Роль засобів кінопоетики у моделюванні повсякденності (за текстами І. Роздобудько та М. Ґретковської)

У статті проаналізовано виражальні можливості засобів кінопоетики у текстах І. Роздобудько та М. Ґретковської. За основу дослідження було взято елементи кінопоетики, які виокремила в літературному творі А. Покулевська: монтаж, кадр (мізансцена), план, ракурс, ритм. Відзначено, що обидві авторки послуговуються засобами кінопоетики, додаючи виразності своїм текстам. З’ясовано, що з метою зупинки часу, гальмування розвитку подій письменниці використовують різноманітні види монтажу. Довершено змонтовані епізоди дають можливість письменницям поєднувати реальність та ірреальність, не розмежовуючи їх, а творячи цілісну повсякденність. Звуження перспективи від загального до крупного плану дає можливість авторкам виокремити важливі, символічні об’єкти у повсякденності персонажів. Гострі видовищні образи роблять повсякденність, змодельовану у текстах І. Роздобудько та М. Ґретковської, яскравою та емоційною.

The aim of the article is to analyze the expressive possibilities of film poetics in the texts of I. Rozdobudko and M. Gretkovska. The study is based on the elements of film poetics that A. Pokulevska points out in the literary work: montage, frame (mise en scene), layout, perspective, rhythm. It is noted that both authors use the means of film poetics, adding expressiveness to their texts. It was found that in order to stop the time and slow down the development of events, writers use various types of montage. Perfectly edited episodes give writers the opportunity to combine reality and unreality without differentiating them, but creating a coherent everyday life. Narrowing the perspective from a general to a close-up allows to point out important, symbolic objects in the everyday life of the characters. Stunning, spectacular images make everyday life vivid and emotional in the texts by I. Rozdobudko and M. Gretkovska.