Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "комунікація" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-3 z 3
Tytuł:
Document Communication of Archive Information Users
Документна комунікація користувачів архівної інформації
Autorzy:
Kovalska, Lesia
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/469947.pdf
Data publikacji:
2019-03-01
Wydawca:
Wyższa Szkoła Gospodarki Euroregionalnej im. Alcide De Gasperi w Józefowie
Tematy:
archives
archival affairs
archival studies
archival document
archival information
document communication
socio-cultural communication
retrospective communication
архів
архівна справа
архівознавство
архівний документ
архівна інформація
документна комунікація
соціокультурна комунікація
ретроспективна комунікація
Opis:
In the contemporary development of Ukrainian society, the retrospective communication of the past and the present was of great importance through access to archival documents, this corresponds to the thematic profile of intercultural communication. Purpose. The purpose of the article is to disclose innovative mechanisms for expanding access to archival information aimed to meet the needs of archive users of document communications. Methods. The methods of information analysis and synthesis have been used to clarify the specifics of the development of archival affairs; the comparative method has been implemented in the study of socio-communication services of the archive; methods of logical generalization and classification have been used to process the collected information; the retrospective method has allowed establishing the patterns of archival information development and to find out the needs of modern consumers. Results. The article investigates the level of satisfaction of consumers' needs in archival information. The insufficiency of material resources and methodical methods of activity of the Ukrainian archive have been established. For the further successful development of archival marketing in Ukraine, there is a need to introduce new mechanisms into the work of the sector. An important step towards improving the quality of archival services is the introduction of automated information systems into work. This makes it possible to simplify the process of systematization and search of the necessary information, simplifies the process of its processing. Archival institutions of Ukraine need to carry out international cooperation and exhibition activities. This type of activity opens up new prospects for the development of communication links for the archive, attracts more users to the archives of retrospective information, opens up a large number of new social opportunities to people, retrospective communication with the past. The functions of the archives on the accumulation, preservation, accounting, distribution of archival information envisage the formation of a stable document system in archival structures. Conclusions: For the effective development of archives in Ukraine, it is necessary to introduce innovative mechanisms of informational communication into the work of the sector.
На сучасному розвитку українського суспільства важливою постала ретроспективна комунікація минулого та сьогодення через доступ до архівних документів, що відповідає тематичному профілю міжкультурної комунікації. Мета статті полягає у розкритті інноваційних механізмів розширення доступу до архівної інформації для задоволення потреб користувачів архіву у документних комунікаціях. Методи: методи аналізу і синтезу інформації застосовано для з’ясування специфіки розвитку архівної справи; метод порівняння реалізовано у дослідженні соціокомунікаційних послуг архіву; методи логічного узагальнення і класифікації вжито для опрацювання зібраної інформації, яку оформлено у вигляді самостійних аргументованих висновків; ретроспективний метод дозволяє встановити закономірності розвитку архівної інформації і з’ясувати потреби сучасного споживача. Результати. У статті проведено дослідження рівня задоволення потреб споживачів у архівній інформації. Встановлено необхідність підтримки матеріальними засобами та методичним забезпеченням діяльності українського архіву в нових умовах інформатизації. Виявлено, що для подальшого розвитку архівного менеджменту і маркетингу в Україні виникає необхідність впровадження в роботу галузі інноваційних механізмів інформаційної комунікації. Важливим кроком до покращення якості архівних послуг, що надаються архівами є впровадження автоматизованих та мережевих інформаційних систем у роботу архівної установи. Це дозволить значно спростити процес систематизації, пошуку необхідної інформації та процес її обробки. Запропоновано менеджменту архівних установ України активніше здійснювати міжнародні контакти з метою залучення кращого світового досвіду в операційній та виставковій діяльності. З’ясовано, що такі заходи відкриють перед українським архівом перспективи розвитку соціальної комунікації в суспільстві, оскільки залучення до архівної інформації більшої кількості людей відкриває велику кількість ретроспективних комунікаційних можливостей. Визначено, що взаємодоповненість функцій накопичення, збереження, обліку, поширення архівної інформації передбачають формування стійкого документного комплексу в архівних структурах. Висновки. Для ефективного розвитку архівної справи в Україні виникає необхідність впровадження в роботу галузі та реалізація інноваційних механізмів інформаційної комунікації.
Źródło:
Intercultural Communication; 2019, 6, 1; 231-248
2451-0998
Pojawia się w:
Intercultural Communication
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Intercultural Communication: from Distinction to Inclusion
Міжкультурна комунікація: від розрізнення до включення
Autorzy:
Kolinko, Marina
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/469890.pdf
Data publikacji:
2019-03-01
Wydawca:
Wyższa Szkoła Gospodarki Euroregionalnej im. Alcide De Gasperi w Józefowie
Tematy:
intercultural communication
distinction
inclusion
differentiated inclusion
exclusion
acculturation
міжкультурна комунікація
розрізнення
включення
виключення
диференційоване включення
акультурація
Opis:
The article is devoted to the study of the mechanisms of intercultural interaction and topological configuration of transition from the home world to the world of another culture. Intercultural communication is regarded as a complex of communicative ties with cultural environment, contextual phenomena that influences the change in the content and boundaries of communicative interaction. It challenges meeting with unfamiliar cultural behaviors, manifestations of the Other. Рurpose. Creation of a topological scheme for the exclusion/inclusion of a migrant-communicant from/to a new cultural environment, based on the experience of internal immigrants in Ukraine. Methods. The main method of obtaining data for an article is the method of collecting and analyzing information from open sources, including reports from all-Ukrainian sociological surveys, materials of research on world migration, intercultural experience. The material has also been collected through the inclusive observations of the author beeing a representative of the internal immigrants social group, a teacher of the university, who was evacuated from the conflict zone, a direct witness of events. Results. It has been established that the traumatism of the socio-cultural transition affects communicant relations with the new environment. The introduction of a communicant to another cultural environment can take place in several topological variants: public inclusion, inclusion in the home world of the diaspora, integration into the host community, differentiated positive or negative inclusion, exclusion from the world of a new culture. Conclusions. The topology of inclusion/exclusion leads to defining and understanding of complex configuration of the intersection and mixing of the variants of the interaction of the migrant with the domestic and new cultures during the period of acculturation. The research has confirmed the hypothesis that the most desirable for the settlers of the Donbas is the integration strategy. For the majority of communicants-settlers a high degree of adaptive inclination is a characteristic, which is explained by the commonality of civic identity with the inhabitants of the regions of arrival, the influence of the value choice on the decision to resettlement, the knowledge of the Ukrainian language, readiness for professional and everyday integration.
Статтю присвячено дослідженню механізмів міжкультурної взаємодії і топологічної конфігурації переходу з простору домашнього світу у світ іншої культури. Міжкультурна комунікація розглядається як комплекс зв’язків комунікантів з культурним оточенням, контекстними феноменами, що впливають на зміну змісту і меж комунікативної взаємодії. Вона проблематизує зустріч з незнайомою культурною поведінкою, проявами Іншого. Мета. Створення топологічної схеми виключення/включення мігранта-комуніканта з/до нового культурного середовища на прикладі досвіду внутрішніх переселенців в Україні. Методи дослідження. Основним методом отримання даних для статті є метод збору і аналізу інформації з відкритих джерел, у тому числі, зі звітів всеукраїнських соціологічних опитувань, матеріалів досліджень світового міграційного міжкультурного досвіду. Матеріал збирався також шляхом включеного спостереження авторки як представника соціальної групи внутрішньо переміщених осіб, викладача вузу, який евакуювався з зони конфлікту, безпосереднього очевидця подій. Результати. Встановлено, що травматизм соціокультурного переходу впливає на стосунки комуніканта з новим оточенням. Входження комуніканта до іншого культурного середовища може відбуватися у декількох топологічних варіантах: публічне включення, включення в домашній світ діаспори, інтеграція до приймаючої громади, диференційоване позитивне або негативне включення, виключення зі світу нової культури. Висновки. Топологія включення/виключення веде до окреслення та розуміння складної конфігурації перетину і перемішування варіантів взаємодії мігранта з домашньою та новою культурами протягом періоду акультурації. Дослідження підтвердило гіпотезу про те, що найбільш бажаною для переселенців Донбасу є стратегія інтеграції. Для більшої частини комунікантів-переселенців характерна висока ступінь адаптивної схильності, що пояснюється спільністю громадянської ідентичності з мешканцями регіонів прибуття, впливом ціннісного вибору на прийняття рішення про переселення, знанням української мови, готовністю до професійної і побутової інтеграції.
Źródło:
Intercultural Communication; 2019, 6, 1; 189-212
2451-0998
Pojawia się w:
Intercultural Communication
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Modern Ukrainian Folklore in Network Communication: Typological Characteristics and Themes
Новітній український фольклор у мережевій комунікації: типологічні характеристики та тематика
Autorzy:
Hryhorenko, Iryna
Volovenko, Iryna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/469853.pdf
Data publikacji:
2019-03-01
Wydawca:
Wyższa Szkoła Gospodarki Euroregionalnej im. Alcide De Gasperi w Józefowie
Tematy:
network folklore
internet folklore
multimedia folklore
intercultural communication
multiculturalism
мережевий фольклор
інтернет-фольклор
мультимедійний фольклор
міжкультурна комунікація
мультикультурність
Opis:
Over the past few years, the Internet network has spread across all social strata of Ukrainian society, primarily through mobile Internet. A variety of social networks on the Internet have become especially popular, which promotes the spread of multimedia artistic creativity. Today network literature, network folklore have become a reality, which needs scientific reflection. Purpose. The purpose of the article is to find out main typological characteristics and topics of the latest Ukrainian folklore in network communication. Methods. The research has been conducted with the use of comparative-historical method (comparative) to determine the form of external and internal contacts, influences of intercultural reception on the network folklore artistic paradigms, on the process of plots migration etc. Variety of themes, motives, ideas, genres as well as genre variations, plots and images of Ukrainian network folklore have been considered within the comparative-typological approach. Results. We can define Internet folklore (post folklore, medieval folklore, folk-net, network folklore, folklore on the Internet, e-folklore, cyberfolklore, etc.) as multimedia folk art in Internet communications. The definition of Internet folklore as hybrid oral folklore in the context of new communication opportunities based on Internet technologies is an essential part of the phenomenon perception. In this case, the distribution medium (Internet) is the priority, and it becomes a generator of forms, genres, types of folklore communication. One of the greatest benefits of the Internet is multiculturalism in user’s communications, as well as the topicality of themes and issues of folklore texts distributed through the network. Internet folklore works are spread in waves, often it depends on the general political situation in Ukraine.
За останні кілька років інтернет-мережа розповсюдилася серед усіх соціальних прошарків українського суспільства насамперед завдяки мобільному інтернетові. Особливої популярності набули різноманітні соціальні мережі в інтернеті, що сприяють поширенню мультимедійної художньої творчості. Сьогодні реальністю стала мережева художня література, мережевий фольклор, що потребують наукового осмислення. Мета – з’ясувати основні типологічні характеристики та тематику новітнього українського фольклору в мережевій комунікації. Методи. Дослідження було проведено за допомогою порівняльно-історичного методу (компаративного) для визначення форми зовнішніх і внутрішніх контактів, впливів, міжкультурної рецепції на художні парадигми мережевого фольклору та на процес міграції сюжетів тощо. У порівняльно-типологічний спосіб розглядалися теми українського мережевого фольклору. Висновки. На сьогодні можемо визначити інтернет-фольклор (постфольклор, медіфольклор, фолькнет, мережевий фольклор, фольклор в інтернеті, е-фольклор, кіберфольклор тощо) як мультимедійну народну творчість в інтернет-комунікаціях. Визначення інтернет-фольклору як гібридної усної народної творчості в умовах нових комунікаційних можливостей, заснованих на інтернет-технологіях, є суттєвою дефініцією феномена. При цьому пріоритетним є середовище поширення (Інтернет), яке і стає генератором форм, жанрів, типів фольклорної комунікації. Однією з величезних переваг інтернету є мультикультурність у комунікації користувачів, а також актуальність теми та проблематики фольклорного тексту, який розповсюджується за допомогою мережі. Твори інтернет-фольклору розповсюджуються хвилями, часто це залежить від загальної політичної кон’юнктури в Україні.
Źródło:
Intercultural Communication; 2019, 6, 1; 37-52
2451-0998
Pojawia się w:
Intercultural Communication
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-3 z 3

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies