Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "страхування" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-3 z 3
Tytuł:
Detecting Earnings Management Practices in European Insurance Sector: Purpose and Application of Accrual Modelling and Distribution of Earnings
Виявлення практики управління доходами в європейському страховому секторі: мета та застосування моделювання нарахування та розподілу доходів
Autorzy:
de Nichilo, Stefano
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/21277366.pdf
Data publikacji:
2022-09-02
Wydawca:
Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:
Accrual Modelling
Distribution of Earnings
Earnings Management Practices
Fair Value Relevance
Insurance and Reinsurance Industry
моделювання нарахування
розподіл прибутку
практика управління прибутком
відповідність справедливій вартості
страхування та перестрахування
Opis:
Purpose: The purpose of the present paper was to gauge the extent of the impact on earnings management derived from the adoption of International Financial Reporting Standards (IFRS) 17 as well as detecting whether the impact will be similar in different European “Insurance” and “Reinsurance” industries. Design/Method/Approach: To provide empirical evidence that earnings management is more frequent in some countries and less frequent in others by means of a statistical analysis, a sample of European listed “Insurance” and “Reinsurance” companies in the period of 2018-2020 was observed. The Jones Model was applied. Findings: This study concerns the implementation of a new principle, written to discipline the accountancy of insurances contracts, and its consequences must be carefully analyzed and monitored by regulators, as well as correctly adopted by managers, as the determined revenues could have an impact on the pre-existing earning management practices. Theoretical Implications: The paper of the present research also concerns the predictions about the behavior of managers that can be foreseen considering the agency theory; therefore, knowing ex-ante in which industries earnings management has a high impact, provides the option to foresee the hypothetical moves of the managers in the implementation of IFRS 17. Practical Implications: The analysis demonstrated that the “Insurance” industry is impacted by earnings management practices to a greater extent than the “Reinsurance” industry. These results should be analyzed simultaneously with the results from by the “Big Four” analysis concerning the impact of the introduction of IFRS 17. Originality/Value: Specifically, companies belonging to two sectors were selected: “Insurance” and “Reinsurance”. The statistical analysis brought to light that earnings management practices are “commonly adopted” in the “Insurance” and “Reinsurance” industry, which is consequently highly impacted by the introduction of IFRS 17. Research Limitations/Future Research: The total number of observations is high, all companies analyzed belong to only two industries. The analysis could be extended to a greater number of industries and companies in order to provide a more complete overview of the presence and the persistence of earnings management policies in different typologies of European financial listed companies.
Мета роботи: Метою цієї роботи було оцінити ступінь впливу на управління прибутком від прийняття Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) 17, а також визначити, чи буде цей вплив однаковим у різних європейських галузях «Страхування» та «Перестрахування». Дизайн / Метод / Підхід дослідження: Для надання емпіричних доказів того, що управління прибутком є більш поширеним в одних країнах і менш поширеним в інших, за допомогою статистичного аналізу було проведено спостереження за вибіркою європейських компаній, акції яких котируються на біржі, за період 2018-2020 роки. Застосовано модель Джонса. Результати дослідження: Це дослідження стосується впровадження нового принципу, написаного для дисциплінування обліку договорів страхування, і його наслідки повинні бути ретельно проаналізовані та відстежені регуляторами, а також правильно прийняті менеджерами, оскільки визначені доходи можуть мати вплив на попередні практики управління доходами. Теоретична цінність дослідження: Дане дослідження також стосується прогнозів щодо поведінки менеджерів, які можна передбачити з урахуванням агентської теорії, тому, знаючи ex-ante, в яких галузях управління доходами має високий вплив, можна передбачити гіпотетичні кроки менеджерів при впровадженні МСФЗ 17. Практична цінність дослідження: Аналіз показав, що на галузь "Страхування" практика управління доходами впливає більшою мірою, ніж на галузь "Перестрахування". Ці результати слід аналізувати одночасно з результатами аналізу "Великої четвірки" щодо впливу впровадження МСФЗ 17. Оригінальність / Цінність дослідження: Зокрема, були відібрані компанії, що належать до двох секторів: «Страхування» та «Перестрахування». Статистичний аналіз показав, що практика управління прибутком є «загальноприйнятою» в галузях «Страхування» та «Перестрахування», на які, відповідно, сильно впливає запровадження МСФЗ 17. Обмеження дослідження / Майбутні дослідження: Загальна кількість спостережень є великою, всі проаналізовані компанії належать лише до двох галузей. Аналіз може бути поширений на більшу кількість галузей та компаній з метою надання більш повного огляду присутності та стійкості політик управління прибутком у різних типологіях європейських фінансових компаній, акції яких котируються на біржі.
Źródło:
European Journal of Management Issues; 2022, 30, 3; 164-176
2519-8564
Pojawia się w:
European Journal of Management Issues
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Economic component in the causes and consequences of emergencies
Экономическая компонента в причинах и последствиях чрезвычайных ситуаций
Економічна компонента в причинах і наслідках надзвичайних ситуацій
Autorzy:
Trush, Oleksandr Olegovich
Gorovyi, Dmytro Anatoliiovich
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/692407.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:
класифікація
віялова матриця
причинно-наслідковий взаємозв’язок
витрати на подолання наслідків
страхування
классификация
веерная матрица
причинно-следственная взаимосвязь
, расходы на преодоление последствий
страхование
classification
fan matrix
causal relationship
costs for overcoming the consequences
insurance
Opis:
Мета роботи – з'ясувати «економічну природу» надзвичайних ситуацій (НС), з урахуванням економічної складової розширити перелік причин формування та наслідків НС та опис їх взаємозв'язки у цьому процесі. Дизайн/Метод/Підхід дослідження – оцінка та узагальнення дослідженнь, які надають економічні характеристики та оцінюють причини та наслідки НС. Результати дослідження. Аналіз попередніх досліджень з питань НС вказав на обмежене зосередження на економічних питаннях. У даній роботі обґрунтовано доцільність і запропоновано виділити економічну складову в управлінні запобігання НС, в управлінні мінімізацією негативних наслідків НС і розглянути цей компонент в класифікації видів НС. Зосереджено увагу на причинно-наслідковому зв'язку між економічними витратами на запобігання, ліквідацію та усунення наслідків НС (економічних втрат) в системі управління НС. На прикладах доведено, що економічний характер мають усі процеси, що передують НС, що дії під час НС обмежені економічним чинником, а також що НС можуть мати економічні наслідки прояву. Економічна компонента може бути як причиною, так і наслідком НС. Разом з тим, економічні причини НС прямо впливають лише на економічні наслідки (інфляція – зубожіння населення), а їх вплив на решту наслідків – побічний, через вплив решти факторів-наслідків. Теоретичне значення дослідження. Виокремлено нову класифікаційну групу «економічні обставини» в класифікації видів НС за причинами виникнення та сферами прояву наслідків. Практичне значення дослідження. Виокремлення та систематизація економічної компоненти НС дозволяє враховувати економічний чинник під час розробки відповідних алгоритмів запобігання, дій під час НС або дій з усунення негативних наслідків цих подій. Оригінальність/Цінність/Наукова новизна дослідження. Зв’язок між причиною НС і кожним її проявом проілюстровано за допомогою віялової матриці. Такий підхід дозволив більш чітко окреслити та наочно показати причинно-наслідковий взаємозв’язок у процесах, пов’язаних з надзвичайною ситуацією. Для прикладу за допомогою віялової матриці проілюстровано причинно-наслідковий зв’язок типами НС з урахуванням економічної компоненти. Обмеження дослідження/Перспективи подальших досліджень. Це дослідження є основою для подальшого удосконалення підходів до оцінки економічних показників НС з урахуванням запропонованих класифікаційних груп типів НС. Тип статті – теоретична.
Цель работы – выяснить «экономическую природу» чрезвычайных ситуаций (ЧС), с учетом экономической составляющей расширить перечень причин формирования и последствий ЧС, описать их взаимосвязи в этом процессе. Дизайн/Метод/Подход исследования. Оценка и обобщение исследований, которые предоставляют экономические характеристики и оценивают причины и последствия ЧС. Результаты исследования. Анализ предыдущих исследований по вопросам ЧС указал на ограниченное сосредоточенность на экономических вопросах. В данной работе обоснована целесообразность и предложено выделить экономическую составляющую в управлении предотвращением ЧС, в управлении минимизацией негативных последствий ЧС и рассмотреть этот компонент в классификации видов ЧС. Внимание сосредоточено на причинно-следственной связи между экономическими затратами на предотвращение, ликвидацию и устранение последствий ЧС (экономических потерь) в системе управления ЧС. На примерах доказано, что экономический характер имеют все процессы, предшествующие ЧС, действия во время ЧС ограничены экономическим фактором, а также НС могут иметь экономические последствия проявления. Экономическая компонента может быть как причиной, так и следствием НС. Вместе с тем, причины НС прямо влияют только на экономические последствия (инфляция - обнищание населения), а их влияние на остальные последствий - побочный, из-за влияния остальных факторов-следствий. Теоретическое значение исследования. Выделена новая классификационная группа «экономические обстоятельства» в классификации видов НС по причинам возникновения и сферами проявления последствий. Практическое значение исследования. Выделение и систематизация экономической компоненты НС позволяет учитывать экономический фактор при разработке соответствующих алгоритмов предотвращения, действий при ЧС или действий по устранению негативных последствий этих событий. Оригинальность/Ценность/Научная новизна исследования. Связь между причиной НС и каждым ее проявлением проиллюстрировано с помощью веерной матрицы. Такой подход позволил более четко определить и наглядно показать причинно-следственную взаимосвязь в процессах, связанных с чрезвычайной ситуацией. Например с помощью веерной матрицы проиллюстрировано причинно-следственная связь типами НС с учетом экономической компоненты. Ограничения исследования/Перспективы дальнейших исследований. Это исследование является основой для дальнейшего совершенствования подходов к оценке экономических показателей НС с учетом предложенных классификационных групп типов НС. Тип статьи – теоретическая
Purpose – to elucidate the «economic nature» of an emergencies, to expand the list of reasons for the formation and consequences of the emergencies, taking into account the economic component, and to provide a description of their interrelation in this process. Design/Method/Approach. This work evaluates and summarizes studies that provide economic characteristics and assess the causes and consequences of a emergencies. Findings. An analysis of previous studies on emergencies pointed to a limited focus on economic issues associated. In this paper, the authors substantiated the feasibility and proposed to highlight the economic component in the  management of prevention of emergencies,  in the management of minimizing negative consequences and to consider this component in the classification of types of emergencies. This work focuses on the causal link between economic costs for the prevention, elimination and elimination of the effects of emergencies (economic losses) in the emergency management system. The examples have proved that all of the emergency preceding processes are economical, that emergency actions are limited to an economic factor, and that emergency situations can have economic consequences. An economic component can be both a cause and a consequence of an emergency. At the same time, the economic causes of emergencies directly affect only the economic consequences (inflation - impoverishment of the population), and their impact on the remaining consequences - indirect, due to the impact of other factors-consequences. Theoretical implications. This research identifies a new classification group "economic circumstances" in the classification of types of emergencies for the causes of the emergence and spheres of manifestation of the consequences. Practical implications. The isolation and systematization of the economic component of emergencies allows us to take into account the economic factor in the development of appropriate prevention algorithms, actions in emergencies or actions to eliminate the negative effects of these events. Originality/Value. The originality of the work is to illustrate the connection between the cause of emergencies and each of its manifestations with the help of the fan matrix. This approach has allowed a clearer outline and a clear indication of the causal relationship in the processes associated with the emergency situation. For example, a causal relationship with the types of emergencies based on the economic component is illustrated with the aid of a fan matrix. Research limitations/Future research. This research is the basis for further improvement of approaches to the estimation of economic indicators of emergencies taking into account the proposed classification groups of types of emergencies. Paper type – theoretical.
Źródło:
European Journal of Management Issues; 2018, 26, 3-4; 126-135
2519-8564
Pojawia się w:
European Journal of Management Issues
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Funkcjonowanie Rzecznika Finansowego w systemie ochrony praw konsumenta na rynku finansowym
Функционирование Финансового Омбудсмена в системе защиты прав потребителей на финансовом рынке
Функціонування фінансового омбудсмена в системі захисту прав споживачів на фінансовому ринку
Functioning of the Financial Ombudsman in the system of consumer protection in the financial market
Autorzy:
Rokosz, Paweł
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2090199.pdf
Data publikacji:
2022-06-09
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
фінансовий ринок
омбудсмен
клієнт суб’єкта фінансового ринку
захист прав споживачів
страхування
финансовый рынок
клиент субъекта финансового рынка
защита прав потребителей
страхование
rynek finansowy
ombudsman
klient podmiotu rynku finansowego
ochrona konsumenta
ubezpieczenia
financial market
client of a financial market entity
consumer protection
Environmental insurance
Opis:
Rynek usług finansowych to jedna z najbardziej dynamicznie rozwijających się gałęzi polskiej gospodarki. Determinuje to konieczność budowy komplementarnego systemu ochrony konsumenta. W artykule umiejscowiono instytucję Rzecznika Finansowego w systemie ochrony praw konsumenta na rynku finansowym. Autor przedstawia obszary działania Rzecznika Finansowego, a także wskazuje kierunki zmian legislacyjnych, które pozwoliłyby komentowanej instytucji na skuteczniejszą ochronę klientów usług finansowych.
   Ринок фінансових послуг є однією з галузей польської економіки, що найбільш динамічно розвиваються. Це зумовлює необхідність побудови додаткової системи захисту прав споживачів. У статті представлено інститут фінансового омбудсмена у системі захисту прав споживачів на фінансовому ринку. Автор показує напрями діяльності Фінансового омбудсмена, а також вказує напрями законодавчих змін, які б дозволили цій установі ефективніше захищати клієнтів фінансових послуг.
   Рынок финансовых услуг является одной из наиболее динамично развивающихся отраслей польской экономики. Это определяет необходимость построения дополнительной системы защиты прав потребителей. В статье изложено место института Финансового Омбудсмена в системе защиты прав потребителей на финансовом рынке. Автор представляет направления деятельности Финансового Омбудсмена и указывает направления законодательных изменений, которые позволили бы этому институту более эффективно защищать клиентов финансовых услуг.
The financial services market is one of the most dynamically developing branches of the Polish economy. This determines the necessity to build a complementary consumer protection system. The article presents the position of the Financial Ombudsman in the system of consumer protection in the financial market in Poland. The Author presents the areas of activity of the Polish Financial Ombudsman, and indicates the directions of legislative changes that would allow the commented institution to more effectively protect clients of financial services.
Źródło:
Studia Prawnicze KUL; 2022, 2; 269-283
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:
Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-3 z 3

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies