Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "state (government)" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-3 z 3
    Tytuł:
    Service-Oriented State in the Conditions of Digital Transformations
    Autorzy:
    Petkun, Svetlana
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/24847618.pdf
    Data publikacji:
    2023-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    service-oriented state
    electronic government
    electronic governance
    welfare state
    social security
    Opis:
    The article examines the essence of the concept of a “service-oriented state” in the context of digitalization in Western Europe and identifies the peculiarities of its implementation in Ukraine. The concept of a service-oriented state involves a change in the approach to public sector management and transformation of the principles of relations between public authorities and citizens. The service approach in public administration primarily involves the introduction of information management technologies aimed at improving the quality of public services, enhancing social protection of the population and, ultimately, creating effective social security. The priority task of the state is to create conditions for self-realization of individuals, ensure their individual freedom and rights, and provide public services that would meet the needs of citizens. Modern digital technologies are significantly changing our lives, namely the way we produce products and services, methods and forms of education, and affect the social structure of society, the economy, politics, and the development of socio-cultural institutions. Ukraine’s priority task is to create a service-oriented state in which digital technologies would create conditions for self-realization of individuals, their individual freedom and rights, provision of quality public services, and effective social security.
    Źródło:
    Krakowskie Studia Małopolskie; 2023, 4(40); 28-36
    1643-6911
    Pojawia się w:
    Krakowskie Studia Małopolskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Regulation of Fashion by Legal Acts in the Russian Empire
    Autorzy:
    Zakharova Yuryevna, Oksana
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1931306.pdf
    Data publikacji:
    2020-03-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    state
    power
    politics
    government decrees
    society
    ethics
    aesthetics
    socialite costume
    Opis:
    Attempts to regulate by the governance of mode of life and behavior of partials in the history of imperial states were especially evident in the fashion industry. The article explores the evolution of the Russian court costume, as well as the uniform of officials and students during the XVIII-XIX centuries in the context of social political reforms that took place in the state during this period of time. The content of government decrees published in the full collection of laws of the Russian Empire is analyzed, which contain orders on the color of the fabric, cut and trim of the costume. The purpose of this lawmaking is to “reconcile” the old Russian traditions with the norms of modern European life. A special place in the study is given to the reforming activities of Peter I, who, with his decrees, changed the entire “sign” system of Ancient Russia. Peter I “changed clothes” of the Russian elite into a European costume, but after the October Revolution of 1917, the Soviet elite could not wear the prePeter garb, which, like the entire “sign system” of the Moscow kingdom, was associated with the ideas of Orthodoxy, the inviolability and the eternity of regal power. In the 20-30s of the twentieth century, the struggle in the USSR against the tailcoat and tall hat was a struggle against bourgeois ethics, and as a result, a struggle against the norms of Western European etiquette. It is revealed that the problem of “form” in the broadest sense of the word was of particular importance for Russian life. The pressure of a powerful, but not organized force - all this increased the importance of external forms and organization of life, be it a form of government structure or everyday life.
    Źródło:
    Krakowskie Studia Małopolskie; 2020, 1(25); 9-20
    1643-6911
    Pojawia się w:
    Krakowskie Studia Małopolskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Суб’єкти муніципально-правової політики як різновиду правової політики держави
    Subjects of Municipal Legal Policy as a Type of Legal Policy of the State
    Autorzy:
    Marchenko, Volodymyr
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2120249.pdf
    Data publikacji:
    2022-09-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    Subjects
    legal policy
    municipal legal policy
    state structures
    local self-government
    local community
    authorities
    non-state structures
    Суб’єкти
    правова політика
    муніципально-правова політика
    державні структури
    недержавні структури
    місцеве самоврядування
    місцева громада
    органи влади
    Opis:
    The article is devoted to the study of the issue of subjects of municipal legal policy. The author made a thorough analysis of approaches to the definition of legal policy, municipal legal policy and gives his own vision on this issue, based on scientific literature and the provisions of Ukrainian and foreign legislation. The article considers two approaches (activity and institutional) to the understanding of the concept of «legal policy» in the scientific literature and analyzes the approaches to the definition of «legal policy». Thus, the paper presents the scientific developments of the representatives of the activity approach, in which the main subject of legal policy is the state bodies, it is concluded that such an approach narrows the understanding of the subjects of legal policy. The opinions of the representatives of the institutional approach are studied and it is noted that their understanding of legal policy without the allocation of subjects is quite controversial. The paper singles out the scientific approach, according to which the subjects are understood as state and municipal bodies, it is said that such an approach also narrows the understanding of the subjects. The author concludes that the subjects of legal policy can include government agencies and non-governmental organizations (political parties, NGOs, citizens, the scientific community). Regarding the definition of subjects of municipal legal policy, the author analyzes the approach to which the subjects are public authorities, local governments and the local community. It is noted that this definition of subjects in terms of separate allocation of the local community is fully consistent with the provisions of Art. 140 of the Constitution of Ukraine. The approach to the selection of subjects of municipal legal policy, according to which the subject is local government, is studied. The author believes that this position should be criticized because the municipal legal policy is formed and implemented not only at the local but also at the national level. The results of the study conclude that the allocation of state and non-state structures as subjects is the most balanced position in the scientific literature. The author concludes that the subjects of municipal legal policy should be understood as state and non-state (political parties, public organizations, etc.) structures, as well as individual citizens, scientists. The separation of state and non-state structures as groups of subjects of municipal legal policy is substantiated, as well as their division into a number of smaller subgroups.
    Стаття присвячена дослідженню питання суб’єктів муніципально-правової політики. На основі наукових досліджень та положень вітчизняного та зарубіжного законодавства автором здійснено ґрунтовний аналіз підходів до визначення суб’єктів правової політики, муніципально-правової політики та наведено власне бачення з цього питання. У статті розглядається два підходи (діяльнісний та інституційний) до розуміння поняття «правова політика» у науковій літературі та на основі проведеного розподілу аналізуються підходи до визначення суб’єктів правової політики. Так, у роботі наведено наукові розробки представників діяльнісного підходу, у яких основним суб’єктом правової політики вважаються органи держави, висновується, що такий підхід звужує розуміння суб’єктів правової політики. Досліджуються думки представників інституційного підходу та зазначається, що їх розуміння правової політики без виділення суб’єктів є досить спірним. У роботі окремо виділено науковий підхід, за яким під суб’єктами розуміються державні та муніципальні органи, сказано, що такий підхід звужує розуміння суб’єктів. На підставі проведеного аналізу автор робить висновок, що до суб’єктів правової політики можна віднести органи держави та недержавні утворення (політичні партії, громадські організації, громадяни, наукове співтовариство). Звертаючись до визначення суб’єктів муніципально-правової політики автор аналізує підхід, за яким суб’єктами є органи державної влади, місцевого самоврядування та місцева громада (власне населення). Зазначається, що таке визначення суб’єктів в аспекті окремого виділення місцевої громади повністю відповідає положенням ст. 140 Конституції України. Досліджується підхід до виділення суб’єктів муніципально-правової політики, за яким суб’єктом є органи місцевого самоврядування. Автор вважає, що до такої позиції слід ставитися критично через те, що муніципально-правова політика формується та реалізується не лише на місцевому, а й на загальнодержавному рівні. За результатами проведеного дослідження висновується, що виділення державних та недержавних структур як суб’єктів є найбільш виваженою позицією у науковій літературі. На підставі проведеного аналізу наукової літератури та законодавчих актів автор доходить висновків, що під суб’єктами муніципально-правової політики необхідно розуміти державні і недержавні (політичні партії, громадські організації тощо) структури, а також окремих громадян, учених. Обґрунтовується виділення державних та недержавних структур як окремих груп суб’єктів муніципально-правової політики, а також їх поділ на низку менших підгруп.
    Źródło:
    Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 3(35); 122-135
    1643-6911
    Pojawia się w:
    Krakowskie Studia Małopolskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-3 z 3

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies