Temat: відносини - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: “Younger Brother” Status in Oriental Diplomatic History
СТАТУС «МОЛОДШОГО БРАТА» В ІСТОРІЇ СХІДНОЇ ДИПЛОМАТІЇ
Autorzy:: Rozumjuk, V.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/894457.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: “brotherhood”, international relation, status, diplomacy, treaty
«братство», міжнародні відносини, статус, дипломатія, угода
Opis:: Стаття присвячена дослідженню феномену «братерства» у міжнародних відносинах. Аналізується зміст поняття «братство» в дипломатичній історії країн Стародавнього Сходу і середньовічного Китаю, наводяться конкретні приклади «братських» договорів. На багатьох прикладах автор демонструє, що сімейна термінологія («батько», «син», «дід», «онук», «дядько», «племінник», «брат») часто використовувались в хроніках різних цивілізацій та епох для визначення певного статусу держави в системі міжнародних відносин та позначення різних нюансів відносин політичної залежності, васалітету та гегемонії. Екстраполюючи досвід історії східної дипломатії на сучасну систему міжнародних відносин, автор робить висновок, що традиційні гасла російської пропаганди про «один народ» та «одвічне братерство» російського та українського народів означають лише ствердження нерівноправності та залежності української держави від «старшого брата», другорядний статус українців як нації, а не відчуття взаємної приязні і родинні зв’язки.
The article is devoted to research of “brotherhood” phenomenon in international relations. The meaning of the term “brotherhood” in diplomatic history of the Ancient East and medieval China is analyzed. Some “brotherhood” treaties are given. The author demonstrates with many examples that a family terminology (“father”, “son”, “grandfather”, “grandson”, “uncle”, “nephew”, “brother”) was often used in chronicles of many epochs and civilizations to determine the state status in the system of international relations and for a designation of various nuances of relations of a political dependence, vassalage and hegemony. Extrapolating experience of the history of Eastern diplomacy at the modern system of international relations, the author concludes that traditional slogans of Russian propaganda about “one nation” and “eternal brotherhood” of Russian and Ukrainian nations mean only the assertion of an inequality and dependence of Ukrainian state from the “elder brother”, the second-class status of Ukrainians as a nation, but not a feeling of a mutual affection and family ties.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2017, 3; 52-62
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Peloponnesian War: Domestic Policy Determinants of Foreign Policy
ПЕЛОПОННЕСЬКА ВІЙНА: ВНУТРІШНЬОПОЛІТИЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ
Autorzy:: Rozumyk, V.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/894429.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: Peloponnesian War, Athens, Sparta, foreign policy, international relations
Пелопоннеська війна, Афіни, Спарта, зовнішня політика, міжнародні відносини
Opis:: Стаття присвячена дослідженню загальних аспектів проблеми внутрішньополітичних детермінант зовнішньої політики. Визначено, що перед сучасною політологією міжнародних відносин постає питання щодо можливості загострення геополітичного протистояння в процесі формування альтернативних моделей світоустрою загалом, і впливу внутрішньополітичної гетерогенності провідних держав світу на становлення нової системи міжнародних відносин зокрема. На прикладі Пелопоннеської війни розглянуто і проаналізовано внутрішні чинники міжнародних відносин, продемонстровано неадекватність та помилковість багатьох стереотипів теорії міжнародних відносин, навіяних ліберальною пропагандою. Доведено хибність положень про вроджену агресивність авторитарних режимів, спростовано твердження про іманентний пацифізм демократій.
The article investigates the common aspects of home policy determinants of foreign policy. The author argues that before the modern political science international relations raises questions about the possibility of aggravation of geopolitical confrontation in the process of alternative models of world order and the impact of the internal heterogeneity of the leading countries in the world in the development of a new system of international relations. On the example of the Peloponnesian War, the internal factors of international relations are reviewed and analyzed, the inadequacy and inaccuracy of many of the stereotypes of the theory of international relations, inspired liberal propaganda are clearly demonstrated. Falseness of the statements about the innate aggressiveness of authoritarian regimes is proved, the position about an inherent pacifism of democracies is refuted.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2016, 1; 52-63
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: PECULIARITIES OF THE US-EU RELATIONS: EVOLUTION AND PROSPECTS
Особливості відносин США та ЄС: еволюція та перспективи
Autorzy:: Lakishyk, D.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/894445.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: USA, EU, US-European relations, foreign policy, partnership
США, ЄС, американо-європейські відносини, зовнішня політика, партнерство
Opis:: Аргументовано, що американо-європейські відносини, незалежно від позиції США як єдиної глобальної держави, базуються на принципах взаємозалежності. Суперечності, що виникають з окремих питань, не мають стратегічного і тим більше вирішального характеру. Вони не можуть спровокувати фундаментальний конфлікт, передусім через аналогічні ціннісні і цільові орієнтири в проведенні зовнішньої політики. Зміна статусу ЄС з «традиційного союзника» на статус «необхідного партнера» зумовлюється потребою чіткого визначення європейських інтересів у трансатлантичному співробітництві. Відносини між ЄС і США будуються на захисті інтересів і пріоритетів кожної зі сторін на додаток до політики компромісу. Нині формат трансатлантичного співробітництва залишається багаторівневим, переговорна основа зовнішньополітичної практики США поєднана зі співпрацею з ЄС, що засвідчує практичний перехід Вашингтона до поновлення колективних дій. Наповнення американо-європейських відносин «глобальним контекстом» змінює практику трансатлантичного партнерства і за змістом, і за формою. США і ЄС продовжують залишатися одними з лідерів світової політики, які отримують додаткові можливості для формування та реалізації спільної позиції з багатьох питань глобальної проблематики завдяки стратегічному партнерству.
It is argued that the US-European relations, regardless of the position of the US as a single global state, are based on the principles of interdependence. Conflicts that arise on specific issues are not of strategic and decisive character. They cannot provoke fundamental conflict, primarily because of similar values and targets in the conduct of foreign policy. Changing the status of the EU “traditional ally” into the status of “essential partner” is caused by the need to clearly define European interests in transatlantic cooperation. Relations between the EU and the US are based on protecting the interests and priorities of each party, in addition to the policy of compromise. Now the format of transatlantic cooperation is multilateral, negotiation basis of US foreign practices is combined with cooperation with the EU, confirming the practical transition of Washington to renovation of collective action. Filling the US-European relations with “global context” changes transatlantic partnership both in content and in form. The US and EU continue to be among the leaders in world politics that get additional opportunities for development and implementation of a common position on many global issues thanks to strategic partnership.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2016, 2; 153-174
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: ZUNR in the Struggle for Independence of the Paris Peace Conference in 1919
ЗУНР У БОРОТЬБІ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ НА ПАРИЗЬКІЙ МИРНІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ 1919 Р.
Autorzy:: Datskiv, I.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/894415.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: ZUNR, Galicia, Antanta, Paris Conference, diplomatic relations, the delegation, the diplomatic mission
ЗУНР, Галичина, Антанта, Паризька конференція, дипломатичні відносини, делегація, дипломатична місія
Opis:: У статті досліджуються події, що відбувались після Першої світової війни та безпосередньо впливали на долю Західноукраїнської Народної Республіки. Особлива увага приділяється глибокому переосмисленню зовнішньополітичних чинників визвольних змагань у 1918-1921 рр. Аналізуються дипломатичні заходи ЗУНР в обороні державності на Паризькій мирній конференції. Детально розглянуто діяльність українських дипломатів на конференції, їх намагання захистити право галицьких українців на самовизначення. Це був перший вихід дипломатії ЗУНР на міжнародну арену й активна участь української делегації в роботі конференції поряд із провідними державами світу. Підкреслено, що в Парижі держави-переможниці розглядали українську проблему в антибільшовицькому аспекті, покладаючись здебільшого на Польщу, Румунію та білу Росію, ніж на ЗУНР.
The article investigates the events that took place after World War I, and directly affect the fate of the West Ukrainian People's Republic. Particular attention is paid to foreign factors profound rethinking of the liberation struggle in 1918-1921. ZUNR diplomatic action in defense of statehood at the Paris Peace Conference is analyzed. The activities of Ukrainian diplomats at the conference, their attempts to protect the right to self-determination of the Galician Ukrainian are considered in details. It was the first outing ZUNR diplomacy on the international scene and the active participation of the Ukrainian delegation at the conference, along with the leading states of the world. It is noticed that in Paris the victorious powers regarded Ukrainian problem in the anti-Bolshevik aspect, relying mainly on Poland, Romania and Russia white than ZUNR.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2016, 1; 147-168
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: Відносини Угорщини з сусідніми країнами у ХХ – на початку ХХІ ст.
Hungary Relations with Neighboring Countries in the XX – early XXI Century
Autorzy:: Перга, Т.Ю.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22676598.pdf
Data publikacji:: 2021-09-14
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: Угорщина. Словаччина
Україна
міжнародні відносини
етнічна меншина
конфлікт
Перша світова війна
Друга світова війна
Hungary
Slovakia
Ukraine
international relations
ethnic minority
conflict
World War I
World War II
Opis:: У статті акцентується на відносинах Угорщини зі Словаччиною та Україною. Зроблено висновок про радикалізацію зовнішньої політики Угорщини на початку ХХI ст., що проявляється в зростаючому тиску на сусідні країни, зокрема Україну, з метою надання представникам угорської етнічної меншини автономії. З’ясовано, що це відбувається в рамках впровадження ідеї «Великої Угорщини», яка полягає у забезпеченні домінування об’єднавчих і реасиміляційних процесів та інтеграції угорської нації у Східній Європі навколо Будапешта. Доведено, що передумови для її розвитку були закладені Тріанонським договором, у результаті якого країна втратила дві третини території і третину населення. Виявлено, що антогонізм, закладений у результаті неврахування етнічного принципу під час встановлення кордонів після Першої світової війни спонукав Угорщину вдатися до силового сценарію вирішення територіальних суперечностей, який домінував у першій половині ХХ ст. З’ясовано, що зміна геополітичної ситуації у другій половині ХХ ст. унеможливили його реалізацію, що привело до зміни стратегії і тактики Угорщини щодо повернення втрачених у результаті Першої і Другої світових воєн територій, що полягає у перенесенні вирішення узгодження суперечностей з сусідніми країнами у правове поле, на двосторонню основ. Угорщина зробила ставку на культурологічне та мовне об’єднання нації, засноване на збереженні національних традицій. Автор прийшов до висновку, що, не дивлячись на відмінність ситуації з угорською спільнотою в Словаччині та Україні, Угорщина використовує подібні інструменти просування своїх інтересів і тиску на країни – сусіди. Політика Угорщини створює загрозу національній безпеці України, а методи, якими вона впроваджується, призводять до періодичного втручання в політику сусідніх держав. Їх варто розглядати як один із елементів політики «м’якого приєднання» угорськомовної частини Закарпаття до Угорщини, що можна розцінити як елемент гібридних воєн початку ХХI ст., спрямованих на перегляд встановлених після Другої світової війни кордонів мирним шляхом.
The article focuses on Hungary’s relations with Slovakia and Ukraine. It is concluded that the foreign policy of Hungary is radicalized at the beginning of the XXI century, which is manifested in the growing pressure on neighboring countries, in particular Ukraine, in order to provide autonomy to members of the Hungarian ethnic minority. It was found that this policy implements the idea of “Greater Hungary”, which must ensure the dominance of the unification and re-assimilation processes and the integration of the Hungarian nation in Eastern Europe around Budapest. It is proved that the preconditions for its development established the Treaty of Trianon, as a result of which the country lost two thirds of its territory and one third of its population. It was found that the antagonism inherent in the disregard of ethnic principle during the establishment of borders after the World War I prompted Hungary to resort to a forceful scenario of resolving territorial disputes, which dominated in the first half of the XX century. It was revealed that the change in the geopolitical situation in the second half of the XX century made it impossible to implement thus scenario, which led to a change in Hungary’s strategy and tactics to return the territories lost as a result of the World War I, II,. So Hungary transfers the solving of disputes with neighboring countries in the legal field, on a bilateral basis. Hungary has relied on the cultural and linguistic unification of the nation, based on the preservation of national traditions. The author concludes that, despite the differences in the situation with the Hungarian community in Slovakia and Ukraine, Hungary uses similar tools to promote the idea of a “Greater Hungary” and pressure on neighboring countries. Hungary’s policy poses a threat to Ukraine’s national security. Its methods lead to periodic interference in the policies of neighboring countries. This should be considered as one of the elements of the policy of “soft accession” of the Hungarian-speaking part of Transcarpathia to Hungary, which can be regarded as one of the elements of hybrid wars of the early XXI century.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2021, 15; 74-91
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: Чеські воїни на полі Ґрюнвальдської битви: участь та пошуки контактів із Польщею та Литвою-Руссю
Czech Warriors on the Field of the Battle of Grunwald: Participation and Search for Contacts with Polond and Lithuania-Rus’
Autorzy:: Козак, С.Я.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22676720.pdf
Data publikacji:: 2022-01-27
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: Ґрюнвальдська битва
Тевтонський орден
Богемія
чеські найманці
Ян Жижка
Зиґмунд Корибутович
чесько-руські відносини
Battle of Grunwald
Teutonic Order
czech mercenaries
Jan Žižka
Zygmunt Korybutovych
Czech-Rus’ relations
Opis:: У статті досліджується проблема участі воїнів з Богемії у подіях Ґрюнвальдської битви як на боці польсько-литовських сил, так і на боці Тевтонського ордену. Окреслено стан дослідження теми, її місце у вивченні Ґрюнвальду. Наголошено на актуальності вивчення чеської військової складової у військах обох сторін з огляду на потребу подальшого розвінчання міфу про німецьку небезпеку та панславістський союз. Автором проаналізовано, у складі яких хоругв – польсько-литовських та орденських – воювали чеські найманці та названо імена відомих із джерел їхніх очільників. Проаналізовано «чеські» епізоди у творі Яна Длуґоша, відзначено, що версія участі найманців з Богемії у битві відображає негативне ставлення польського хроніста до Чехії. Піднято питання участі у подіях війни з Орденом майбутнього провідника гуситів Яна Жижки, відстоюється думка, що він воював у лавах польсько-литовського війська. Звернено увагу на причетність до Ґрюнвальдської битви литовсько-руського князя Зиґмунда Корибутовича, а також на його подальшу роль у чесько-руських відносинах у вирі гуситських подій. Наголошується, що Ґрюнвальдська битва була вирішальною подією, яка вплинула на поступовий відхід Богемії від союзу з Орденом, принаймні, для тих її сил, які згодом брали участь у гуситських подіях та налагоджували контакт із Владиславом ІІ Ягайлом та Вітовтом. Згадується епізод листування Яна Гуса з польським королем у контексті того, як польська пропаганда витворювала міф власної миротворчої перемоги одразу після війни. Автор дійшов висновку, що події Ґрюнвальдської битви частково визначили для Богемії її подальшу геополітичну взаємодію у Центрально-Східній Європі та сприяли відновленню комунікації із Литвою, Польщею та Руссю. Водночас, наголошено, що Ґрюнвальд не став остаточним розривом відносин із Орденом, із яким у Богемії, як і в королівства Русі, впродовж минулих століть були доволі міцні зв’язки.
The article examines the problem of the participation of soldiers from Bohemia in the events of the Battle of Grunwald, both on the side of the Polish-Lithuanian forces and on the side of the Teutonic Order. The state of research of the topic, its place in the study of Grunwald is outlined. The urgency of studying the Czech military component in the armies of both sides was emphasized, given the need to further debunk the myth of the German danger and the pan-Slavic alliance. The author analyzes which Polish-Lithuanian and Order banners fought Czech mercenaries and names the names of their leaders known from sources. The “Czech” episodes in the work of Jan Dlugosz are analyzed, it is noted that the version of the participation of mercenaries from Bohemia in the battle reflects the negative attitude of the Polish chronicler to the Czech Republic. The issue of participation in the events of the war with the Order of the future leader of the Hussites Jan Žižka was raised, the opinion is defended that he fought in the ranks of the Polish-Lithuanian army. Attention is drawn to the involvement of Lithuanian-Rus’ Prince Zygmunt Korybutovych in the Battle of Grunwald, as well as to his further role in Czech-Rus’ relations in the wake of Hussite events. It is noted that the Battle of Grunwald was a decisive event that influenced the gradual withdrawal of Bohemia from the alliance with the Order, at least for those of its forces who later participated in the Hussite events and established contact with Wladyslaw II Jagiello and Vytautas. An episode of Jan Hus's correspondence with the Polish king is mentioned in the context of how Polish propaganda created the myth of its own peace victory immediately after the war. The author concludes that the events of the Battle of Grunwald partly determined for Bohemia its further geopolitical cooperation in Central and Eastern Europe and contributed to the restoration of communication with Lithuania, Poland and Rus’. At the same time, it was emphasized that Grunwald did not become the final severance of relations with the Order, with which Bohemia, like the Kingdom of Rus’, had had strong ties for centuries.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2022, 17; 85-97
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 7.

Tytuł:: Ukrainian-US Relations in the Context of U.S. Foreign Policy Priorities
УКРАЇНСЬКО-АМЕРИКАНСЬКІ ВІДНОСИНИ В КОНТЕКСТІ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНИХ ПРІОРИТЕТІВ США
Autorzy:: Tolstov, S.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/894419.pdf
Data publikacji:: 2019
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: foreign policy, bilateral relations, conflict in Donbas, military assistance, deterrence, crisis, European security
зовнішня політика, двосторонні відносини, конфлікт в Донбасі, військова допомога, стримування, криза, європейська система безпеки
Opis:: Після обрання Д. Трампа президентом США в українсько-американських відносинах спостерігалися суттєві зміни, зокрема скасування ембарго на поставки летальних озброєнь і відновлення засідань Комісії стратегічного партнерства Україна-США. Всуперечвисловлюваній Д. Трампом готовності до укладення «Великої угоди» між Росією і США, республіканці і демократи в Конгресі дотримувалися двопартійної позиції по Україні, підтримуючи розширення санкцій з різних приводів – від триваючого конфлікту в Донбасі і спроб російського втручання у виборчу кампанію 2016 року до створення перешкод для поставок російських озброєнь у треті країни.Утім, аналіз оцінок у дослідженнях американських академічних фахівців і коментарях політичних експертів не дає підстав вважати, що політичні кола США готові перейти від дистанційної підтримки України в дусі довгострокової доктрини стримування до більш інтенсивних форм військової та військово-політичної участі. Констатуючи неприйняття російським керівництвом євроатлантичної системи безпеки, що склалася після закінчення холодної війни, американські дослідники висловлюють сумніви в можливості остаточноговрегулювання конфлікту в Донбасі. В разі його заморожування, ситуація в Донбасі становитиме потенційну та реальну загрозу для економіки і безпеки України. За такого перебігу подій Україна відіграватиме роль одного з важливих джерел напруженості і розбіжностей в економічних і військових відносинах між Росією і Заходом.
After Donald Trump was elected as the American president, significant changes were observed in the Ukrainian-American relations. These especially included the lifting of embargo on lethal arms supply and the resumption of meetings of the Ukraine-US Strategic Partnership Commission. Contrary to D. Trump’s desire to conclude a U.S. - Russia “Big Deal”, Republicans and Democrats in the U.S. Congress held a bipartisan position on Ukraine supporting the expansion of sanctions on various occasions – from the on-going conflict in Donbas and Russian attempts to influence the 2016 election campaign to imposing obstacles for the supply of Russian weapons to the third countries. Assessments of American academic and political experts do not give reason to believe that the U.S. political circles are ready to move from remote support of Ukraine in the mood of long-term deterrence doctrine to intensive forms of military and military-political participation. Acknowledging Russia’s rejection of the post-Cold War Euro-Atlantic security order, American observers are inclined to suppose that the conflict in Donbas is unlikely to be finally settled. In case of its freezing, this conflict will pose potential or acute threats to the economy and security of Ukraine. Within such a trend Ukraine will play the role of one of the major subjects of long-term tensions and discord in economic and military relations between Russia and the West.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2019, 7; 117-143
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 8.

Tytuł:: Ethnic Germans of Ukraine in the Context of Soviet-German Relations (1920-1950s)
ЕТНІЧНІ НІМЦІ УКРАЇНИ У КОНТЕКСТІ РАДЯНСЬКО-НІМЕЦЬКИХ ВІДНОСИН (1920-1950-і рр.)
Autorzy:: Chirko, B.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/894255.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: Ethnic Germans, Ukraine, the USSR, Germany, international relations, the Stalinist regime, repressions, terror, deportations, repatriations
етнічні німці, Україна, СРСР, Німеччина, міждержавні відносини, сталінський режим, репресії, терор, депортації, репатріації
Opis:: Метою публікації є дослідження етнополітичних, соціально-економічних, демографічних та інших процесів, які відбувалися у середовищі німецької етнічної групи України в контексті радянсько-німецьких міждержавних відносин у 1920-1950-х рр. Автор аналізує ставлення органів державної влади до німецької етнічної спільноти, причини, механізми реалізації, демографічні та соціально-політичні наслідки політичних репресій сталінського режиму щодо етнічних німців, масові депортації німецького населення з регіонів традиційного проживання у міжвоєнний період. Автор підкреслює, що репресивні акції були зумовлені і тісно пов’язані з адміністративно-наказовими методами здійснення внутрішньої політики, мілітаризацією економіки, колективізацією села, насильницькими хлібозаготівлями, антирелігійними кампаніями тощо. Репресії щодо «націоналістів» (німецьких, польських та інших) пов’язувалися й з міжнародним фактором – загостренням становища у світі. Погіршення відносин СРСР з Німеччиною та Польщею і відповідне посилення антинімецької та антипольської пропагандистської кампаній зумовили, зокрема, особливу упередженість радянських владних структур щодо німецького та польського населення, що розглядалося як потенційна база «фашистської» діяльності у країні. В публікації аналізується соціальний й правовий статус «фольксдойче» у роки Великої вітчизняної війни та ставлення до «етнічних німців» України з боку нацистського окупаційного режиму. Розглядаються статус та характер перебування етнічних німців у режимі спецпоселень, репатріації та проблеми роз’єднаних сімей у повоєнні часи. Особливу увагу автор приділяє проблемам зняття обмежень у правовому становищі більшості німецького населення СРСР у результаті німецько-радянських переговорів в Москві 1955 р., спроби етнічних німців та органів державної влади України забезпечити етносоціальні, культурні, релігійні та духовні запити німецької етнічної спільноти в умовах сучасного українського державотворення та поглиблення демократичних процесів в українському суспільстві.
The aim of the publication is the study of ethno-political, socio-economic, demographic and other processes taking place in the environment of the German ethnic group of Ukraine in the context of the Soviet-German inter-state relations during 1920-1950s. The author analyzes the attitude of governmental bodies to the German ethnic community, causes, mechanisms of realization, demographic, social and political consequences of political repressions of the Stalinist regime against ethnic Germans, mass deportation of the German population from the regions of traditional accommodation in the interwar period. The author emphasizes that the repressive actions were caused by and closely related to administrative-imperative methods of implementation of domestic policies, the militarization of the economy, collectivization of village, violent grain procurements, antireligious campaigns etc. Repressions of the “nationalists” (German, Polish, etc.) were linked with the international factor - the aggravation of the situation in the world. The deterioration of relations between the USSR and Germany and Poland as well as the corresponding strengthening of anti-German and anti-Polish propaganda campaign led in particular to a special bias of Soviet authorities towards the German and Polish population, which was considered as a potential base for “Nazi” activities in the country. This publication analyzes the social and legal status of “volksdeutsche” during World War II, the attitude towards “ethnic Germans” of Ukraine from Nazi occupation regime. The status and nature of ethnic Germans staying in the mode of special settlements, repatriation and problems of separated families in the postwar years have been considered. The author has paid special attention to the problems of lifting restrictions in the legal status of the majority of the German population of the USSR as a result of the German-Soviet negotiations in Moscow in 1955, the attempts of ethnic Germans and the government of Ukraine to ensure ethnic, social, cultural, religious and spiritual needs of the German ethnic community under conditions of modern Ukrainian state – building and deepening of democratic processes in Ukrainian society.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2017, 3; 166-182
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 9.

Tytuł:: The Munich Crisis and Collapse of the Versailles System on the Eve of World War II
МЮНХЕНСЬКА КРИЗА І КРАХ ВЕРСАЛЬСЬКОЇ СИСТЕМИ НАПЕРЕДОДНІ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
Autorzy:: Pavlenko, V.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/894365.pdf
Data publikacji:: 2019
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: the Versailles system, international relations, the Munich Agreement, appeasement policy, security, crisis occasions, dictatorial regime, Western democracies
Версальська система, міжнародні відносини, Мюнхенська угода, політика умиротворення, безпека, кризові явища, диктаторський режим, західні демократії
Opis:: У статті досліджується процес розвитку кризових явищ Версальської системи напередодні Другої світової війни. Особлива увага надається тому, як і за яких обставин йшла підготовка та підписання Мюнхенської угоди. Зазначається, що поява на авансцені європейської політики нацистської Німеччини, без сумніву, стимулювало весь комплекс міждержавних протиріч. Це призвело до зниження стабільності Версальської системи. Аналізуються прояви реакції великих держав на агресивну політику Берліна та наголошується на тому, що політика умиротворення була хибною і призвела до поглиблення кризи Версальської системи в кінці 30-х рр. ХХ ст. В даному дослідженні робиться наголос на тому, що в результаті політики умиротворення кардинально змінюється баланс сил на континенті, а підписання Мюнхенської угоди у вересні 1938 р. стало вирішальним у розвитку кризи Версальської системи і поклало початок розпаду даної моделі міжнародних відносин.Констатовано, що західні демократії так і не зрозуміли суті диктаторських режимів, а таке нерозуміння призвело не тільки до руйнації міжнародної системи, але й до початку Другої світової війни.
The article examines the development of the crisis manifestations of the Versailles system on the eve of World War II. Special attention is paid to how and under what circumstances the preparation and signing of the Munich Agreement took place. It is noted that the emergence of Nazi Germany’s European politics at the forefront undoubtedly stimulated a whole range of interstate contradictions. This led to a decrease in the stability of the Versailles system. The manifestations of the reaction of the great powers to the aggressive policy of Berlin are analyzed and attention is focused on the fact that the policy of appeasement was erroneous and led to the aggravation of the Versailles system crisis in the late 30s XX century. This study emphasizes that as a result of the policy of appeasement, the balance of forces on the continent changes dramatically, and the signing of the Munich Agreement in September 1938 was decisive in the development of the Versailles system crisis and determined the beginning of the collapse of this model of international relations. It was stated that the Western democracies did not understand the essence of dictatorial regimes, and such a misunderstanding led not only to the collapse of the international system, but also to the beginning of the World War II
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2019, 7; 20-31
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 10.

Tytuł:: Результати парламентських виборів в Угорщині 3 квітня 2022 р. та перспективи українсько-угорських відносин (Частина 1)
Results of Parliamentary Elections in Hungary on April 3, 2022 and Prospects of Ukrainian-Hungarian Relations (Part 1)
Autorzy:: Держалюк, M.C.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22676893.pdf
Data publikacji:: 2022-11-08
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: Угорщина
вибори 2022 р.
правляча коаліція
російська агресія
Україна
двосторонні відносини
угорська спільнота Закарпаття
врегулювання проблеми
Hungary
the 2022 elections
the ruling coalition
Russian aggression
Ukraine
bilateral relations
the Hungarian community of Transcarpathia
settlement of the problem
Opis:: Стаття присвячена виборам до Державних Зборів Угорщини 3 квітня 2022 р., які завершилися перемогою і здобуттям конституційної більшості нині правлячою коаліцією Фідесу-Угорського громадянського союзу та Християнсько-демократичної народної партії (ХДНП) - (Fidesz–KDNP). Аналізується її виборча платформа «Війна або мир», центром якої було ставлення до російсько-української війни. Вказується, що ця війна розділа політичні сили Угорщини на два табори – прихильників нейтралітету (миру) або прихильників підтримки України (війни). Правляча коаліція відстоювала нейтралітет, невтручання у війну, що гарантувало збереження миру і спокою для громадян Угорщини. Усі опозиційні сили демонстрували прихильність до України проти Росії. Влада звинувачувала останніх у тому, що їхня проукраїнська і антипутінська діяльність складала небезпеку і загрозу поширення війни на територію Угорщини. Наголошується, що завдяки такій позиції Фідес-ХДНР в цілому по Угорщині і особливо серед закордонних угорських спільнот здобув переконливу перемогу, а опозиційний блок із шести партій, хоч і переконливо переміг у 17 з 18 округів Будапешта, в цілому по країні зазнав значної поразки. Висвітлюються основні причини неочікуваної перемоги правлячої коаліції Фідес – ХДНП на цих виборах. Серед них: коаліція гнучко поєднала центристські і правоцентристські цінності, синтезувала їх і вивищилася над вузькопартійними інтересами, перетворилася на широкий народний фронт угорської нації. Зазначається й те, що упродовж 12-ти річного перебування при владі в країні було завершено трансформаційні перетворення: прийнято новий Основний закон (конституцію), сформовано відповідне законодавство, запроваджено національно-демократичну модель політичної і економічної влади, що відповідала державним і єесевським стандартам. Внутрішня політика спрямовувалася на розвиток традиційних галузей економіки і формування сучасних форм господарювання. Відносно високий економічний розвиток країни було забезпечено завдяки ефективному використанню іноземних інвестицій, міжнародних ринків, які далеко не обмежуються країнами ЄС. Угорщина розвиває тісне співробітництво з країнами усіх регіонів, якщо забезпечуються її національні інтереси. Велика увага приділяється підтримці і захисту угорських спільнот, які мешкають у сусідніх з Угорщиною державах (Румунії, Словаччині, Сербії, Україні). На законодавчому рівні статус закордонних угорців у порівнянні з угорцями самої країни практично прирівнюється. Політика національного єднання, визнання угорців, незалежно від країни їхнього проживання, членами єдиної угорської нації, набула загального схвалення. Сконцентрованість внутрішньої та зовнішньої політики на пріоритеті угорських інтересів допомогла Фідесу перетворитися на авторитетну і надійну політичну силу країни, яка цивілізованими методами бореться за майбутнє Угорщини, всебічний розвиток її народу, збереження ідентичності угорських закордонних спільнот, недопущення асиміляції, масової еміграції та обмеження їх прав за національними ознаками. Крім того, правлячій коаліції вдалося сформувати надійний фінансовий, кадровий, медійний потенціал, значною мірою розширити електоральне поле своєї діяльності, з яким жодна опозиційна політична сила конкурувати не в змозі, особливо під час виборів до Державних Зборів. Проаналізовано якісний склад нового парламенту. Висвітлюється перебіг обрання нового Президента Угорщини 9 березня, спікера новообраного парламенту, його заступників та керівників парламентських фракцій 2 травня, і насамкінець – Прем’єр-міністра Угорщини 16 травня та затвердження нового уряду країни на чолі з Віктором Орбаном 24 травня. Велика увага приділяється формуванню угорсько-українських відносин. Аналіз політичних процесів під час виборчої кампанії та у перші місяці після завершення виборів, зокрема ставлення Будапешта до агресії РФ проти України, до формування угорсько-українських взаємин, дозволив зробити висновки, що пріоритети міжнародної діяльності правлячої коаліції Угорщини залишатимуться незмінними: служіння інтересам угорської нації на усіх територіях її проживання, зокрема підтримка, захист і надання допомоги угорським національним спільнотам у Румунії, Словаччині, Сербії та Україні. Результати парламентських виборів в Угорщині 3 квітня 2022 р. підтвердили, що ці принципи є незмінними і продовжують носити зобов’язальний характер у діяльності владних інституцій Угорщини. Підкреслюється, що рівень розвитку двосторонніх відносин Угорщини із сусідніми державами узалежнюватиметься від того, наскільки будуть забезпечуватися інтереси угорських закордонних спільнот (надання подвійного громадянства, статусу автономії для спільноти, формування умов культурно-освітнього розвитку на національній мові і традиціях). У такому ж стані перебуватимуть і угорсько-українські відносини. Угорщина підтримує територіальну цілісність України, її європейський вибір, засуджує російську агресію, підтримує санкційну політику ЄС проти РФ, надала притулок для 800 тис. біженців з України. Понад 100 тисяч осіб з України перебуває в Угорщині нелегально. Угорщина дозволила з 19 липня транзит зброї інших держав через її територію до України. Але вона продовжує зберігати нейтралітет у російсько-українській війні, підтримує енергетичні санкції ЄС проти РФ у такий спосіб, щоб це не зашкодило її економічним іитересам. Водночас вона не погоджується на застосування щодо угорської спільноти Закарпаття низки положень законів про освіту та порядок застосування української мови як державної на території України, що набули чинності в 2017 та 2019 рр. Наголошується, що врегулювання культурно-освітніх питань угорської спільноти Закарпаття має стати пріоритетним завданням для обох країн.
The article is dedicated to the elections to the State Assembly of Hungary on April 3, 2022, which ended with the victory and acquisition of a constitutional majority by the now ruling coalition of Fidesz-Hungarian Civil Union and the Christian Democratic People’s Party (KDNP) - (Fidesz–KDNP). It analyzes its electoral platform “War or Peace”, the center of which was the attitude to the Russian-Ukrainian war. It is indicated that this war divided the political forces of Hungary into two camps – supporters of neutrality (peace) or supporters of Ukraine (war). The ruling coalition advocated neutrality, non-intervention in the war, which guaranteed the preservation of peace and tranquility for the citizens of Hungary. All the opposition forces showed support for Ukraine against Russia. The authorities accused the latter of the fact that their pro-Ukrainian and anti-Putin activities posed a danger and threatened the spread of the war to the territory of Hungary. It is emphasized that thanks to this position, Fidesz–KDNP won a convincing victory in Hungary as a whole and especially among the Hungarian communities abroad, while the six-party opposition bloc, although it won convincingly in 17 of Budapest’s 18 districts, suffered a significant defeat in the country as a whole. The main reasons for the unexpected victory of the ruling coalition Fidesz - HDNP in these elections are highlighted. Among them: the coalition flexibly combined centrist and center-right values, synthesized them and rose above narrow party interests, turning into a broad popular front of the Hungarian nation. It is also noted that during the 12-year remaining stay in power in the country, transformations were completed, namely, a new Basic Law (constitution) was adopted, relevant legislation was formed, and a national democratic model of political and economic power was introduced according both to the state and EU standards that complies with state and EU standards. The internal policy was aimed at the development of traditional branches of the economy and the formation of modern forms of management. Relatively high economic development of the country was ensured thanks to by the effective use of foreign investments, international markets, which are far from being limited to EU countries. Hungary develops close cooperation with countries of all regions, if its national interests are ensured. Great attention is paid to the support and protection of Hungarian communities living in countries neighboring Hungary (Romania, Slovakia, Serbia, Ukraine). At the legislative level, the status of Hungarians abroad is almost equal to that of Hungarians in the country itself. The policy of national unity, the recognition of Hungarians, regardless of their residency country of residence, as members of a united single Hungarian nation, gained general approval. The concentration of domestic and foreign policy on the priority of Hungarian interests helped Fidesz to turn into an authoritative and reliable political force of the country, which, using civilized methods, fights for the future of Hungary, the comprehensive development of its people, the preservation of the identity of Hungarian communities abroad, the prevention of assimilation, mass emigration and the restriction of their rights along national lines. In addition, the ruling coalition managed to form a reliable financial, personnel, and media potential, to significantly expand the electoral field of its activities, which no opposition political force is able to compete with, especially during the elections to the State Assembly. The qualitative composition of the new parliament was analyzed. The progress of the election of the new President of Hungary on March 9, the speaker of the newly elected parliament, his deputies and heads of parliamentary factions on May 2, and finally the Prime Minister of Hungary on May 16 and the approval of the country’s new government headed by Viktor Orbán on May 24, is highlighted. Great attention is paid to the formation of Hungarian-Ukrainian relations. The analysis of political processes during the election campaign and in the first months after the end of the elections, in particular the attitude of Budapest to the aggression of the Russian Federation against Ukraine, to the formation of Hungarian-Ukrainian relations, allowed us to draw conclusions that the priorities of the international activities of the ruling coalition of Hungary will remain unchanged: serving the interests of the Hungarian nation on in all territories of its residence, in particular support, protection and assistance to Hungarian national communities in Romania, Slovakia, Serbia and Ukraine. The results of the parliamentary elections in Hungary on April 3, 2022 confirmed that these principles are unchanged and continue to be binding in the activities of the Hungarian government institutions. It is emphasized that the level of development of Hungary's bilateral relations with neighboring states will depend on ensuring the Hungarian foreign communities interests how the interests of the Hungarian foreign communities will be ensured (granting dual citizenship, autonomy status for the community, creating conditions for cultural and educational development based on in the national language and traditions). Hungarian-Ukrainian relations will be in the same condition state. Hungary supports the territorial integrity of Ukraine, its European choice, condemns Russian aggression, supports the EU’s sanctions policy against the Russian Federation, and provided shelter for 800,000 refugees from Ukraine. More than 100,000 people from Ukraine stay are in Hungary illegally. Since July 19, Hungary has allowed the transit of weapons from other countries through its territory to Ukraine. Yet But it continues to maintain neutrality in the Russian-Ukrainian war, supports EU energy sanctions against the Russian Federation in such a way that it does not harm its economic interests. At the same time, it does not agree to the application of certain legal provisions on education the procedure for using the Ukrainian language as the official language on the territory of Ukraine, that came into force in 2017 and 2019 to the Hungarian community of Transcarpathia of a number of provisions of the laws on education and the procedure for using the Ukrainian language as the official language on the territory of Ukraine, which came into force in 2017 and 2019. It is emphasized that the settlement of cultural and educational issues of the Hungarian community of Transcarpathia should become a priority task for both countries.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2022, 18; 144-186
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 11.

Tytuł:: Результати парламентських виборів в Угорщині 3 квітня 2022 р. та перспективи українсько-угорських відносин (Частина 2)
Results of Parliamentary Elections in Hungary on April 3, 2022 and Prospects of Ukrainian-Hungarian Relations (Part 2)
Autorzy:: Держалюк, М.С.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22681262.pdf
Data publikacji:: 2022-10-27
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: Угорщина
вибори 2022 р.
правляча коаліція
російська агресія
Україна
двосторонні відносини
угорська спільнота Закарпаття
врегулювання проблеми
Hungary
the 2022 elections
the ruling coalition
Russian aggression
Ukraine
bilateral relations
the Hungarian community of Transcarpathia
settlement of the problem
Opis:: Стаття присвячена виборам до Державних Зборів Угорщини 3 квітня 2022 р., які завершилися перемогою і здобуттям конституційної більшості нині правлячою коаліцією Фідесу-Угорського громадянського союзу та Християнсько-демократичної народної партії (ХДНП) - (Fidesz–KDNP). Аналізується її виборча платформа «Війна або мир», центром якої було ставлення до російсько-української війни. Вказується, що ця війна розділа політичні сили Угорщини на два табори – прихильників нейтралітету (миру) або прихильників підтримки України (війни). Правляча коаліція відстоювала нейтралітет, невтручання у війну, що гарантувало збереження миру і спокою для громадян Угорщини. Усі опозиційні сили демонстрували прихильність до України проти Росії. Влада звинувачувала останніх у тому, що їхня проукраїнська і антипутінська діяльність складала небезпеку і загрозу поширення війни на територію Угорщини. Наголошується, що завдяки такій позиції Фідес-ХДНР в цілому по Угорщині і особливо серед закордонних угорських спільнот здобув переконливу перемогу, а опозиційний блок із шести партій, хоч і переконливо переміг у 17 з 18 округів Будапешта, в цілому по країні зазнав значної поразки. Висвітлюються основні причини неочікуваної перемоги правлячої коаліції Фідес – ХДНП на цих виборах. Серед них: коаліція гнучко поєднала центристські і правоцентристські цінності, синтезувала їх і вивищилася над вузькопартійними інтересами, перетворилася на широкий народний фронт угорської нації. Зазначається й те, що упродовж 12-ти річного перебування при владі в країні було завершено трансформаційні перетворення: прийнято новий Основний закон (конституцію), сформовано відповідне законодавство, запроваджено національно-демократичну модель політичної і економічної влади, що відповідала державним і єесевським стандартам. Внутрішня політика спрямовувалася на розвиток традиційних галузей економіки і формування сучасних форм господарювання. Відносно високий економічний розвиток країни було забезпечено завдяки ефективному використанню іноземних інвестицій, міжнародних ринків, які далеко не обмежуються країнами ЄС. Угорщина розвиває тісне співробітництво з країнами усіх регіонів, якщо забезпечуються її національні інтереси. Велика увага приділяється підтримці і захисту угорських спільнот, які мешкають у сусідніх з Угорщиною державах (Румунії, Словаччині, Сербії, Україні). На законодавчому рівні статус закордонних угорців у порівнянні з угорцями самої країни практично прирівнюється. Політика національного єднання, визнання угорців, незалежно від країни їхнього проживання, членами єдиної угорської нації, набула загального схвалення. Сконцентрованість внутрішньої та зовнішньої політики на пріоритеті угорських інтересів допомогла Фідесу перетворитися на авторитетну і надійну політичну силу країни, яка цивілізованими методами бореться за майбутнє Угорщини, всебічний розвиток її народу, збереження ідентичності угорських закордонних спільнот, недопущення асиміляції, масової еміграції та обмеження їх прав за національними ознаками. Крім того, правлячій коаліції вдалося сформувати надійний фінансовий, кадровий, медійний потенціал, значною мірою розширити електоральне поле своєї діяльності, з яким жодна опозиційна політична сила конкурувати не в змозі, особливо під час виборів до Державних Зборів. Проаналізовано якісний склад нового парламенту. Висвітлюється перебіг обрання нового Президента Угорщини 9 березня, спікера новообраного парламенту, його заступників та керівників парламентських фракцій 2 травня, і насамкінець – Прем’єр-міністра Угорщини 16 травня та затвердження нового уряду країни на чолі з Віктором Орбаном 24 травня. Велика увага приділяється формуванню угорсько-українських відносин. Аналіз політичних процесів під час виборчої кампанії та у перші місяці після завершення виборів, зокрема ставлення Будапешта до агресії РФ проти України, до формування угорсько-українських взаємин, дозволив зробити висновки, що пріоритети міжнародної діяльності правлячої коаліції Угорщини залишатимуться незмінними: служіння інтересам угорської нації на усіх територіях її проживання, зокрема підтримка, захист і надання допомоги угорським національним спільнотам у Румунії, Словаччині, Сербії та Україні. Результати парламентських виборів в Угорщині 3 квітня 2022 р. підтвердили, що ці принципи є незмінними і продовжують носити зобов’язальний характер у діяльності владних інституцій Угорщини. Підкреслюється, що рівень розвитку двосторонніх відносин Угорщини із сусідніми державами узалежнюватиметься від того, наскільки будуть забезпечуватися інтереси угорських закордонних спільнот (надання подвійного громадянства, статусу автономії для спільноти, формування умов культурно-освітнього розвитку на національній мові і традиціях). У такому ж стані перебуватимуть і угорсько-українські відносини. Угорщина підтримує територіальну цілісність України, її європейський вибір, засуджує російську агресію, підтримує санкційну політику ЄС проти РФ, надала притулок для 800 тис. біженців з України. Понад 100 тисяч осіб з України перебуває в Угорщині нелегально. Угорщина дозволила з 19 липня транзит зброї інших держав через її територію до України. Але вона продовжує зберігати нейтралітет у російсько-українській війні, підтримує енергетичні санкції ЄС проти РФ у такий спосіб, щоб це не зашкодило її економічним іитересам. Водночас вона не погоджується на застосування щодо угорської спільноти Закарпаття низки положень законів про освіту та порядок застосування української мови як державної на території України, що набули чинності в 2017 та 2019 рр. Наголошується, що врегулювання культурно-освітніх питань угорської спільноти Закарпаття має стати пріоритетним завданням для обох країн.
The article is dedicated to the elections to the State Assembly of Hungary on April 3, 2022, which ended with the victory and acquisition of a constitutional majority by the now ruling coalition of Fidesz-Hungarian Civil Union and the Christian Democratic People’s Party (KDNP) - (Fidesz–KDNP). It analyzes its electoral platform “War or Peace”, the center of which was the attitude to the Russian-Ukrainian war. It is indicated that this war divided the political forces of Hungary into two camps – supporters of neutrality (peace) or supporters of Ukraine (war). The ruling coalition advocated neutrality, non-intervention in the war, which guaranteed the preservation of peace and tranquility for the citizens of Hungary. All the opposition forces showed support for Ukraine against Russia. The authorities accused the latter of the fact that their pro-Ukrainian and anti-Putin activities posed a danger and threatened the spread of the war to the territory of Hungary. It is emphasized that thanks to this position, Fidesz–KDNP won a convincing victory in Hungary as a whole and especially among the Hungarian communities abroad, while the six-party opposition bloc, although it won convincingly in 17 of Budapest’s 18 districts, suffered a significant defeat in the country as a whole. The main reasons for the unexpected victory of the ruling coalition Fidesz - HDNP in these elections are highlighted. Among them: the coalition flexibly combined centrist and center-right values, synthesized them and rose above narrow party interests, turning into a broad popular front of the Hungarian nation. It is also noted that during the 12-year remaining stay in power in the country, transformations were completed, namely, a new Basic Law (constitution) was adopted, relevant legislation was formed, and a national democratic model of political and economic power was introduced according both to the state and EU standards that complies with state and EU standards. The internal policy was aimed at the development of traditional branches of the economy and the formation of modern forms of management. Relatively high economic development of the country was ensured thanks to by the effective use of foreign investments, international markets, which are far from being limited to EU countries. Hungary develops close cooperation with countries of all regions, if its national interests are ensured. Great attention is paid to the support and protection of Hungarian communities living in countries neighboring Hungary (Romania, Slovakia, Serbia, Ukraine). At the legislative level, the status of Hungarians abroad is almost equal to that of Hungarians in the country itself. The policy of national unity, the recognition of Hungarians, regardless of their residency country of residence, as members of a united single Hungarian nation, gained general approval. The concentration of domestic and foreign policy on the priority of Hungarian interests helped Fidesz to turn into an authoritative and reliable political force of the country, which, using civilized methods, fights for the future of Hungary, the comprehensive development of its people, the preservation of the identity of Hungarian communities abroad, the prevention of assimilation, mass emigration and the restriction of their rights along national lines. In addition, the ruling coalition managed to form a reliable financial, personnel, and media potential, to significantly expand the electoral field of its activities, which no opposition political force is able to compete with, especially during the elections to the State Assembly. The qualitative composition of the new parliament was analyzed. The progress of the election of the new President of Hungary on March 9, the speaker of the newly elected parliament, his deputies and heads of parliamentary factions on May 2, and finally the Prime Minister of Hungary on May 16 and the approval of the country’s new government headed by Viktor Orbán on May 24, is highlighted. Great attention is paid to the formation of Hungarian-Ukrainian relations. The analysis of political processes during the election campaign and in the first months after the end of the elections, in particular the attitude of Budapest to the aggression of the Russian Federation against Ukraine, to the formation of Hungarian-Ukrainian relations, allowed us to draw conclusions that the priorities of the international activities of the ruling coalition of Hungary will remain unchanged: serving the interests of the Hungarian nation on in all territories of its residence, in particular support, protection and assistance to Hungarian national communities in Romania, Slovakia, Serbia and Ukraine. The results of the parliamentary elections in Hungary on April 3, 2022 confirmed that these principles are unchanged and continue to be binding in the activities of the Hungarian government institutions. It is emphasized that the level of development of Hungary's bilateral relations with neighboring states will depend on ensuring the Hungarian foreign communities interests how the interests of the Hungarian foreign communities will be ensured (granting dual citizenship, autonomy status for the community, creating conditions for cultural and educational development based on in the national language and traditions). Hungarian-Ukrainian relations will be in the same condition state. Hungary supports the territorial integrity of Ukraine, its European choice, condemns Russian aggression, supports the EU’s sanctions policy against the Russian Federation, and provided shelter for 800,000 refugees from Ukraine. More than 100,000 people from Ukraine stay are in Hungary illegally. Since July 19, Hungary has allowed the transit of weapons from other countries through its territory to Ukraine. Yet But it continues to maintain neutrality in the Russian-Ukrainian war, supports EU energy sanctions against the Russian Federation in such a way that it does not harm its economic interests. At the same time, it does not agree to the application of certain legal provisions on education the procedure for using the Ukrainian language as the official language on the territory of Ukraine, that came into force in 2017 and 2019 to the Hungarian community of Transcarpathia of a number of provisions of the laws on education and the procedure for using the Ukrainian language as the official language on the territory of Ukraine, which came into force in 2017 and 2019. It is emphasized that the settlement of cultural and educational issues of the Hungarian community of Transcarpathia should become a priority task for both countries.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2022, 19; 143-175
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "відносини" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język