Temat: смерть - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Мир умирающей российской деревни в творчестве «новых реалистов» (на материале романов: "Санькя" Захара Прилепина и "Елтышевы" Романа Сенчина)
The world of dying Russian village in “New Realists” literary production (based on the novels: Sankya by Zakhar Prilepin and The Yeltyshevs by Roman Senchin)
Autorzy:: Pańkowska, Ewa
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/950987.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:: современная российская деревня
деградация
смерть
гибель
Opis:: Two novels of two prominent representatives of the “new realism” are the subject of an analysis in this article. There are "Sankya" (2006) by Zakhar Prilepin and "The Yeltyshevs" (2009) by Roman Senchin. The article deals with the problem of the degradation of the contemporary Russian village (at the beginning of the 21st century). The village disintegrates under the new economic conditions. "Sankya" about a young rebel is devoted to the theme of the individual’s rights to action against a hostile and unjust society, against the new capitalistic rules. Senchin’s story portrays the demise of the ordinary Russian family that moves to the village. Living in the village, the family sinks into alcoholism and violence. In his novel Senchin shows Russian’s path to a dead-end, to life devoid of any spirituality.
Źródło:: Studia Wschodniosłowiańskie; 2015, 15; 109-132
1642-557X
Pojawia się w:: Studia Wschodniosłowiańskie
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Mourned pets. About Coping with Animal Death in Veterinary Practice and Caregiver’s Experience
Opłakiwane zwierzęta domowe. O radzeniu sobie ze śmiercią zwierzęcia w praktyce weterynaryjnej oraz doświadczeniu opiekunów zwierząt
Животные, о которых горюют. О том, как пережить смерть животного – опыт ветеринаров и владельцев
Autorzy:: Lange, Łucja
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/21150521.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego
Tematy:: смерть животных
эвтаназия
паллиативная помощь
animal death
euthanasia
palliative care
Opis:: The article is written from the first-person perspective as an autoethnographical attempt to describe the experience of loss of a pet companion, a cat, when the decision about euthanasia was challenged and undermined, causing regret and complex feelings about the situation. The author tries to provide explanation for her feelings and for veterinarian behavior, at the same time introducing new kind of veterinarian in-home services for palliative care and euthanasia.
Статья написана от первого лица в рамках автоэтнографической попытки описать опыт потери животного-компаньона, кошки, когда решение об эвтаназии было оспорено и подорвано, что вызвало угрызения совести и сложные чувства по этому поводу. Автор пытается объяснить свои чувства и поведение ветеринара, в то же время представляя новый вид ветеринарных услуг на дому для паллиативной помощи и эвтаназии.
Źródło:: Zoophilologica. Polish Journal of Animal Studies; 2023, Veterinary Social Work. Numer specjalny; 1-17
2719-2687
2451-3849
Pojawia się w:: Zoophilologica. Polish Journal of Animal Studies
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Niepokojący wizerunek konia na wybranych przykładach literatury niemieckojęzycznej – symbolika i znaczenie
A Disturbing Image of a Horse in the Selected Examples of German-Language Literature – Symbolism and Meaning
Тревожное изображение лошади на отдельных примерах немецкой литературы – символика и значение
Autorzy:: Głuszko-Boczoń, Estera
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1009274.pdf
Data publikacji:: 2020-12-29
Wydawca:: Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego
Tematy:: escape
horse
anxiety
death
elements
crisis
лошадь
тревога
смерть
стихия
кризис
побег
Opis:: Literature usually represents a horse as a loyal companion of a man, a noble and intelligent animal. The image of a horse in some works, however, relies on their mystery, it evokes anxiety, fear. It symbolizes an internal unease or a drive to escape. Sometimes a horse is equated to the messenger of death; it personifies dark, incomprehensible forces that cannot be understood by a human mind. This aspect of the unexplored equine nature in Germanlanguage literature is addressed in this study.
В литературе лошадь обычно изображается как верный спутник человека, благородное и умное животное. Однако образ лошади в некоторых произведениях приобретает загадочность, вызывает ужас, страх, символизирует внутреннюю тревогу или желание убежать. Иногда лошадь даже отождествляется с посланником смерти, он воплощает в себе темные непостижимые силы, которые человеческий разум не может понять. Этот аспект неисследованного характера лошади в немецкой литературе является предметом рефлексии.
Źródło:: Zoophilologica. Polish Journal of Animal Studies; 2020, 6; 161-170
2719-2687
2451-3849
Pojawia się w:: Zoophilologica. Polish Journal of Animal Studies
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: Antonine Plague, Black Death and Smallpox Epidemic versus COVID-19. How Did Humankind Cope with the Grapple Against the Biggest Epidemics, and What Does it Look Like Today?
Антонинова чума, черная смерть и эпидемия оспы в сравнении с Covid-19. Как человечество справилось с борьбой с величайшими эпидемиями и как это выглядит сегодня?
Autorzy:: Banaś, Agnieszka
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1934126.pdf
Data publikacji:: 2021-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: epidemy
black death
COVID-19
medicine
disease
эпидемия
черная смерть
covid
медицина
болезнь
Opis:: This article is devoted to the problems that prevail in times from antiquity to the present day. The specter of an epidemic, known to humankind since the dawn of time, was a negative phenomenon, destabilizing contemporary life and having a significant impact on biological, social, economic and cultural aspects. It was impossible to protect against the epidemic – until the 19th century, medicine did much more damage than we might imagine. Doctors were powerless against diseases, they healed as much as they could, unable to overcome the specter of the coming plague. Is not that also the case today? COVID-19 is not much different from the “epidemics” that hit our country in previous centuries. Both in the past and today, there is no cure for the disease that prevails today, only to treat its external symptoms. The juxtaposition of some of the largest in the history of the world right now, and comparing them to the COVID-19 raging since autumn 2019 shows us that with the medicine of that time, we are not threatened with such depopulation of the world as it used to be ... to our heritage, look at the works on the plagues to learn from them for the future. The article cites historical and literary sources, as well as older or newer studies, showing how much evil epidemics once caused, how people tried to protect against them, and if the threat appeared in their area, how it was fought.
Эта статья посвящена проблемам, преобладающим во времена от античности до наших дней. Призрак эпидемии, известный человечеству с незапамятных времен, является негативным явлением, дестабилизирующим современную жизнь и оказывающим огромное влияние на биологические, социальные, экономические и культурные аспекты. Защититься от эпидемии было невозможно – до 19 века медицина наносила гораздо большой ущерб, чем мы могли себе представить. Врачи были бессильны против болезней, они исцеляли, сколько могли, неспособные преодолеть призрак надвигающейся чумы. Разве это не так и сегодня? Covid-19 мало чем отличается от «эпидемий», поразивших нашу страну в предыдущие века. И в прошлом, и сегодня нет лекарства от болезни, которая преобладает сегодня, только для лечения ее внешних симптомов. Сопоставление некоторых из крупнейших в истории мира эпидемий и сравнение их с бушующим с осени 2019 года коронавирусом COVID-19 показывает нам, что с медициной того времени нам не грозит такая депопуляция мира, как раньше. В статье цитируются исторические и литературные источники, а также более старые или новые исследования, показывающие, сколько зловещих эпидемий когда-то вызвали, как люди пытались от них защититься, и если угроза появилась в их районе, как с ней бороться.
Źródło:: Studia Orientalne; 2021, 2(20); 82-98
2299-1999
Pojawia się w:: Studia Orientalne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: Ktoś nie zakręcił słoika – obraz pandemii we współczesnej literaturze rosyjskiej
Банку кто-то не закрыл – картина пандемии в современной русской литературе
Autorzy:: Spytek, Patrycja
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1934123.pdf
Data publikacji:: 2021-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: pandemic
virus
literature
plague
writer
death
disease
пандемия
вирус
литература
чума
писатель
смерть
болезнь
Opis:: Mankind has survived many plagues. Advances in science, including medicine and pharmacy, have resulted in many once deadly diseases elimination. Before this happened, the plagues had decimated the countryside and cities. Even the richest and most influential citizens were unable to protect themselves and their relatives from inevitable death. Lying at the junction of Europe and Asia, Russia also was plagued by epidemics, which found artistic reflection in art and literature. The topic of the pandemic remains relevant. There will probably be many more of its literary versions. The article is only a contribution to deeper literary research and analysis. Each of the mentioned authors paints the portrait of “plague” from a different perspective, which makes the topic more interesting, multifaceted, and also testifies to the wide scale of the phenomenon and its impact on contemporary Russian literature. Over time, the list of appeals will be expanded, but today these seem to be the most representative.
Человечество пережило множество бедствий. Научный прогресс устранил множество смертельных болезней. До этого эпидемии опустошали деревни и города. Даже самые богатые и влиятельные граждане не смогли защитить себя и своих близких от неминуемой гибели. Россия, находящаяся на стыке Европы и Азии, также страдала от эпидемий, которые нашли свое художественное отражение в искусстве и литературе. Тема пандемии остается актуальной. Вероятно, будет еще много его литературных версий. Статья является лишь вкладом в более глубокое литературное исследование и анализ. Каждый из перечисленных авторов рисует портрет «чумы» с разных ракурсов, что делает тему интересной, многогранной и свидетельствует о масштабности явления и его влиянии на современную русскую литературу. Со временем список литературы может быть расширен, но сегодня они кажутся наиболее репрезентативными.
Źródło:: Studia Orientalne; 2021, 2(20); 99-109
2299-1999
Pojawia się w:: Studia Orientalne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: Смерть в географии, или память похоронена в земле («Предел забвения» Сергея Лебедева)
Śmierć w geografii, czyli pamięć przekazana ziemi („Granica zapomnienia Siergieja Lebiediewa)
Death in geography – a memory passed on to the Earth (“Oblivion” by Sergei Lebedev)
Autorzy:: Zilborowicz, Bożena Zoja
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2085386.pdf
Data publikacji:: 2021-10-22
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
Tematy:: память
пустота
смерть
след
лагерь
pamięć
pustka
śmierć
ślad
łagier
memory
emptiness
death
trace
Gulag
Opis:: Цель статьи - анализ топографии романа С. Лебедева "Предел забвения", понимаемой как цельная система природных компонентов, актуализирующих вопрос о заброшенном и забытом постсуществовании советских лагерей. Природа представляется как разрушительная стихия, превращающая Гулаговскую Атлантиду в мир абстрактных смертей, лишенных культурно-общественного значения. Природный ландшафт не является носителем исторической памяти, напротив - это свидетель, молчание которого ставит под вопрос само существование Гулага как места преступления.
The objective of this article is to analyse the topography of the novel “Oblivion”, understood as the comprehensive system of nature’s components by which the writer rises the question about the lost and forgotten post-existence of the Soviet Gulags. In Lebedev’s work, the nature appears as a destructive element, transforming the Gulag’s Atlantis into the world of abstract deaths, performed in a physical dimension, however, devoted of a socio-cultural dimension. The natural landscape does not act as a bearer of a historical memory; conversely, it is a silent witness whose silence calls into question the very existence of the concentration camp as a crime scene
Celem artykułu jest analiza topografii powieści "Granica zapomnienia", rozumianej jako całościowy system komponentów przyrodniczych, za pomocą których pisarz aktualizuje pytanie о zagubione i zapomniane post-istnienie sowieckich GUŁAG-ów. Przyroda jawi sie w utworze jako żywioł destrukcyjny, antymemorialny, przekształcający Atlantydę GUŁAG-u w świat abstrakcyjnych śmierci, dokonanych w wymiarze fizycznym, jednakże pozbawionych wymiaru kulturowo-społecznego. Pejzaż przyrodniczy nie występuje w roli nosiciela pamięci historycznej, pzreciwnie, to niemy świadek, którego milczenie stawia pod znakiem zapytania samo istnienie łagru jako miejsca zbrodni.
Źródło:: Przegląd Rusycystyczny; 2021, 4 (176); 31-46
0137-298X
Pojawia się w:: Przegląd Rusycystyczny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 7.

Tytuł:: Особливості материнства та дитинства у період війни: соціально-філософський аналіз
Problems of motherhood and childhood during the war: socio-philosophical analysis
Autorzy:: Лугова (Luhova), Марія (Mariia)
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2179035.pdf
Data publikacji:: 2022-06-30
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: Батьківство
ПТСР
смерть
стрес
відповідальність
піклування
інстинкти
виховання
Parenthood
PTSD
death
stress
responsibility
care
instincts
upbringing
Opis:: Mother and child are unique structures whose connection is socially and biologically determined, as well as necessary for their full existence. The article considers the peculiarities of the situation of motherhood and childhood during the war, from the point of view of philosophical science, on the example of the war in Ukraine in 2022. An analysis of the literature on the location of the studied objects during the First and Second World Wars. The peculiarities of women’s reproductive health during the war have been studied on the example of historical references from the siege of Leningrad. The peculiarities of the psychological state of children who have experienced war have been identified, and the prospects for the development of such children have been described. Categories of children who received «war trauma» have been developed. The family in wartime is a mirror of the dynamic processes in society. Parental or maternal instinct – is essential in ensuring the viability of children. Mature maternal identity is able to ensure the harmonious existence of two personalities – mother and child. The concept of PTSD is studied. The mechanisms of stress on the human body as a balanced biological system are described. Philosophical approaches to the issue of death and war are studied. Death is considered the most mysterious phenomenon of philosophical thought, which is considered taboo in society. In terms of historical retrospect, the attitude to death is changing, which is a natural result of the development of science. War is seen as a controversial component of society, but with mostly negative consequences in both social and economic aspects. Paying attention to the devastating consequences of any war, both material and psycho-emotional, one can find archaic origins. The fear of war is a reflection of the deep fear of death. Peculiarities of philosophical concepts concerning the phenomenon of care are analyzed. Recommendations for the upbringing of a positive personality of a child during the war are given. Conclusions are drawn about the consequences of each war for any community. War, in a broad sense, is an instantaneous start of dynamic processes in society, which is expressed in all areas of human life. The worst damage to war is to children. From an early age, children can store and interpret memories of past events, and thus become aware of the surrounding reality. The mother is a key resource for the child’s sense of security, as well as a guarantee of its comprehensive and harmonious development, even in times of war.
Мати та дитина є унікальними структурами, чий зв’язок є соціально та біологічно обумовленим, а також необхідним для їх повноцінного існування. В статті розгля- даються особливості становища материнства та дитинства в період війні, з точки зору філософської науки, на прикла- ді війни в Україні 2022 року. Проведено аналіз літератури з приводу становища досліджуваних об’єктів у періоди Першої та Другої Світових війн. Досліджено особливості ре- продуктивного здоров’я жінки у період війни на прикладі історичних довідок з блокадного Ленінграду. Виявлено осо- бливості психологічного стану у дітей, що отримали досвід війни, а також описано перспективи розвитку таких дітей. Розроблено категорії дітей, що отримали «травму війни». Сім’я у воєнний час є дзеркалом динамічних процесів в су- спільстві. Батьківський або материнський інстинкт – є ос- новним в забезпеченні життєздатності дітей. Зріла материн- ська ідентичність здатна забезпечити гармонійне існування двох особистостей – мами та дитини. Досліджено поняття ПТСР. Описано механізми дії стресу на організм людини, як на збалансовану біологічну систему. Досліджено філософ- ські підходи до питання смерті та війни. Смерть розгляда- ється як найзагадковіший феномен філософської думки, який у суспільстві прийнято вважати за табу. У розрізі істо- ричної ретроспективи відношення до смерті змінюється, що є закономірним результатом розвитку науки. Війна роз- глядається як суперечливий компонент суспільства, однак із переважно негативними наслідками як у соціальному, так і в економічному аспектах. Звертаючи увагу на руйнівні на- слідки будь-якої війни, як матеріальні, так і психо-емоційні, можна знайти архаїчні витоки. Страх війні є відображенням глибинного страху смерті. Проаналізовано особливості фі- лософських концепцій щодо феномену піклування. Надано рекомендації щодо виховання позитивної особистості ди- тини під час війни. Зроблено висновки з приводу наслідків кожної війни для будь-якої спільноти. Війна, у широкому сенсі, є миттєвим запуском динамічних процесів у суспіль- стві, який виражений у всіх напрямах життєдіяльності лю- дини. Найстрашнішу шкоду війна завдає саме дітям. Почи- наючи з молодшого віку, діти можуть зберігати та інтерпре- тувати спогади про пережиті події, а отже і усвідомлювати навколишню реальність. Мати є ключовим ресурсом для почуття дитини у безпеці, а також запорука її всебічному та гармонійному розвитку навіть у часи війни.
Źródło:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 5(2); 107-116
2543-9227
Pojawia się w:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 8.

Tytuł:: Definition of death as a challenge for humanity in the 21st century
Определение смерти как вызов для человечества в 21-м веке
Autorzy:: Kalajtzidis, Jan
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/969407.pdf
Data publikacji:: 2019
Wydawca:: Towarzystwo Nauki i Kultury Libra
Tematy:: humanity
human dignity
death
ethics
moral agency
ludzkość
godność ludzka
śmierć
etyka
agencja moralna
человечность
человеческое достоинство
смерть
этика
моральная воля
Opis:: Статья посвящена проблеме определения смерти как вызова человечеству в 21 веке. В качестве методологического объема работы используется теория этики социальных последствий. Этика социальных последствий работает с категориями, которые могут прояснить проблему, с которой мы имеем дело в этой статье. В начале статьи кратко изложена проблема смерти. После это-го Автор вводит моральные ценности, тесно связанные с изучаемой пробле-мой. Исследование концентрируется на ценностях человечества и человече-ского достоинства. В конце вводится проблема морального агентства и ис-пользуется в качестве полезной помощи для решения выявленных проблем.
Źródło:: Wschodni Rocznik Humanistyczny; 2019, XVI, 1; 19-26
1731-982X
Pojawia się w:: Wschodni Rocznik Humanistyczny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 9.

Tytuł:: Mucha w systemie kulturowym – od „bezznaczeniowości” do „demonizmu” (na wybranych przykładach)
The Fly in the Cultural System: From “Insignificance” to “Demonization” (a Discussion of Selected Examples)
Муха в системе культуры – от «незначительности» до «демонизма» (на примере избранных текстов)
Autorzy:: Chylińska, Ilona
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1879877.pdf
Data publikacji:: 2021-06-29
Wydawca:: Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego
Tematy:: муха
animal studies
смерть
насекомые
отношения между человеком и животным
mucha
śmierć
owady
relacje człowiek–zwierzę
fly
death
insects
interaction between human and animal
Opis:: Niniejszy artykuł został przygotowany jako studium przekrojowe funkcjonowania muchy – pozornie nic nieznaczącego stworzenia – w tekstach literackich. Kluczem do przygotowania szkicu była różnorodność obrazów i co za tym idzie myśli i możliwości interpretacji, które wprowadza swoim występowaniem na kartach literatury ten niepozorny owad. Mucha staje się w nich „wiernym towarzyszem” człowieka, będąc mu tożsamą, a zarazem stworzeniem, wobec którego żywimy obojętność.
Настоящая статья представляет собой исследование того, как в литературных текстах изменилась роль мухи – существа, на первый взгляд совсем ничего не значащего. Источником к подготовке статьи стало множество образов и интерпретаций, связанных с присутствием этого неприметного насекомого на страницах литературы. Муха становится в них «верным спутником» человека, с одной стороны, идентифицируя себя с ним, с другой – будучи существом, по отношению к которому мы испытываем равнодушие.
This article offers an overview of the literary functions of the fly, that seemingly meaningless and inconspicuous creature. The main inspiration for this analysis has come from observations of the diversity of the images, ideas, and interpretations related to the fly found on the pages of literary works. In them, the fly often becomes man’s “faithful companion,” a being a person can identify with; but it also tends to be represented as a creature towards which people remain indifferent.
Źródło:: Zoophilologica. Polish Journal of Animal Studies; 2021, 1 (7); 1-17
2719-2687
2451-3849
Pojawia się w:: Zoophilologica. Polish Journal of Animal Studies
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 10.

Tytuł:: Memento mori. Мотиви та образи смерті в макабричних оповіданнях (на основі антології "Вбивство на вулиці...")
Autorzy:: Jaremczuk, Анастасія
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2015671.pdf
Data publikacji:: 2021-12-14
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:: мотив
образ
смерть
убивство
самогубство
макабричні оповідання
українська література
motive
picture
death
murder
suicide
horror story
Ukrainian literature
motyw
obraz
śmierć
zabójstwo
samobójstwo
literatura ukraińska
Opis:: Цю статтю присвячено простеженню мотивів і образів смерті в макабричних оповіданнях, опублікованих в сучасній українській антології жахів Вбивство на вулиці... (2019). Коротко схарактеризовано наявність мотивів і образів смерті в українській літературі. Подано дефініцію термінів мотив, образ. Під час поглибленого аналізу здійснено класифікацію різновидів і типів смерті в згаданих оповіданнях, віднайдено образи, які доводять присутність смерті в окремих оповіданнях збірки. У висновку дослідження стверджено, що мотиви та образи смерті домінують у фабулі антології, що підтверджує актуальність і обґрунтованість подальших досліджень, присвячених проблемі смерті в сучасній літературі жахів.
Niniejszy artykuł został poświęcony prześledzeniu motywów i obrazów śmierci w opowiadaniach grozy, zamieszczonych we współczesnej ukraińskiej antologii horroru Вбивство на вулиці... (2019). Pokrótce scharakteryzowano obecność motywów i obrazów śmierci w literaturze ukraińskiej. Zdefiniowano znacznie terminów motyw, obraz. W trakcie dogłębnej analizy dokonano klasyfikacji rodzajów i typów śmierci, odzwierciedlonych w omawianych utworach, odnaleziono obrazy, unaoczniające jej obecność w poszczególnych opowiadaniach zbioru. W wyniku badania stwierdzono, iż motywy i obrazy śmierci są dominujące dla fabuły utworów danej antologii, co potwierdza aktualność i zasadność dalszych badań nad zagadnieniem śmierci we współczesnej literaturze grozy.
The present study is devoted to tracing the motives and images of death in horror stories published in the modern Ukrainian horror anthology Вбивство на вулиці... (2019). The presence of motives and images of death in Ukrainian literature is briefly described. Such terms as motive, image were defined. In the course of an in-depth analysis, the classification of death types, reflected in the considered works, was made. Images that indicate its presence in individual stories of the collection were found. The result of the study shows that the motives and images of death are dominant for the plot of the works of this anthology, what confirms the relevance and validity of further research on the issue of death in modern horror literature.
Źródło:: TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2020, 6, 15; 95-107
1733-2249
Pojawia się w:: TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 11.

Tytuł:: Starożytnych filozofów ćwiczenia w umieraniu
Упражнения при смерти древних философов
Autorzy:: Rumak, Aneta
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/969465.pdf
Data publikacji:: 2020
Wydawca:: Towarzystwo Nauki i Kultury Libra
Tematy:: śmierć
filozofia
starożytność
epoka hellenistyczna
ćwiczenie w umieraniu
death
philosophy
antiquity
the Hellenistic era
an exercise in dying
смерть
философия
древность
эллинистическая эпоха
обучение в умирании
Opis:: В статье рассматривается тема смерти и умирания в античном понимании. В основном это относится к эллинистической эпохе, когда столь известный мир потряс свои основы. Его жители были вынуждены искать ответы на все новые и новые вопросы о своем пребывании в новом мире. Философия выступила против этого, предлагая упражнения для жизни и умирания. Цель статьи - представить ряд мер, предлагаемых философией для борьбы со страхом надвигающейся смерти, как связанных с болью смерти, так и связанных с небытием и индивидуальным истреблением.
Źródło:: Wschodni Rocznik Humanistyczny; 2020, XVII, 4; 117-130
1731-982X
Pojawia się w:: Wschodni Rocznik Humanistyczny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 12.

Tytuł:: Мотив надежды в рассказе Людмилы Улицкой «Алиса покупает смерть»
Motyw nadziei w opowiadaniu Ludmiły Ulickiej "Alisa kupuje śmierć"
The theme of hope in the short story of Lyudmila Ulitskaya „Alice buys death”
Autorzy:: Jeleńska, Weronika Klaudia
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/20311762.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
Tematy:: русская литература
рассказы
Людмила Улицкая
Алиса покупает смерть
надежда
literatura rosyjska
opowiadania
Ludmiła Ulicka
Alicja kupuje śmierć
nadzieja
Russian Literature
short stories
Lyudmila Ulitskaya
Alice buys death
hope
Opis:: The article focuses on the analysis of Lyudmila Ulitska's short story „Alice buys death” in the context of the theme of hope. The Russian writer's new collection of short stories is strongly imbued with philosophical questions about existence and non-existence. The current theme of hope strongly resonates in one of the stories in this collection, as evidenced by the following article. In the story „Alice buys death”, Ulitskaya used conventions typical of her work. The main characters of the story are “little people”, shown at the moment of crossing the border of life and death. Our analysis proved that the theme of hope, which is often used in literature, was also reflected on many levels in the work of the Russian writer. The main driving force of the story is love in its many manifestations, and the coming death gives hope for a new life in a literal and a figurative, more philosophical sense.
Статья посвящена анализу рассказа Людмилы Улицкой «Алиса покупает смерть» в контексте мотива надежды. Новый сборник рассказов русской писательницы сильно пронизан философскими вопросами человеческого бытия и небытия. Очень актуальная тема надежды сильно резонирует в одном из рассказов из этого сборника, о чем свидетельствует приведенная ниже статья. В рассказе «Алиса покупает смерть» Улицкая использовала типичные для ее творчестваприемы. Главные герои рассказа — «маленькие люди», показанные в момент пересечения границы между жизнью и смертью. Наш анализ показал, что тема надежды, часто используемая в литературе, нашла многоплановое отражение и в творчестве русской писательницы. Главной движущей силой рассказа является любовь во многих ее проявлениях, а приближающаяся смерть дает надежду на новую жизнь в прямом и переносном, более философском смысле.
Artykuł koncentruje się na analizie opowiadania Ludmiły Ulickiej „Alisa kupuje śmierć” w kontekście motywu nadziei. Nowy zbiór opowiadań rosyjskiej pisarki jest mocno przesiąknięty filozoficznymi pytaniami o człowiecze istnienie i nieistnienie. Bardzo aktualny motyw nadziei silnie wybrzmiewa w jednym z opowiadań z tego zbioru, o czym świadczy poniższy artykuł. W opowiadaniu „Alisa kupuje śmierć” Ulicka posługiwała się konwencjami typowymi dla jej twórczości. Głównymi bohaterami opowiadania są „mali ludzie”, ukazani w momencie przekraczania granicy życia i śmierci. Nasza analiza wykazała, że motyw nadziei, często używany w literaturze, znalazł odzwierciedlenie również na wielu płaszczyznach w twórczości rosyjskiej pisarki. Główną siłą napędową opowiadania jest miłość w jej wielu przejawach, a nadchodząca śmierć daje nadzieję na nowe życie w sensie dosłownym i przenośnym, bardziej filozoficznym.
Źródło:: Przegląd Rusycystyczny; 2023, 1 (181); 50-65
0137-298X
Pojawia się w:: Przegląd Rusycystyczny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 13.

Tytuł:: Utopie nieśmiertelności. Nikołaj Fiodorow i Wasilij Rozanow
UTOPIAS OF IMMORTALITY. NIKOLAI FEDOROV AND VASILY ROZANOV
УТОПИИ БЕССМЕРТИЯ. НИКОЛАЙ ФЕДОРОВ И ВАСИЛИЙ РОЗАНОВ
Autorzy:: Milczarek, Michał
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/604631.pdf
Data publikacji:: 2020
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
Tematy:: Федоров
Розанов
русская философия
русская литература
смерть
бессмертие
воскрешение
пол
Fiodorow
Rozanow
filozofia rosyjska
literatura rosyjska
śmierć
nieśmiertelność
wskrzeszenie
płeć
Fedorov
Rozanov
Russian philosophy
Russian literature
death
immoratlity
resurrection
sex
Opis:: УТОПИИ БЕССМЕРТИЯ. НИКОЛАЙ ФЕДОРОВ И ВАСИЛИЙ РОЗАНОВ Целью настоящей статьи является анализ идеи бессмертия у двух русских мыслителей: Николая Федорова и Василия Розанова. Сначала представлена философия Федорова, который утверждал, что смерть нужно победить, а всех умерших воскресить. Эту задачу Федоров рассматривал как продолжение дела Христа и осуществление основной цели христианства - спасения человека. Дальше анализируется идея бессмертия у Розанова. Он не принимал христианский вариант бессмертия и попытался заменить его собственным проектом, который предполагал слияние со сверхиндивидуальным потоком жизни. Из этого вытекало согласие на уничтожение личности. В заключении сказано, что хотя идеи Федорова и Розанова направлены в противоположные стороны, их объединяет утверждение жизни и стремление преодолеть смерть.
UTOPIE NIEŚMIERTELNOŚCI. NIKOŁAJ FIODOROW I WASILIJ ROZANOW Celem artykułu jest analiza idei nieśmiertelności u dwóch rosyjskich myślicieli: Nikołaja Fiodorowa i Wasilija Rozanowa. Wpierw przedstawiona została filozofia Fiodorowa, który twierdził, że śmierć należy pokonać, a wszystkich zmarłych wskrzesić do życia. Zadanie to Fiodorow pojmował jako kontynuację dzieła Chrystusa i realizację fundamentalnego postulatu chrześcijaństwa - zbawienia człowieka. Następnie omówiona zostaje idea nieśmiertelności u Rozanowa. Odrzucał on chrześcijański wariant nieśmiertelności, próbując zastąpić go własnym projektem, który zakładał zjednoczenie z ponadindywidualnym potokiem życia. Konsekwencją była zgoda na zagładę jednostki. W zakończeniu stwierdzam, że chociaż idee Fiodorowa i Rozanowa wydają się sprzeczne, to w istocie łączy ich uwielbienie życia i pragnienie przezwyciężenia śmierci.
UTOPIAS OF IMMORTALITY. NIKOLAI FEDOROV AND VASILY ROZANOV The purpose of this work is to analyze idea of immoratlity by two Russian thinkers: Nikolai Fedorov and Vasily Rozanov. At the beginning, Fedorov’s philosophy is presented, who claimed that death needs to be defeated and all the dead people should be resurrected. Fedorov understood this task as a continuation of the mission of Christ and the realization of the fundamental postulate of Christianity - the salvation of a man. Then, the text deals with the Rozanov’s idea of immortality. He did not accept Christian version of immortality and tried to replace it with his own project, which involved a merger with the super-individual flow of life. This implied an agree for the destruction of the individual human. In conclusion, it is said that although Fedorov’s and Rozanov’s ideas seem to be opposite, in fact, glorification of life and desire to defeat death connect them.
Źródło:: Przegląd Rusycystyczny; 2020, 3 (171)
0137-298X
Pojawia się w:: Przegląd Rusycystyczny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 14.

Tytuł:: Religious and Cultural Features of Church Records of Civil Statusparish Registers
Religijne i kulturowe osobliwości kościelnych aktów stanu cywilnego (księgi metrykalne)
Релігійні та культурні особливості церковних актів громадянського стану (метричні книги)
Autorzy:: Hedo, Anna
Kryhina, Olha
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2015086.pdf
Data publikacji:: 2021-12-23
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:: метричні книги
церковні записи
етнічні групи
культурні особливості
релігія
народження
шлюб
смерть
parish registers
church records
ethnic groups
cultural features
religion
birth
marriage
death
książki metrykalne
akta cerkiewne
grupy etniczne
cechy kulturowe
wyznanie
Opis:: This article is an attempt to review religious and cultural features and to find published images on the pages of parish registers of different creeds. To determine and study the relevant and cultural features of the information recording in the parish registers, we considered appropriate to consolidate the comparative and historical-cultural method. The interest of scholars and novelty are proved due to the extremely large information potential of the church reports of civil status, considering their large array in the state archives and satisfactory physical status, suitable for appendage.The study of ecclesiastical acts of civil status makes it possible to study the religious and cultural peculiarities via the records characteristic for representatives of different religions. We should separately mention the peculiarities of the entries in parish registers of the Orthodox population regarding the veneration of holy figures according to the church calendar, which impacted the naming of newborns. Jewish records are characterized by the rite of circumcision of newborn boys and records as for a marriage contract (“ksubba / ktubba”).German-language parish registers attract attention to the double names given to newborn babies, the obligation to declare an forthcoming marriage, and the presence of family information in records of the deceased.
У статті розглянуті релігійні та культурні особливості представників різних віросповідань за матеріалами метричних книг щодо народжених, одружених та померлих. Для виявлення та дослідження особливостей фіксації інформації у метричних книгах були застосовані порівняльний та історико-культурний методи. Надзвичайно великий інформаційний потенціал метричних книг та їх задовільний стан дають можливість дослідження релігійних та культурних особливостей, які характерні для представників різних віросповідань. Дослідження виявило відмінності щодо фіксації даних серед представників православного населення (шанування святих при наданні імен немовлятам, шлюбний обшук), а також іудеїв (обряд обрізання хлопчиків та шлюбний договір «ксубба-ктубба») та німецькомовного населення (подвійні імена немовлят, оголошення перед укладанням шлюбу).
Celem artykułu jest przegląd cech religijnych i kulturowych, które znajdują odzwierciedlenie na stronach ksiąg metrykalnych różnych wyznań. Dla określenia i przebadania religijnych i kulturowych cech informacji w księgach metrykalnych, należy zastosować metody porównawcze i historyczno-kulturowe. Niezwykle duży potencjał informacyjny cerkiewnych akt stanu cywilnego oraz ich zadawalający stan dają możliwość badania religijnych i kulturowych odmienności, charakterystycznych dla przedstawicieli różnych wyznań religijnych. Analiza ujawniła odmienność zapisów informacji pomiędzy społecznościami: prawosławną (kult świętych wyrażający się w wyborze imion nadawanym dzieciom); żydowską (ceremoniał obrzezania niemowląt płci męskiej, kontrakt ślubny – ketuba); niemieckojęzycznej (nadawanie dzieciom podwójnych imion, zapowiedzi przed zawarciem ślubu).
Źródło:: TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2021, 6, 16; 63-70
1733-2249
Pojawia się w:: TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 15.

Tytuł:: Między stereotypem a mitem – huculski Józef Wittlin
Між стереотипом і міфом – гуцульський Юзеф Вітлін
Autorzy:: Choroszy, Jan Andrzej
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2015105.pdf
Data publikacji:: 2021-12-23
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:: Юзеф Вітлін
Гуцульщина
Станіслав Вінценз
Сіль землі
Здорова смерть
антропологія досвіду
Józef Wittlin
the Hutsul Land
Stanisław Vincenz
The Salt of the Earth
Józef Wittlin, the Hutsul Land, Stanisław Vincenz, The Salt of the Earth, Healthy Death, anthropology of experience
anthropology of experience
Huculszczyzna
Sól ziemi
Zdrowa śmierć
antropologia doświadczenia
Opis:: W dwóch powieściowych dziełach Józefa Wittlina, w Soli ziemi i zachowanym fragmencie Zdrowej śmierci, znajdują się liczne odniesienia do tematyki huculskiej (Huculszczyzny i wschodniokarpackich górali). Pisarz wykorzystał stereotyp i mit wypracowane w XIX wieku, przenosząc je na dwie postaci głównych bohaterów. W powojennej korespondencji ze Stanisławem Vincenzem, autorem cyklu Na wysokiej połoninie, aluzyjne odwołania do Huculszczyzny Wittlin wiąże z własną sytuacją osobistą na emigracji. Autor opracowania stawia pytanie o związek, jaki istnieje między wątkami huculskimi w tekstach należących do historii literatury i w egodokumentach. Metodą, która pozwala opisać tę relację, jest antropologia doświadczenia wywodząca się z hermeneutyki Wilhelma Diltheya, a rozwinięta przez Edwarda M. Brunera. W dwóch powieściowych dziełach Józefa Wittlina, w Soli ziemi i zachowanym fragmencie Zdrowej śmierci, znajdują się liczne odniesienia do tematyki huculskiej (Huculszczyzny i wschodniokarpackich górali). Pisarz wykorzystał stereotyp i mit wypracowane w XIX wieku, przenosząc je na dwie postaci głównych bohaterów. W powojennej korespondencji ze Stanisławem Vincenzem, autorem cyklu Na wysokiej połoninie, aluzyjne odwołania do Huculszczyzny Wittlin wiąże z własną sytuacją osobistą na emigracji. Autor opracowania stawia pytanie o związek, jaki istnieje między wątkami huculskimi w tekstach należących do historii literatury i w egodokumentach. Metodą, która pozwala opisać tę relację, jest antropologia doświadczenia wywodząca się z hermeneutyki Wilhelma Diltheya, a rozwinięta przez Edwarda M. Brunera.
У двох повістях Юзефа Віттліна, в «Солі землі» та у збереженому фрагменті «Здорової смерті», знаходяться численні посилання на гуцульську тематику (Гуцульщина та її мешканці гуцули). Письменник застосував стереотипи і міфи, які вже використовувалися у ХІХ столітті, переносячи їх на дві постаті головних героїв. В післявоєнній кореспонденції з Станіславом Вінцензем, автором циклу «На високій полонині», ці згадки та звертання до Гуцульщини, Віттлін пов’язує з власною особистою ситуацією на еміграції. Автор статті ставить питання про зв›язок, який існує між гуцульськими мотивами в текстах, що належать вже до історії літератури і цих мотивів в егодокументах. Це метод, що дозволяє проаналізувати цю взаємозалежність є антропологією пережитого і походить з герменевтики Вільгельма Дільтея, удосконалений Едвардом М. Брунером.
Two novels by Józef Wittlin: Sól ziemi (The Salt of the Earth) and the preserved fragment of Zdrowa śmierć (Healthy Death) contain numerous references to the Hutsul motifs (The Hutsul Land and the Eastern Carpathian highlanders). The writer applied the stereotype and the myth established in the 19th century onto to the two main characters. In the post-war correspondence with Stanisław Vincenz, the author of the series Na wysokiej połoninie (On the High Uplands), Wittlin connects the allusive references with his personal situation in exile. The author of the paper poses questions about the connection among the Hutsul topics in the texts from the history of literature and egodocuments, describing it through the lenses of the anthropology of experience derived from Wilhelm Dilthey’s hermeneutics, further developed by Edward M. Bruner.
Źródło:: TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2021, 6, 16; 35-48
1733-2249
Pojawia się w:: TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "смерть" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język