Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "мультикультуралізм" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-3 z 3
Tytuł:
Стратегії Міграційної Політики Австралії: Етапи Становлення, Нові Виклики Та Відповіді На Сучасні Загрози
Strategies of Australia’s Migration Policy: the Stages of Becoming, New Challenges and Responses to Today’s Threats
Autorzy:
Romanenko, O.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1070496.pdf
Data publikacji:
2020-09-29
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
migration policy
assimilation
integration
multiculturalism
Australia
австралія
міграційна політика
асиміляція
інтеграція
мультикультуралізм
Opis:
The article examines the Australia’s migration policy, the stages of its formation and development, the current situation. There are three stages of Australia’s post-World War II migration strategy: assimilation policy, integration policy, and a policy of cultural diversity and multiculturalism. This policy is regulated by the Australian Department of Immigration. Since its inception, the name of the Department has been changed more than ten times, reflecting the main directions of its activities and functions during these periods. Summing up the results of the article, it can be said that the first head of the Department of Immigration in 1945 had promoted mass British immigration, proclaiming the slogan “Populate or Perish”, however the policy on immigrants and the name of the Department changed over time. In March 1996, the name of the institution had changed to the Department of Immigration and Multicultural Affairs, whose slogan was “Enriching Australia through migration”. The main idea of immigration strategy was to create a multicultural country with strong potential due to its diversity. In 2007, the concept of multiculturalism was excluded from the name of the structure; more emphasis in the work of the Department was placed on the recognition of national identity, based on a number of core values, which still contribute to the development of a multicultural society. And in 2017 Department of Home Affairs was officially established, which today deals with all migration issues. The country has an Australian migration program at the beginning of the XXI century, which provides several main reasons why citizens of another country can enter the continent for long-term residence: student’s, qualified immigration (taking into account the professional experience, skills or qualifications required by Australian economy at the time), family reunification (family members living in Australia), special circumstances (return of Australian citizens who have previously left the country). There is also a humanitarian program for refugee’s migration and adaptation to Australian life.
У статті розглядається Австралійська міграційна політика, етапи її становлення та розвитку, сучасний стан справ. Можна виділити три етапи міграційної політики Австралії в період після Другої світової війни: політика асиміляції, політика інтеграції та політика культурного різноманіття і мультикультуралізму. Дана політика регулюється Міністерством імміграції Австралії. З моменту створення назва Міністерства була змінена більше десяти разів, що відображало основні напрями діяльності установи та функції за ці періоди. Підсумовуючи результати, отримані внаслідок роботи над статтею, можна сказати, що, якщо перший очільник Міністерства імміграції у 1945 р. пропагував масову британську імміграцію, проголошуючи гасло «Заселити або загинути», то з плином часу назва Міністерства та політика щодо іммігрантів змінювалася. У березні 1996 р. назва установи змінилася на Міністерство імміграції та мультикультурних питань, чиїм гаслом було «Збагачення Австралії шляхом міграції». Головною ідеєю міграційної стратегії стало створення мультикультурної країни з сильним потенціалом завдяки її різноманітності. У 2007 р. поняття «мультикультуралізм» виключено з назви структури; більший акцент у роботі Міністерства було зроблено на визнанні національної ідентичності, заснованої на низці основних цінностей, які все ще сприяють розвитку мультикультурного суспільства. 2017 р. було офіційно створено Міністерство внутрішніх справ, що сьогодні займається імміграцією. На початку ХХІ ст. в країні діє Австралійська міграційна програма, що передбачає декілька основних причин, за якими громадяни іншої держави можуть здійснювати в’їзд на довготривале проживання в країну: студентська, кваліфікована імміграція (враховується професійний досвід, навички або кваліфікація, які потребує на момент дії програми економіка Австралії), возз’єднання сім’ї (члени сім’ї, які проживають в Австралії), особливі обставини (повернення громадян Австралії, які раніше покинули країну). Також є гуманітарна програма по міграції та адаптації у австралійське життя біженців.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2020, 12; 152-167
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Концепт пам’яті в романі Салмана Рушді “Північні діти”: ідіостильові маршрути повернення додому
Koncepcja pamięci w powieści Salmana Rushdiego "Dzieci Północy": idiostylowe drogi powrotu do domu
Autorzy:
Вишницька, Юлія
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/31233744.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
identity
concept of memory
mythologeme
motif
symbol
multiculturalism
tożsamość
koncept pamięci
mitologem
motyw
wielokulturowość
ідентичність
концепт пам’яті
міфологема
мотив
символ
мультикультуралізм
Opis:
У статті запропоновано прочитання роману Салмана Рушді Опівнічні діти крізь призму концепту пам’яті, який розгортається в текстових і підтекстових домінантах. Метою розвідки є дослідити індивідуально-авторську модель ідентичності в романі Салмана Рушді, зокрема з’ясувати основні текстові механізми конструювання концепту пам’яті. Ідентичність у романі британського письменника моделюється образами й реалізованими ними мотивами. Мотив “консервації плодів” (що тотожно консервації пам’яті), дублікатами якого є мотиви герметизації, закритості, сховку, фрагментарності, дірявості, непокори, свободи, реалізується образами гастрономічного коду (маринади, соуси, плоди, риба, рис), антропоморфного коду (ніс, палець, волосся), атрибутивного коду (простирадло, кухня, білизняна скриня, скринька на коліщатках, комора, кошики, банки, ящики, мішки, горіхи, зерна, яйця). Смисловим ключем образів і мотивів, що зберігають у собі пам’ять, є символіка вічності, неперервності, самодостатності, повернення, повторення, циклічності, безперервності (через образи круглої форми). Концепт забуття як один зі складників концепту пам’яті експлікується мотивами розпорошення, руйнації, розпадання. Одночасно поверненням спогадів, нівелюванням забуття є магічний танець пророка (як відтворення ритуалу ініціації із семантикою навіювання через мотиви кружляння, коловерті, циклічності), писання (як сакральна дія), сни (як моделювання спогадів про майбутнє).  
Artykuł przedstawia odczytanie powieści Salmana Rushdiego Dzieci północy przez pryzmat koncepcji pamięci, która rozwija się w tekstowych i podtekstowych dominantach. Celem pracy jest zbadanie indywidualno-autorskiego modelu tożsamości w powieści Salmana Rushdiego, między innymi poznanie głównych mechanizmów tekstowych konstruowanie konceptu pamięci. Tożsamość w powieści brytyjskiego pisarza modelują obrazy i realizowane przez nie motywy. Tak na przykład motyw „konserwowania owoców” (tożsamy z zachowaniem pamięci), którego duplikatami są motywy hermetyzowania, zamknięcia, ukrywania, fragmentacji, nieszczelności, nieposłuszeństwa, wolności, realizowany jest przez obrazy kodu gastronomicznego (marynaty, sosy, owoce, ryby, ryż), kodu antropomorficznego (nos, palec, włosy), kodu atrybucyjnego (prześcieradło, kuchnia, skrzynia na pościel, skrzynia na kółkach, spiżarnia, kosze, puszki, pudełka, worki, orzechy, ziarna, jajka). Kluczem semantycznym obrazów i motywów zachowujących pamięć jest symbolika wieczności, samowystarczalności, powrotu, powtórzenia, cykliczności, ciągłości (poprzez obrazy okrągłe). Koncept zapomnienia jako jeden ze składników pojęcia pamięci eksplikowany jest motywami rozproszenia, zniszczenia, dezintegracji. Jednocześnie magiczny taniec proroka (jako odtworzenie rytuału wtajemniczenia z semantyką sugestii poprzez motywy okrążania, wiru, cykliczności), pisanie (jako czynność sakralna), sny (jako modelowanie wspomnień o przyszłości) jest jednocześnie powrotem wspomnień, zniwelowaniem zapomnienia.
The article offers a reading of Salman Rushdie's novel Midnight's Children through the prism of the concept of memory, which unfolds in textual and subtextual dominants. The purpose of the research is to explore the individual-author model of identity in Salman Rushdie's novel, finding out the main textual mechanisms of constructing the concept of memory. Identity in the British writer's novel is modeled by images and the motives realized by them. Thus, the motif of "fruit preservation" (= preservation of memory), duplicates of which are the motifs of sealing, closure, hiding, fragmentation, leakiness, disobedience, freedom, is realized by images of the gastronomic code (marinades, sauces, fruits, fish, rice), anthropomorphic code (nose, finger, hair), attribute code (sheet, kitchen, linen chest, chest on wheels, pantry, baskets, cans, boxes, sacks, nuts, grains, eggs). The semantic key of all these images and motifs that preserve memory is the symbolism of eternity, continuity, self-sufficiency, return, repetition, cyclicality, continuity (round-shaped images). The concept of oblivion as one of the components of the concept of memory is explained by the motives of dispersion, destruction, disintegration. At the same time, the magical dance of the prophet (as a reproduction of the ritual of initiation with the semantics of suggestion through the motifs of circling, circling, cyclicity), writing (as a sacred action), dreams (as modeling memories of the future) is simultaneously the return of memories, the leveling of oblivion.
Źródło:
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2022, 6, 17; 1-18
1733-2249
Pojawia się w:
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The «4Cs» of cultural diversity in consumer research: a literature review and research agenda
«4Cs» культурної різноманітності у вивченні споживачів: огляд літератури і досліджень
«4Cs» культурного разнообразия в изучении потребителей: обзор литературы и исследований
Autorzy:
Ivanov, L.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/692272.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:
культурна різноманітність
культурна ідентичність
мультикультуралізм
поведінка споживачів
дослідження споживачів
бренд-менеджмент
культурное разнообразие
культурная идентичность
мультикультурализм
поведение потребителей
исследования потребителей
cultural diversity
cultural identity
multiculturalism
consumer behavior
consumer research
brand management
Opis:
Статья посвящена роли культурного разнообразия в изучении потребителя. Эта тема была исследована с помощью неэмпирического подхода на основе данных научных статей, опубликованных в 2011-2015 гг. в журналах с рейтингом от A+ до C. В научную систематизацию были включены 4 аспекта («4 Cs»): потребительские различия (Consumer differences), характер потребления (Consumption practices), уровень сложности в области научных исследований (Complexity in research), а также советы для практического применения в коммуникации с потребителями (Communication advice for practitioners). Были выявлены два основных направления, в которых развивались исследования по данной теме. Первое из них концентрируется на индивидах, принадлежащих к двум различным культурам (вследствие рождения или иммиграции). Второе направление исследует отношение к культурному разнообразию путем формирования культурной идентичности. Важным результатом в рамках первого направления исследований было выявление влияния культурной компетенции на распределение ролей принятия решений: индивиды, принадлежащие к двум культурам, в большей степени склонны потреблять разнообразные продукты. Кроме того, они положительно реагируют как на индивидуальные, так и межличностные рекламные сообщения. Второе направление выявило влияние культурной идентичности на поведение потребителей. Культурная идентичность может быть определена как противопоставление  национальной принадлежности глобальной, противопоставление локальной  принадлежности глобальной или рассмотрена с позиции космополитизма.
Статтю присвячено характеристиці ролі культурної різноманітності у вивченні споживача. Тему було досліджено за допомогою неемпіричного підходу на основі даних наукових статтей, опублікованих у 2011-2015 рр. у журналах з рейтингом від A + до C. У наукову систематизацію включено 4 аспекти («4 Cs»): споживчі відмінності (Consumer differences), характер споживання (Consumption practices), рівень складності в галузі наукових досліджень (Complexity in research), а також поради для практичного застосування в комунікації зі споживачами (Communication advice for practitioners). Виявлено два основні напрямки, в яких розвивалися дослідження з даної теми. Перше з них концентрується на індивідах, які належать до двох різних культур (внаслідок народження або імміграції). Другий напрямок досліджує ставлення до культурної різноманітності шляхом формування культурної ідентичності. Важливим результатом у межах першого напрямку досліджень було виявлення впливу культурної компетенції на розподіл ролей прийняття рішень: індивіди, що належать до двох культур, більшою мірою схильні споживати різноманітні продукти. Крім того, вони позитивно реагують як на індивідуальні, так і на міжособистісні рекламні повідомлення. Другий напрямок виявив вплив культурної ідентичності на поведінку споживачів. Культурна ідентиченість може бути визначена як протиставлення національної приналежності глобальній, протиставлення локальної приналежності глобальній або розглянута з позиції космополітизму.
The article focuses on the role of cultural diversity in consumer research. The topic was approached in a non-empirical manner utilizing relevant literature published in the period 2011-2015 in A+ to C ranked journals. Four themes emerged and were integrated into the «4Cs» research taxonomy: Consumer differences, Consumption practices, Complexity in research, and Communication advice for practitioners. Two distinctive streams of research on the topic were identified. The first one concentrates on biculturals by birth or by migration. The second one investigates attitudes towards cultural diversity through identity formation. Important findings from the first stream are that cultural competence impacts the allocation of decision making roles, biculturals are more willing to consume diverse products, and biculturals react positively toward both individually or interpersonally focused advertising appeals. The second stream, related to attitudes towards cultural diversity, identifies that cultural identity impacts consumer behavior. Cultural identity can be approached as national vs. global identity, or as local vs. global identity, or from a position of the global citizenship.
Źródło:
European Journal of Management Issues; 2016, 7; 194-200
2519-8564
Pojawia się w:
European Journal of Management Issues
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-3 z 3

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies