Специфіка допомоги держав Заходу Україні у війні з Російською Федерацією

У статті досліджуються особливості підтримки України провідними державами трансатлантичного регіону у війні з РФ. Зазначається, що найбільшу підтримку України з моменту повномасштабного вторгнення військ Росії здійснюють США, а також країни ЄС, зокрема Німеччина, Франція, Італія тощо. Окремо виділяється допомога, що надається Україні Великою Британією, яка має змогу діяти швидше й активніше поза структурою ЄС. Також наголошується на достатньо інтенсивній допомозі країн Скандинавії, які в тій чи іншій мірі, як самостійно так і в коаліції одна з одною, й іншими країнами Європи, доєднуються до спільних зусиль у протистоянні демократії диктатурі. Констатується, що під кінець другого року війни України та РФ, постають певні питання щодо подальшої підтримки України партнерами – як змінюються ті чи інші пріоритети відповідно до внутрішньополітичної ситуації в певній країні. Зазначається, що попри різновекторність думок щодо подальшої допомоги Україні, все ж заяви лідерів країн, їх реальні кроки у формуванні безпекової політики, що мають на меті зміцнення їх обороноздатності, включно з поглибленням співпраці в оборонній сфері з Україною, дають підстави говорити про довгострокову перспективу їх підтримки української держави. Беззаперечною є теза про те, що нинішня трансформація міжнародного порядку залежить від того, як і наскільки рішуче проявлять себе країни Заходу у такого штибу дестабілізації, наскільки консолідованими будуть їх дії на захист демократичних цінностей на противагу зростаючому авторитаризму, адже війна в Україні є лише одним з проявів цього глобального протистояння.

The article examines the peculiarities of the support of Ukraine by the leading states of the transatlantic region in the war with the Russian Federation. It is noted that the largest support for Ukraine since the full-scale invasion of Russian troops is provided by the USA, as well as EU countries, in particular Germany, France, Italy, etc. The aid provided to Ukraine by Great Britain, which is able to act faster and more actively outside the EU structure, is highlighted separately. It is also emphasized that the sufficiently intensive assistance of the Scandinavian countries, which to one degree or another, both independently and in coalition with each other and other European countries, join joint efforts in opposing democracy to dictatorship. It is noted that at the end of the second year of the war between Ukraine and the Russian Federation, certain questions arise regarding the further support of Ukraine by partners – how certain priorities change in accordance with the domestic political situation in a certain country. It is noted that despite the diversity of opinions regarding further assistance to Ukraine, the statements of the leaders of the countries, their real steps in the formation of security policies aimed at strengthening their defense capabilities, including the deepening of defense cooperation with Ukraine, give grounds to talk about the long-term perspective of their support of the Ukrainian state. The thesis that the current transformation of the international order depends on how and how decisively the Western countries will show themselves in such a destabilization path, how consolidated will be their actions to protect democratic values in contrast to growing authoritarianism, is indisputable, because the war in Ukraine is only one of manifestations of this global confrontation.