Temat: право - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Концептуальні основи формування судового права у рамках судової реформи в Україні
Autorzy:: Rostyslav, Sopilnyk,
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/890929.pdf
Data publikacji:: 2018-08-13
Wydawca:: Wyższa Szkoła Bezpieczeństwa Publicznego i Indywidualnego Apeiron w Krakowie
Tematy:: судова реформа
судове право
судоустрій
Opis:: У статті охарактеризовано перебіг судової реформи в Україні від здобуття незалежності до наших днів. У статті представлено аналіз основних етапів судової реформи, зокрема їх часові рамки, пов’яза- ні нормативно-правові акти та зміст проведених реформ. Доведено, що судова реформа в Україні є далекою від завершення, а вимога у системності її реалізації може бути виконана за рахунок визнання судового права як галузі права, за якою закріплено регулювання су- спільних відносин, пов’язаних зі здійсненням правосуддя.
Źródło:: Kultura Bezpieczeństwa. Nauka – Praktyka – Refleksje; 2016, 23; 260-267
2299-4033
Pojawia się w:: Kultura Bezpieczeństwa. Nauka – Praktyka – Refleksje
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Review of the Principles of Proprietary Rights in the Legal System of the People’s Republic of China: Ukrainian Civilian’s Perspective
Обзор принципов прав собственности вправовой системе Китайской Народной Республики: точка зрения украинских граждан
Autorzy:: Ilkiv, Oleh
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2176047.pdf
Data publikacji:: 2022-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: property law
law
the PRC
principles of law
equal protection of
ownership
proprietary rights
вещное право
право КНР
принципы права
равная
защита собственности
право собственности
Opis:: The article analyses the basic principles of property law in Ukraine and the legal system of the PRC in the conditions of active reform of private law according to international standards. Based on the analysis of approaches prevailing in modem Chinese jurisprudence, there is proposed own view on the system of principles of property law. The changes that have taken place during all the years of China’s Independence, which addressed many fundamental issues, including the legal regulation of property, are analyzed. The article describes many principles, so it should be noted that not all of them are directly related to property and proprietary rights because the latter concerns the legal status of private law, but in no way means equality of all types and forms of ownership. The paper explains different approaches to property treatment determined by the influence of German law. In modern conditions, Chinese law can be attributed to continental law, but along with them, there are many features highlighting its specific nature: the availability of normative legal acts (especially laws, codes); the presence of traditional legal norms and religious and ethical values in some areas of public relations; fixation of philosophical and traditional concepts, principles in legal understanding, legal norms, and other elements of the legal system; dualism of the system (existence of legislation and traditional norms). Property law is associated with many other problems to be solved due to the rapid pace of economic growth, innovation policy in China, the virtualization of business. Therefore, there is the problem of recognizing virtual property, caused by the need to regulate the rights to information, domain names, websites, online databases, treasures and loans used in online games, and so on.
Статья посвящена основным принципам права собственности в Украине и правовой системе КНР в условиях активного реформирования частного права в соответствии с международными стандартами. На основе анализа подходов, сложившихся в современной китайской юриспруденции, предлагается собственный взгляд на систему принципов имущественного права. Анализируются изменения, происходившие за все годы Независимости Китая, которые касались решения ряда принципиальных вопросов, в том числе правового регулирования собственности. В статье описан ряд принципов, поэтому следует отметить, что не все эти принципы имеют прямое отношение к собственности и вещным правам, поскольку последний – касается правового положения частного права, но никоим образом не означает равноправия всех видов и формы собственности. Объясняются различные подходы к обращению с имуществом, которые определяются влиянием немецкого права. В современных условиях китайское право по ряду признаков может быть отнесено к континентальному праву, но наряду с этим существует ряд признаков, свидетельствующих о его особой специфике: наличие нормативных правовых актов (особенно законов, кодексов); наличие традиционных правовых норм и религиозно-этических ценностей в некоторых сферах общественных отношений; фиксация философских и традиционных концепций, принципов правопонимания, правовых норм и других элементов правовой системы; дуализм системы (наличие законодательства и традиционных норм). Право собственности связано со многими другими проблемами, требующими решения в связи с быстрыми темпами экономического роста, инновационной политикой Китая, виртуализацией бизнеса. Поэтому возникает проблема признания виртуальной собственности, вызванная необходимостью регулирования прав на информацию, доменные имена, веб-сайты, онлайн-базы данных, сокровища и кредиты, используемые в онлайн-играх, и так далее.
Źródło:: Studia Orientalne; 2022, 4(24); 185-194
2299-1999
Pojawia się w:: Studia Orientalne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Działalność nieewidencjonowana – działalność gospodarcza?… Uwagi na tle prawa gospodarczego publicznego i prywatnego
Незарегистрированная деятельность – хозяйственная деятельность? Заметки в контексте публичного и частного хозяйственного права
Незареєстрована діяльність – господарська діяльність? Коментарі до публічного та приватного господарського права
Unregistered activity as economic activity? Comments on the interface between public and private economic law
Autorzy:: Wasilewski, Rafał Radek
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2090155.pdf
Data publikacji:: 2022-06-09
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:: незарегистрированная деятельность
хозяйственная деятельность
хозяйственное право
предпринимательское право
Гражданский кодекс
незареєстрована діяльність
господарська діяльність
господарське право
підприємницьке право
Цивільний кодекс
działalność nieewidencjonowana
działalność gospodarcza
prawo gospodarcze
prawo przedsiębiorców
kodeks cywilny
unregistered activity
economic activity
commercial law
enterpreneurs law
civil code
Opis:: Na gruncie publicznego prawa gospodarczego prawodawca wykreował szczególny rodzaj działalności, który chociaż przedmiotowo jest tożsamy z działalnością gospodarczą, takiej działalności expressis verbis nie stanowi. Ten specyficzny rodzaj działalności uregulowany w art. 5 ust. 1 Prawa przedsiębiorców określany jest mianem działalności nieewidencjonowanej. O ile status tej działalności na gruncie prawa gospodarczego publicznego uznać należy za jednoznaczny, o tyle postrzeganie takiej aktywności ludzkiej przez pryzmat regulacji prawnej prawa cywilnego (przede wszystkim Kodeksu cywilnego) jest problematyczne. Analiza obydwu wskazanych ustaw w kontekście zasad redagowania tekstów aktu prawnego, a także wobec wykładni systemowej prowadzi do wniosku, że działalność nieewidencjonowana powinna być uznawana na gruncie prawa gospodarczego prywatnego za działalność gospodarczą lub zawodową. Powyższe świadczy o dysharmonii istniejącej pomiędzy prawem gospodarczym publicznym oraz prywatnym.
На підставі публічного господарського права законодавець створив особливий вид діяльності, який, хоча і є тотожним до господарської діяльності, не є такою діяльністю. Цей специфічний вид діяль- ності регулюється ст. 5.1 Права підприємців як незареєстрована діяльність. Якщо статус цієї діяльності за публічним господарським правом слід вважати однозначним, то сприйняття такої діяльності людини че- рез призму правового регулювання цивільного законодавства (насамперед Цивілного кодексу) є проблематичним. Аналіз обох зазначених актів у контексті принципів складання текстів нормативно-правового акту, а також у контексті системного тлумачення, дозволяє зробити висновок, що незареєстровану діяль- ність за приватним господарським правом слід розглядати як господарську або професійну діяльність. Вищесказане свідчить про дисгармонію між публічним та приватним господарським правом.
В рамках публичного хозяйственного права законодатель создал особый вид деятельности, ко- торый, хотя объективно идентичен хозяйственной деятельности, expressis verbis не является таковой. Этот специфический вид деятельности, регулируемый статьей 5 параграфа 1 Закона о предпринимателях, на- зывается незарегистрированной деятельностью. Если статус такой деятельности на почве публичного хо- зяйственного права следует считать однозначным, то восприятие такого рода человеческой деятельности через призму правовых норм гражданского права (прежде всего Гражданского кодекса) проблематично. Анализ обоих указанных актов в контексте принципов редактирования юридических текстов, а также в контексте системного толкования приводит к выводу, что незарегистрированная деятельность должна рассматриваться в рамках частного хозяйственного права как хозяйственная или профессиональная деятельность. Вышеизложенное доказывает дисгармонию, существующую между публичным и частным хозяйственным правом.
On the basis of public economic law, the legislator created a specific type of activity which, although the object is identical with economic activity, does not expressly constitute such activity. This specific type of activity regulated in Art. 5 sec. 1 on the rights of entrepreneurs is defined as unregistered activity. While the status of this activity under public economic law should be considered unambiguous, the perception of such human activity through the prism of the legal regulation of civil law (primarily the Civil Code) is problematic. The analysis of both of the aforementioned acts in the context of the principles of drafting the texts of a legal act, as well as the context of systemic interpretation, leads to the conclusion that unregistered activity should be regarded under private economic law as economic or professional activity. The above proves that there is a disharmony between public and private economic law.
Źródło:: Studia Prawnicze KUL; 2022, 2; 185-198
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:: Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: До питання про природу освітнього права
To a Matter of the Nature of Educational Law
Autorzy:: Янчук (Yanchuk), Наталія (Nataliia)
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2185489.pdf
Data publikacji:: 2022-09-30
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: право
освіта
освітнє право
галузь
права
навчальна дисципліна
освітнє законодавство
law
education
educational law
branch of law
academic discipline
educational legislation
Opis:: The paper focuses on the legal nature of educational law. The current trend is an increase in the arithmetic progression of the quantity of brunches of the legislation. However, an increase in the branches of the legislation does not automatically lead to an increase in the branches of law. And if a certain branch of law always corresponds to a branch of legislation, then a branch of legislation does not always reflect a certain branch of law. This is quite justified in relation to educational law. Despite the fact that the term “educational law” is recognized as well-established, the issue of the status of educational law remains controversial. The paper emphasizes that the transformation of views on the relative nature of educational law has come a long way from complete rejection of educational law, when it was considered only a sub-branch of administrative law to attempts to justify educational law as an independent branch of law. It is carried out analysis of different approaches for determining the legal nature of educational law, namely: as a sub-branch of administrative law, as a complex branch of law, as a legal array, as an independent area of research, as a discipline, as a special part of information law. The author pays special attention to highlighting the strengths and weaknesses of representatives of various fields in justifying the status of educational law. Attention is drawn to the fact that none of the supporters of the separation of educational law as an independent branch of law has proved and shown why the issue of legal regulation of educational relations should be considered outside of administrative law. It is emphasized the need to include in the curriculum a separate course “Educational Law” in the pedagogical sector of education and postgraduate studies. This is not about the formation of a unified approach to the teaching of discipline “Educational Law”. The subject and system of the discipline should be determined by the target audience, as well as current trends in education.
У статті порушено питання про юридичну природу освітнього права. Сучасною тенденцією є зростання в арифметичній прогресії кількости галузей законодавства. Тим не менш, збільшення галузей законодавства не веде до автоматичного збільшення галузей права. І якщо певній галузі права завжди відповідає галузь законодавства, то не завжди галузь законодавства відображає певну галузь права. Це цілком виправдано щодо освітнього права. Незважаючи на те, що термін «освітнє право» визнано цілком усталеним, питання статусу освітнього права залишається дискусійним. У статті акцентовано увагу на тому, що трансформація поглядів щодо природи освітнього права пройшла тривалий шлях від повного несприйняття освітнього права, коли вважали, що це лише підгалузь у рамках адміністративного права, до спроб обґрунтування освітнього права як самостійної галузі права. Здійснено аналіз різних підходів щодо визначення юридичної природи освітнього права, а саме: як підгалузі адміністративного права, як комплексної галузі права, як нормативно-правового масиву, як самостійного напряму наукових досліджень, як навчальної дисципліни, як спеціальної частини інформаційного права. Особливу увагу відведено висвітленню сильних та слабких позицій представників різних напрямів в обґрунтуванні статусу освітнього права. Звернено увагу на ту обставину, що жоден з прихильників виокремлення освітнього права як самостійної галузі права не довів та не показав, чому питання правового регулювання освітніх відносин варто розглядати поза адміністративним правом. Наголошено на необхідності залучення в навчальний план окремого курсу «Освітнє право» в педагогічному секторі освіти та під час навчання в аспірантурі. При цьому мова не про формування уніфікованого підходу до викладання навчальної дисципліни «Освітнє право». Предмет та система навчальної дисципліни має визначатися цільовою аудиторією, а також сучасними тенденціями розвитку освіти.
Źródło:: Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 3; 63-70
2720-6998
Pojawia się w:: Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: CLASSIFICATION OF THE RESORT IN THE LEGAL AND ORGANIZATIONAL ASPECTS
KLASYFIKACJA OŚRODKA WCZASOWEGO W ASPEKTACH PRAWNYCH I ORGANIZACYJNYCH
КЛАССИФИКАЦИЯ И ОПРЕДЕЛЕНИЕ КУРОРТА В ЮРИДИЧЕСКОМ И ОРГАНИЗАЦИОННОМ АСПЕКТЕ
Autorzy:: Wołowiec, Tomasz
Gwoździewicz, Sylwia
Ahmed-Skrzypek, Sylwia
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/576728.pdf
Data publikacji:: 2016-12-30
Wydawca:: Międzynarodowy Instytut Innowacji Nauka – Edukacja – Rozwój w Warszawie
Tematy:: economics, law, health resort
ekonomia, prawo, uzdrowiska
экономика, право, санаторий
Opis:: Celem artykułu jest znalezienie odpowiedzi na pytanie - jakie rozwiązania ekonomiczne i regulacje prawne będą stymulować sprawne funkcjonowanie i rozwój polskich uzdrowisk, w warunkach silnej konkurencji na europejskim rynku turystycznym - spa. Dodatkowym celem artykułu jest zidentyfikowanie czynników konkurencyjności i jakości usług turystycznych.
The aim of the paper is to find out an answer of the question - what economic solutions and law regulations will stimulate the efficient functioning and development of the Polish health resorts, in conditions of strong competition on the European market of tourist-spa. An additional aim of this work is to identify the drivers of competitiveness and quality of tourist.
Целью статьи есть поиск ответа на вопрос – Какие экономические решения и юридическое регулирование будут стимулировать эффективное функционирование и развитие польских курортов в условиях сильной конкуренции на европейском рынке туристических и курортных услуг. Дополнительной целью работы является идентификация факторов, стимулирующих конкурентоспособность и качество туристических и курортных услуг, предлагаемых клиентам польских курортов.
Źródło:: International Journal of New Economics and Social Sciences; 2016, 4(2); 236-253
2450-2146
2451-1064
Pojawia się w:: International Journal of New Economics and Social Sciences
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: Porzucanie zwierząt jako przestępstwo w polskim porządku prawnym
Animal Abandonment as a Crime According to the Polish Legal System
Оставление животных как преступление в польской правовой системе
Autorzy:: Polak-Kruszyk, Aleksandra
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1009204.pdf
Data publikacji:: 2020-12-29
Wydawca:: Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego
Tematy:: оставление животных
преступление против животных
жестокое обращение с животными
уголовное право
гражданское право
animal abandonment
animal abuse
animal cruelty crimes
criminal law
civil law
Opis:: The article will attempt to show criminal consequences against people who abandon animals according to the Polish law. What is more, the purpose of this paper is to show animal abandonment as one of animal cruelty crimes. In addition, it will systematize applicable penalties taking into consideration Polish criminal law. All in all, it will present animal abandonment according to the Polish civil law, including animals’ legal status in area of property law and movable possessions. To sum up, the article will discuss difficulties which may cause taking of evidence against this kind of criminals, due to actual judicial practice and data of the empirical study.
В статье предпринята попытка показать уголовные последствия для людей, бросающих животных, в соответствии с польским законодательством. Цель данной статьи – представить оставление животных как одну из форм жестокого обращения с животными. Статья систематизирует применимые меры наказания с учетом польского уголовного законодательства. Кроме того, будет затронута и проблема оставления животных на основании польского гражданского законодательства, включая правовой статус животных в правовых и материальных отношениях. В конечном итоге будут обсуждаться трудности, связанные с доказательством, с учетом существующей судебной практики и результатов эмпирических исследований, проведенных в последние годы.
Źródło:: Zoophilologica. Polish Journal of Animal Studies; 2020, 6; 425-436
2719-2687
2451-3849
Pojawia się w:: Zoophilologica. Polish Journal of Animal Studies
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 7.

Tytuł:: Przyszłość Kodeksu Prawa Kanonicznego (Kodeks Jana Pawła II czy Franciszka?)
Будущее Кодекса Канонического Права (Кодекс Иоанна Павла II или Франциска?)
The Future of the Code of Canon Law (The Code of John Paul II or Francis?)
Майбутнє Кодексу Канонічного Права (Кодекс Івана Павла II чи Франциска?)
Autorzy:: Gałkowski, Ks. Tomasz
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2090050.pdf
Data publikacji:: 2022-06-09
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:: канонічне право
кодекс
адекватність
зміна
законодавство
каноническое право
кодекс, адекватность
изменение
законодательство
canon law
code
adequacy
amendment
legislation
prawo kanoniczne
kodeks
adekwatność
zmiana
legislacja
Opis:: Przedmiotem opracowania jest aktualna praktyka prawodawcza w Kościele katolickim, która obfituje zmianami przepisów w Kodeksie Prawa Kanonicznego oraz ustawami wydawanymi poza nim. Autor analizuje racje stojące u podstaw kodeksowej praktyki, pytając o to, czy kodeks jest adekwatną formą dla wyrażenia doświadczenia prawnego wymiaru Kościoła. Dostrzega jego niewystarczalność oraz wskazuje na inne narzędzia, które wyrażałyby jedność zjawiska prawnego w formach właściwych dla wspólnot lokalnych.
Предметом дослідження є поточна законодавча практика у Католицькому костелі, яка рясніє змінами положень Кодексу Канонічного Права та законів, виданих за його межами. Автор аналізує обґрунтування практики кодексу, запитуючи, чи є Кодекс адекватною формою для вираження досвіду правового виміру Костелу. Він помічає його недостатність і вказує на інші інструменти, які б виражали єдність правового явища у відповідних для місцевих громад формах.
Предметом данной статьи является современная законодательная практика в Католической Церкви, которая изобилует изменениями положений Кодекса Канонического Права и законов, изданных вне его. Автор анализирует обоснование практики применения кодекса, задаваясь вопросом, является ли кодекс адекватной формой для выражения опыта правового измерения Церкви. Признается недостаточ- ная эффективность кодкекса. При этом автор указывает на другие инструменты, которые позволят выра- зить единство правового явления в формах, подходящих для местных сообществ.
The subject of the study is the current legislative practice in the Church, which abounds in changes to regulations of the Code of Canon Law and legal acts issued outside of it. The author analyzes the reasons underlying the code practice, asking whether the code is an adequate form to express the experience of the legal dimension of the Church. He recognizes the code’s inadequacy and points to other tools that would express the unity of the legal phenomenon in forms appropriate for local communities.
Źródło:: Studia Prawnicze KUL; 2022, 2; 7-22
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:: Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 8.

Tytuł:: Kanon 666 Kodeksu Kanonów Kościołów Wschodnich jako przepis zawierający normy z zakresu prawa własności intelektualnej
Canon 666 of the Code of Canons of the Eastern Churches as a provision containing norms of intellectual property law
Канон 666 Кодекса Канонов Восточных церквей как положение, содержащее нормы в области права интеллектуальной собственности
Канон 666 Кодексу Канонів Східних Церков як положення, що містить норми у сфері права інтелектуальної власності
Autorzy:: Stępień, Marcin
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/33522764.pdf
Data publikacji:: 2024
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:: Кодекс Канонів Східних Церков
авторське право
право інтелектуальної власності
нематеріальні блага
твір
творець
Кодекс Канонов Восточных церквей
авторское право
право интеллектуальной собственности
нематериальные блага
произведение
создатель
Code of Canons of the Eastern Churches
copyright
intellectual property law
intangible goods
work
creator
Kodeks Kanonów Kościołów Wschodnich
prawo autorskie
prawo własności intelektualnej
dobra niematerialne
utwór
twórca
Opis:: Kanon 666 Kodeksu Kanonów Kościołów Wschodnich uznawany jest za przepis wypełniający „lukę” w systemie prawnym Kościoła łacińskiego w zakresie regulacji prawa autorskiego. Wykładnia przedmiotowego przepisu sugeruje, że zakres zastosowania zawartych w nim norm jest szerszy i bynajmniej nie odnosi się wyłącznie do materii prawa autorskiego. Kanon 666 Kodeksu Kanonów Kościołów Wschodnich dotyczy dóbr intelektualnych w ogólności. Jako taki, przepis ten zawiera uregulowanie o istotnym znaczeniu dla uznania ochrony prawnej przedmiotów prawa własności intelektualnej na gruncie prawa kanonicznego.
Канон 666 Кодексу Канонів Східних Церков розглядається як норма, що заповнює “прогалину” у правовій системі Латинської Церкви щодо регулювання авторського права. Тлумачення цього положення дозволяє припустити, що сфера застосування норм, які в ньому містяться, є ширшою і аж ніяк не стосується виключно питання авторського права. Канон 666 Кодексу Канонів Східних Церков стосується інтелектуальної власності загалом. Як таке, це положення містить норму, що має важливе значення для визнання правової охорони об’єктів інтелектуальної власності за канонічним правом.
Канон 666 Кодекса Канонов Восточных церквей рассматривается как положение, восполняющее «пробел» в правовой системе Латинской церкви в области регулирования авторского права. Толкование данного положения предполагает, что сфера применения изложенных в нем норм шире и отнюдь не относится исключительно к вопросам авторского права. Канон 666 Кодекса Канонов Восточных церквей касается интеллектуальной собственности в целом. Как таковой, данный канон содержит норму, имеющую существенное значение для признания правовой охраны объектов интеллектуальной собственности в рамках канонического права.
Canon 666 of the Code of Canons of the Eastern Churches is considered to be a provision that fills a ‘gap’ in the legal system of the Latin Church regarding the regulation of copyright law. The interpretation of the provision in question suggests that the scope of application of the norms contained therein is broader and by no means refers exclusively to the matter of copyright law. Canon 666 of the Code of Canons of the Eastern Churches concerns intellectual property in general. As such, this provision contains a regulation of significant importance for the recognition of the legal protection of intellectual property objects under canon law.
Źródło:: Studia Prawnicze KUL; 2024, 2; 149-162
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:: Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 9.

Tytuł:: Conflicts of interest and values in the construction process
Konflikty interesów i wartości w procesie budowalnym
Конфликты интересов и ценностей в процессе строительства
Конфлікти інтересів і цінностей в процесі будівництва
Autorzy:: Smarż, Joanna
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/33360609.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:: цінності
Будівельне право
процес будівництва
право забудови
принцип пропорційності
ценности
строительное законодательство
строительный процесс
право застройки
принцип пропорциональности
wartości
prawo budowlane
wartości, prawo budowlane, proces budowlany, prawo zabudowy
zasada proporcjonalności
values
building law
construction process
development title
principle of proportionality
Opis:: Prawo jest i powinno być związane z wartościami, które są jego podstawą. Odwołanie do wartości jest istotne również w Prawie budowlanym, w którym ustawodawca uregulował zagadnienia procesu budowlanego. Przedmiotem artykułu jest analiza wartości i interesów leżących u podstaw procesu budowlanego ze wskazaniem możliwości zaistnienia konfliktów w tym zakresie, natomiast celem jest wskazanie sposobów rozwiązania tych konfliktów oraz wykazanie charakteru przepisów Prawa budowlanego w tym obszarze. Na podstawie analizy przepisów Prawa budowlanego należy stwierdzić, że katalog wartości podlegających ochronie w procesie budowlanym jest bardzo szeroki. Za najważniejszą wartość należy uznać chęć zapewnienia bezpieczeństwa realizowanych i użytkowanych obiektów budowlanych, a w konsekwencji bezpieczeństwo ludzi i mienia. Z uwagi na fakt, iż w procesie budowlanym może dojść do kolizji tych wartości, ich ochrona wymaga ważenia ich przez organy administracji publicznej z punktu widzenia ochrony interesu jednostki i interesu publicznego. Pomóc ma w tym zakresie prewencyjny charakter przepisów Prawa budowlanego. Powyższe nie wynika niestety wprost z przepisów ustawy z dnia 7 lipca 1994 r. – Prawo budowlane, lecz można to wyinterpretować z przepisów ustawy, w czym pomocna okazuje się metoda dogmatyczno-prawa oraz analiza orzecznictwa i literatury przedmiotu, na których oparte zostały rozważania nad tytułowym zagadnieniem.
Право є і має бути пов’язане з цінностями, що лежать в його основi. Посилання на цінності є важливим і в законі Будівельне право, в якому законодавець врегулював питання процесу будівництва. Предметом статті є аналіз цінностей та інтересів, що лежать в основі процесу будівництва, вказуючи на можливість виникнення конфліктів у цій сфері. Метою статті є вказати шляхи вирішення цих конфліктів та продемонструвати характер положень закону Будівельне право в цій сфері. Виходячи з аналізу положень закону Будівельне право слід констатувати, що каталог цінностей, які підлягають охороні в процесі будівництва, є дуже широкий. Найголовнішою цінністю є прагнення забезпечити безпеку побудованих і експлуатованих будівель, а отже, безпеку людей і майна. Через те, що ці цінності можуть зіткнутися в процесі будівництва, їх захист вимагає від органів державного управління зважувати їх з точки зору захисту інтересів особи та суспільних інтересів. Допомогти в цьому має превентивний характер положень закону Будівельне право. На жаль, вищезазначене не випливає безпосередньо з положень Закону від 7 липня 1994 р. – Будівельне право, його можна тлумачити з положень Закону, для чого можна використовувати догматико- -правовий метод, аналіз судової практики та літератури, на якому ґрунтувалися міркування щодо титульного питання.
Закон связан и должен быть связан с ценностями, которые лежат в его основе. Ссылка на ценности актуальна и в «Строительном праве», в котором законодатель урегулировал вопросы строительного процесса. Предметом статьи является анализ ценностей и интересов, лежащих в основе строительного процесса, с указанием возможности возникновения конфликтов в этой связи, а целью – указать пути разрешения этих конфликтов и продемонстрировать характер положений закона «Строительное право» в этой области. Исходя из анализа положений закона «Строительное право», следует сделать вывод, что перечень ценностей, подлежащих защите в процессе строительства, очень широк. Наиболее важной ценностью следует считать стремление обеспечить безопасность строящихся и эксплуатируемых строительных объектов, а следовательно, безопасность людей и имущества. Поскольку эти ценности могут быть противопоставлены друг другу в процессе строительства, их защита требует от органов публичной администрации взвешивать их с точки зрения защиты интересов личности и общественных интересов. Превентивный характер положений закона «Строительное право» призван оказать помощь в этом отношении. К сожалению, вышесказанное не следует напрямую из положений закона от 7 июля 1994 года – «Строительное право», но его можно интерпретировать на основе положений Закона, в чем помогает догматико-правовой метод, а также анализ судебной практики и литературы по данному вопросу, на котором базировалось рассмотрение заглавного вопроса.
The law is and should be connected to values which constitute its basis. The reference to values is also significant in Building Law, in which the legislator has regulated the issues of the construction process. The subject of the article is the analysis of the values and interests underlying the construction process, indicating the possibility of conflicts in this regard, while the aim is to indicate ways to resolve these conflicts and to demonstrate the nature of the provisions of Building Law in this regard. Based on the analysis of the provisions of Building Law, it should be noted that the catalogue of values subject to protection in the construction process is very wide. However, the will to ensure the safety of constructed and used buildings, and consequently the safety of people and property, shall be considered the most important value. Due to the fact that these values may collide in the construction process, their protection requires public administration authorities to weigh them from the point of view of protecting the interests of an individual and the public interest. The preventive nature of the provisions of Building Law is to aid this. Unfortunately, the above does not result directly from the provisions of the Act of 7 July 1994 – Building Law, however it may be interpreted from the provisions of the Act, which the legal dogmatic method and the analysis of jurisprudence and literature, which the analysis of the title issue was based on, prove to be helpful with.
Źródło:: Studia Prawnicze KUL; 2023, 3; 107-124
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:: Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 10.

Tytuł:: Udział Parlamentu Europejskiego w procesie kształtowania ukraińskiego prawa wyborczego
European Parliament’s participation in the process of shaping Ukraine’s electoral law
Участие Европейского Парламента в процессе формирования избирательного законодательства Украины
Autorzy:: Labuda, Marta
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2043249.pdf
Data publikacji:: 2022-03-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: Ukraine
European Parliament
election law
reforms
Украина
Европарламент
избирательное право
реформы
Opis:: The article is an attempt to look at the process of shaping Ukraine’s electoral law in terms of the European Parliament’s initiatives. The research aim is to demonstrate the influence of the European Parliament in this regard. The research was based on a qualitative methodology with the use of institutional and legal analysis and critical analysis of strategies. The research showed that the European Parliament was the main initiator of changes in Ukraine’s electoral law after the entry into force of the Association Agreement. European Parliament significantly contributed to the reforms’ implementation and made Ukraine one step closer to the European Union.
Статья представляет собой попытку взглянуть на процесс формирования избирательного законодательства Украины с точки зрения инициатив Европейского Парламента. Цель исследования - продемонстртровать влияние Европейского Парламента в этом отношении. Исследования основано на качественной методологии со стратегией институционально-правового анализа и критического анализа источников. Исследованиe показывают, что Европейский Парламент был главным инициатором изменений в избирательном законодательстве Украины после вступления в силу Соглашения об ассоциации. Европейский Парламент внес значительный вклад в реализацию реформ и сделал Украину на шаг ближе к Европейскому Союзу.
Źródło:: Nowa Polityka Wschodnia; 2022, 1(32); 82-95
2084-3291
Pojawia się w:: Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 11.

Tytuł:: Zastosowanie art. 39 Kodeksu cywilnego w przypadku zbywania (alienacji) nieruchomości przez kościelne osoby prawne
Application of Article 39 of the Civil Code in case of disposal (alienation) of real estate by Church Legal Entities
Применение статьи 39 Гражданского кодекса при отчуждении недвижимого имущества церковными юридическими лицами
Застосування статті 39 Цивільного кодексу у випадку розпорядження (відчуження) нерухомим майном костельними юридичними особами
Autorzy:: Grzesiowski, Krzysztof
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/33521330.pdf
Data publikacji:: 2024
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:: канонічне право
цивільне право
призупиненa неефективність договору
відчуження нерухомого майна
костельнi юридичні особи
каноническое право
гражданское право
приостановленная ничтожность договора
отчуждение недвижимого имущества
церковные юридические лица
canon law
civil law
suspended ineffectiveness of a contract
alienation of real estate
church legal entities
prawo kanoniczne
prawo cywilne
bezskuteczność zawieszona umowy
alienacja nieruchomości
kościelne osoby prawne
Opis:: W artykule poddano analizie zagadnienie naruszenia zasad reprezentacji kościelnych osób prawnych wynikających z prawa kanonicznego i ich skutku dla zbywania (alienacji) nieruchomości. Celem prowadzonych rozważań było ustalenie zakresu zastosowania znowelizowanego art. 39 Kodeksu cywilnego do kościelnych osób prawnych. Problematyka zbywania nieruchomości przez kościelne osoby prawne z naruszeniem zasad reprezentacji wynikających z Kodeksu Prawa Kanonicznego była już przedmiotem orzecznictwa Sądu Najwyższego i dyskusji w doktrynie, ale większość wypowiedzi została sformułowana przed nowelizacją art. 39 K.c., którego zmieniona treść weszła w życie z dniem 1 marca 2019 r. Dlatego ponownie należało zastanowić się nad skutkami działania organów kościelnych osób prawnych z przekroczeniem umocowania wynikającego z prawa wewnętrznego Kościoła katolickiego. Rozważania zawarte w artykule prowadzone były metodą dogmatycznoprawną. Przeprowadzona analiza wykazała, że znowelizowany art. 39 K.c. znajduje zastosowanie do kościelnych osób prawnych. Umowy dotyczące zbywania (alienacji) nieruchomości zawierane przez kościelne osoby prawne w przypadku naruszenia zakresu kompetencji organu oraz sposobu reprezentacji wynikających z prawa kanonicznego będą dotknięte sankcją bezskuteczności względnej na podstawie art. 39 K.c.
У статті проаналізовано питання порушення принципів представництва костельних юридичних осіб за канонічним правом та їх вплив на розпорядження (відчуження) нерухомим майном. Метою проведених міркувань було визначення сфери застосування зміненої статті 39 Цивільного кодексу до костельних юридичних осіб. Питання відчуження нерухомого майна костельними юридичними особами з порушенням правил представництва, передбачених Кодексом канонічного права, вже було предметом судової практики Верховного Суду та обговорення в доктрині, але більшість з них були сформульовані до внесення змін до статті 39 Цивільного кодексу, змінений зміст якої набув чинності 1 березня 2019 року. Тому виникла необхідність ще раз розглянути наслідки дій органів костельними юридичних осіб з перевищенням повноважень, передбачених внутрішнім правом Католицького Костелу. Роздуми у статті були проведені з використанням догматико-юридичного методу. Проведений аналіз показав, що до костельних юридичних осіб застосовується змінена стаття 39 Цивільного кодексу. Договори щодо розпорядження (відчуження) нерухомим майном, укладені костельними юридичними особами у разі порушення обсягу повноважень та способу представництва, що випливають з канонічного права, будуть санкціоновані відносною неефективністю відповідно до ст. 39 Цивільного кодексу.__
В данной статье анализируется вопрос о нарушении принципов представительства церковных юридических лиц по каноническому праву и их влияние на отчуждение недвижимого имущества. Целью проведенных рассуждений было определение сферы применения измененной статьи 39 Гражданского кодекса к церковным юридическим лицам. Вопрос об отчуждении недвижимости церковными юридическими лицами в нарушение принципов представительства, предусмотренных Кодексом канонического права, был уже предметом судебной практики Верховного суда и обсуждения в доктрине, однако большинство материалов было сформулировано до внесения изменений в статью 39 Гражданского кодекса, измененное содержание которой вступило в силу с 1 марта 2019 года. Поэтому вновь возникла необходимость рассмотреть последствия того, что органы церковных юридических лиц действуют с превышением своих полномочий в рамках внутреннего права Католической церкви. Рассуждения в статье проводились с использованием догматико-юридического метода. Проведенный анализ показал, что измененная статья 39 Гражданского кодекса применима к церковным юридическим лицам. Договоры об отчуждении недвижимого имущества, заключенные церковными юридическими лицами, в случае нарушения объема полномочий и порядка представительства по каноническому праву, будут подвергаться санкциям относительной ничтожности в соответствии со статьей 39 Гражданского кодекса.
The article analyses the issue of violations of the rules of representation of Church Legal Entities under canon law and their effect on the disposal (alienation) of real estate. The aim of the considerations carried out was to determine the scope of application of the amended Article 39 of the Civil Code to Church Legal Entities. The issue of the disposal of real estate by Church Legal Entities in violation of the rules of representation under the Code of Canon Law has already been the subject of Supreme Court case law and discussion in the doctrine, but most of the contributions were formulated before the amendment of Article 39 of the Civil Code, the amended content of which entered into force on 1 March 2019. Therefore, it was again necessary to consider the consequences of Church Legal Entities acting beyond their authority under the internal law of the Catholic Church. The considerations in the article were conducted using the dogmatic and legal method. The analysis carried out showed that the amended Article 39 of the Civil Code is applicable to Church Legal Entities. Contracts concerning the disposal (alienation) of real estate concluded by Church Legal Entities in the event of a breach of the scope of authority and the manner of representation resulting from canon law will be sanctioned by relative ineffectiveness on the basis of Article 39 of the Civil Code.
Źródło:: Studia Prawnicze KUL; 2024, 2; 81-98
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:: Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 12.

Tytuł:: The validity of R. Lemkin’s notion of genocide in the context of Russia’s war in Ukraine
Aktualność pojęcia ludobójstwa Rafała Lemkina w kontekście działań Rosji w Ukrainie
Актуальность понятия геноцида Рафаэля Лемкина в контексте действий России в Украине
Актуальність поняття геноциду Рафалa Лемкіна в контексті дій Росії в Україніаине
Autorzy:: Tarczyński, Dominik
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/33511263.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:: геноцид
Рафал Лемкін
міжнародне право
збройний конфлікт
Рафаэль Лемкин
международное право
вооружённый конфликт
genocide
Lemkin
international law
Russia
armed conflict
ludobójstwo
Rafał Lemkin
prawo międzynarodowe
konflikt zbrojny
Opis:: W artykule przedstawiono sylwetkę wybitnego prawnika Rafała Lemkina. Skupiono się na jego działalności w II Rzeczypospolitej, na forum międzynarodowym do roku 1939 oraz działalności po roku 1940 poza granicami Polski. Rafał Lemkin uważany jest za twórcę pojęcia i terminu „ludobójstwa” oraz głównego animatora Konwencji Organizacji Narodów Zjednoczonych z dnia 9 grudnia 1948 r. w sprawie zapobiegania i karania zbrodni ludobójstwa. W tekście omówiono proces ewolucji pojęcia „ludobójstwa” z uwzględnieniem aspektu wrażliwości społecznej Rafała Lemkina. Poruszono kwestię wpływu dzieł tego autora na końcowy kształt definicji ludobójstwa. Wskazano analogię między zdefiniowaniem ludobójstwa przez Lemkina a trwającą wojną na Ukrainie, podkreślono aktualność jego dzieł w kontekście współczesności, uwzględniając zagrożenia nowych technologii oraz przemian kulturowych. Przywołano nowatorskie i odbierane jako kontrowersyjne w niektórych kręgach podejście Lemkina do przestępstwa zbrodni ludobójstwa. Zwrócono także uwagę na konieczność dalszego prowadzenia studiów nad pracami Lemkina oraz rozwijania badań nad nowymi obszarami, które mogą stać się „zbrodnią zbrodni” w obecnych czasach.
У статті представлено образ видатного правника Рафала Лемкіна. Основна увага приділяється його діяльності у Другій Речі Посполитій, на міжнародній арені до 1939 року та діяльності після 1940 року за межами Польщі. Рафал Лемкін вважається творцем поняття та терміну “геноцид” і головним натхненником Конвенції Організації Об’єднаних Націй від 9 грудня 1948 року про запобігання та покарання злочину геноцидy. У тексті розглядається процес еволюції поняття “геноцид”, беручи до уваги аспект соціальної чутливості Рафалa Лемкіна. Порушується питання про вплив праць цього автора на остаточний вигляд визначення геноциду. Вказано на аналогію між визначенням геноциду Лемкіна та війною, що триває в Україні, а також підкреслено актуальність його праць у сучасному контексті з огляду на загрози нових технологій та культурних трансформацій. Згадано про новаторський і сприйнятий як суперечливий у деяких колах підхід Лемкіна до злочину геноциду. Також звертається увага на необхідність подальшого вивчення творчості Лемкіна та розвитку досліджень у нових сферах, які можуть стати “злочином злочину” в сучасному світі.
В данной статье представлена личность выдающегося юриста Рафаэля Лемкина. Основное внимание уделено его деятельности во Второй Речи Посполитой, на международной арене до 1939 г., а также его деятельности после 1940 г. за пределами Польши. Рафаэль Лемкин считается создателем понятия и термина «геноцид» и главным инициатором принятия Конвенции ООН от 9 декабря 1948 г. о предупреждении преступления геноцида и наказании за него. В тексте рассматривается процесс эволюции понятия «геноцид» с учетом аспекта социальной чувствительности Рафаэля Лемкина. Рассматривается вопрос о влиянии работ этого автора на окончательное формирование определения геноцида. Отмечена аналогия между определением геноцида Лемкина и продолжающейся войной в Украине, подчеркнута актуальность его работ в современном контексте, с учетом угроз новых технологий и культурных трансформаций. Напоминается о новаторском и, как считают некоторые, спорном подходе Лемкина к преступлению геноцида. Также обращается внимание на необходимость дальнейшего изучения трудов Лемкина и развития исследований в новых областях, которые могут стать «преступлением преступлений» в наши дни.
The article presents the figure of the outstanding lawyer Rafał Lemkin. It focuses on his work in the Second Polish Republic, on the international forum until 1939, and outside Poland after 1940. Rafał Lemkin is recognised as the author of the concept and the term ‘genocide’ and the main animator of the United Nations Convention of December 9, 1948 on the Prevention and Punishment of the Crime of Genocide. The text discusses the evolution of the concept of ‘genocide’ taking into account Lemkin’s social sensitivity. Not only does it cover the influence of Rafał Lemkin’s works on the final shape of the definition of genocide but also indicates an analogy between the definition of genocide and the ongoing war in Ukraine, as well as the relevance of his canon to the current times taking into account the threats of new technologies and cultural transformations. Attention was also drawn to his approach to the crime of genocide, which is perceived as controversial in some circles. It was written in response to the need for further exploration of Lemkin’s work and with the view to developing research on new areas that may become “crime of crimes” in the present day.
Źródło:: Studia Prawnicze KUL; 2023, 4; 151-164
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:: Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 13.

Tytuł:: Własność kopalin i własność wód — kilka uwag o konstrukcji prawnej
Proprietà di minerali e d’acqua — alcuni commenti sulla costruzione legale
Autorzy:: Mikosz, Ryszard
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1187440.pdf
Data publikacji:: 2020
Wydawca:: Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego
Tematy:: Własność złóż kopalin
własność górnicza
własność wód
korzystanie z wód
Ownership of mineral deposits
mining property
water ownership
use of water
право собственности на месторождения полезных ископаемых
право собственности на недра
право собственности на водные объекты
водопользование
Proprietà dei giacimenti minerali
proprietà minerarie
proprietà dell’acqua
uso dell’acqua
Opis:: Oggetto delle considerazioni contenute nell›articolo è l›analisi della struttura giuridica utilizzata nella legge del 9 giugno 2011 in relazione alla proprietà dei minerali e nella legge del 20 luglio 2017. Legge sull›acqua in relazione alle acque. Quest’analisi ha compreso la determinazione dell›oggetto di proprietà, delle entita’ autorizzate, del contenuto di proprietà e degli strumenti di protezione dovuti al proprietario. L’analisi ha evidenziato una serie di carenze significative nella regolamentazione giuridica, in particolare quella relativa alla proprietà delle acque. Questo regolamento è molto incompleto e, inoltre, è disperso e privo di una chiara idea guida.
Źródło:: Prawne Problemy Górnictwa i Ochrony Środowiska; 2020, 1-2; 63-79
2451-3431
Pojawia się w:: Prawne Problemy Górnictwa i Ochrony Środowiska
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 14.

Tytuł:: Public interest and competition-restricting agreements in the jurisprudential practice of the Bydgoszcz Branch of the Office of Competition and Consumer Protection
Interes publiczny a porozumienia ograniczające konkurencję w praktyce orzeczniczej Delegatury Urzędu Ochrony Konkurencji i Konsumentów w Bydgoszczy
Публичный интерес и ограничивающие конкуренцию соглашения в судебной практике Представительства Управления по защите конкуренции и потребителей в г. Быдгоще
Суспільний інтерес та угоди, що обмежують конкуренцію, у практиці Представництва Управління з питань захисту конкуренції та споживачів у Бидгощі
Autorzy:: Nowakowska, Anna
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/33509278.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:: суспільний інтерес
право захисту конкуренції
угоди
що обмежують конкуренцію
публичный интерес
конкурентное право
ограничивающие конкуренцию соглашения
public interest
competition law
competition-restricting agreements
interes publiczny
prawo ochrony konkurencji
porozumienia ograniczające konkurencję
Opis:: Interes publiczny stanowi uzasadnienie dla ograniczenia konstytucyjnej zasady wolności działalności gospodarczej w postaci zakazu zawierania porozumień ograniczających konkurencję. Wyznacza zakres tego ograniczenia i wskazuje zachowania przedsiębiorców, które będą uważane za antykonkurencyjne. Interes publiczny jest jednak niedookreślony normatywnie, przez co jest różnie definiowany w zależności m.in. od przyjętych podstaw doktrynalnych polityki konkurencji. Artykuł przedstawia prezentowane w doktrynie i orzecznictwie rozumienie interesu publicznego. Stanowi to punkt wyjścia do przeprowadzenia badań nad sposobem identyfikowania interesu publicznego w praktyce orzeczniczej Delegatury Urzędu Ochrony Konkurencji i Konsumentów w Bydgoszczy. W tym celu przeanalizowano decyzje dotyczące porozumień ograniczających konkurencję wydawane przez Prezesa UOKiK – Delegaturę w Bydgoszczy od czasu wejścia w życie obowiązującej ustawy, a także wyroki sądów, które zapadały w wyniku rozpatrzenia odwołań składanych w tych sprawach. Analiza ta pozwoliła na wyciągnięcie wniosku, że mimo formalnego badania dopuszczalności tej interwencji w każdej sprawie, wysiłki Prezesa UOKiK koncentrują się przede wszystkim na wykazaniu zawierania przez przedsiębiorców porozumień ograniczających konkurencję, naruszających przepis art. 6 ust. 1 ustawy z dnia 16 lutego 2007 r.
Суспільний інтерес є виправданням обмеження конституційного принципу свободи економічної діяльності у формі заборони укладати угоди, що обмежують конкуренцію. Він визначає сферу дії цього обмеження та вказує на поведінку підприємців, яка вважатиметься антиконкурентною. Однак суспільний інтерес є нормативно недостатньо визначеним і тому визначається по-різному, залежно зокрема, від прийнятих доктринальних засад конкурентної політики. У статті представлено розуміння суспільного інтересу в доктрині та практиці. Вона є початковoю точкою для проведення дослідження того, як суспільний інтерес визначається в практиці Представництва Управління з питань захисту конкуренції та споживачів у Бидгощі. З цією метою було проаналізовано рішення щодо угод, які обмежують конкуренцію, прийняті Головою Управління з питань захисту конкуренції та споживачів – Бидгощське відділення з моменту набрання чинності чинним Законом, а також рішення судів, які були прийняті за результатами розгляду апеляцій поданих у цих справах. Цей аналіз дозволив зробити висновок, що, незважаючи на формальну перевірку допустимості такого втручання в кожному конкретному випадку, зусилля Голови Управління з питань захисту конкуренції та споживачів (УПЗКС) зосереджуються насамперед на доведенні укладення підприємцями угод, що обмежують конкуренцію, порушуючи положення ч. 1 ст. 6 Закону від 16 лютого 2007 року.
Публичный интерес является обоснованием для ограничения конституционного принципа свободы хозяйственной деятельности в виде запрета на заключение соглашений, ограничивающих конкуренцию. Он определяет сферу действия данного ограничения и указывает на поведение предпринимателей, которое считается антиконкурентным. Однако публичный интерес не определен нормативно и поэтому определяется по-разному, в том числе и в зависимости от принятой доктринальной основы конкурентной политики. В данной статье представлено понимание публичного интереса, представленное в доктрине и судебной практике. Оно служит отправной точкой для проведения исследования того, как определяется общественный интерес в судебной практике Представительства Управления по защите конкуренции и потребителей в Быдгоще. С этой целью были проанализированы решения по ограничивающим конкуренцию соглашениям, вынесенные Председателем Управления по защите конкуренции и потребителей – Представительством в городе Быдгоще с момента вступления в силу действующего Закона, а также решения судов, вынесенные в результате рассмотрения поданных по этим делам апелляционных обжалований. Данный анализ позволил сделать вывод о том, что, несмотря на формальное рассмотрение вопроса о допустимости данного вмешательства в каждом конкретном случае, усилия Председателя Управления по защите конкуренции и потребителей направлены в первую очередь на подтверждение заключения предпринимателями ограничивающих конкуренцию соглашений, нарушающих положение статьи 6 (1) Закона от 16 февраля 2007 года.
The public interest constitutes a justification for limiting the constitutional principle of freedom of economic activity in the form of prohibiting agreements that restrict competition. It sets the scope of this limitation and identifies behaviours of entrepreneurs that will be considered anti-competitive. However, the public interest is normatively indeterminate, which results in various definitions depending on the adopted doctrinal basis of competition policy. This article presents the understanding of this term as adopted in doctrine and jurisprudence. This serves as a starting point for researching the method of identifying the public interest in the jurisprudential practice of the Branch of the Office of Competition and Consumer Protection in Bydgoszcz. To achieve this goal, decisions concerning agreements restricting competition issued by the President of the Office of Competition and Consumer Protection – Branch of the Office in Bydgoszcz, since the effective date of the Act of 16 February 2007, as well as court judgments resulting from appeals filed in these cases, were analysed. The analysis led to the conclusion that despite formally examining the admissibility of this intervention in each case, the efforts of the President of the Office of Competition and Consumer Protection focus primarily on demonstrating that entrepreneurs enter into competition-restricting agreements, thus violating Article 6 (1) of the Act of 16 February 2007.
Źródło:: Studia Prawnicze KUL; 2023, 3; 91-106
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:: Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 15.

Tytuł:: К вопросу о рецензии права в Российской консервативной правовой идеологии
On the reception of law in the Russian conservative legal ideology
Autorzy:: Vasilyev, Anton
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/564963.pdf
Data publikacji:: 2017-12-01
Wydawca:: Uniwersytet Przyrodniczo-Humanistyczny w Siedlcach
Tematy:: право
консерватизм
традиция
рецепция права
культур-национализм
law
conservatism
traditions
law reception
cultural-nationalism
Opis:: Статья посвящена феномену рецепции права в интерпретации российского консерватизма. Отношение российских консерваторов к заимствованию иностранного права диктовалось господством органической методологии в консерватизме. Органицизм консервативной правовой идеологии предполагал с неизбежностью развития права за счет внутренних, имманентных факторов и фактически отрицал возможность рецепции права. Эволюция права для российских консерваторов мыслилась в двух формах: одухотворение старых форм права и имманентное преобразование существующих правовых институтов. В заимствовании зарубежного права российские консерваторы видели опасность вторжения в культурную, духовную сферу правовой действительности.
The article is devoted to the phenomenon of law reception in the interpretation of the Russian conservatism. The attitude of Russian conservatives towards adopting foreign law was dictated by the dominance of organic methodology in conservatism. The organicism of the conservative legal ideology assumed with the inevitability of the development of law at the expense of internal, immanent factors and actually denied the possibility of reception of law. The evolution of law for the Russian conservatives was conceived in two forms: the spiritualization of old forms of law and the immanent transformation of existing legal institutions. In adopting foreign law, Russian conservatives saw the danger of an invasion of the cultural, spiritual sphere of legal reality.
Źródło:: De Securitate et Defensione. O Bezpieczeństwie i Obronności; 2017, 2(3); 7-17
2450-5005
Pojawia się w:: De Securitate et Defensione. O Bezpieczeństwie i Obronności
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "право" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język