Artykuł stanowi charakterystykę jednego z najbardziej dolegliwych instrumentów dyscyplinowania dłużników alimentacyjnych uchylających się od zobowiązań alimentacyjnych, uregulowanego w ustawie z dnia 7 września 2007 r. o pomocy osobom uprawnionym do alimentów, jakim jest zatrzymanie prawa jazdy. Wymaga podkreślenia, że zatrzymanie to w świetle aktualnie obowiązujących przepisów ma co do zasady charakter obligatoryjny, co oznacza, że uprawniony organ administracji publicznej (starosta lub prezydent miasta na prawach powiatu) nie może odmówić jego zastosowania w przypadku spełnienia przewidzianych w powyższej ustawie przesłanek. W związku z tym w pierwszej części artykułu omówiono przesłanki materialnoprawne uzyskania przez dłużnika alimentacyjnego statusu uchylającego się od zobowiązań alimentacyjnych. W kolejnej przedstawiono przesłanki zatrzymania prawa jazdy oraz postępowanie administracyjne w tej sprawie. Do przesłanek tych zalicza się wydanie przez właściwy organ decyzji w sprawie uznania dłużnika alimentacyjnego za uchylającego się od zobowiązań alimentacyjnych oraz uzyskanie przez nią przymiotu ostateczności. Przesłanki organ bada po wpłynięciu wniosku od organu właściwego dłużnika o zatrzymanie prawa jazdy. Specyfika tego postępowania administracyjnego (co do zasady) uniemożliwia dłużnikowi przeprowadzenie dodatkowych dowodów, które mogą zapobiec zastosowaniu tej sankcji. Zgodnie z utrwalonymi poglądami judykatury decyzja wydana w tej sprawie jest decyzją związaną, co oznacza, że organ nie może wydać innej decyzji administracyjnej niż o zatrzymaniu prawa jazdy. Pod dyskusję została poddana także kwestia wystąpienia w toku postępowania w sprawie zatrzymania prawa jazdy nadzwyczajnych okoliczności, które w świetle art. 5 ust. 6 cytowanej ustawy prowadziłyby do uchylenia decyzji o zatrzymaniu prawa jazdy. Podjęta została próba odpowiedzi na pytanie: czy w takiej sytuacji organ może wydać decyzję w powyższej sprawie. Wobec stale rosnącej liczby dłużników alimentacyjnych, jak również coraz większej liczby dzieci (obecnie około milion), których problem niealimentacji dotyczy, a także niskiej ściągalności zobowiązań alimentacyjnych doniosłość podejmowanego zagadnienia ma nie tylko istotny walor teoretyczny, ale przede wszystkim praktyczny.
У статті описано один із найсуворіших засобів дисциплінарного стягнення з боржників аліментів в ситуації їх ухилення від аліментних зобов’язань, що регламентується Законом від 7 вересня 2007 року про допомогу особам, які мають право на аліменти, а саме – затримання водійського посвідчення. Слід підкреслити, що з огляду на діючі норми це затримання в принципі є обов’язковим, а це означає, що уповноважений орган державного управління (староста або президент міста з повітовими правами) не може відмовити у його застосуванні при дотриманні умов, передбачених вищезгаданим актом. Тому в першій частині статті розглядаються матеріально-правові умови набуття боржником аліментів статусу ухилення від аліментних зобов’язань. У наступній наводяться причини затримання водійського посвідчення та адміністративне провадження у цій справі. Ці умови включають винесення компетентним органом рішення про визнання боржника аліментів таким, що ухиляється від виконання аліментних зобов’язань, та аби рішення було остаточним. Умови перевіряються органом після отримання заяви від компетентного органу боржника про затримання водійського посвідчення. Специфіка цієї адміністративної процедури (як правило) унеможливлює отримання боржником додаткових доказів, які могли б перешкодити застосуванню цієї санкції. Відповідно до усталених поглядів судів, ухвалене у цій справі рішення є остаточним, а це означає, що орган не може винести інше адміністративне рішення, крім затримання водійських прав. Питання про надзвичайні обставини, що виникають під час провадження у справі про затримання водійського посвідчення, яке з урахуванням ст. 5 абз. 6 цитованого акту призведе до анулювання рішення про затримання водійського посвідчення. Була зроблена спроба відповісти на питання: чи може в такій ситуації орган винести рішення у вищезгаданій справі. Враховуючи постійно зростаючу кількість боржників аліментів, а також збільшення кількості дітей (зараз близько мільйона), яких торкнулася проблема неаліментів, а також низький рівень стягнення аліментних зобов’язань, важливість питання має не лише значне теоретичне, а й передусім практичне значення.
Статья представляет собой описание одного из самых суровых инструментов дисциплинарного воздействия на должников по алиментам, уклоняющихся от своих алиментных обязательств, регламентированного Законом от 7 сентября 2007 года «О помощи лицам, имеющим право на алименты», а именно, лишения водительских прав. Необходимо подчеркнуть, что это лишение в свете действующего законодательства является обязательным, а это означает, что уполномоченный орган публичного управления (староста или президент города на правах повята) не может отказать в его применении, если соблюдены предпосылки, предусмотренные в вышеуказанном законе. Поэтому в первой части статьи рассматриваются материально-правовые предпосылки для получения статуса должника по алиментам, уклоняющегося от своих алиментных обязательств. В следующей части представлены предпосылки лишения водительских прав и административное производство по данному делу. К таким условиям относится вынесение компетентным органом решения о признании должника по алиментам лицом, уклоняющимся от выполнения своих алиментных обязательств, и вступление его в законную силу. Орган рассматривает предпосылки после получения заявления о лишении водительских прав от компетентного органа должника. Специфика данного административного производства (как правило) не позволяет должнику представить дополнительные доказательства, которые могли бы предотвратить применение данной санкции. Согласно устоявшимся взглядам судебной власти, решение, вынесенное в данном случае, является обязательным, а это значит, что орган власти не может вынести иного административного решения, кроме как о лишении водительских прав. В статье также обсуждался вопрос о возникновении чрезвычайных обстоятельств в ходе производства по делу о лишении водительских прав, которые в свете ст. 5 п. 6 указанного закона привели бы к отмене решения о лишении водительских прав. Была предпринята попытка ответить на вопрос: может ли в такой ситуации орган власти вынести решение по вышеуказанному вопросу. Учитывая постоянно растущее число должников по алиментам, а также растущее число детей (в настоящее время около миллиона), которых касается проблема неуплаты алиментов, и низкий процент взыскания алиментных обязательств, важность рассматриваемого вопроса имеет не только теоретическое, но и практическое значение.
The purpose of the article is to characterize one of the most troublesome instruments to discipline child-support debtors evading maintenance obligations regulated in the Act of 7 September 2007 on assistance to persons entitled to maintenance which is driving license retention. It should be emphasized that this detention is in principle obligatory in the light of current regulations, which means that an authorized public administration body (staroste or president of a city with poviat rights) may not refuse to apply it if the conditions provided for in the above act are met. Therefore, the first part of the work discusses the substantive conditions for the maintenance debtor to obtain the status of a maintenance waiver. The next part of the article presents the reasons for withholding the driving license and administrative proceedings in this case. The conditions include the issuing by the competent authority a decision on the recognition of the maintenance debtor as evading his/ her maintenance obligations and its becoming final. These premises are examined by the authority after receipt of an application from the competent authority of the debtor to retain the driving license. The specificity of this administrative procedure (as a rule) prevents the debtor from taking additional evidence that may prevent the application of this sanction. The above statement confirms, among other things, that the decision issued in this case is a binding decision which this means that the authority may not issue any other administrative decision than on the retention of the driving license. The discussion will also cover the issue of extraordinary circumstances arising in the course of proceedings for the suspension of the driving license which, in the light of Article 5 (6) of the cited act, would lead to the revocation of the decision to seize the driving license. An attempt is made to answer the question whether in such a situation the authority may issue a decision in the above case. In view of the ever-increasing number of maintenance debtors, as well as the ever-increasing number of children (currently about one million) who are affected by the problem of non-maintenance, as well as the low collectability of maintenance obligations, the importance of the issue is not only of considerable theoretical value, but above all of practical matter.
