Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "Innovation policy" wg kryterium: Wszystkie pola


Wyświetlanie 1-5 z 5
Tytuł:
Сравнительная характеристика становления инновационной политики США и Японии
Comparative characteristic of the foundation of the innovation policy of the United States and Japans
Autorzy:
Klymova, T. V.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/980182.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:
венчурные фирмы
инновации
внедрения инноваций
коммерциализация
технопарк
бизнес-инкубатор
venture capital firms
innovation
commercialization
technology park
business incubator
Opis:
Innovation component is the basis of modern business development, regardless of which field this business belongs in, who owns it and which structure its capital has. The challenges of modern society force to step up efforts of the developing countries in the direction of development of innovation infrastructure, which would allow taking a quantum leap in the development of industry and economy. These challenges predetermined the relevance of the chosen research. Formation and development of innovation policy in the economies of the developing countries is the actual task of recent studies of many authors. Identification of general trends in the development of leading countries will make it possible to work out a common strategy for the developing countries, in their further development of innovation policy. The purpose of writing this article was to perform the analysis of formation of innovation policy in the leading countries of the world, such as the United States of America and Japan to identify the peculiarities of these countries, common features and differences. During the research we applied methods of comparison, generalization, abstraction, analysis, elements of system analysis, algorithms and simulation. As a result of the survey we revealed peculiarities of formation and development of innovation policy of the United States and Japan with the following conclusions made: 1. The development of innovation policy of a state grows when coordination and key financing is provided by the state and by local governments, too. 2. The largest effect in the development of innovation activity for the countries with transition economies can be observed by choosing "selective" directions of development. 3. Creation of regional technological parks takes place with regard to historically established regional opportunities and directions. 4. Approval of the legislative base in the country, which must fully support (at all levels) innovation entrepreneurship. 5. Formation of a system of private (venture capital) funds, regulated by state programs in priority areas. At the present stage of development of the world economy, only innovation policy creates a vector of the development of a state. This is confirmed by the experience of such leading countries as the United States of America and Japan. As the result of generalization of the experience of formation of the innovation policy of these countries, we identified the main trends of development that can be applied in other developing countries, taking into account their national characteristics. All of the identified factors positively affect the increase of progressive indicators of the economy, well–being of society and the activity of integration at the international level. The novelty of the work lies in the fact that for the first time we analyzed formation of innovation policy in the USA and Japan to identify common peculiarities and differences in the development of innovation policy, as well as we attempted to obtain the scheme of creation of the basic structure that allows developing and implementing innovation. The obtained results can be applied to further systematization of information on the development of innovation policy for the formulation of a universal model.
Інноваційний складник  ‑ це основа сучасного розвитку бізнесу, незалежно від того, до якої галузі цей бізнес належить, хто його господар, яка структура його капіталу. Виклики сучасного соціуму змушують активізувати зусилля країн, що розвиваються, у напрямку розвитку інноваційної інфраструктури, яка б дозволила зробити якісний ривок у розвитку промисловості та економіки. Саме ці виклики зумовили актуальність обраного дослідження. Становлення і розвиток інноваційної політики в економіках, що розвиваються, ‑ актуальне завдання останніх досліджень багатьох авторів. Виявлення загальних тенденцій розвитку провідних країн дозволить виробити спільну стратегію для країн, що розвиваються, у подальшому становленні їх інноваційної політики. Метою написання статті стало проведення аналізу становлення інноваційної політики в провідних країнах світу, таких як США і Японія, для виявлення особливостей цих країн, спільних рис і відмінностей. Під час дослідження застосовано методи порівняння, узагальнення, абстрагування, аналіз, елементи системного аналізу, елементи алгоритмізації та моделювання. У результаті дослідження було виявлено особливості становлення і розвитку інноваційної політики США і Японії, при цьому одержано такі висновки: 1. Розвиток інноваційної політики держави  зростає в тому випадку, коли координацію і ключове фінансування здійснює держава, а також місцеві органи управління. 2. Найбільший ефект у розвитку інноваційної діяльності для країни з перехідною економікою можна спостерігати, в році обирання «селективних» напрямів розвитку. 3. Створення регіональних технопарків відбувається з урахуванням історично сформованих регіональних можливостей і напрямів. 4. Затвердження  законодавчої бази в країні, яка повинна всебічно підтримувати (на всіх рівнях) інноваційне підприємництво. 5. Формування системи приватних (венчурних) фондів, регульованих державними програмами за прерогативними напрямами. На сучасному етапі розвитку світової економіки тільки інноваційна політика зумовлює вектор розвитку держави. Це підтверджує досвід таких провідних держав, як США і Японія. У результаті узагальнення досвіду становлення інноваційної політики цих країн було виявлено основні тенденції розвитку, які можна застосовувати в інших країнах, що розвиваються, із урахуванням їх національних особливостей. Усі виявлені  чинники позитивно впливають на збільшення прогресивних показників економіки, добробуту суспільства та активності інтеграції на міжнародному рівні. Новизна роботи полягає в тому, що вперше було проаналізовано становлення інноваційної політики в США і Японії для виявлення загальних рис і відмінностей у розвитку інноваційної політики, а також зроблено спробу отримання схеми створення базової структури, що дозволяє розробляти і впроваджувати інновації. Отримані  результати можуть бути застосовані для подальшої систематизації інформації щодо розвитку інноваційної політики для формулювання універсальної моделі.
Інноваційний складник  ‑ це основа сучасного розвитку бізнесу, незалежно від того, до якої галузі цей бізнес належить, хто його господар, яка структура його капіталу. Виклики сучасного соціуму змушують активізувати зусилля країн, що розвиваються, у напрямку розвитку інноваційної інфраструктури, яка б дозволила зробити якісний ривок у розвитку промисловості та економіки. Саме ці виклики зумовили актуальність обраного дослідження. Становлення і розвиток інноваційної політики в економіках, що розвиваються, ‑ актуальне завдання останніх досліджень багатьох авторів. Виявлення загальних тенденцій розвитку провідних країн дозволить виробити спільну стратегію для країн, що розвиваються, у подальшому становленні їх інноваційної політики. Метою написання статті стало проведення аналізу становлення інноваційної політики в провідних країнах світу, таких як США і Японія, для виявлення особливостей цих країн, спільних рис і відмінностей. Під час дослідження застосовано методи порівняння, узагальнення, абстрагування, аналіз, елементи системного аналізу, елементи алгоритмізації та моделювання. У результаті дослідження було виявлено особливості становлення і розвитку інноваційної політики США і Японії, при цьому одержано такі висновки: 1. Розвиток інноваційної політики держави  зростає в тому випадку, коли координацію і ключове фінансування здійснює держава, а також місцеві органи управління. 2. Найбільший ефект у розвитку інноваційної діяльності для країни з перехідною економікою можна спостерігати, в році обирання «селективних» напрямів розвитку. 3. Створення регіональних технопарків відбувається з урахуванням історично сформованих регіональних можливостей і напрямів. 4. Затвердження  законодавчої бази в країні, яка повинна всебічно підтримувати (на всіх рівнях) інноваційне підприємництво. 5. Формування системи приватних (венчурних) фондів, регульованих державними програмами за прерогативними напрямами. На сучасному етапі розвитку світової економіки тільки інноваційна політика зумовлює вектор розвитку держави. Це підтверджує досвід таких провідних держав, як США і Японія. У результаті узагальнення досвіду становлення інноваційної політики цих країн було виявлено основні тенденції розвитку, які можна застосовувати в інших країнах, що розвиваються, із урахуванням їх національних особливостей. Усі виявлені  чинники позитивно впливають на збільшення прогресивних показників економіки, добробуту суспільства та активності інтеграції на міжнародному рівні. Новизна роботи полягає в тому, що вперше було проаналізовано становлення інноваційної політики в США і Японії для виявлення загальних рис і відмінностей у розвитку інноваційної політики, а також зроблено спробу отримання схеми створення базової структури, що дозволяє розробляти і впроваджувати інновації. Отримані  результати можуть бути застосовані для подальшої систематизації інформації щодо розвитку інноваційної політики для формулювання універсальної моделі. Рис. 1. Табл. 3. Бібл. 11.
Źródło:
European Journal of Management Issues; 2015, 5; 70-79
2519-8564
Pojawia się w:
European Journal of Management Issues
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Теоретичні основи державної інноваційної політики і її складників
Theoretical foundations of the state innovation policy and its components
Теоретические основы государственной инновационной политики и ее составляющих
Autorzy:
Svyatohor, V. V.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/692310.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:
інновації
інноваційна політика
інноваційна стратегія
методи реалізації державної інноваційної політики
инновации
инновационная политика
инновационная стратегия
методы реализации государственной инновационной политики
innovation
innovation policy
innovation strategy
methods of implementation of the state innovation policy
Opis:
Современная динамика социально-экономического развития актуализировала вопрос повышения эффективности государственной инновационной политики, ее адекватности современным приоритетам и проблемам развития страны. Целесообразным и актуальным вопросом является систематизация знаний, полученных при исследовании теоретических основ государственной инновационной политики, и результативность ее внедрения в зависимости от методов реализации. Цель работы – обобщить теоретико-методологические основы государственной инновационной политики. Автором рассмотрены типы государственной инновационной политики, факторы, влияющие на формирование государственной инновационной политики, составляющие разработки и осуществления государственной инновационной политики. Отмечено, что реализация государственной инновационной политики подчинена стратегии инновационного развития, указаны стратегические направления инновационного развития национальной экономики. Особое внимание автор обратил на этапы формирования государственной инновационной политики в индустриально развитых странах и охарактеризовал методы реализации государственной инновационной политики. На основе полученных результатов научного исследования, предложены основные направления инновационной политики для Украины в современных условиях. Сделан вывод, что государственная инновационная политика представляет собой совокупность взаимосвязанных и взаимообусловленных форм, механизмов, инструментов, технологий воздействия государства на процессы формирования, развития и реализации научно-технического, технологического и инновационного потенциала страны, основанные на перспективных мировых тенденциях научно-технологического развития. Реализация государственной инновационной политики подчинена стратегии инновационного развития, главная функция которой заключается в определении основных долговременных направлений научных разработок, внедрении нововведений, обеспечении ресурсами для достижения поставленных целей. Государство, реализуя инновационную политику, прежде всего в области регулирования НИОКР, применяет два основных типа методов: административные и программно-целевые. В ходе развития программно-целевых методов сформировалось несколько вариантов их реализации: система субсидий, институциональных программ и кооперативных внедренческих программ. Научная новизна исследования заключается в определении методологии государственной инновационной политики, которая охватывает интегрированную систему методов, способов, средств ее реализации, учитывая приоритеты современного инновационного развития индустриально развитых стран. Практическое значение исследования – использование особенностей теоретико-методологических основ государственной инновационной политики для выбора таких направлений и методов реализации инновационной политики, которые наиболее приемлемы для Украины в современных экономических условиях.
Modern dynamics of socio-economic development emphasized issues to improve efficiency of state innovation policy, its adequacy to contemporary priorities and problems in the country’s development. An appropriate and relevant question is the systematization of knowledge obtained in the study of theoretical foundations of the state innovation policy, and effectiveness of its implementation depending on the methods of realization. The aim of present work is the development of theoretical and methodological fundamentals of state innovation policy. To solve the set tasks, we applied such general scientific and special research methods as: analysis, synthesis, generalization, systematic approach. Author examined the types of state innovation policy, factors that influence its formation, components of development and implementation of the state innovation policy. It is highlighted that the implementation of the state innovation policy is coordinated with the strategy of innovative development; strategic directions of innovation development of the national economy are demonstrated. Special attention was paid by Author to stages in the formation of state innovation policy in industrialized countries with the methods characterized for the realization of state innovation policy. Based on the obtained results of scientific research, main directions were proposed of innovation policy for Ukraine under present conditions. A conclusion was drawn on that the state innovation policy is a set of interrelated and interdependent forms, mechanisms, instruments, technologies of influence of the state on the formation, development and realization of scientific-technical, technological and innovation potential of the country, based on the promising world trends in scientific and technological development. The implementation of the state innovation policy is coordinated with the strategy of innovation development whose main function is to define main long-term directions of scientific development, to implement innovations, to provide resources to achieve the set objectives. The state, when implementing innovation policy, above all in the R&D sector, applies two basic types of methods: administrative and program-targeted. In the course of development of program-targeted methods, there were formed several variants of their implementation: a system of subsidies, institutional programs and cooperative implementation programs. The scientific novelty of present research is in determining the methodology of the state innovation policy, which covers an integrated system of methods, ways, and means of its implementation, taking into consideration the priorities in modern development of leading industrial countries. A practical value of the research is in applying the features of theoretical and methodological foundations of the state innovation policy for the selection of such areas and methods of implementation of the innovation policy that are most acceptable for Ukraine under current economic conditions.
Сучасна динаміка соціально-економічного розвитку актуалізувала питання підвищення ефективності державної інноваційної політики, її адекватності сучасним пріоритетам і проблемам розвитку країни. Доцільне і актуальне питання – систематизація знань, одержаних під час дослідження теоретичних основ державної інноваційної політики, і результативність її впровадження залежно від методів реалізації. Мета роботи – узагальнити теоретико-методологічні основи державної інноваційної політики. Автор розглянув типи державної інноваційної політики, фактори, що впливають на її формування, складники розробки та здійснення державної інноваційної політики. Зазначено, що реалізація державної інноваційної політики підпорядкована стратегії інноваційного розвитку й вказано стратегічні напрями інноваційного розвитку національної економіки. Окрему увагу автор звернув на етапи формування державної інноваційної політики в індустріально розвинених країнах та охарактеризував методи реалізації державної інноваційної політики. На основі отриманих результатів наукового дослідження запропоновано основні напрями інноваційної політики для України в умовах сьогодення. Зроблено висновок, що державна інноваційна політика являє собою сукупність взаємопов’язаних і взаємообумовлених форм, механізмів, інструментів, технологій впливу держави на процеси формування, розвитку та реалізації науково-технічного, технологічного й інноваційного потенціалу країни, заснованих на перспективних світових тенденціях науково-технологічного розвитку. Реалізація державної інноваційної політики підпорядкована стратегії інноваційного розвитку, головна функція якої полягає у визначенні основних довготривалих напрямків наукових розробок, упровадженні нововведень, забезпеченні ресурсами для досягнення поставлених цілей. Держава, реалізуючи інноваційну політику, перш за все у сфері регулювання НДДКР, застосовує два основні типи методів: адміністративні й програмно-цільові. У ході розвитку програмно-цільових методів сформувалося кілька варіантів їх реалізації: система субсидій, інституційних програм і кооперативних впроваджувальних програм. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні методології державної інноваційної політики, яка охоплює інтегровану систему методів, способів, засобів її реалізації, із урахуванням  пріоритетів сучасного інноваційного розвитку індустріально розвинених країн. Практичне значення дослідження – використання особливостей теоретико-методологічних основ державної інноваційної політики для вибору таких напрямів і методів реалізації інноваційної політики, які найбільш прийнятні для України в сучасних економічних умовах.
Źródło:
European Journal of Management Issues; 2016, 7; 258-271
2519-8564
Pojawia się w:
European Journal of Management Issues
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Науково-технологічний розвиток Литви та перспективи литовсько-українського співробітництва в інноваційній сфері
Scientific and technological developments of Lithuania and prospects of Lithuanian- Ukrainian cooperation in innovation sphere
Autorzy:
Dudiak, S. L.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/692358.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:
інноваційна політика
інноваційний розвиток
інноваційна стратегія
литовсько-українське співробітництво
науково-технологічний розвиток
innovation policy
innovation development
innovation strategy
cooperation between Lithuania and Ukraine
research and technology development
Opis:
This article focuses on the present state and prospects of research and technology development in Lithuania. The authors focus on the main competitive innovation spheres (information technologies, biotechnologies, special purpose laser technologies) and analyse the principal lines of innovation policy and strategy. The article presents the results of a SWOT analysis of Lithuanian innovation development and describes the possible fields and mechanisms of research and technology cooperation between Lithuania and Ukraine
Розглянуто стан та перспективи науково-технологічного розвитку Литви. Показано основні конкурентоспроможні сфери інновацій (інформаційні технології, біотехнології,спеціалізовані лазерні технології тощо), проаналізовано основні напрями інноваційноїполітики і стратегії. Наведено результати SWOT-аналізу інноваційного розвитку Литви. Запропоновано можливі напрями і механізми науково-технологічного співробітництва Литви та України.
Źródło:
European Journal of Management Issues; 2014, 3; 31-39
2519-8564
Pojawia się w:
European Journal of Management Issues
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Науково-методологічні засади дослідження спеціалізації у високотехнологічних галузях
Scientific and methodological principles of research in high-tech industries specialization
Autorzy:
Fedonenko, M. E.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/692445.pdf
Data publikacji:
2013
Wydawca:
Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:
спеціалізація
високі технології
інновації
міжнародна торгівля
експорт
економічна політика
specialization
high technology
innovation
international trade
export
economic policy
Opis:
Specialization in hi-tech branches is a constant subject of a political, economic and scientific discourse at national and international level. Generalization of results of theoretical approaches concerning hi-tech specialization gives the chance to expand toolkit of carrying out of such research and methodological base for development of a national policy concerning technological specialization
Спеціалізація у високотехнологічних галузях є постійним предметом політичних,економічних та наукових дискурсів на національному та міжнародному рівні. Узагальнення результатів теоретичних підходів до високотехнологічної спеціалізації дає можливість розширити інструментарій проведення таких досліджень та методологічну базу для вироблення національної політики щодо технологічної спеціалізації.
Źródło:
European Journal of Management Issues; 2013, 2; 66-72
2519-8564
Pojawia się w:
European Journal of Management Issues
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Management of innovation in the electricity sector: impact of framework policy
Менеджмент інновацій у галузі електроенергетики: вплив структурної політики
Менеджмент инноваций в сфере электроэнергетики: влияние структурной политики
Autorzy:
Jouégo, E. P.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/692274.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:
мініелектросистема
структурна політика
сектор електроенергетики
системна теорія
менеджмент енергетичного сектору
миниэлектросистема
структурная политика
сектор электроэнергетики
системная теория
менеджмент энергетического сектора
mini-grid
framework policy
electricity sector
systems theory
electricity sector management
Opis:
Структурная политика обладает значительным влиянием на менеджмент инноваций в секторе электроэнергетики. Чтобы быть эффективной, структурная политика должна быть адаптирована к местным, национальным и международным условиям. С целью определения, как эффективно провести адаптацию структурной политики, необходимо внимательно изучить сложившуюся ситуацию. Для развития сектора возобновляемой электроэнергии структурная политика играет даже еще более важную роль. Краткий анализ литературы по данной теме показал, что для развивающихся стран, имеющих низкий уровень доступа к электричеству, внедрение миниэлектросистем открывает новые возможности. На местном уровне в каждом отдельном случае необходимо определять, какой тип миниэлектросиситем внедрять, а также как увеличить долю возобновляемой энергии, подаваемой в миниэлектросистему. Также важно рассмотреть существующие структурные механизмы, используемые в области применения миниэлектросистем и развития возобновляемой энергетики, обращая внимание на то, как каждый из механизмов влияет на инновации в энергетическом секторе. Данное исследование посвящено анализу типов применяемой структурной политики.
Структурна політика має значний вплив на менеджмент інновацій в секторі електроенергетики. Щоб бути ефективною, структурна політика повинна бути адаптована до місцевих, національних та міжнародних умов. З метою визначення, як ефективно провести адаптацію структурної політики, необхідно уважно вивчити ситуацію, що склалася в кожній окремій місцевості. Для розвитку сектора відновлюваної електроенергії структурна політика відіграє навіть ще більш важливу роль. Короткий аналіз літератури по даній темі показав, що країни, що розвиваються, мають низький рівень доступу до електрики, і впровадження мініелектросистем відкриває для них нові можливості. На місцевому рівні в кожному окремому випадку необхідно визначати, який тип мініелектросісітем впроваджувати, а також як збільшити частку відновлюваної енергії, яка подається в мініелектросистему. Також важливо розглянути існуючі структурні механізми, застосовані в області мініелектросистем і розвитку відновлюваної енергетики, звертаючи увагу на те, як кожен з механізмів впливає на інновації в енергетичному секторі. Дане дослідження присвячене аналізу типів структурної політики, що можуть бути застосовані.
The framework policy has a significant impact on the management of innovation in the electricity sector. To be effective, the framework policy should be adapted to the local, national, and international context. In order to find out how to adapt the policy framework efficiently, it is important to carefully examine the existing situation. When considering the development of renewable energy technology for electricity generation, policy framework plays a more important role. A short literature review analysis on the topic reveals that for developing countries having a low electricity access rate, the deployment of mini-grid presents a huge opportunity. In each local context it is important, however, to define which type of mini-grid should be adapted and how to increase the renewable energy share of mini-grid. It is also important to review the different existing policy mechanisms related to mini-grid and renewable energy development and consider how each mechanism can influence innovation in the electricity sector. The current research is dedicated to the framework policy analysis only.  
Źródło:
European Journal of Management Issues; 2016, 7; 201-206
2519-8564
Pojawia się w:
European Journal of Management Issues
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-5 z 5

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies