У статті досліджено діяльність Організації Об’єднаний Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) у період другої половини 1940-х–1950-х років ХХ ст. Це початковий період роботи міжнародної організації, коли потрібно було врахувати досвід попередніх часів, визначити плани на майбутнє, знайти своє місце в системі міжнародних відносин. Відзначено, що відправною точкою діяльності ЮНЕСКО стала ратифікація Статуту, як основного документу будь-якої організації. Велика увага присвячена розгляду структурних елементів ЮНЕСКО, зокрема, Генеральній асамблеї, Виконавчій раді, Секретаріату, а також посаді генерального директора, яку займали в даний період часу представники з різних країн (Велика Британія, Мексика, Сполучені Штати Америки, Італія) і навіть континентів, підкреслюючи важливий акцент роботи Організації – рівність усіх, незалежно від мови, раси, релігії тощо. Тому доцільно було проаналізувати роль даних генеральних директорів у цей період часу. Після Другої світової війни починає виходити головне видання Організації «Кур’єр ЮНЕСКО», яке на своїх сторінках розкриває важливі питання, знайомить світове співтовариство з тими проблемами, які потребували найшвидшого вирішення. Особливий акцент у статті зроблено на питанні боротьби з расовою дискримінацією, яке було актуальним у політиці ЮНЕСКО з початку її створення. Галузь освіти завжди була у пріоритеті Організації, що підтверджує політика ЮНЕСКО: заохочення до безкоштовної початкової освіти, поширення грамотності, допомога країнам, рівний доступ до освіти тощо. А створення у 1953 р. мережі асоційованих шкіл ЮНЕСКО підкреслює спрямованість Організації на максимальне залучення освітніх закладів до поширення головних цінностей ЮНЕСКО.
Протягом даного періоду діяльності ЮНЕСКО з’являлися перші важливі документи, зокрема, варто згадати Конвенцію про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту (1954 р.), що є однією з ключових у культурній сфері роботи Організації, ратифікація якої країнами доводить її необхідність у світі постійних конфліктів, війн, терористичних актів. УРСР стала членом ЮНЕСКО саме у 1954 р., долучившись до роботи міжнародної спільноти, пропонуючи різні проекти, приймаючи конвенції Організації.
Автор звернула увагу на важливу подію у роботі будь-якої міжнародної організації – відкриття штаб-квартири. Адже основне місцеперебування співробітників ЮНЕСКО з’явилося лише у 1958 р., чому передувала серйозна робота, підготовка, спільні зусилля архітекторів з різних країн, що призвело до появи цікавої будівлі Організації, яка була доповнена іншими спорудами в наступні роки.
Досліджено результати роботи ЮНЕСКО з часу створення і до кінця 50-х рр. ХХ ст., відзначено наявність планів на подальшу активну політику Організації для досягнення головних цілей.
UNESCO’s activity (United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization) in the second half of the 1940s - 1950s of the XX century are researched. It was the first period of the activities of the international organization, when UNESCO had to take into account the mistakes of previous times, to determine plans for the future, to find its place in the system of international relations. UNESCO’s Constitution was adopted in London in 1945, it entered into force in 1946. Special attention was given to Governance: The General Conference, The Executive Board, The Secretariat, which consists of the Director-General and the Staff appointed by him or her.
The author analyses the UNESCO’s policy in educational sphere: free primary education, campaign for universal compulsory schooling, supporting Member States in their efforts, encouraging their educational activities to incorporate the Organization’s own objectives, equal access to education. Special attention was given to one of the world’s first international journals “UNESCO Courier”. The first issue of rolled off the presses in Paris in 1948. Also United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization undertakes a major program designed to combat racism.
During this period of UNESCO’s activity The Convention for the Protection of Cultural Property in the Event of Armed Conflict is adopted. It is the first international treaty with a world, wide vocation focusing exclusively on the protection of cultural heritage in the event of armed conflict.
This article focuses on the inauguration of UNESCO Headquarters in Paris in 1958. It was designed by three architects from different countries.
Author outlines the results of UNESCO’s activity from the time of its creation to the end of the 50s of the XX century and plans for future active policy of the Organization.
