Z historii stosunków polsko-ukraińskich w środowisku muzycznym Uniwersytetu Lwowskiego w pierwszych trzech dekadach XX wieku

Problematyka niniejszej pracy koncentruje się na określeniu relacji Adolfa Chybińskiego, wybitnego polskiego muzykologa, kierownika Zakładu Muzykologii Uniwersytetu Lwowskiego z jego ukraińskimi studentami i współpracownikami. Podstawę opracowania stanowią: korespondencja, oficjalne dokumenty i osobiste wspomnienia. Źródła te świadczą o tolerancji, wzajemnym szacunku i zrozumieniu nawet w czasach najostrzejszych konfliktów międzynarodowych. Przy bardziej wnikliwym, spersonifikowanym spojrzeniu na historię widzimy, że przeszłość polsko-ukraińska była wielowymiarowa i niejednoznaczna, a na płaszczyźnie intelektualnej, kulturowej i artystycznej istniało znacznie więcej punktów wspólnych, niż przyjęło się dziś o tym sądzić.

The subject matter of this paper focuses on the relations between Adolf Chybiński, a outstanding Polish musicologist and head of the Department of Musicology of the University of Lviv and his Ukrainian students and coworkers. The basis for the study is constituted by: the correspondence, official documents and personal recollections. These sources give evidence of tolerance, mutual respect and understanding even at a time of the sharpest international conflicts. With a closer personified look into the history, we can see that the Polish-Ukrainian past was multidimensional and intricate, and at an intellectual, cultural and artistic level there were far more common points than it is generally believed nowadays.

Проблематика поданої статті концентрується на визначенні відношення видатного польського музикознавця, керівника Закладу музикології Львівського Університету Адольфа Хибінського до його українських студентів та співпрацівників. Підставу розвідки становлять: кореспонденція, офіційні документи і особисті спогади. Ці джерела свідчать про толерантність, взаємну повагу і порозуміння навіть у час найгостріших міжнаціональних конфліктів. За уважнішого особистісного підходу до історії бачимо, що польсько-українське минуле було багатовимірним і неоднозначним, а в інтелектуальній культурній площині існувало значно більше спільних точок перетину, аніж прийнято сьогодні вважати.