Wspomnienia ks. Teofila Skalskiego Terror i cierpienie wyróżniają się spośród memuarystyki innych polskich autorów – z reguły zamożnych ziemian urodzonych na ziemiach Ukrainy, wcielonych do Imperium Rosyjskiego po pierwszym rozbiorze Rzeczpospolitej, a potem należących do Związku Sowieckiego. Autor Terroru i cierpienia, jako wywodzący się ze zubożałej szlachty duchowny pełniący wiele ważnych funkcji kościelnych, ale także jako człowiek o wyrazistej osobowości, obserwuje i przedstawia rzeczywistość przełomu XIX i XX wieku z odmiennego punktu widzenia, wiele uwagi poświęcając relacjom władz – najpierw carskich, potem sowieckich – do Kościoła katolickiego oraz jego działalności duszpasterskiej, charytatywnej i społecznej prowadzonej wśród wiernych, którymi na tamtych terenach byli przede wszystkim Polacy. Ksiądz Teofil Skalski w sobie właściwy sposób reaguje na wydarzenia polityczne, reprezentując odmienną od typowej wrażliwość na literaturę, kulturę i przyrodę. Należy do nielicznych Polaków, którzy we wspomnieniach mogli dać świadectwo o aresztowaniu i przejściu przez śledztwo, o latach przeżytych w sowieckim więzieniu jeszcze przed II wojną światową, gdyż – przeżywszy komunistyczny terror i więzienie w 1932 roku – z nielicznymi rodakami wydostał się ze Związku Sowieckiego. Odmienność dzieła od typowego wzorca literatury pamiętnikarsko-wspomnieniowej dopełnia bogactwa memuarystyki tamtych terenów.
Спогади отця Теофіла Скальського Терор і страждання виділяються із спогадів інших польських авторів – зазвичай заможних землевласників, народжених в Україні, включених до складу Російської імперії після першого поділу Польщі, а потім громадян Радянського Союзу. Автор Терору і страждань, це священнослужитель, який народився в сім’ї збіднілої шляхти. Як особа, що виконує багато важливих церковних функцій, але також як людина з виразною особистістю, він спостерігав та представляв реальність рубежу ХІХ-ХХ століть з іншої точки зору, приділяючи багато уваги відносинам влади – спочатку царської, потім радянської, – до Католицької Церкви та її пастирської, благодійної та громадської діяльності, що проводилася серед віруючих, якими в тих районах були насамперед поляки. Отець Теофіл Скальський у дуже характерний собі спосіб реагує на політичні події, представляючи іншу, ніж типова, чутливість до літератури, культури та природи. Він належить до небагатьох поляків, які у своїх спогадах могли свідчити про арешт, про проходження розслідування, про роки, проведені в радянській в’язниці ще до Другої світової війни, оскільки – переживши комуністичний терор і тюрму в 1932 році, – він, разом із небагатьма земляками, втік із Радянського Союзу. Різниця між твором і типовою щоденниковою та мемуарною літературою доповнює багатство мемуаристики цих земель.
Memoirs of Rev. Teofil Skalski Terror and Suffering stand out from memoire writing of other Polish authors, usually rich landlords, born on the territory of Ukraine annexed to the Russian Empire after the first partition of Poland and later comprising a part of the Soviet Union. The author, a clergyman hailing from the pauperised landed gentry and performing several important functions in the Church, charts the reality of the land at the turn of the 19th and 20th century from a different point of view, paying special attention to the attitude of the authorities, first Tsarist, then Soviet, to the Roman Catholic Church and its pastoral, charitable and social activities among the local Catholics, who were mostly Polish. Skalski in his own peculiar style reacts to political developments and his response to literature, culture and nature is also characteristic. Skalski is among the few who could testify about going through Soviet arrest, interrogation and 6-year imprisonment, already before World War II. In 1932 he was exchanged with a group of Poles for Soviet prisoners released from Polish prisons and returned to Poland. The uniqueness of his experience and peculiarity of his style complements the very rich memoir writing relating to the region.
