Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "стратегія" wg kryterium: Temat


Tytuł:
Азербайджанська Республіка: засади успішних трансформаційних перетворень
Azerbaijan Republic: Foundations of Successful Transformational Reformations
Autorzy:
Кудряченко, А.І.
Солошенко, В.В.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676683.pdf
Data publikacji:
2021-12-16
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Республіка Азербайджан
незалежність
трансформаційні перетворення
система реформ
консолідуюча стратегія
національна єдність
соціально-економічне зростання
територіальна цілісність
Republic of Azerbaijan
independence
transformational reformations
reform system
consolidation strategy
national unity
socio-economic growth
territorial integrity
Opis:
У статті ґрунтовно аналізується непроста тридцятирічна практика розвитку Азербайджанської Республіки у контексті розгляду засадничих складових, які уможливили подолання величезних кризових явищ та викликів, що ставили під питання саме існування держави у перші пострадянські роки, та виходу на траєкторію соціально-економічного розвитку і піднесення. Автори доводять, що саме зміцнення всіх державних інститутів, виважена консолідуюча стратегія азербайджаністики, уміло і швидко проведенні широкі економічні реформи, раціональні підходи щодо залучення прямих іноземних інвестицій і створення належного підприємницького клімату були і залишаються рушіями позитивних соціально-економічних перетворень. Припинення воєнного протистояння, відхід від настанов крайнього націоналізму, як і непопулярні інші заходи, які здійсненні за твердого керівництва Гейдара Алієва, були використанні для подолання сепаратизму і дезінтеграційних явищ, натомість час, кадрові та організаційні ресурси підпорядковувалися збереженню національної самобутності Азербайджану та зростанню суспільної свідомості його соціуму. Відновлення зростання економіки пострадянського Азербайджану нерозривно пов’язане з освоєнням нафтових ресурсів на шельфі Каспійського моря. Цьому сприяла стабільна внутрішня і зовнішня політика, конституційно-правові засади розвитку підприємництва, що дозволяють залучати прямі іноземні інвестиції на довготривалу перспективу. На сучасному етапі офіційний Баку сповідує стратегічні цілі щодо формування соціально-орієнтованої, диверсифікованої національної економіки, зміцнення її вільних ринкових відносин і здатності до саморозвитку в контексті тенденцій світового господарства. Цьому сприяють заходи по реалізації Довгострокової стратегії з управління нафтовими і газовими доходами та програми соціально-економічного розвитку регіонів Азербайджанської Республіки. Відтак національна консолідація, економічне зростання Азербайджану разом із розбудовою збройних сил стали дієвими чинниками відновлення територіальної цілісності і повернення непідконтрольних територій та їх сучасної відбудови.
The article deeply analyzes the difficult thirty-year practice of the development of the Republic of Azerbaijan in the context of considering the main components that made it possible to overcome the huge crisis phenomena and challenges that called into question the very existence of the state in the first post-Soviet years, and entering the trajectory of socio-economic development and recovery. The authors argue that it is the strengthening of all state institutions, a balanced consolidating strategy of Azerbaijan studies, skillfully and quickly carried out broad economic reforms, rational approaches to attracting foreign direct investment and creating an appropriate business climate that have been and remain the engines of positive socio-economic transformations. The end of the military confrontation, the departure from the attitudes of extreme nationalism, as well as a number of unpopular measures that were taken under the firm leadership of Heydar Aliyev, were used to overcome separatism and disintegration phenomena, at the same time, human and organizational resources were subordinated to the preservation of Azerbaijan’s national identity and growth public consciousness of its society. The recovery of economic growth in post-Soviet Azerbaijan is inextricably linked with the development of oil resources on the shelf of the Caspian Sea. This was facilitated by a stable domestic and foreign policy, constitutional and legal framework for the development of entrepreneurship, which allows attracting foreign direct investment in the long term. At the present stage, official Baku professes strategic goals for the formation of a socially-oriented, diversified national economy, strengthening its free market relations and the ability to self-development in the context of trends in the world economy. This is facilitated by measures to implement a long-term strategy for the management of oil and gas revenues and a program for the socio-economic development of the regions of the Republic of Azerbaijan. Consequently, the national consolidation, economic growth of Azerbaijan along with the development of the armed forces have become effective factors in the restoration of territorial integrity and the return of uncontrolled territories and their modern restoration.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 16; 155-174
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Пріоритети нової енергетичної стратегії України у світлі європейського геополітичного вектора
Приоритеты новой энергетической стратегии Украины в свете европейского геополитического вектора
Priorities of the new energy strategy of Ukraine in the light of european geopolitical vector
Autorzy:
Naumenko, N. S.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/692252.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:
енергетична стратегія
відновлювальна енергетика
енергетичні технології
інвестиційні умови
енергетична безпека
Європейська енергетична співпраця.
энергетическая стратегия
возобновляемая энергетика
энергетические технологии
инвестиционные условия
энергетическая безопасность
Европейская энергетическая сотрудничество.
energy strategy
renewable energy
energy technologies
investment conditions
energy security
European energy cooperation
Opis:
The relevance of scientific research is explained by a critical energy dependence of Ukraine on the external sources of energy. The existence of earlier scientific and practical approaches on the topic of energy saving has not fully revealed the possibilities of finding ways to further diversify the sources of energy supplies. That is why the government annually faces the problem of choosing not only a foreign exporter of energy resources, but also a political and economic vector of the country’s direction. The need for Ukraine to join European strategic documents on the development and implementation of technologies in the field of renewable energy is rather relevant now. The purpose of writing this article is to analyze the compatibility of the proposed renewed version of the Energy strategy with all types of renewable energy, taking into account the development potential of renewable sources of energy in Ukraine. The author in this research is supported by forecasted results, which the EU–28 countries seek to achieve in the practice of energy renewal and energy supply. Thus these countries cement their own energy independence from external destructive factors (often of a political nature) with a gradual minimization and subsequent rejection of imported energy. This article examines the factors that contributed to the Ukraine joining the EU Directive 2009/28/EC along the road towards renewable energy technologies. The critical assessment of the advantages and disadvantages of the renewed Energy strategy of Ukraine against the background of the current crisis in the economy of the country is outlined. In accordance with the priorities of the renewed Energy strategy of Ukraine, the forecasts are attached of the scale of renewal of energy resources and the prospects of reaching them as fast as possible are considered. The scientific novelty of the research lies in the systematization of methodological approaches to the analysis of the present status of energy–providing and renewable components according to the industrial needs of the economy.  Practical significance of the obtained results is the prospect to apply the materials of this article in the field of power saving and power supply by domestic economists.
Актуальность проблемы научного исследования заключена в критической энергетической зависимости Украины от внешних источников энергоснабжения. Наличие более ранних научно-практических подходов к вопросу об энергоснабжении не полностью раскрывает возможности поиска путей дальнейшей диверсификации источников энергообеспечения. Поэтому перед украинским правительством ежегодно встает проблема выбора не только зарубежного экспортера энергоносителей, а и выбора политико-экономического вектора движения Украины. Необходимость присоединения Украины к европейским стратегическим документам по разработке и внедрению технологий в области возобновляемой энергетики в настоящее время достаточно актуальна. Цель написания статьи – проанализировать соответствие предложенной обновленной версии Энергетической стратегии всем видам возобновляемой энергетики с учетом потенциала развития возобновляемых источников энергии Украины. Автор в своем исследовании опирается на прогнозируемые результаты, которых стремятся достичь страны ЕС-28 в практике енергопроизводства и энергообеспечения. Тем самым эти страны закрепляют собственную энергетическую независимость от деструктивных внешних факторов (часто политического характера) с постепенной минимизацией и последующим отказом от импорта энергоносителей. Поэтому в работе акцентируется внимание на рассмотрении факторов, способствовавших присоединению Украины к Директиве ЕС 2009/28/EC на пути продвижения к технологиям возобновляемой энергетики. Произведена реальная оценка преимуществ и недостатков обновленной Энергетической стратегии Украины на фоне усиливающихся кризисных явлений в экономике страны. Научная новизна исследования заключается в систематизации методологических подходов к анализу современного состояния энергообеспечивающей и возобновляемой составляющих в соответствии с отраслевыми потребностями экономики. В соответствии с приоритетами обновленной Энергетической стратегии Украины приведены прогнозы объемов восстановления энергетических запасов и рассмотрена возможность их скорейшего достижения. Практическое значение полученных результатов заключается в возможности использования отечественными экономистами материалов статьи в сфере энергосбережения и энергообеспечения.
Актуальність проблеми наукового дослідження полягає в критичній енергетичній залежності України від зовнішніх джерел енергопостачання. Наявність більш ранніх науково-практичних підходів до питання про енергозаощадження не в повному обсязі розкриває можливості пошуку шляхів подальшої диверсифікації джерел енергозабезпечення. Тому перед українським урядом щорічно постає проблема вибору не лише закордонного експортера енергоносіїв, але й політико-економічного вектора руху країни. Необхідність приєднання України до європейських стратегічних документів з розробки і впровадження технологій у галузі відновлюваної енергетики нині досить актуальна. Мета написання статі – проаналізувати відповідність запропонованої оновленої версії Енергетичної стратегії всім видам відновлюваної енергетики з урахуванням потенціалу розвитку відновлюваних джерел енергії Україні. Автор у своєму дослідженні спирається на прогнозовані результати, яких прагнуть досягти країни ЄС-28 у практиці енерговідновлення й енергозабезпечення. Тим самим ці країни закріплюють власну енергетичну незалежність від деструктивних зовнішніх чинників (часто політичного характеру) з поступовою мінімізацією та подальшою відмовою від імпорту енергоносіїв. У статті розглянуто чинники, що сприяли приєднанню України до Директиви ЄС 2009/28/EC на шляху просування до технологій відновлюваної енергетики. Окреслено критичну оцінку переваг і недоліків оновленої Енергетичної стратегії України на тлі існуючої кризової ситуації в економіці країні. Згідно із пріоритетами оновленої Енергетичної стратегії України наведено прогнози обсягів відтворення енергетичних запасів і розглянуто можливість їх якнайшвидшого досягнення. Наукова новизна дослідження полягає в систематизації методологічних підходів до аналізу сучасного стану енергозабезпечувальних і відновлюваної складових відповідно до галузевих потреб економіки. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості використання вітчизняними економістами матеріалів статті у сфері енергозаощадження та енергозабезпечення. 
Źródło:
European Journal of Management Issues; 2016, 6; 97-102
2519-8564
Pojawia się w:
European Journal of Management Issues
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies