а саме, Харківський Університет та Католицький Собор Успіння Пресвятої Діви Марії, які були своєрідними центрами тяжіння культурного та духовного життя польської громади у Харкові. Не дивлячись на відносно невеликі розміри, харківська польська спільнота була найвпливовішою на теренах Східної України.
    The article is devoted to the study of interaction of Polish inhabitants with the Kharkiv city community in the second half of 19th – the early 20th century. The theme is actualized enough in the works of Polish and Ukrainian scholars, such as L. Zhvanko, A. Kijas, T. Kovalenko, K. Latawiec, M. Korzeniowski and others. Studying the social structure of Poles in Kharkiv, we found that the Polish community had a greater proportion of privileged strata of society than the city structure as a whole. It has been found that within the city space, the Polish community was concentrated around two centers – the University of Kharkiv and Catholic Cathedral of the Assumption of the Blessed Virgin Mary. They were the centers of cultural and spiritual life of Polish community. Although the Kharkiv Polish community was small, it was one of the most influential communities in East Ukraine.
    Źródło:
    Res Historica; 2018, 45
    2082-6060
    Pojawia się w:
    Res Historica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Протоколы заседаний Совета Харьковского университета 1860-х – начала 1880-х годов как исторический источник
    Protocols of Meetings of the Kharkiv University Council from the 60–70–80s of the 19th Century as a Historical Source
    Protokoły posiedzeń Rady Uniwersytetu Charkowskiego z lat sześćdziesiątych-osiemdziesiątych XIX w. jako źródło historyczne
    Autorzy:
    Posokhov, Sergij
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/33910780.pdf
    Data publikacji:
    2023
    Wydawca:
    Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
    Tematy:
    university
    Council
    protocol
    source
    Kharkiv
    uniwersytet
    rada
    protokół
    źródło
    Charków
    университет
    Совет
    протокол
    источник
    Харьков
    Opis:
    Реформирование университетской системы Российской империи во второй половине XIX века затронуло также деятельность университетских советов. Основными документами, в которых нашло отражение функционирование этих институций, являются протоколы их заседаний. В данной статье был проанализирован источниковедческий потенциал сохранившихся протоколов Совета Императорского Харьковского университета. Анализ этого комплекса позволяет не только уточнить конкретные факты из истории высшего образования в Российской империи второй половины XIX века, но также пересмотреть существующие в историографии стереотипы, касающиеся роли университетских советов в условиях перехода от „корпоративного” университета к „государственному”.
    Kluczową rolę w funkcjonowaniu uniwersytetów w realiach carskiej Rosji odgrywały ich rady. W drugiej połowie XIX w. wprowadzane reformy w organizacji uniwersytetów dotykały również działalności tych instytucji będących symbolem ich autonomii. Najważniejszą dokumentacja, która pozostała po funkcjonowaniu rad uniwersyteckich są ich protokoły posiedzeń. Na podstawie zachowanych protokołów Rady Cesarskiego Uniwersytetu Charkowskiego przeanalizowano tę dokumentację pod kątem ich przydatności do prowadzania badań nad dziejami szkolnictwa wyższego w Rosji w ostatnich dekadach XIX stulecia.
    The reforming of the university system in the Russian Empire in the second half of the 19th century also affected the activity of the University Councils. The main documents that reflected the functioning of these institutions are the protocols of their meetings. This article analyzes the source potential of the surviving protocols of the Council of the Imperial Kharkiv University. The research of this complex allows us not only to clarify the specific facts from the history of higher education in the Russian Empire in the second half of the XIX century, but also to review existing stereotypes in historiography, which concern the role of university councils in the transition from the „corporate” university to the „state” one.
    Źródło:
    Res Historica; 2023, 55; 483-498
    2082-6060
    Pojawia się w:
    Res Historica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Идеал чиновника и российская действительность начала ХІХ века в записках Р. М. Цебрикова
    Autorzy:
    Ivashchenko, Viktoriya
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/632288.pdf
    Data publikacji:
    2015
    Wydawca:
    Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
    Tematy:
    R. M. Tsebrikov
    memoirs
    the war in 1812
    Kharkiv Province
    R. M. Cebrikow
    pamiętniki
    wojna 1812 roku
    Charków
    Opis:
    The paper presents a research into the memories of the famous Russian translator, writer, and musicologist Roman Maksimovich Tsebrikov (1763–1817). In his memoirs about a journey taken from Petersburg to Kharkov in the winter of 1813–1814 Tsebrikov created the image of an ideal bureaucrat colliding the Russian reality at the beginning of the 19th century.
    Artykuł analizuje pamiętniki znanego rosyjskiego tłumacza, pisarz i muzykologa Romana Maksymowicza Cebrikowa (1763–1817). Jego wspomnienia przedstawiają podróż odbytą z Sankt Petersburga do Charkowa zimą lat 1813–1814. Cebrikow kreuje w nich obraz idealnego urzędnika w realiach prowincji rosyjskiej początku XIX wieku.
    Źródło:
    Res Historica; 2015, 39
    2082-6060
    Pojawia się w:
    Res Historica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Идеал чиновника и российская действительность начала ХІХ века в записках Р. М. Цебрикова
    Autorzy:
    Ivashchenko, Viktoriya
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/631817.pdf
    Data publikacji:
    2015
    Wydawca:
    Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
    Tematy:
    R. M. Tsebrikov
    memoirs
    the war in 1812
    Kharkiv Province
    R. M. Cebrikow
    pamiętniki
    wojna 1812 roku
    Charków
    Opis:
    Artykuł analizuje pamiętniki znanego rosyjskiego tłumacza, pisarz i muzykologa Romana Maksymowicza Cebrikowa (1763–1817). Jego wspomnienia przedstawiają podróż odbytą z Sankt Petersburga do Charkowa zimą lat 1813–1814. Cebrikow kreuje w nich obraz idealnego urzędnika w realiach prowincji rosyjskiej początku XIX wieku.
    Źródło:
    Res Historica; 2015, 39
    2082-6060
    Pojawia się w:
    Res Historica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Z dziejów kontaktów polskich i ukraińskich badaczy starożytności w okresie międzywojennym: przypadek Andrija S. Kocewałowa
    From the History of Contacts of Polish and Ukrainian Antiquity Researchers in the Interwar Period: the Case of Andriy S. Kocevalov
    Autorzy:
    Królczyk, Krzysztof
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/33774017.pdf
    Data publikacji:
    2022
    Wydawca:
    Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
    Tematy:
    Andriy Kocevalov
    Lviv
    Kharkiv
    Soviet Ukraine
    classical philology
    ancient history
    Andrij Kocewałow
    Lwów
    Charków
    radziecka Ukraina
    filologia klasyczna
    historia starożytna
    Opis:
    W niniejszym tekście omówiono związki pomiędzy polskimi uczonymi, reprezentującymi Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie oraz Polskie Towarzystwo Filologiczne (w tym zwłaszcza profesorem Ryszardem Ganszyńcem) a filologiem klasycznym i historykiem starożytności z Charkowa – Andrijem S. Kocewałowem. Zaowocowały one ukazaniem się w Polsce prac naukowych pióra Kocewałowa. Rozważania autora rzucają niewątpliwie nowe światło na zagadnienie kontaktów naukowych badaczy antyku z Polski i radzieckiej Ukrainy w okresie międzywojennym, choć oczywiście nie wyczerpują tej problematyki. Stanowią też – w szerszej perspektywie badawczej – przyczynek do analizy zawiłych i trudnych polsko-radzieckich relacji naukowych w okresie dwudziestolecia międzywojennego, a zarazem jednoznacznie świadczą , że pomimo istnienia barier politycznych współpraca pomiędzy uczonymi z obu krajów mogła się rozwijać, choć oczywiście w dosyć ograniczonym wymiarze.
    This text discusses the relationship between Polish classical philologists, representing the Jan Kazimierz University in Lwów (today Lviv in Ukraine) and the Polish Philological Society (especially Professor Ryszard Ganszyniec) and Andriy S. Kocevalov, a classical philologist and historian of antiquity from Soviet Ukraine, specifically from Kharkiv. These contacts resulted in the publication of scientific works by Kocevalov in Poland in the interwar period. The author's considerations shed a new light on the issue of scientific contacts between scholars of antiquity from Poland and Soviet Ukraine between the First and Second World Wars, although they obviously do not exhaust the problem. In a broader research perspective, they are also a contribution to the analysis of intricate and difficult Polish–Soviet scientific relations in the interwar period, and at the same time they clearly prove that despite the existence of political barriers, cooperation between scholars from both countries could develop, although obviously in a rather limited dimension.
    Źródło:
    Res Historica; 2022, 54; 431-450
    2082-6060
    Pojawia się w:
    Res Historica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-7 z 7

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies