Purpose: To determine the current state of development of open science in the paradigm of open research data in Ukraine and the world, as well as to analyze the representation of Ukraine in the world research space, in terms of research data exchange.
Design / Method / Research Approach: Methods of synthesis, logical and comparative analysis used to determine the dynamics of the number of research data journals and data files in the world, as well as to quantify the share of research data repositories in Ukraine and the world. Trend and bibliometric analysis were used to determine the share of publications with their open primary data; analysis of their thematic structures; identification of the main scientific clusters of such publications; research of geographic indicators and share of publications by research institutions.
Findings: The study found a tendency to increase both the number of data logs and data files in Dryad (open data repository). The results of the analysis of the share of data repositories indexed in re3data (register of research data repositories) show that 51% of the total number are repositories of data from European countries, with Germany leading with 460 repositories, followed by the United Kingdom (302 repositories) and France (116 repositories). Ukraine has only 2 data repositories indexed in re3data. The trend of relevance of data exchange is confirmed by the increase of publications with datasets for the last 10 years (2011-2020) in 5 times. Research institutions and universities are the main sources of research data, which are mainly focused on the fields of knowledge in chemistry (23.3%); biochemistry, genetics and molecular biology (13.8%); medicine (12.9%). An analysis of the latest thematic groups formed on the basis of publications with datasets shows that there is a significant correlation between publications with open source data and COVID-19 studies. More than 50% of publications with datasets both in Ukraine and around the world are aimed at achieving the goal of SDG 3 Good Health.
Theoretical Implications: It is substantiated that in Ukraine there is a need to implement specific tactical and strategic plans for open science and open access to research data.
Practical Implications: The results of the study can be used to support decision-making in the management of research data at the macro and micro levels.
Future Research: It should be noted that the righteous bibliometric analysis of the state of the dissemination of data underlying the research results did not include the assessment of quality indicators and compliance with the FAIR principles, because accessibility and reusability are fundamental components of open science, which may be an area for further research. Moreover, it is advisable to investigate the degree of influence of the disclosure of the data underlying the research result on economic indicators, as well as indicators of ratings of higher education, etc.
Research Limitations: Since publications with datasets in Scopus-indexed journals became the information base of the analysis for our study, it can be assumed that the dataset did not include publications with datasets published in editions that the Scopus bibliographic database does not cover.
Paper type: Theoretical
Мета дослідження: Дослідження має на меті визначити сучасний стан розвитку відкритої науки в парадигмі відкритих даних досліджень в Україні та світі, а також проаналізувати представлення України у світовому дослідницькому просторі, в частині обміну даними досліджень.
Дизайн / метод / підхід дослідження: Методи синтезу, логічного та порівняльного аналізу, використані з метою визначення динаміки кількості журналів даних досліджень та файлів даних в світі, а також для здійснення кількісної оцінки частки репозитаріїв даних досліджень в Україні та світі. Трендовий та бібліометричний аналіз використано для визначення частки публікацій з їх відкритими первинними даними; аналізу їх тематичних структур; визначення основних наукових кластерів таких публікацій; дослідження географічних показників та частки публікацій за дослідницькими установами.
Результати дослідження: Дослідження виявило тенденцію до зростання як кількості журналів даних, так і файлів даних в Dryad (репозитарій відкритих даних досліджень). Результати аналізу частки репозитаріїв даних індексованих в re3data (реєстр сховищ даних досліджень) показують, що 51% від загальної кількості складають репозитарії даних країн Європи, причому Німеччина лідирує з 460 репозитаріями, за якою йдуть Великобританія (302 репозитарії) та Франція (116 репозитаріїв). Україна має лише 2 репозитарії даних, індексованих в re3data. Тенденція актуальності обміну даними підтверджується збільшенням публікацій з наборами даних за останні 10 років (2011-2020) у 5 разів. Науково-дослідні установи та університети є основними джерелами даних досліджень, які переважно зосереджені на галузях знань з хімії (23.3%); біохімії, генетики та молекулярної біології (13.8%); медицини (12.9%). Аналіз найновіших тематичних груп, що були сформовані на основі публікацій з наборами даних показує, що існує значна кореляція між публікаціями з відкритими первинними даними та дослідженнями COVID-19. Більше 50% публікацій з наборами даних як в Україні, так і світі спрямовано на забезпечення цілі SDG 3 «Міцне здоров’я».
Теоретичне значення дослідження: Обґрунтовано, що в Україні виникає необхідність впровадження конкретних тактичних й стратегічних планів щодо відкритої науки та відкритого доступу до даних досліджень.
Практичне значення дослідження: Результати дослідження можуть бути використанні для підтримки прийняття рішень в управлінні даними досліджень на макро та мікро рівні.
Перспективи подальших досліджень: Варто зазначити, що праведний бібліометричний аналіз стану поширення даних, які лежать в основі результатів досліджень, не включав оцінювання показників якості та відповідність FAIR принципам, адже доступність та можливість повторного використання є основоположними складовими відкритої науки, що може бути напрямком подальших досліджень. Крім того, також доцільно дослідити ступінь впливу оприлюднення даних, які лежать в основі результату дослідження на економічні показники, а також показники рейтингів закладів вищої освіти тощо.
Обмеження дослідження: Оскільки інформаційною базою аналізу для нашого дослідження стали публікації з наборами даних в журналах, що індексуються базою Scopus, можна передбачити, що у вибірку даних не увійшли публікації з наборами даних, що були опубліковані у виданнях, які бібліографічна база Scopus не охоплює.
Тип статті: Теоретичний
Цель исследования: Целью исследования является определить современное состояние развития открытой науки в парадигме открытых данных исследований в Украине и мире, а также проанализировать представление Украины в мировом исследовательском пространстве, в части обмена данными исследований.
Дизайн / метод/ подход исследования: Методы синтеза, логического и сравнительного анализа, использованные для определения динамики количества журналов данных исследований и файлов данных в мире, а также для количественной оценки доли репозитариев данных исследований в Украине и мире. Трендовый и библиометрический анализ использован для определения части публикаций с их открытыми первичными данными; анализа их тематических структур; определение основных научных кластеров таких публикаций; исследование географических показателей и доли публикаций по исследовательским учреждениям.
Результаты исследования: Исследование выявило тенденцию роста как количества журналов данных, так и файлов данных в Dryad (репозитарий открытых данных исследований). Результаты анализа доли репозитариев данных индексированных в re3data (реестр хранилищ данных исследований) показывают, что 51% от общего количества составляют репозитарии данных стран Европы, причем Германия лидирует с 460 репозитариями, за которыми следуют Великобритания (302 репозитарии) и Франция (116 репозитариев). Украина имеет только 2 репозитария данных, индексированных в re3data. Тенденция актуальности обмена данными подтверждается увеличением публикаций с наборами данных за последние 10 лет (2011-2020) в 5 раз. Научно-исследовательские учреждения и университеты являются основными источниками данных исследований, которые в основном сосредоточены в областях знаний по химии (23.3%); биохимии, генетики и молекулярной биологии (13.8%); медицины (12.9%). Анализ новейших тематических групп, сформированных на основе публикаций с наборами данных, показывает, что существует значительная корреляция между публикациями с открытыми первичными данными и исследованиями COVID-19. Более 50% публикаций с наборами данных как в Украине, так и в мире направлено на обеспечение цели SDG 3 «Крепкое здоровье».
Теоретическое значение исследования: Обосновано, что в Украине возникает необходимость внедрения конкретных тактических и стратегических планов открытой науки и открытого доступа к данным исследований.
Практическое значение исследования: Результаты исследования могут использоваться для поддержки принятия решений в управлении данными исследований на макро и микро уровне.
Перспективы дальнейших исследований. Следует отметить, что праведный библиометрический анализ состояния распространения данных, лежащих в основе результатов исследований, не включал оценки показателей качества и соответствие принципам FAIR, ведь доступность и возможность повторного использования являются основополагающими составляющими открытой науки, что может быть направлением дальнейших исследований. Кроме того, целесообразно исследовать степень влияния обнародования данных, лежащих в основе результата исследования на экономические показатели, а также показатели рейтингов учреждений высшего образования и т.д.
Ограничения исследования: Поскольку информационной базой анализа для нашего исследования стали публикации с наборами данных в журналах, индексируемых базой Scopus, можно предположить, что в подборку данных не вошли публикации с наборами данных, опубликованными в изданиях, которые библиографическая база Scopus не охватывает.
Тип статьи: Теоретический
