ŻYCIE JAKO WĘDRÓWKA. TOPOS DROGI I WĘDROWCA W POWIEŚCI WAŁERIJA SZEWCZUKA ТІНІ ЗНИКОМІ

У статті розглянуто мотив “життя як дороги” в прозі Валерія Шевчука. Матеріалом для аналізу обрано роман Тіні зникомі, оскільки символіка дороги в цьому творі суперечить сучасній концепції номадичної людини, яка характеризується своєю неприв’язаністю, відірваністю від місця проживання та байдужістю до питань свого коріння й походження. Мета подорожі героїв роману, як і багатьох інших творів В. Шевчука, — пошук джерела: сімейного, культурного, духовного. Метафора подорожі базується на концепції Григорія Сковороди, для якого мандрівка символізує саморозкриття та моральне збагачення людини. Духовний шлях, який обирає герой роману В. Шевчук, веде не тільки до самопізнання, але й уводить в історію та цінності української культури, а тому герой самостверджується не тільки в особистому, але й у національному вимірах.

The theme of the paper is a motive of “life as a journey” in the prose of Valery Shevchuk. I chose a novel Tini Znykomi as an ustrative material because of its symbolic picture of wandering, that stands in opposition to the modern concept of “nomadic man”, characterised by unbinding to places and indifference to their roots and origins. The aim of the journey in this novel (as in many other Shevchuk’s works) is not escaping from homeland or experiencing the diversity of the world. On the contrary, the goal is seeking the ancestral, cultural and spiritual origins. The metaphor of the journey is based on the concept of “spiritual journey” created by Hryhory Skovoroda, that aims at self-knowledge and moral improvement. At the same time, this “spiritual journey” embeds the main character in the history and values of his national culture and is the way to self-awareness — not only personal, but also national.