The article is devoted to the problem of modeling the structure of film discourse from a functional point of view. The author explained the essence of the concept of “film discourse” and clarified its relationship with related terms. The article denies the expediency of identifying such concepts as “telecine cinematographic discourse” and “cinematographic discourse” with film discourse. The material proves the hyperonymic status of film discourse. It has been noticed that scientists use the following terms in film discourse studies: film text, film dialogue, film replica, film trailer, film announcement and film slogan. It has been determined that film dialogues, film replicas and film slogans are among them of a purely verbal nature. Movie texts, along with movie trailers and movie announcements, accumulate verbal and other semiotic signs. It is established that the connections between the groups of these concepts show the transition from the largest to the smallest: 1) film text – film dialogue – film replica; 2) film trailer – film announcement – film slogan. The expediency of applying a functional approach to modeling the structure of film discourse based on the provisions of the methodology of discourse analysis and the idea of the dyadic nature of the structure of discourse as such is substantiated. However, it is also suggested to take into account the two levels of communication in film discourse (external level – collective author / audience; internal level – addressee character and addressee character) and to distinguish between ectoand entocomponents. Entocomponents are film texts with film dialogues and film lines. These are products of communicative activity that have a certain meaning and semiotic form that can convey this meaning. They are also marked by integrity, completeness and perform a variety of discourse functions, in addition to advertising. Ectocomponents are film trailers, film announcements and film slogans, because they are the products of communicative activities that have their meaning and semiotic form, while being relatively complete and concise with a focus on the implementation of primarily advertising function. It is determined that ento- and ectocomponents in the structure of film discourse interact with each other on the principle of hierarchical subordination. Ectocomponents are subordinated to ethnic components, despite the fact that external components have a wider functional palette. It is proved that the relations between ento- and ectocomponents are established. approximate identity, because movie trailers and movie announcements are almost always created on the basis of pre-borrowed frames, episodes and cues / dialogues from the main movie text. This was confirmed by a comparative analysis of the language organization of the film trailer and the film text of the documentary “Your Vasyl”
Статтю присвячено проблемі моделювання структури кінодискурсу з функційного погляду. Авторкою висвітлено сутність поняття «кінодискурс» та з’ясувано його зв’язки із суміжними термінами, зокрема спростовано доцільність ототожнення таких понять, як «дискурс фільму», «телекінематографічний дискурс» і «кінематографічний дискурс» із кінодискурсом і доведено гіперонімність останнього. Помічено, що в студіюваннях кінодискурсу вчені використовують і такі терміни: кінотекст, кінодіалог, кінорепліка, кінотрейлер, кіноанонс і кінослоган. Визначено, що з-поміж них суто вербальною природою відзначаються кінодіалоги, кінорепліки та кінослогани, а кінотексти разом із кінотрейлерами та кіноанонсами акумулюють у собі вербальні та інші семіотичні знаки. Встановлено, що зв’язки між групами цих понять демонструють перехід від найбільшого до найменшого: 1) кінотекст – кінодіалог – кінорепліка; 2) кінотрейлер – кіноанонс – кінослоган. Обґрунтувано доцільність застосування функційного підходу до моделювання структури кінодискурсу з опертям на положення методики дискурс-аналізу та ідею про діадичність структури дискурсу як такого. Проте також запропоновано зважати на дворівневість комунікації в кінодискурсі (зовнішній рівень – колективний автор / глядацька аудиторія; внутрішній рівень – персонаж-адресант і персонаж-адресат) і відповідно виокремлювати екто- та ентоскладники. Ентоскладниками є кінотексти з кіно діалогами та кіно репліками, тобто продукти комунікативної діяльності, що мають певний зміст і семіотичну форму, здатну передати цей зміст, а також відзначаються цілісністю, повною завершеністю й виконують різноманітні дискурсні функції, крім рекламної. Ектоскладниками є кінотрейлерами, кіноанонси та кінослогани, оскільки саме вони виступають продуктами комунікативної діяльності, що мають свій зміст і семіотичну форму, відзначаючись при цьому відносною завершеністю та лаконічністю зі скеруванням на реалізацію передусім рекламної функції. Визначено, що енто- та ектоскладники в структурі кінодискурсу взаємодіють між собою за принципом ієрархічної підпорядкованості, причому ектоскладники підпорядковуються етноскладникам, попри те, що перші мають ширшу функційну палітру. Доведено, що між енто- та ектоскладниками встановлюються відношення т. зв. наближеної тотожності, адже кінотрейлери та кіноанонси практично завжди створюються на основі попередньо запозичених кадрів, епізодів і реплік / діалогів з основного кіно тексту. Це підтверджено шляхом порівняльного аналізу передусім мовної організації кінотрейлера та кінотексту документального фільму «Ваш Василь».
