Antropologiczny projekt Iryny Żyłenko - Homo feriens

W artykule poddano analizie wspomnienia ukraińskiej poetki Iryny Żyłenko o pokoleniu ukraińskiej inteligencji lat 60. XX wieku. Opowieść kijowskiej poetki, zapisana w listach i pamiętnikach, porusza najbardziej ze względu na postać samej narratorki-bohaterki. Niezależnie od zewnętrznych okoliczności, a więc politycznego zniewolenia, biedy, zafałszowania świata, imperatywu sowieckiej ideologii, zawsze stara się zachować optymizm i radość życia, realizując w ten sposób swoisty życiowy projekt vita activia, którego najważniejszą cześć stanowi sztuka i niezależna twórczość. Staje się ona źródłem siły, radości i godności dla narratorki, ale także dla całego jej pokolenia. We wspomnieniach dominuje antropocentryczny, personalistyczny stosunek do świata i drugiego człowieka.

The article analyzes the memories of an Ukrainian poetess, Irina Zhilenko, devoted to the environment of 1960s Ukrainian authors. The story written down by the Kiev poetess in letters and diaries touches mainly through the person of the very narrator – hero. Irrespective of the external circumstances such as political constraints, day-to-day poverty, falsehood of the soviet reality and the imperative of communist ideology, she always strives to maintain optimism and joy of life. Hence, she implements a genuine life project vita activia, the critical part of which is art and artistic freedom. For the poetess and her generation, the artistic activity is the source of strength, joy and dignity. The memoir is dominated by anthropocentric and personal approach to the world and another human being.

У статті досліджуються спогади української поетеси Ірини Жиленко про покоління шістдесятників. Розповідь київської поетеси, записана в листах і щоденнику, найбільш хвилює з уваги на постать самої оповідачки-героїні. Незалежно від зовнішніх обствин, отже політичного поневолення, щоденної нужди, фальшування світу, імперативу радянської ідеології, вона завжди намагається зберігати оптимізм і радість життя, таким чином реалізуючи винятковий життєвий проект vita activia, найважливішу частину якого становить мистецтво і творча свобода. Творчість стається для героїні і її покоління джерелом сили, радості і гідності. У спогадах переважає антропоцентричне, персоналістичне ставлення до світу і другої людини.